Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Введенський синодик / Текст / Розділи 41 – 60

Введенський синодик

Текст

Розділи 41 – 60

Микола Жарких

41. Рід князя Семена Васильовича
Ромодановського (с. 26)

Цей розділ відповідає 158-у розділу ПС, але на першому місці у ВС стоїть ім’я князя Іоана – невідомого походження. Далі йдуть імена князів з ПС: князя схимника Досифея (ПС 158-1-1), князя Федора (ПС 158-1-5, при цьому опущено визначення інока!), князя Михайла (ПС 158-1-6), князя Іоана (ПС 158-3-1). Жінок, як звичайно, пропущено.

42. Рід князя Михайла Васильовича
Ромодановського (с. 26)

Наступним у ВС іде оцей рід, котрий в ПС поставлено як 405-й розділ. З ПС до ВС перенесено два імені князів, без помилок і додатків. Як бачимо, при укладанні ВС записи представників одного роду, розкидані по різних місцях ПС, розміщувались послідовно.

43. Рід князя Семена Ряполовського (с. 26 – 27)

Тут ВС очікувано повертається до тієї точки, на якій він зупинився. Цей розділ у ПС записано на 162-у місці, перенесено до ВС два чоловічих імені.

44. Рід князя Олександра Сендюшковича (с. 27)

Цей розділ відповідає 164-у розділу ПС, з якого переписано тільки одне ім’я (бо більше князів там немає).

Слід знати, що у Супрасльському синодику (кін. 16 – 1 чв. 17 ст.) значиться «рід Сендюшковича» і в ньому записано князя Елецьсерия схимника [Субботник или помяник Супрасльского монастыря. – Археографический сборник документов, относящихся к истории Северо-Западной Руси, Вильна, 1878 г., т. 9, с. 457]. Але цей розділ в СпС дуже короткий, і не міг бути джерелом додаткових імен ВС.

Знаючи метод роботи укладача ВС, можна сподіватись знайти наступні 32 (тридцять два!) князівських імені нижче по тексту ПС. І справді там бачимо:

Князя Андрія (ПС 170-2-1), князя Льва (ПС 170-2-3), князя Федора (ПС 171-1-1), князя Михайла (ПС 171-3-1), князя Іоана (ПС 172-2-1), князя Богдана Васильовича (ПС 172-4-1), князя Бориса (ПС 174-4-2), князя Давида (ПС 173-2-1), князя Павла (ПС 173-2-2), князя Іоана (ПС 174-2-1), князя Георгія (ПС 175-2-1), князя Іоана (ПС 177-2-1), князя Григорія (ПС 177-4-1), князя Олександра (ПС 177-6-1), князя Семена (ПС 180-4-1), князя Дмитра (ПС 180-2-1; маємо у ВС перестановку цих двох імен), князя Іоана (ПС 180-6-2).

Далі у ПС ми маємо князя Дмитра (ПС 182-2-1), князя Іоана (ПС 182-2-2) – їх обох у ВС пропущено, а далі:

Князя Іоана (ПС 182-4-1), князя Михайла (ПС 182-4-2), князя Василя (ПС 182-4-3), князя Іоана (у ПС на цьому місці такого імені нема, може, сюди дописано ПС 180-6-2), князя Романа (ПС 182-4-4), князя Іоана (ПС 182-6-2), князя Іоана (ПС 182-6-3; далі йде ще третій Іоан – 182-6-4 – він уже до ВС не потрапив), князя Олексія (ПС 182-8-1), князя Василя (ПС 192-2-1), князя Іоана (ПС 194-4-1), князя Іоана (ПС 194-6-1).

Оці всі імена переписані з ПС, і тільки два останніх імені – князя Максима, князя Андрія – узяті не з ПС (там немає жодного князя Максима взагалі).

Ясна річ – ні один із 32 понадпланових князів «Сангушків» до цього роду не належав.

45. Рід князя Матвія Микитинича (с. 27)

Назва відповідає 209-у розділу ПС, і з нього перенесено до ВС перші 5 імен (ПС 209-1-1 – 209-1-5), далі князя Йова (ПС 209-3-1), князя Василя (ПС 209-3-6), князя Михайла (ПС 209-3-7 – пропущений у ВС), князя Петра (ПС 209-3-7). Знову бачимо застосування того самого прийому, що багато разів бачили вище.

46. Рід князів Солтанів (с. 27)

Ніяких князів Солтанів не існувало, а тут записано з помилкою назву 224-го розділу ПС (Рід князя Сатанов). До ВС переписано з цього розділу всі три чоловічих імені.

47. Рід князя Василя Семеновича Можайського (с. 27)

Назва розділу і два перших імені перенесені з ПС (розділ 226). Потім ідуть такі імена:

Князя Василя (?), князя Михайла (?), князя Іоана (ПС 240-2-1), князя Володимира (ПС 244-2-1), князя Василя (ПС 248-2-1), князя Іоана (? можливо, описка замість князя Дем’яна ПС 259-2-1), князя Іоана (ПС 300-2-1), князя Іоана (ПС 300-2-2), князя Якова (ПС 300-2-3), князя Володимира (ПС 300-2-4), князя Михайла (ПС 300-2-5), князя Романа (ПС 300-2-6), князя Іоана (ПС 300-2-7), князя Іоана (ПС 300-6-1), князя Юрія Дубровицького (ПС 303-0).

48. Рід князя Федора Ярославича (с. 27)

Назва відповідає 315-у розділу ПС, і звідти ж переписано імена князя Федора (ПС 315-1-1) та князя Стефана Домонтовича (ПС 315-9-1).

49. Рід князя Іони Соколинського (с. 27)

Назва відповідає 316-у розділу ПС, тут записано князя інока Іону (ПС 316-1-1), далі схимник Симон (ПС 316-2-1) перетворився на князя схимника Симона (автор ВС роздавав, як ми бачили, князівські титули своєю владою, але не дуже часто); далі переписано князя Олександра (ПС 316-3-1), князя Алімпія (ПС 316-3-3), князя Василя (ПС 316-3-4), князя Іоана (ПС 316-3-8).

Князя Олександра (ПС 316-5-1) у ВС пропущено, замість нього вписаний князь Михайло, котрого не бачимо у ПС. Далі йдуть імена князя Семена Озерецького (ПС 326-0), князя Федора (ПС 339-1-2) і три імені, відсутні у ПС: княгиню Олену, князя Юрія, князя Василя.

Далі укладач ВС, зігнорувавши заголовок «Рід князів Крошенських» (ПС 340), почав переписувати представників цього роду: князя Івана (ПС 340-1-1), князя Федора (ПС 340-1-3), князя Василя (?), князя Феодосія (ПС 340-1-5), князя Филипа (ПС 340-1-6, тут відкинуто визначення інока Филарета), князя Костянтина (ПС 340-1-7), князя Дмитра (ПС 340-1-8), князя Івана (ПС 340-1-9). В цьому блоці ПС були ще один Дмитро і ще один Іоан – вони до ВС не потрапили.

Таким чином, маємо дуже виразний випадок, коли при переписуванні відкинуто вказівку на рід князів і їх приєднано до зовсім іншого роду.

50. Рід князя Іоана Вишеневського (с. 27 – 28)

Назва відповідає 346-у розділу ПС; примітно, що написання прізвища цього князя – Вишневецький – все ще не встановилось. Тут переписано князя Михайла (ПС 346-1), князя Василя (ПС 346-3), пропущено князя Михайла (ПС 346-5), переписано князя Єрофея (ПС 346-7). На цьому перелік Вишневецьких у ПС було вичерпано, а у ВС маємо ще довгий хвіст «позапланових Вишневецьких»:

Князя Георгія (ПС 373-9), князя Дмитра (ПС 373-10), князя Тимофія (ПС 373-11), князя Данила (ПС 373-12), князя Іоана (ПС 373-13), князя Федора (ПС 373-14), князя Семена (во іноках Феодосія) (ПС 373-15), князя Олексія (во іноках Олександра) (ПС 373-16), князя Андрія (ПС 373-17), князя Василя (ПС 373-18), князя Данила (ПС 373-19), князя Іоана (ПС 373-20), князя Георгія (ПС 373-21), князя Іоана (ПС 373-22), князя Семена (ПС 373-23), князя Іоана (ПС 373-24), князя Федора (ПС 373-25; далі пропущено князів Семена та Федора), князя Филипа (ПС 373-28), князя Василя (ПС 373-29), князя Романа (ПС 373-30), князя Семена (ПС 373-34; далі пропущено князів Георгія та Семена), князя Михайла (ПС 373-37), князя Семена (ПС 373-38), князя Михайла (ПС 373-39), князя Іоана (ПС 373-40), князя Георгія (ПС 373-41; далі пропущено князя Василя), князя Федора (ПС 373-43), князя Василя (ПС 373-42; пропуск вписано), князя Федора (ПС 373-44), князя Георгія (ПС 373-45), князя Льва (ПС 373-46), князя Іоана, князя Георгія, князя Йосифа, князя Родіона, князя Льва, князя Олександра (ПС 373-47), князя Дмитра (ПС 373-48).

Цей перелік вам нічого не нагадує? – Аякже, елементарно, Ватсон! Наступні князі в ПС після 346-го розділу зосереджені в 373-у розділі (Пом’яник князя К. І. Острозького), котрий тут подано вдруге (вище ми вже бачили його в розділі 32) – уже як князів Вишневецьких!

Група імен, виділена курсивом – також не випадкова і знаходиться на належному їй місці: вона повністю повторює додаткових «князів Острозьких» з ДермС (у нас – 32-81 – 32-84, 32-90). Але характерних пропусків ДермС ми тут не бачимо (відзначені вище пропуски – це особливість ВС), тому можна думати, що ДермС був тільки додатковим джерелом до ПС.

51. Рід князів Друцьких (с. 28)

Назва розділу відповідає наступному «князівському» розділу ПС (400-у). Звідти переписано князя Андрія Прихабського (ПС 400-1-1), князя Володимира (ПС 400-1-2, при цьому опущено Івановича); сюди ж вставлено княгиню Марію Ровенську (ПС 310-1-1), для якої не знайшлося місця раніше.

На цьому закінчився перший прохід автора ВС по сторінках Печерського синодика. За цей прохід він вибрав із ПС імена князів. Але далі він знову і знову повертався до ПС, вибираючи з нього інші групи імен.

52. Рід князя Іоана Васильовича Пронського (с. 28)

Тепер, коли наша провідна зірка – Печерський синодик – більше нам не світить, ми знову мусимо звернутись до марудної праці – спроб ототожнення згаданих у ВС осіб. Отже, в цьому розділі маємо наступні імена:

Князя Іоана схимника, князя Василя, князя Василя, князя Федора, князя Василя, князя Іоана, князя Федора, князя Артемія, князя Володимира.

Запис зроблено князем , відомими ще як Нелюбов-Шемяка. Він вперше згаданий в 1511 р., помер в 1550 р., весь час служив у Москві. Генеалогія князів Пронських розроблена слабо, і ми заглиблюватись у неї не будемо, але здається, інших князів на ім’я Іван Васильович у ній немає. Досить рідкісне ім’я князя Артемія, можливо, щось дасть при поглибленому пошуку.

53. Рід князя Іванів Коркодинів (с. 28)

Розділ містить тільки одне ім’я – схимника князя Германа. Князь Іван Юрійович Коркодин відомий у Литві в 1482 – 1514 рр. [Вольф, 179], про ченця Германа відомостей нема.

54. Рід князя Никити Васильовича
Оболенського (с. 28)

Інока князя Варсонофія, князя Михайла, князя Данила, князя Іоана, князя Петра.

Князь (Хромой) відомий з 1513 р., помер в 1540 р., весь час служив у Москві. Батько його Василь Никитич відомий у 1472 – 1501 рр., чернецтва не приймав. Він мав братів (отже, стриїв «нашого» Никити) – Івана, Петра, Данила [Власьев Г.А. Потомство Рюрика. – Спб. : 1906 г., т. 1, ч. 2, с. 255, 266]. Втім, ці імена поширені в роді Оболенських, а може, що і взагалі не стосуються Оболенських.

55. Рід князя Семена Даниловича (с. 28)

Князя Семена, князя Данила, князя Іоана младенца, князя Петра, князя Федора, князя Олексія, князя Костянтина, князя Федора, князя Семена, князя Петра, князя Іоана, князя Олександра.

Князів Семенів Даниловичів я, не надто заглиблюючись, знайшов таких: (відомий у 1576 – 1581 рр.), (відомий від 1547 р., помер у 1584 р.), (відомий від 1495 р., помер у 1501 р.). Мабуть, можна знайти ще інших. Справа пояснення запису залишиться безнадійною, якщо не буде знайдено синодик-прототип ВС, де цей запис (як можна сподіватись з досвіду) був би докладнішим.

56. Рід княгині Анни Четвертинської (с. 28)

(1) Князя Василя, князя Данила, князя Георгія, князя Михайла, княгиню Ульяну, княгиню Анастасію.

(2) Князя Григорія, князя Стефана, князя Федора, князя Захарію, князя Василя, князя Іоана, княгиню Марію.

Запис я поділив на два блоки на підставі: спочатку чоловіки, потім жінки.

В роді Четвертинських варто звернути увагу на князя Захарія Григоровича (відомий з 1628 р., помер в 1649 р.) та його батька Григорія (відомого з 1601 р., помер у 1651 р.) [Вольф, 46, 47]. Якщо так, то перший блок міг би містити родичів княгині Анни, котра сама мала би бути княжого роду.

Серед Четвертинських маємо двох княгинь на ім’я Анна [Вольф, 43] – дружин Стефана Яковича Четвертинського, з них перша померла між 1609 і 1616 роками, а друга у 1638 чи 1639 році. Якщо наші міркування правильні, то запис зробила якась інша Анна, котрої ми серед Четвертинських не бачимо.

57. Рід княжат Сангушков
Кошарських Ковельських (с. 28 – 29)

Князя Григорія, князя Єлевферія, княгиню Агафію Кошарську, князя Андрія, князя Михайла, князя Федора, княжну Авксентію, князя Олександра.

Тут привертає увагу слово княжат замість князів, котре може вказувати на якесь окреме і відносно пізнє (1 пол. 17 ст.) джерело.

Характерний Єлевферій – це мабуть князь Олександр Сангушко (ПС 164-1-1; ВС 44-1), який втратив визначення чернець. Серед представників Коширської лінії Сангушків ми бачимо князя Михайла Олександровича (відомий з 1481 р., помер перед 1501 р.), його сина Андрія (відомий з 1502 р., помер у 1560 р.) та онука – Олександра Андрійовича (відомий з 1533 р., помер в 1565 р.) [Вольф, 436 – 444]. Якщо це так, то порядок слідування імен у ВС не відповідає родинному старшинству. Потрібної нам Агафії Коширської історія не знає.

Слід також знати, що Ковельська лінія Сангушків – окрема від Коширської, і їх змішування в заголовку не говорить про велику компетентність автора.

58. Рід княжати Іоана Жаславського (с. 29)

Князя Михея, княгиню Фетінію, князя Іллю, князя Євласія (!), князя Стефана, князя Дмитра, князя Іоана, княгиню Февронію, князя Ананію, княгиню Олену.

Чи тут ідеться про князів Жеславських (що володіли Заславлем біля Мінська), чи Заславських (що володіли сучасним Ізяславом у Хмельницькій області)? Серед перших ми бачимо тільки одне потрібне нам ім’я – Івана, відомого у 1468 – 1499 рр. [Вольф, 594]. Серед других – теж тільки одного Івана, відомого у 1496 – 1514 рр. [Вольф, 605]. Висновок: розділ не можна пояснити, жодне ім’я не належить історичним Жеславським чи Заславським.

59. Рід княжат Збаразьких (с. 29)

Князя Іоана, князя Василя, княгиню Анастасію, княгиню Анну, князя Семена.

Серед князів Збаразьких ми маємо двох Василів і чотирьох Семенів, а не маємо жодного Івана. Серед їх жінок ім’я Анна зустрічається 4 рази, Анастасія – тільки один раз. Так звали другу дружину Стефана Андрійовича Збаразького, з роду князів Мстиславських (від 1559 р., померла перед 1582 р.) Його перша дружина – Анна Заберезинська (1547 – 1556 рр.) [Вольф, 613 – 615, 619].

Якщо цей збіг імен не вважати випадковим, то відсутність у записі імені князя Стефана, котрий помер у 1585 р., дала б нам орієнтовний час запису – між 1582 і 1585 роками. Втім, все це надто гіпотетично.

60. Рід князів Жилинських (с. 29)

Князя Семена, княгиню Фетінію, княгиню Ульяну.

В родоводі Жилинських є тільки один князь Семен, згаданий в 1500 р. Він володів маєтками на Вітебщині [Вольф, 621]. Ім’я його дружини невідоме, в пізніших поколіннях Жилинських потрібних нам жіночих імен немає.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 101

Модифіковано : 23.02.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.