Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Введенський синодик / Текст / Розділи 61 – 100

Введенський синодик

Текст

Розділи 61 – 100

Микола Жарких

61. Рід князів Пузин (с. 29)

Боголюбивого князя Пузину – єпископа Луцького Афанасія, князя Юрія, князя Михайла, князя младенца Стефана, князя Костянтина, княжну інокиню Афанасію.

Князь Олександр Юрійович Пузина відомий з 1609 р., в 1632 р. був обраний луцьким єпископом і в 1634 р. уже згаданий з чернечим іменем Афанасій. Помер він у 1650 р. Він мав брата Юрія Юрійовича, відомого у 1618 – 1648 рр. (можливо, у нас 61-2). Син останнього – князь Костянтин Юрійович Пузина – відомий дуже коротко в 1653 р. (можливо, 61-5). Князь Михайло Пузина міг бути сином Юрія Юрійовича; він відомий у 1624 – 1648 рр. (можливо, 61-3) [Вольф, 408 – 409].

Таким чином, потрібні нам імена могли належати близьким родичам єпископа Афанасія, померлим до 1654 року.

62. Рід княжат Гольшанських (с. 29)

(1) Князя Семена, княгиню Анастасію.

(2) Князя Льва, княгиню Ульяну, князя Григорія, князя (!) Марію і синів їх, князя Володимира, князя Бориса.

В родоводі Гольшанських ми маємо кілька князів Семенів, але тільки князь Семен Юрійович, відомий у 1481 – 1505 рр., мав дружиною княжну Анастасію Семенівну Збаразьку (відому в 1481 – 1516 рр.) [Вольф, 99 – 100]. Думаю, що в першому блоці згадані саме вони.

Другий блок я відділив на тій підставі, що названих в ньому імен взагалі серед Гольшанських немає, тобто ці князі – не Гольшанські.

63. Рід князя Капусти, старости Овруцького (с. 29)

Князя Андрія, княгиню Євдокію.

Князь Андрій Тимофійович Капуста відомий з 1536 р., старостою овруцьким він був у 1550 – 1569 (чи 1571) роках (з перервами). Помер у 1571 р. Дружина його звалась Анна, і мати – теж Анна [Вольф, 158 – 159]. Княгині Євдокії я не дошукався.

64. Рід князів Полубенських (с. 29)

Після цього заголовку не записано жодного імені.

65. Рід князя Євстафія Ружинського (с. 29)

Князя Євстафія, княгиню Анну, князя Фому, князя Меркурія.

Князь Євстафій Іванович Ружинський відомий з 1536 р., помер 1587 р. Дружина його – Богдана Іванівна з Олізарів-Волчковичів [Вольф, 416]. Рідкісні серед князів імена Фома і Меркурій серед Ружинських невідомі.

66. Рід Івана Васильовича,
воєводи Стародубського (с. 29)

(1) Анастасію, іноку Ульяну, іноку Ксенію, Марфу, Анну.

(2) Василя, схимницю Марію, Івана, Костянтина, Акулину.

Перший блок відповідає 388-у розділу ПС, другий – 379-у розділу. Неясно, чому цей рід вписано між князями.

67. Рід князя Івана Трубецького (с. 29)

Князя Дмитра (ПС 25-1), князя Михайла (ПС 25-2), князя Нифонта, княгиню Анастасію (ПС 25-7?), князя Григорія.

На початку ми бачимо два імені з одноіменного 25-го розділу ПС, звідти ж можна було запозичити й княгиню Анастасію. Інші імена невідомі, при імені Нифонт можна припускати пропуск визначення інок.

68. Рід князя Івана Юрійовича з Москви (с. 29)

Назва розділу і перші чотири імені запозичені з ПС (розділ 147), до них приєднано князя Івана Юрійовича, названого в 148-у розділі ПС.

69. Рід князя Андріана Ростовського (с. 29 – 30)

Князя Андріана, княгиню Ірину, княгиню Тетяну, княгиню Авдотью, княгиню Анастасію, княгиню Євдокію, князя Семена.

Не вмію нічого сказати про князя Андріана. Довідники, здається, такого не знають.

70. Рід князів Вишневецьких Корибутовичів (с. 30)

Князя Олександра (1), князя Воніфатія (2), князя Олександра (3), князя Михайла (4), князя Адама (5), княжну Ірину (6), князя Єремія (7).

(1) Олександр Михайлович Вишневецький († 1555 р.)

(3) Олександр Олександрович († 1577 р.) або Олександр Михайлович († 1594 р.) Вишневецькі.

(4) Михайло Олександрович († 1584 р.) або його син Михайло Михайлович († 1615 р.) Вишневецькі.

(5) Адам Олександрович Вишневецький († 1621 р.), здається, католик.

(6) хіба би Ірина з Могил, дружина князя Михайла Михайловича і мати князя Ієремії († 1619 р.) – треба припустити описку ВС.

(7) Ієремія Михайлович Вишневецький († 1651 р.), ренегат православія, запеклий католик.

Присутність виразного католика треба буде врахувати при визначенні ідейного спрямування ВС.

71. Рід Іоана Кобринського (с. 30)

Князя Іоана і матір його княгиню Ульяну, князя Михайла Івановича, княгиню його Марію, Євпраксію, князя Іоана, князя Симона, Олену, Никиту, князя Іоана, княгиню Марію.

Оскільки в текст розділу згадуються князі, можна думати, що у заголовку випадково пропущено слово князя. В ПС маємо 23-й розділ «Рід князя Івана Семеновича Кобринського», але імена там не мають нічого спільного з наведеними у ВС.

(1) Князь Іван Семенович Кобринський, відомий з 1465 р., помер бл. 1490 р.

(2) Юліанна Семенівна з Гольшанських, його мати, померла бл. 1500 р. [Вольф, 168].

Інші князі до роду Кобринських не належать.

72. Рід князів Глинських або Глейських (с. 30)

Князя Михайла (1), князя Василя (2), князя Іоана (3), велику княгиню Олену (4), княгиню схимницю Олександру (5), княгиню Марію (6), княгиню Пелагею (7), князя Тимофія (8), (князя Стефана (9), Марію младенця (10), Анну дівицю (11) – пізніша приписка).

(1) Михайло Львович († 1534 р.) або Михайло Васильович († 1559 р.) Глинські.

(2) Василь Львович († перед 1522 р.) або Василь Михайлович († 1565 р.) Глинські.

(3) Іван Львович († перед 1522 р.) або Іван Михайлович († 1602 р.) Глинські.

(4) Безспірна Олена Василівна Глинська († 1538 р.), дружина московського великого князя Василя 3-го [Вольф, 92].

Для перших трьох імен я вважаю найбільш імовірними тих осіб, котрі названі першими. В такому випадку можна припускати тут поминальний запис великої княгині Олени та її родичів, зроблений після 1538 р., десь в 1540-х роках. Інші імена, мабуть, не належать Глинським.

73. Рід князя Володимира Путивльського (с. 30)

Князя Бориса (1), князя Федора (2), князя Михайла (3), князя Андрія (4), княгиню Євдокію (5).

(0) Володимир Путивльський – син князя Богдана Федоровича Глинського [Вольф, 405]. Цей Володимир відомий з 1532 р., помер у 1537 р.

(2) Під іменем князя Федора може ховатись його батько Богдан († 1512 р.), або (менш імовірно) його син, теж Богдан († 1576 р.).

(3) Можливо, Михайло Іванович Глинський († 1532 р.), стрий у других князя Володимира [Вольф, 92].

Інші імена для мене незрозумілі.

74. Рід князя Данила Щенятева з Москви (с. 30)

Князя Данила (1), князя Михайла (2), князя Іоана (3), княгиню іноку Анастасію (4), княгиню Анну (5), Іоана (6), Лаврентія (7).

(1) Мабуть, († 1519 р.), засновнику роду Щенятевих.

(2) Мабуть, († 1534 р.).

У Михайла були сини Петро і Василь, яких ми тут не бачимо; на них рід вигас, тому князя Іоана пояснити я не вмію, так само як і жіночі імена.

75. Рід князів Волконських (с. 30)

Князя Іоана, княгиню Анастасію, князя Стефана, княгиню схимницю Соломониду, княгиню Євдокію.

Перегляд генеалогії Волконських показав, що князів на ім’я Іван в цьому роді було подостатком (як і в інших родах, звичайно). Імені Стефан серед Волконських немає, мабуть, він і не Волконський. Із жіночих імен вдалось знайти княгиню Євдокію (згадана в 1628 р., удова по князю Михайлу Костянтиновичу Волконському); інша княгиня Євдокія згадана у 1646 р. (удова по князю Василю Федоровичу Волконському) [Власьев Г. А. Потомство Рюрика. – Спб., 1907 г., т. 1, ч. 3, с. 335, 339].

Жодного імені з цього розділу не можна ототожнити з упевненістю.

76. Рід їх милостей князів Огінських (с. 30)

(1) Князя Матфея (дід) (1), княгиню Катерину (бабка) (2), князя Мартініана, реченого Богдана, підкоморія Троцького (3), княгиню Ірину Воловичівну (4), князя Іоана (5), князя Олександра – хорунжого Троцького (6), князя Самуїла – тіуна Троцького (7), княгиню Катерину Жилинську Якубову (8), княжну Катерину Полубенську Олександрову (9), Софію Беєревичівну Самуїлову (10), князя Дмитра (11).

(2) Младенця Романа, Филона, Николая, Георгія.

(3) Княгиню Анну Собеську Стеткевичеву – підкоморину Браславську (1), Федора Богдана Стеткевича – підкоморія Мстиславського (2), княжну Олену Соломирицьку (3), Михайла (4), Анну (5), Іоанна Стеткевича (6), Самуїла (7), Криштофа (8), Северина (9), Олену Стеткевичівну Пацову (10), Анну (11), Криштофа – підкоморія Браславського (12).

(4) Княжну Варвару Огінську Шеметову (1), Дорофею Огінську Печиховську – старостину Рославську (2), Полонію Огінську Бієновичеву (3).

В цьому розділі 1-й і 4-й блоки виділені як такі, що належать роду Огінських, 3-й належить роду Стеткевичів.

(1-1) Матвій Богданович Огінський, відомий від 1546 р., помер у 1564 р. [Вольф, 293].

(1-2) Катерина з Юрлів, дружина кн. Матвія, відома з 1546 р. Вона пережила свого першого чоловіка і вийшла заміж за Г. Воловича, остання згадка про неї датується 1595 р. [Вольф, 293].

(1-3) Богдан Матвійович Огінський, син Матвія і Катерини, відомий від 1577 р., від 1580 р. – підкоморій троцький, помер в 1625 р. [Вольф, 294 – 295].

(1-4) Ірина з Воловичів, дружина Богдана (1-3) відома від 1582 р., померла в 1646 р. [Вольф, 294 – 295]. Подружжя мало 12 дітей, частину з яких ми зараз побачимо. Саме для їх дітей Матвій та Катерина були дідом і бабкою, як зазначено у приписках.

(1-5) Мабуть, князь Іван (Ян), син Богдана та Ірини Огінських, відомий з 1605 р., помер у 1640 р. [Вольф, 297 – 298].

(1-6) Князь Олександр, син Богдана та Ірини Огінських, відомий з початку 17 ст., від 1626 р. – хорунжий троцький. Помер на початку 1667 р. [Вольф, 298 – 299].

(1-7) Князь Самуїл, син Богдана та Ірини Огінських, відомий з 1619 р., від 1638 р. – тіун троцький. Помер восени 1657 р. [Вольф, 301 – 302].

(1-8) Катерина з Жилинських, друга дружина Івана Огінського (1-5). Після смерті Івана вийшла заміж за Криштофа Кішку, померла в 1646 р. [Вольф, 298]. Тут записана княгинею, як родичка Огінських.

(1-9) Катерина з Полубенських, друга дружина Олександра Огінського (1-6), відома від 1633 р., померла перед 1655 р. [Вольф, 299].

(1-10) Софія з Белевичів, дружина Самуїла Огінського, відома з 1619 р., померла бл. 1644 р. [Вольф, 301 – 302]. У ВС її дівоче прізвище зіпсоване.

(1-11) Мабуть, князь Дмитро, син Богдана та Ірини Огінських, відомий з 1606 р., помер, мабуть у 1624 р. [Вольф, 297].

(3-1) Княжна Анна, дочка Богдана та Ірини Огінських, дружина Вільгельма Стеткевича, підкоморія браславського (на півночі Білорусії). Відома від 1616 р., померла в 1644..1645 рр. [Вольф, 296]. Ми бачимо, що у ВС вона помилково названа княгинею та Собеською.

(3-2) , син Вільгельма й Анни Стеткевичів, був підкоморієм мстиславським у 1630 – 1644 р., потім мав вищі чини, помер у 1651 р.

(3-3) Княжна Олена Богданівна Соломирицька у першому шлюбі була за Каспаром Швиковським, у другому – за Богданом Вільгельмовичем Стеткевичем (3-2). Згадувалась від 1631 р., померла в 1640 р. [Вольф, 499]. Тут, як не дивно, записана княжною (згадала баба, як дівкою була) – як родичка Стеткевичів.

(3-6) Згідно К. Несецького, Ян Стеткевич був сином Вільгельма й Анни Стеткевичів. Він відомий від 1629 р., помер у 1634 р. [Niesecki K. Herbarz Polski. – Lipsk : 1841, ]. Його жінкою була княжна Катерина Самійлівна Сангушко [Вольф, 454], тому з деякою обережністю можна припустити:

(3-7) Ім’я Самуїл, згадане у ВС – це міг би бути Самуїл Сангушко, відомий від 1593 р., помер у 1638 р. [Вольф, 453], тесть Яна Стеткевича (3-6). Але цьому суперечить відсутність титулу князь в записі.

(3-8) Ім’я Криштоф, згадане у ВС – це міг би бути син Яна (3-6) та Катерини Стеткевичів, підкоморій оршанський; він діяв ще у 1662 р. [Несецький, т. 8, с. 520].

(3-9) Ім’я Северин, згадане у ВС – це міг би бути син Яна (3-6) та Катерини Стеткевичів, королівський секретар, котрий помер молодим [Несецький, т. 8, с. 519]. Мушу наголосити, що запропоновані ототожнення для (3-7) – (3-9) є гіпотетичними і потребують грунтовнішої перевірки.

(3-10) Згідно К. Несецького, Олена Вільгельмівна Стеткевич, дочка Вільгельма й Анни Стеткевичів, була дружиною Казимира Паца, писаря литовського [Несецький, т. 8, с. 518].

(3-12) Так само за К. Несецьким, Криштоф Богданович Стеткевич, син Богдана й Олени, був брацлавським підкоморієм [Несецький, т. 8, 518; думаю, все ж таки браславським]

(4-1) Княжна Варвара, дочка Богдана та Ірини Огінських, дружина Мальхера Шемета, підкоморія віленського. Відома від 1633 р., померла в 1651 р. [Вольф, 296].

(4-2) Княжна Дорота, дочка Богдана та Ірини Огінських, дружина Павла Печихойського, старости рославського. Згадана в 1633 р., рік смерті її невідомий [Вольф, 297].

(4-3) Княжна Полонія (Аполонія), дочка Богдана та Ірини Огінських, була спочатку одружена з Юрієм Шеметом, а вдруге – із Михайлом Зеновичем (бачимо, що його прізвище у ВС зіпсовано). Вона відома від 1633 р., померла в 1657 р. [Вольф, 297].

Ми бачимо, що остання особа, упевнено ототожнена, померла в 1667 році. Це занадто пізно для початкової частини ВС, котра писалась в січні – лютому 1654 р. Тому можна думати, що цей розділ, який за багатством історичних даних виразно виділяється на тлі попередніх, було вписано на вільній сторінці ВС пізніше.

77. Рід панів Воловичів (с. 30)

Григорія Воловича – воєводу Смоленського, Марію – воєводину Смоленську, Полонію Воловичівну – каштелянову Берестейську.

Григорій Богданович Волович відомий від 1548 р., від 1573 р. – воєвода смоленський. Помер після 1576 р. [Бонецький-1, ].

Дружину його Несецький називав Анною або Ельжбетою (не Марією!). Він мав 2 синів і 4 дочки, серед них – Аполонію, одружену з Копцем [Несецький, ]. Серед Копців ми бачимо Олександра, котрий в 1648 р. був каштеляном берестейським [Несецький, ]. Він помер у 1651 р., мав двох дружин – графиню Теофілію Тенчинську та Анну Носковську [Бонецький-2, ]. Знову маємо суперечність між ВС та біографічними довідниками, яку я не берусь розв’язувати.

78. Рід боярина князя Федора Федоровича Волконського (с. 31)

Перед записом цього роду вписано урочистий вступ:

В лето ЗРξВ [7162 = 1654] марта в А [1] день. По благодати Божей, изволением великого государя царя и великого князя Алексея Михайловича, всея Великия и Малыя России самодержца. Первые его господаревы присылки в его государеву отчину на великое княжение Киевское, и на поставление града Киева, бояр и воевод.

Запис, як бачимо, містить хронологічну вказівку. Далі йде власне рід Волконського:

(1) Князя Георгія, князя Івана, князя Олександра, князя Тимофія вбитого (4), князя Івана, князя Федота, князя Петра – в іноках Пафнутія, князя Івана, князя Андрія, князя Івана, князя Григорія, князя Афанасія, князя Данила, князя Іоана вбитого (14), князя Якова (15), Амвросія.

(2) Іноку схимницю княгиню Анисію, іноку схимницю княгиню Наталю, княгиню Феодосію, іноку схимницю княгиню Марію, княгиню Олену, княгиню Марію.

відомий з 1618 р., був воєводою в Києві дуже короткий час (23 березня – 30 квітня 1654 р.), пізніше з Києвом не був пов’язаний, помер у 1665 р.

Але в цьому записі ми не бачимо імен його батька – князя († 1630 р.) та брата – князя († 1649 р.).

Серед дуже численних князів Волконських, перелічених у довіднику Власьєва [Власьев Г. А. Потомство Рюрика. – Спб., 1907 г., т. 1, ч. 3, с. 327 – 380]., вдалося побачити такі імена:

(1-4) Князь Тимофій Іванович Волконський вбитий 28 червня 1659 р. у битві під Конотопом [Власьев, т. 1, ч. 3, с. 355, № 124].

(1-14) Князь Іван Романович Волконський, вбитий 10 травня 1618 р., коли польські війська штурмували Москву [Власьев, т. 1, ч. 3, с. 343, № 94].

Далі, ім’я Петро відносно поширене у цьому роді [с. 329, № 15 – 1515 – 1521 рр.; № 20 – ?; с. 330, № 31 – 1564 – 1581 рр.; с. 336, № 66 – 1565 – 1582 рр.; с. 343, № 97 – 1617 – 1649 рр.; с. 349, № 107 – 1621 – 1625 рр.; № 108 1613 – 1639 рр.; с. 351, № 115 – 1634 – 1659 рр.; с. 352, № 120 – † 1618 р.; та інші], але серед них немає жодного ченця, а тим більше – Пафнутія.

Ім’я Афанасій мали два представники роду [с. 329, № 23 – ?; с. 331, № 44 – ?]; вони ніде не служили, тому дати їх життя невідомі – можна тільки здогадуватись з лічби поколінь, що це 1 пол. 16 ст. Не думаю, що у ВС згаданий хтось із них.

Ім’я Яків мали також два представники роду [с. 366, № 151 – 1632 – 1677 рр.; с. 371, № 162 Яків Дмитрович, вбитий під Конотопом 28.06.1659 р.]. Якщо ім’я (1-15) стосується Якова Дмитровича, то чому немає згадки про його загибель, як при імені Тимофія?

Нарешті імена Данило та Федот серед Волконських взагалі не відомі. Також я не знайшов у довіднику Власьєва жодного з жіночих імен ВС. Отже, в розділі ми не бачимо тих імен, які очікували, натомість бачимо переважну кількість невідомих імен.

Дуже подібний запис з датою 1654 р. зроблено в синодику Михайлівського Золотоверхого монастиря [де Витте Е.И. Древний помянник Киево-Михайловского Златоверхого монастыря. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1904 г., т. 18, № 1, отд. 3, с. 71 – 72]. Він починається з Тимофія (1-4) і містить деякі додаткові імена.

79. Рід князів Щербатих (с. 31)

Князя Мефодія, князя Матфея, княжну Ксенію дівицю.

Князь Нефед Іванович Щербатов відомий з 1624 р. до 1646 р. Точна дата його смерті невідома, в 1662 р. його маєтки передані його дітям [Власьев, т. 1, ч. 3, с. 217 – 218, № 33].

Князь Матвій Нефедович Щербатов, син попереднього, відомий з 1645 до 1671 р., точний рік його смерті невідомий [с. 226, № 49]. Можна припускати, що Ксенія – його сестра, невідома з документів (що для дівчини – ніяке не диво).

Обидва імені досить рідкісні і більше серед Щербатових не повторюються, тому можна досить упевнено думати про названих вище осіб.

80. Рід Коновніцин (с. 31)

Никиту убитого.

Мені вдалося знайти тільки одного (1749 – 1769), але він для ВС не підходить.

81. Поминання князів Чернігівських (с. 31)

Повністю заголовок розділу звучить так:

Поминание великих князей Черниговских, блаженных ктиторов святой обители Киево-Печерской. Великих добродеев, иже надариша Пречистой Богородице многие села, с отчинами и грунтами, около Чернигова, Навоз и прочая.

Которым яко благодетелям святые отцы архимандриты в святой обители узакониша, от рода в роды декабря Є [5] в великой церкви соборне по утренней панахиде, и божественную литургию отправлять, и имена блаженных ктиторов великих князей вспоминать.

Великого князя Мстислава – нареченного Костянтина (1), князя Євстафія (2), князя Станіслава (3), князя Святослава (4), князя схимника Ігнатія (5), князя схимника Стефана (6), князя схимника Саву (7), князя схимника Феодосія (8), князя схимника Ігоря убитого (9), князя схимника Николу Святошу (10).

Імена (1 – 2, 9 – 10) запозичені, безумовно, з літопису, в якому містились записи за давньоруські часи. Це міг бути хоча б і Хлебніківський список Іпатіївського літопису, котрий зберігався в лаврі. Християнське ім’я Мстислава, не згадане в літописі, узято з ПКК (ВС 12-1). Ім’я Святослав поширене серед чернігівських князів, чи мався тут на увазі Святослав Ярославич (реальний ктитор монастиря) – неясно.

Інші імена слід вважати плодом фантазії, так само як і ктиторство цих князів щодо Печерського монастиря. Мстислав і Євстафій померли ще до того, як монастир був заснований, але автор поминального запису на це не зважав (або й не знав).

Навози, де був маєток лаври – нині село Чернігівського району, перейменоване в 1962 р.

Розділ є свідченням спроби встановити в лаврі місцеве поминання чернігівських князів-ктиторів.

82. Рід князя Семена Лика (с. 31)

Князя Семена, князя Семена, князя Матфея, княжну Феодору, Семена, Марію.

В роді Ликових ми маємо тільки одного Семена – князя Семена Івановича, відомого у 1598 – 1632 рр., (помер не пізніше 1633 р.) [Власьев Г. А. Потомство Рюрика. – Спб., 1906 г., т. 1, ч. 2, с. 483, № 21]. Імені Матфея в цьому роді немає.

83. Рід князів Курцевичів (с. 31)

Князя архієпископа Йосифа Суздальського, князя Павла, схимника Дорофея.

Особи архімандрита Єзекиїла Курцевича я вже торкався у зв’язку з його перебуванням в Терехтемирові (1615 – 1624 рр.). Коли в 1625 р., він емігрував до Москви, він став іменуватись Йосифом (чому?). Суздальським архієпископом він був у 1626 – 1634 роках, потім засланий до Антонієва Сійського і далі до Соловецького монастирів, помер (здогадно) між вереснем 1640 і серпнем 1641 р. [Горбатов Е. Н. . – Вестник церковной истории, 2011 г., № 1/2 (21/22), с. 233 – 242].

Князь Павло Курцевич згаданий в 1621 р. Петром Могилою як католик [Записки святителя Петра Могили / І. В. Жиленко. – К.: 2011 р., с. 446]; це чудо повторене і в «Тератургимі» [Kalnofoyski A. Teraturgima. – Z drukarni Kiiowo-Pieczarskiey, 1638, s. 153, чудо 20], з помилковою (здається) датою 1611 р. і обережнішим виразом – що Павло тримався іншої віри, ніж свята апостольська східна церква. Згаданий він і 1629 р. [Вольф, 200], і в статті Горбатова як брат архієпископа [с. 235].

Нижче, в розділі 129, здається, записана мати князів Єзекиїла та Павла – інокиня Домникія.

На цьому розділі (83-у за моєю нумерацією) закінчуються князівські роди у ВС, і далі йде заголовок:

Роды православных и благочестивых их милостей панов шляхты, сынов церкви восточной.

84. Рід пана Івана Пилиповича Черкаського (с. 31)

Тут переписано перші 9 імен із 50-го розділу ПС, причому написання Хотимію виправлено на нормативну Фетінію. Отже, з цього місця починається другий прохід укладача ВС по Печерському синодику.

85. Рід пана Кузьми Шапочкина (с. 31)

Тут також переписано перші 9 імен із 51-го розділу ПС.

86. Рід пана Юрія Зиновійовича (с. 31 – 32)

Тут також переписано перші імена із 53-го розділу ПС, причому пропущено інока Іону (ПС 53-5), тому останнім записано Льва (ПС 53-10), а всього імен, як і в попередніх розділах – дев’ять. Я думаю, автор ВС нічого не знав реального про ці давні роди, і прийняв вольове рішення вважати членами роду по 9 імен від початку розділу ПС.

87. Рід пана Семена з Колкова (с. 32)

Тут переписано перші 10 імен з 57-го розділу ПС, причому ім’я Анна (ПС 57-1-7) помилково вписано двічі, так що фактично запозичено тільки 9 імен.

88. Рід пана Фурсов Романовича (с. 32)

Тут переписано 10 із перших 11 імен 59-го розділу ПС (пропущено Марію – ПС 59-1-10).

89. Рід пана Мишка Свирнича (с. 32)

Тут переписано повністю усі 5 імен із 67-го розділу ПС.

90. Рід пана Никити Страшков (с. 32)

Тут переписано перші 11 імен із 70-го розділу ПС, при цьому Феодосія (ПС 70-8) перетворилась на Федора. Далі чомусь пропущено рід пана Івашка Пишневича (ПС 81).

91. Рід пана Андрія Павловича (с. 32)

Тут переписано всі 8 імен із 84-го розділу ПС.

92. Рід пана Мишка Затичича (с. 32)

Тут чомусь пропущено перші 4 імені і переписано тільки 2 останніх імені з 85-го розділу ПС.

93. Рід пана Бика Олександровича,
старости вінницького (с. 32)

Тут переписано всі 10 імен із 95-го розділу ПС і додано 11-е – Ірину. Я думаю, це не випадковість – саме після 95-го розділу у ПС іде втрата тексту, і мабуть вона сталась уже після того, як був укладений ВС.

94. Рід пана Матфеєв Вільневцев (с. 32)

Тут переписано усі 7 імен із 104-го розділу ПС і додано Іоана (можливо, перше ім’я з наступного розділу ПС).

95. Рід пана Семена Полозовича (с. 32)

Тут переписано перші 8 імен із 107-го розділу ПС, при цьому ім’я Єлтуфія (ПС 107-2) перетворилось на Євтихія (тобто ми вкотре бачимо намагання писаря ВС вживати нормативні імена).

96. Рід пана Росоки (с. 32)

8 імен чоловіків і жінок впереміш. Такого роду немає ні в довіднику Бонецького, ані у ПС.

97. Рід пані Волчкової (с. 32)

7 імен чоловіків і жінок впереміш. Такого роду немає у ПС, можливо, оці два розділи містились у згаданій лакуні збереженого тексту ПС.

98. Рід пана Семена Григорьевича (с. 32)

Тут переписано перші 9 імен із 115-го розділу ПС.

99. Рід пана Івана Єльцев (с. 32)

Тут переписано перші 9 імен із 12-го розділу ПС. Таким чином, автор ВС знову почав переглядати ПС від початку, вибираючі такі панські роди, котрі були пропущені перед тим.

100. Рід пана Мишка Павловича (с. 32)

Із перших 10 імен 18-го розділу ПС тут переписано 9, пропущено Іоана (ПС 18-9); далі збережено: слуг його – і переписано перші 6 імен.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 59

Модифіковано : 3.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.