Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Введенський синодик / Текст / 12. Князі чернігівські / Структурні частини

Введенський синодик

Текст

12. Князі чернігівські

Структурні частини

Микола Жарких

Розглянемо детальніше, яку користь в нашому питанні можна отримати від дублікатів записів?

Поділ ПКК на частини на підставі дубльованих записів

Поділ ПКК на частини на підставі дубльованих записів

На горизонтальній осі – номер запису в ПКК; на вертикальній осі: 1 – достовірні записі; 2 – допустимі; 3 – невідомі / вигадані; 4 – наявні тільки в ПКК; 5 – дублікати; 6 – літературні. Похилі стрілки з’єднують дублікат з прототипом; вертикальні сині лінії – границі частин.

На діаграмі пари дубльованих записів з’єднано чорними косими лініями зі стрілками. На підставі ПКК не можна вирішити, котрий із записів слід вважати основним, а котрий – його дублем, тому я умовно вважав основним більш докладний запис. Але від переміни місць у цих парах наші міркування не змінюються (ви розумієте – чому так? Спробуйте відповісти самостійно).

Найкраща наша пара – це два записи про князя Михайла Всеволодовича (№ 12-20, 12-75). Ми сміливо можемо як першу частину ПКК фрагмент від № 12-1 до 12-74 включно, при цьому перший примірник Михайла Всеволодовича потрапляє в цю частину, а другий – у решту переліку.

Далі ми можемо подивитись на записи про князя Івана Ярославича (№ 12-33, 12-92). Щоб рознести їх по різних частинах, ми мусимо провести границю частин десь після № 12-33 і перед № 12-92. Але по дорозі ми зустрічаємо границю між № 12-74 та 12-75, тому границю першої частини ПКК слід класти після № 12-33 і перед № 12-75 (на діаграмі це вертикальні сині лінії – перші дві від лівого краю).

Щоб рознести по різних частинах два примірники князя Івана страстотерпця (№ 12-77, 12-88), ми мусимо покласти границю другої частини між цими позиціями (із них на діаграмі прорисована тільки права границя – третя від лівого краю, а ліва границя злегка позначена лінією синіх крапок). Цей князь в науці невідомий, але для встановлення структури ПКК це навіть краще – ми можемо не мати сумніву, що ці записи походять зі споріднених, але відмінних джерел.

Наступну границю (для встановлення межі 3-ї та 4-ї частин) ми мусимо провести між двома записами князя Патрикія (№ 12-100, 12-140 – на діаграмі проведена тільки ліва границя, четверта від лівого краю); ця лінія позначає крайню ліву позицію цієї границі. Далі йде пара записів (№ 12-119, 12-120), котра змушує нас провести границю між ними (друга лінія від правого краю). Ця лінія ділить між двома частинами два записи князя Романа Новосильського (№ 12-119, 12-171) та два записи князя Федора Звенигородського (№ 12-108, 12-120). Проклавши цю границю, ми мінімізуємо загальне число границь і частин (все ж таки про бритву Оккама не забуваємо і не вигадуємо більше частин, ніж мінімально необхідно).

Наступна границя між 4-ю та 5-ю частинами пролягає між записами князя Федора Звенигородського (№ 12-120, 12-147). Із них нарисована права лінія (перша від правого краю; ліва лінія позначена синіми крапками). Підсумувати наші спостереження над поділом ПКК можна у вигляді наступної таблиці:

Частина Ліва границя Права границя Підстава
мін. макс. мін. макс.
1 1 1 33 74 один запис Михайла Всеволодовича (№ 12-20);
один запис Івана Ярославича (№ 12-33);
2 34 75 77 87 один запис Михайла Всеволодовича (№ 12-75);
один запис Івана страстотерпця (№ 12-77);
3 78 88 100 119 один запис Івана страстотерпця (№ 12-88);
один запис Патрикія (№ 12-100);
один запис Федора Звенигородського (№ 12-108);
один запис Романа Новосильського (№ 12-119);
4 120 120 120 146 один запис Федора Звенигородського (№ 12-120);
один запис Патрикія (№ 12-140);
5 121 147 184 184 один запис Софії Звенигородської (№ 12-147);
один запис Федора Звенигородського (№ 12-150);
один запис Романа Новосильського (№ 12-174);

Отже, для того щоб виділити кожному дубльованому запису «індивідуальну квартиру», ми мусимо припустити в ПКК 5 частин. Ці границі – об’єктивні, вони не залежать від бажання чи уподобання дослідника. Використовувати тут мінімальне чи максимальне (чи будь-яке проміжне) положення границь – справа персонального смаку, об’єктивних даних для цього аналіз дублікатів не дає. Треба тільки зауважити, що мінімальний об’єм 2-ї частини – 3 записи, а 4-ї – взагалі один запис, тому, думаю, правильніше буде вибрати границі так, щоб ці частини виглядали більш наповненими (малоімовірно, щоб окреме джерело включало тільки кілька записів).

Я був ставив перед джерельним дослідженням задачу – виявити структурні частини тексту, і ось починаю виконувати свою настанову.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 35

Модифіковано : 7.11.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.