Розділи 251 – 300
Микола Жарких
251. Рід Островецького (с. 41)
Семена, Анну, Іоана.
Серед нечисленних Островіцьких та численних Островських [Несецький, і далі] не видно православних родів.
252. Рід пана Дмитра Бутовича (с. 41)
(1) Дмитра, Парасковію.
(2) Князя Іоана.
(3) Матрону, Фому, Авдотію.
Шляхетський рід Бутовичів пов’язаний з Київщиною [Бонецький-2, 2, 265 – 266], потрібного нам Дмитра там немає. З огляду на князя Іоана малоймовірно, що цей запис стосується козацьких старшин Бутовичів.
253. Рід пана Михайла Павши (с. 41)
Павла, Василя, Дем’яна, Василису, Василису, Марію, Семена.
Цей запис повністю повторює імена з попереднього розділу 134 (котрий, у свою чергу, запозичено з ПС). Тільки він скорочений до 7 імен і князь Дем’ян перетворився на просто Дем’яна. Це перший випадок втрати титулу під час копіювання старих записів, котрий ми відзначаємо. Оскільки немає додаткових 4 імен, записаних в розділі 134, можливо, що запис узято прямо з ПС.
254. Рід пана Михайла Халецького (с. 41)
Михайла, Матрону, Авдотью, Анастасію, Терентія, Феодосію.
Запис повністю повторює 143-й розділ ВС (котрий, у свою чергу, запозичено з 284-го розділу ПС); але з огляду на написання імені Авдотью (так, як у ПС, не Євдокію – як у 143-у розділі) можна думати, що розділ запозичено прямо з ПС.
255. Рід пана Войни Боговитиновича (с. 41)
Запис повністю повторює 141-й розділ ВС, як вище (він запозичений із 281-го розділу ПС, але текст – такий, як у ВС 141).
На цьому розділі, здається, закінчується історична (ретроспективна) частина ВС, в якій доступні автору матеріали були упорядковані за єдиним планом, що відбиває суспільні ієрархію: духовні особи (від патріархів до єпископів) – правителі – князі – пани. Далі починається поточна частина, до якої записи вносились по мірі їх надходження. Так само як і в ПС, тепер ми будемо бачити величезну кількість нетитулованих імен, котрі приєднуються окремими блоками до розділів, присвячених іншим особам.
256. Рід блаженного отця Єлисея Плетенецького, архімандрита Печерського, в рік АХІ [1610] (с. 41)
9 імен чоловіків і жінок впереміш. Перші 7 імен точно повторюють попередній запис (розділ 203), замість двох останніх імен подано два інших.
Дата – 1610-й рік – не означає ані початку правління Плетенецького (1603 р.), ані його кінця (1624 р.). Можливо, це дата, коли був зроблений запис до синодика.
257. Схимники печерські (с. 41)
(1) Схимника Олександра, схимника Прохора, схимника Потапія, схимника Мартирія, схимника Германа, схимника Ізмаїла, схимника Васіана, схимника Іону, схимника Савелія, схимника Іону, схимника Малафея, схимника Іоакима, схимника Никиту, схимника Никандра, схимника Мину, схимника Наума, схимника Конона, схимника Григорія, схимника Євфимія, схимника Іону, схимника Прокопія, схимника Євфимія.
(2) Інока Лаврентія, Саву, інока Арсенія, ієрея Давида, інока Антонія, ієрея Артемія, схимника Пахомія.
(3) Іоакима, Богдана.
(4) Схимницю Агафію, інока Матфея, інока Федора, схимника Скирдайла (!).
(5) Луки (!), Якова, Василиси (!), Матрона, Єфросинію, Олену, Фетінію, Трохима, Феодосію, Аксинію, Катерину, Омеляна, Петра, Зиновію, Стефаниду, Конона, Матрону, Григорія, Григорія, Агафії (!), Петра, Гаврила, Іоана, Іоана, Іоана, Матфея, Луки (!), Марії (!), Аграфени (!), Кіпріана, Дем’яна, Ульяну, Анну, Анну, Матфея, Ульяну.
Розділ, як бачимо, різко відрізняється від попередніх дуже коротких розділів, котрі реально містили імена тільки одного роду. Всі блоки, за винятком першого, виділені мною умовно. Бачимо в цьому розділі й помилковий відмінок імен, відзначений (!) – вище ми бачили, що писар ВС ретельно виправляв цей помилковий відмінок, де зустрічав його у ПС.
У першому блоці, де перелічено 22 схимники, можливо, зібрано імена з ряду попередніх років (або інша можливість – записані жертви епідемії 1652 року; в розділі 535 ця епідемія згадана явно).
258. Рід архімандрита печерського
Іларіона (с. 41 – 42)
345 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Бориса (11), мл(д)нци Євдокії (! 25), мл(д)нци Параскевії (! 34), Вокула (53), мл(д)нцу Євдокію (67), священноієрея Ананію (74), Хахитона (! 93), ієромонаха Кондрата (214), ієромонаха Іону (215), ієромонаха Кузьму (216), ієрея Романа (218), младенца Іоана (221), младенца Георгія (222), младенца Федота (223), младенца Мефодія (224), младенца Стефана (225), священноієрея Антонія (260), Уроній (? 344).
Починаючи від цього розділу, нам часто будуть зустрічатись записи померлих немовлят.
Іларіон Пісочинський відомий як архімандрит Печерського монастиря в 1559 – 1566 рр. [Описание Киево-Печерской лавры / [Евгений (Болховитинов)], К., 1826 г., с. 114].
259. А це упис священика Парцев (с. 42)
20 імен чоловіків і жінок впереміш.
260. Рід єпископа Львівського
Гедеона Балабана (с. 42 – 43)
(1) Єпископа Гедеона, інока Євфимія, інока Симеона.
(2) 193 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Германа (5), інокиню Анастасію (6), інокиню Марфу (7), ієромонаха Іоана (12), ієродиякона Гавриїла (47), ієродиякона Діонісія (48), ієрея Іону (97), Далида (! 98 – Давида?), інока Євстафія (103), схимницю Тетяну (123), інокиню Марфу (129), схимницю Анну (130), ієрея Петра (140), ієрея Стефана (141), младенця Якова (146), ієрея Григорія (149), Єнея (175).
Єпископ Гедеон Балабан був охрещений як Григорій, відомий у 1566 – 1607 (†) роках. Батько його звався Марк, в чернецтві – Арсеній (відомий в 1539 – 1569 рр., теж львівський єпископ). Він мав племінників Ісайю (Іону в ченцях), відомого в 1595 – 1620 (†) рр., та Григорія, згаданого у 1591 р. Василь Балабан, відомий з 1581 р., вважається братом Гедеона, помер він перед 1607 р. Син його Олександр Васильович відомий від поч. 17 ст. до 1633 р. [Бонецький-2, 1, 92 – 93].
Жодного з цих імен ми в записі не бачимо, тому до роду єпископа Гедеона незаперечно належить тільки сам Гедеон.
Після 2-го блоку йде запис: «Преставився єпископ року АХНS [1656] мая Е [5] дня». Він повторений нижче, перед 264 розділом.
261. Рід блаженного отця Ісайї Копѣнстенського, митрополита Київського. Преставився року АХМ [1640] місяця октября Е [5] дня (с. 43)
(1) Архієпископа Ісайю, монаха Феофана, інокиню Інокентію, Олександру ігуменю, інокиню Анну.
(2) 80 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Полієвкта (3), архідиякона Захарію (57), ієромонаха Василя (58), схимника Іоана (59), Євласа (64), схимника Луку (65), ієромонаха Михайла (71), інока Герасима (74), Ідарію (! 75), ієрея Євстафія (77), ієрея Федора (79), Анну з Кременчука (80).
Митрополит , прізвище якого вказано у заголовку дещо зміненим, відомий від 1612 р., помер справді 5 жовтня 1640 р. Імена його родичів невідомі. Похований він був у Києво-Печерській лаврі, з цим, мабуть і пов’язано поминальний запис, внесений до синодика дещо пізніше.
262. Рід раби божої інокині Афанасії
з монастиря Печерського (с. 43)
17 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Агрипину (11). Слід звернути увагу, що тут вперше у ВС названо Печерський жіночий монастир (який заходився на території пізнішого Арсеналу).
263. З містечка Печерського (с. 43)
6 імен чоловіків і жінок впереміш. Слід звернути увагу, що тут вперше у ВС названо Печерське містечко.
264. Рід блаженного отця Зосими єпископа Чернігівського Печерного (с. 43)
25 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо єпископа Зосиму (1), схимонаха Порфірія (2), ієрея Іоана (8), ієромонаха Ігнатія (13), інокиню Феодосію (14), інокиню Євфросинію (15), інокиню Минодору (21), младенця Григорія (23).
Перед цим розділом зроблено запис: «Преставився єпископ року АХНS [1656] мая Е [5] дня» – точно такий, як між 260 та 261 розділами. Мабуть, писар ВС почав вписувати рід Зосими, але потім йому щось завадило, і він повернувся до цього роду пізніше. Розділ внесено у зв’язку зі смертю чернігівського єпископа , якого ми вже бачили вище (розділ 5-12).
Цей Зосима, уже посвячений у чернігівські єпископи, жив у Печерській лаврі і був блюстителем печери св. Антонія, потім жив у Чернігові в Єлецькому монастирі. Митрополит Сильвестр Косов у своїй грамоті 1657 р. згадував Зосиму як покійного, з чого виведено рік смерті Зосими – 1656-й [Филарет Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Чернигов: 1873 г., т. 1, с. 35 – 36]. Запис ВС дає нам точну дату, а зв’язок Зосими з лаврою пояснює, чому він записаний до ВС. Імена його родичів невідомі.
265. Це поминання раба божого
Тимофія Онуфрієвича з Глухова (с. 43)
24 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо мл Євфимію (7), мл Матфея (12), мл Феодору (13), мл Матрону (22).
266. Рід ієромонаха Леонтія Печерного бывшого (с. 43)
(1) 25 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокока (!) Зизанія (2), інокиню Анастасію (5), ієрея Ігнатія (6), ієрея Григорія (7), ієрея Карпа (8), ієрея Петра (9), диякона Олексія (10), диякона Михайла (11), ієродиякона Афанасія (21), ієродиякона Генадія (23), інока Феофана (24), інока Максима (25).
(2) Патріарха Ієремію (1), патріарха Ієремію (2), патріарха Леонтія (3), патріарха Кирила (4).
(3) Ієродиякона Леонтія, інока Кирила, ієродиякона Георгія, Анну.
Ім’я Зизаній наводить на думку, чи не згадано тут († після 1628 р.), котрий мав зв’язки з друкарнею Києво-Печерської лаври.
З іменами патріархів маємо певні проблеми. Так, серед ми маємо Ієремію 1-го (правив у 1522 – 1546 рр., з перервою), Ієремію 2-го (1572 – 1595, 3 каденції), Леонтія (Феотокіта, правив 7 місяців у 1189 р.), Кирила 1-го Лукаріса (1612 – 1638, кілька каденцій), Кирила 2-го Контарі (1633 – 1639, кілька каденцій), нарешті Кирила 3-го Спаноса – Якщо його перша каденція в 1652 р. тривала тільки 8 днів, то друга – в 1654 році – цілих 14 днів, що не можна не визнати помітним успіхом. Ніякої системи у відборі цих імен не видно.
Серед ми не маємо жодного Ієремії, ніже Леонтія. Був один Кирил (кілька каденцій у 350 – 386 рр.).
Серед немає ніякого Ієремія, ані Леонтія, відомі Кирил 1-й (277 – 279), а потім одразу Кирил 3-й (в кінці 17 ст., пізніше запису ВС).
Серед немає жодного Ієремії, натомість є Леонтій (1052 – 1059), Кирил Великий (412 – 444), Кирил 2-й (десь у 12 ст.), і Кирил 3-й (уже згаданий Лукарис, 1601 – 1620).
Серед маємо одного Ієремію (429 – 433), Леонтія ніже Кирила нема.
Серед болгарських патріархів маємо (919), немає Ієремії, ані Кирила.
Серед маємо Кирила 1-го (1407 – 1419), а Леонтія чи Ієремії нема.
Серед архієпископів охридських, корі також титулувались патріархами, немає жодного потрібного нам імені [Снегаров И. История на Охридската архиепископис-патриаршия. – София: 1995 г., т. 2, с. 182 – 198].
Також можна прочитати, що патріархами Афанасій Кальнофойський називав Антонія і Феодосія Печерських [Kalnofoyski A. Teraturgima. – Z drukarni Kiiowo-Pieczarskiey, 1638, s. 153, чудо 20]. Але це, безумовно, тільки почесний епітет, а не офіційний титул.
В умовах відносно жвавих церковних зв’язків Києва давніми православними центрами виглядає неймовірним, щоб у Києві могли вписати до синодика неіснуючих патріархів. Отже, походження цього блоку залишається загадковим.
267. Рід ієромонаха Варсонофія (с. 43 – 44)
48 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Домникію (4), ієромонаха Никифора (6).
268. Рід монаха Іоакима (с. 44)
20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Іоакима (1), схимника Прокопія (2), младенця Дем’яна (13), мл Пелагею (13), мл Василису (14), диякона Макарія (20).
269. Рід священноінока Каліста (с. 44)
57 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Тимофія (12), ієромонаха Каліста (28), ієромонаха Іларіона (34), ієромонаха Аврамія (35), схимницю Марію (36), інока Мартирія (37), інока Нафана (38), ієрея Пилипа (41), ієромонаха Йосифа (46), інока Василя (47), ієромонаха Лаврентія (48), ієромонаха Варсонофія (54), ієромонаха Симеона (55), ієрея Йосифа (56).
270. Рід Щерняхова [= з Черняхова] Гришків (с. 44)
(1) 9 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимника Іону (6), схимника Онуфрія (7).
(2) З Печерського [монастиря] інокиню Олімпіаду.
(3) 105 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Маня (58), ієромонаха Кузьму (91), ієрея Кузьму (92), ієрея Левкія (93), ієрея Василя (94), диякона Карпа (95), младенця Анастасія (105).
Описка в назві розділу свідчить, що запис зроблено з усної мови, не з паперу.
271. Рід Андрія Полоцького (с. 44)
(1) 6 імен – 3 чоловіка, потім 3 жінки.
(2) Іного (неначе підзаголовок для наступних імен) – 43 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Герасима (6), ієрея Костянтина (7), ієромонаха Михайла (8), ієромонаха Феоктиста (9), ієрея Петра (10), ієрея Ісидора (11), ієрея Василя (12), інока Герасима (22), інока Сильвестра (23), інокиню Євпраксію (28), монаха Іоасафа (30), інока Порфирія (31), інокиню Софію (34), інокиню Діонісію (40), ієрея Іоана (43).
272. Рід інока Іносоафа (!) Романовича (с. 44)
27 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо младенця Федора (14), мл Устинію (15), младенця Константія (19), ієромонаха Симеона (21).
273. Рід інока Германа ієромонаха Діонісія (с. 44)
40 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Іоана (1), ієрея Василя (2), ієрея Павла (3), мл Марію (11), Поладію (15), ієромонаха Дементіана (25), схимницю Ульяну (26), схимника Євстафія (27), ієромонаха Никона (28), інока Іону (29), інокиню Євфимію (30), інокиню Софію (31), інокиню Євпраксію (32), інокиню Євфросинію (33), ієрея Варфоломія (34), ієрея Герасима (35), ієрея Єпіфанія (36), ієрея Георгія (37), ієрея Іоана (38), ієрея Андрія (39), ієрея Артемія (40).
274. Рід інока Макарія Печерного послушника
з Полоцька з Омельна (с. 45)
31 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Павла (1), ієрея Василя (2), ієрея Стефана (3), ієрея Романа (12), ієрея Федора (13), інокиню Єксанфію (! 16), інока Макарія (18), ієрея Ісакія (23), ієрея Леонтія (25), ієрея Михайла (26), диякона Михайла (31).
Назва Омельно відома в Україні та Білорусії, але біля Полоцька я її не знайшов.
275. Поминання Федора Котельницького (с. 45)
(1) 42 імені чоловіків і жінок впереміш. Прізвище, мабуть, вказує на сучасне село у Житомирській області.
(2) Феодора з Паненського з Михайлівського.
Останній запис, мабуть, вказує на жіночий монастир при Михайлівському Золотоверхому монастирі в Києві.
276. Рід Жданов Дердков із Слуцька (с. 45)
22 імені чоловіків і жінок впереміш. Вони поділені на два блоки записом «Пом’яни, Господи, душі раб своїх» – яким звичайно починається новий розділ у ВС.
277. Рід монаха Гедеона,
клірика святої обителі Печерської (с. 45)
19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимника Іоана (1), монаха Гедеона (15). Оце вже не в перший раз трапляється запис, в якому ім’я, поставлене в заголовку, повторене в тексті. Можливо, існував звичай заготовляти поминальні записи заздалегідь, а вносити їх до синодика після смерті ініціатора.
278. Рід Павла Воцкевича з Підляшшя (с. 45)
81 ім’я чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо священноієрея Нестора (1), ієрея Климентія (2), младенця Василя (5), младенця Якова (6), младенця Василя (7), інока Сергія (10), архімандрита священно господина отця Леонтія (28), мл Марію (35), ієрея Григорія (36), інока Софронія (37), інока Федора (38), ієромонаха Сильвестра (39), інока Тита (40), інока Іларіона (41), Панарію, Панарію (63, 64).
279. Рід Солтанів перевізників з Києва (с. 45)
19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Любку (12).
280. Рід інокині Феофани (с. 45)
9 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Феофану (5), інока Діонісія (8). Нагадаю, що досить рідкісне жіноче ім’я Феофана зустрічалось нам вище, в ролі дружини чернігівського князя Михайла (розділ 12-3).
281. Поминання ієрея Матфея з Шаргорода (с. 45)
13 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Матфея (3), священноієрея Лазаря (7).
282. Рід священноінока Андрія Мужиловського (с. 45)
36 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Костянтина (1), ієрея Григорія (2), ієрея Іоана (3), священноінока Галактіона (15), інока Самуїла (16), Хіонію (30), інока Саву (35), Фомну (!? 36).
Слуцький і копильський протопіп Андрій Мужиловський – особа, відома в нашій історії. В 1628 р. він був ініціатором Київського церковного собору 1628 р., а в 1629 р. виступив з книгою «Антидотум», у якій спростовувались уніатські погляди Мелетія Смотрицького [Яременко П.К. Мелетій Смотрицький : життя і творчість. – К. : Наукова думка, 1986 р., с. 135 – 143]. 23 червня 1631 р. польський король Сигізмунд 3-й написав листа до київського воєводи Тишкевича, у якому повідомив, що після смерті митрополита Йова Борецького «ніякійсь Мужиловський, слуцький протопіп, покинувши жінку, намагається бути митрополитом» – і наказав перешкодити цьому [Голубев С.Т. Киевский митрополит Пётр Могила и его сподвижники. – К. : 1883 г., т. 1, приложение, № 72, с. 399].
Андрій Мужиловський мав синів – (сподвижника Богдана Хмельницького, † 1655 р.) та Григорія. Першого імені ми у ВС не бачимо, і слід думати, що розділ був сформований раніше. Ім’я Григорій записано в позиціях 2 та 18, що про них сказати – не знаю.
Якщо «наш» Андрій – це справді протопіп та письменник, то маємо не частий випадок, коли в чернецтві він зберіг своє мирське ім’я. Цьому питанню присвячений цілий розділ у книзі Успенських [Успенский Б. А., Успенский Ф. Б. Иноческие имена на Руси. – М.: Нестор-История, 2017 г., с. 82 – 99, глава «Сохранение мирского имени при монашеском постриге»; близькі приклади, там наведені – Стефан Зизаній, Петро Могила].
З другого боку маємо згадку з 1633 року про Анатолія Мужиловського, Печерського проповідника та Білилівського ігумена [Kalnofoyski A. Teraturgima. – Z drukarni Kiiowo-Pieczarskiey, 1638, s. 197]. Чи це «наш» Андрій – у ченцях Анатолій, чи якийсь його родич?
Слід також знати, що – село в Ружинському районі Житомирської області, на початку 17 ст. належало княгині Анні з Ходкевичів Корецькій. Петро Могила занотував, що вона заснувала у Білилівці «странноприїмницю» [Записки святителя Петра Могили / І. В. Жиленко. – К.: 2011 р., с. 444], і можна думати, що «Білилівський ігумен» відав цією установою.
283. Рід Шиминов з Чернігова (с. 45 – 46)
18 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо схимонаха Варлаама (1).
284. Рід Добрицького [із] Золочева (с. 46)
13 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо младенця Дмитра (4), мл Зиновію (5), ієрея Якова (9). Золочів у Харківській області заснований у 1677 р., тобто пізніше часу даного запису, так що слід думати про Золочів у Львівській області.
285. Рід з Кукільник з-під Галича (с. 46)
24 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Лазаря (1), Гедеона ієромонаха (3). – село, нині Галицького району Івано-Франківської області.
286. Рід Кормашевич (с. 46)
19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інокиню Тетяну (6).
287. Рід Бовчора з Могилева (с. 46)
7 імен чоловіків і жінок впереміш. Неясно, про який Могилів йдеться, може, що й про подільський.
288. Рід з Липовця (с. 46)
25 імен чоловіків і жінок впереміш. Липовець – нині районний центр Вінницької області.
289. Рід Іоана Сомковського з Сенчі (с. 46)
24 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо монаха Йова (22). – село, нині Лохвицького району Полтавської області.
290. Рід Іоана Євсевієвича з Києва (с. 46)
50 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Іоакима (12), іного ієрея Іоана (13), ієрея Федора (14), ієрея Григорія (21), іного Карпа (27), ієрея Іоана (33), ієрея Якова (34), священноінока Таїсія (35), ієрея Павла (36), мл Агафію (50).
291. Рід Павла Леона з міста Дорогич[ина] (с. 46)
(1) 19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Василя (11), інока Сергія (12), монаха Іоїля (13).
(2) Іного: (неначе підзаголовок) – 23 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Федора (1), ієрея Іоана (6), ієрея Василя (9), ієрея Іоана (10), ієрея Фому (11), інока Варсонофія (21), інока Єлисея (22).
292. Рід Максима і сина його Ігната (с. 46)
8 імен чоловіків і жінок впереміш.
293. Рід Анни Власович з Лукомля (с. 46)
20 імен чоловіків і жінок впереміш. Лукомль – 1, давнє місто, нині у Вітебській області Білорусії; 2, давнє місто, нині село Оржицького району Полтавської області. Для вибору між ними немає об’єктивних даних.
294. Рід інока Мартирія (с. 46)
20 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Омеляна (1), ієромонаха Мартирія (15), інокиню Феодосію (20).
295. Рід Козленського з Канева (с. 46 – 47)
26 імен чоловіків і жінок впереміш.
296. Рід Васильович з Корсуня (с. 47)
(1) 9 імен чоловіків і жінок впереміш.
(2) Іного: (неначе підзаголовок) – 5 імені чоловіків і жінок впереміш.
297. Рід Корнілієв з Красного (с. 47)
82 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Зиновія (20), ієромонаха Зенона (21), ієромонаха Герасима (22), младенця Данила (28), інока Філофея (37), інока Кондратія (56), ієромонаха Спиридона (57), схимницю Анастасію (59), ієрея Іоана (78).
Назва Красне досить поширена, тут, можливо, йдеться про сотенне містечко Брацлавського полка, нині Тиврівського району Вінницької області.
298. Рід Варсонофієв Окулинського (с. 47)
63 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Вакулу (8), младенця Кіпріана (11), мл Пелагею (41), інокиню Пелагею (52), інокиню Софронію (53), ієромонаха Афанасія (57), ієромонаха Сильвестра (58).
299. Рід ієромонаха Антонія Рудниц[ького] (с. 47)
26 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо монаха Єлисея (12), монаха Макарія (13), ієрея Іоана (13), ієрея Тимофія (14), Андрія диякона (15), ієродиякона Філофея (24).
300. Рід із землі Молдавської (с. 48)
54 імені чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієрея Василя (50), ієрея Василя (52), монаха Іоакима (53), монаха Іларіона (54).