Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Введенський синодик / Текст / 12. Князі чернігівські / Додаткові джерела

Введенський синодик

Текст

12. Князі чернігівські

Додаткові джерела

Микола Жарких

Слід знати, що перша, дуже скорочена інформація про ВС та ПКК в його складі буда надрукована ще в 1842 р. [Востоков А.Х. Описание русских и словенских рукописей Румянцевского музеума. — Спб.: 1842 г., опис рукопису № 387, с. 579 – 580. Слід зауважити, що в цьому рукописі міститься виписки з синодиків різних київських монастирів, переважно пізнього часу, котрі несуть сліди використання Печерського та / або Введенського синодиків. Ця тема не досліджена]. Одна тільки біда – за ті 175 років, що минули з часу публікації, ніхто з істориків не звернув на неї уваги. Аж поки з’явився відставний фізик-теоретик Микола Жарких «и пыль веков от файлов отряхнул».

Перелік князя Георгія

Для того, щоб відшукати додаткові тексти для ПКК, не треба закривати Введенський синодик: розглянутий нами вище «Перелік князя Георгія» (ПКГ) має спільні точки з ПКК:

ПКК ПКГ
В. кн. Георгія Київського (12-4) в. кн. Георгія Київського (11-13)
В. кн. Всеволода Київського, во іноках Кирила (12-5) в. кн. Всеволода Київського, во іноках Кирила (11-14)
в. кн. Георгія, убитого в Києві (11-15)
В. кн. Святослава Чернігівського, во іноках Гавриїла, і княгиню його Катерину (12-14) в. кн. Святослава Київського, во іноках Гавриїла (11-16)
В. кн. Олександра Київського (12-6) в. кн. Олександра Київського (11-17)
В. кн. Романа (12-7) в. кн. Романа (11-18)
В. кн. Дмитра (12-8) в. кн. Дмитра (11-19)
В. кн. Василя (12-9) в. кн. Василя (11-20)
В. кн. Василя (12-10) в. кн. Василя (11-21)
В. кн. Всеволода, нареченого у святому хрещенні Гавриїла (12-11) в. кн. Всеволода, нареченого у святому хрещенні Гавриїла (11-22)

В переліку царів ПКГ має на два записи більше, ніж у ПКК:

1, «в. кн. Георгія, убитого в Києві» вилучено в ПКК, мабуть з огляду на дублювання запису про «в. кн. Георгія Київського»;

2, «в. кн. Святослава Київського, во іноках Гавриїла» в ПКК перефарбовано на «в. кн. Святослава Чернігівського, во іноках Гавриїла» (12-14). Ну, до цієї методи укладача ПКК – верстати у «чернігівські» князів з інших столів – нам треба звикати, бо в подальшому розгляді тексту такі приклади будемо зустрічати. При внесенні запису до ПКК було також вигадано «княгиню Катерину» – вже ж не без того (і до вигаданих княгинь треба звикнути).

Особливість ПКГ полягає в тому, що тут зосереджено 3 з 4 згадок Києва у ПКК; друга особливість – та, що ПКГ розриває відносно однорідну послідовність чернігівських князів на початку ПКК. Тому я вважаю, що ПКГ існував як окремий документ, який краще зберігся у переліку царів і вставлений – з деякими деформаціями – у ПКК уже під час переписування останнього в Києві. Тобто цю вставку я відношу до останнього шару редагування ПКК.

Для з’ясування походження ПКГ ми наразі не маємо досить даних. Можна тільки припускати, що він узятий з якогось київського синодика, але для цього треба відшукати ще інші його копії. Безсумнівно тільки, що укладач ВС мав інший, кращий текст ПКГ і включив його в розділ 11; в ПКК цей перелік перероблено, так що він не міг бути джерелом для розділу 11.

Публікація Філарета Гумілевського

Публікація Введенського синодика дозволяє нам дещо інакше подивитись на відзначені уже нами різночитання синодика, опублікованого Філаретом Гумілевським і передрукованого – нічтоже сумняшеся – Г. О. Милорадовичем [Любеч Черниговской губернии Городницкого уезда. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1871 г., кн. 2, с. 25 – 42] та Любецьким синодиком у публікації Р. В. Зотова [О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. – Спб.: 1892 г., с. 24 – 29] (ті записи, які повністю співпадають у трьох списках, опущено, подано тільки ті, де є різночитання):

ВС Філарет Зотов
1. В. кн. Константина Мстислава Чернігівського, создавшего церкву святого Спаса, і княгиню його Настасію В.кн. Константина Мстислава Черниговского, создавшего церковь св. Спаса, и княгиню его Анастасию, и сына их кн. Евстафия Великого князя Константина Мстиславича Черниговского, создавшего церковь святого Спаса, и княгиню его Анастасию
2. В. кн. Николу Святослава Чернігівського і княгиню його Кілікію В. кн. Николу Святослава Черниговского, и княгиню его Киликию, и сына их кн. Глеба Великого князя Николу Святослава Черниговского и княгиню Киликию
4. В. кн. Георгія Київського В. кн. Георгия Киевского + Великого князя Георгия Киевского +
5. В. кн. Всеволода Київського, во іноках Кирила + во иноцех Гавриила + во иноцех Гавриила Всеволода
в. кн. Георгія, убитого в Києві [перелік царів № 15] (в Елецком синодике: Кн. Георгия убиенного в Киеве)
12. В. кн. Давида Чернігівського і княгиню його Феодосію В. кн. Давида Черниговского, и княгиню его Феодосию, и сына из в. кн. Владимира Великого князя Давида Черниговского и княгиню его Феодосию
3. В. кн. Михаїла Чернігівського і княгиню його Феофанну Князя Михаила Олега [цей запис поставлено не тому місці, де він стоїть в інших списках – між № 13 та 14 ВС = № 10 та 11 ЛС] Великого князя Михаила Черниговского и княгиню его Феофанию
25. Кн. Бориса Святослава і (sic!) Ольговича і княгиню його Настасію Великого князя Бориса Святослава Ольговича [цей запис поставлено не тому місці, де він стоїть в інших списках – між № 14 та 15 ВС = № 11 та 12 ЛС] Князя Бориса Святослава Ольговича и княгиню его Анастасию
В. кн. Георгия Святославича Черниговского [цей запис, відсутній в інших списках, поставлено між № 15 та 16 ВС = № 12 та 13 ЛС]
17. В. кн. Данила Всеволода Святославича Чернігівського і княгиню його Настасію В. кн. Всеволода Даниила Святославича, и княгиню его Анастасию Великого князя Всеволода Даниила Святослава Черниговского и княгиню его Анастасию
18. В. кн. Костянтина Олега Чернігівського і синів його Давида, і Гліба, і Олександра В. кн. Константина Ольговича Черниговского и сынов его Давыда, Глеба и Александра Великого князя Константина Ольговича Черниговского и сынов его Давыда, Глеба и Александра
28. В. кн. Олега Чернігівського, во іноках Павла, і княгиню його Єфросинію В Северском синодике: кн. Олега, во иноцех Павла, и княгиню его Ефросинию [точне місце цього запису невідоме, оскільки Філарет помилково приєднав цей запис до Феодосія + Єфросинії (ВС № 16 = ЛС № 13). Це свідчить, що в «Сіверському синодику» не було цього Феодосія.]
22. Кн. Бориса Володимира Святославича Князя Бориса Владимира Святославича + [цей запис поставлено не тому місці, де він стоїть в ВС – між № 24 та 25; але так, як в ЛС] Князя Бориса Владимира Святославича + [цей запис поставлено не тому місці, де він стоїть в ВС – між № 24 та 25; але так, як у Філарета]
23. Княгиню Олену + и княгиню его Елену + и княгиню его Евдокию
34. В. кн. Святослава Всеволодовича Чернігівського, во іноках Онуфрія, і княгиню його Марію і сина його Бориса В. кн. Святослава Всеволодовича Черниговского и княгиню его Марию, и сына их Бориса Великого князя Святослава Всеволодовича Черниговского и княгиню его Марию, и сына их Бориса
35. В. кн. Федора Мстислава Глібовича Чернігівського В. кн. Федора Мстислава Глебовича Великого князя Федора Мстислава Глебовича
38. В. кн. Всеволода Ярополчича Чернігівського іменем Лаврентія, і княгинь його Федору і Настасію В. кн. Лаврентия Всеволода Ярополчича Черниговского и княгиню его Анастасию Великого князя Лаврентия Всеволода Ярополчича Черниговского и княгиню его Анастасию
40. Великого князя Симеона Всеволода Чернігівського, сина його князя Федора Святослава, убитого від Литви, і княгиню його Єфимію Князя Симеона Всеволода Черниговского и сына его кн. Федора Святослава, убиенного от Литвы, и княгиню его Евфимию Князя Симеона Всеволода Черниговского и сына его князя Федора Святослава, убиенного от Литвы, княгиню его Евфимию
49. Кн. Святослава Володимировича Князя Димитрия Святослава Володимерича Князя Димитрия Святослава, князя Владимира
51. Кн. Костянтина Михайловича Князя Константия Михайловича Князя Михаила
53. Кн. Романа чорноризця Князя Романа черноризца Князя Романа
54. Князя Івана, і княгиню його Феодосію Князя Ивана и княгиню его Феодосию Князя Иоанна
55. Великого князя Дмитра Чернігівського, убитого від татар за православну віру, і княгиню його Мамелфу Князя Димитрия Черниговского, убиенного от татар за православную веру, и княгиню его Мамелфу Князя Димитрия Черниговского, убиенного от татар за православную веру, и княгиню его Мамелфу
59. Кн. Андрія Рильського і княгиню його Олену Князя Андрея Волынского и княгиню его Елену Князя Андрея Рыльского и княгиню его Елену
60. В. кн. Михаїла Олександровича Чернігівського, що прийняв ангельський образ В. кн. Михаила Александровича Черниговского Великого князя Михаила Александровича Черниговского
61. В. кн. Романа Михайловича Чернігівського, убитого від князя Юрія Смоленського, і сина його кн. Семена Романовича, і княгиню його Марію Карачевську В. кн. Романа Михайловича Черниговского, убиенного от кн. Юрия Смоленского и сына его кн. Симеона Романовича, и княгиню его Марию Корчевскую Великого князя Романа Михайловича Черниговского, убиенного от князя Юрия Смоленского и сына его князя Симеона Романовича, и княгиню его Марию Корчевскую
62. Кн. Георгія Курського і сина [його?] князя Юрія Князя Георгия Курского и сына его кн. Георгия Князя Георгия Курского и сына его князя Георгия
63. Кн. Федора Мстислава Новгородського і княгині його Матрони Князя Феодора Мстислава Новгородского, и княгиню его Матрону Князя Федора Мстиславича Новгородского и княгиню его Матрону
75. Кн. Михаїла Всеволодовича, убитого від татар Князя Михаила Всеволодича [цей запис у Філарета і у ВС поставлено не тому місці, де він стоїть у ВС – між № 73 та 74 ВС] Князя Михаила Всеволодича
74. Кн. Сергія Олександровича Князя Сергея Александровича Князя Сергея Александровича, убиенного от татар
80. Княгиню Севоложську іменем Анастасію і сина її Ксенофонта Княгиню Всеволожскую Анастасию и сына ее Ксенофонта + княгиню его Анастасию [тут в ЛС помилково об’єднані сусідні записи]
Кн. Корикова
104. Кн. Всеволода Устійського, що прийняв ангельський образ В Елецком синодике поминают кн. Всеволода Устивского [точне місце цього запису не вказане, він поданий як примітка до кн. Сергій Олександровича (ВС № 74)]
82. Кн. Дмитра Новгородського, що прийняв ангельський образ, Святославля Кн. Димитрия Новгородского (в Киевском синодике: кн. монах Дмитрий) Князя Димитрия Новгородского
83. Княжну Марію княгиню Марию (в Киевском синодике: Мария) княгиню Марию
89. Кн. Івана Володимира Івановича, і сестру його княгиню Олену, Київського В Северском синодике: кн. Иоанна Володимера Иоанновича Киевского, и сестру его кн. Елену
91. Кн. Андрія Вручського і сина князя Василя, убитого в Путивлі В Северском синодике: кн. Андрея Вруцкого, и сына его кн. Василия, убиенного в Путивле
В Киевском синодике после кн. Иоанна и Марии: Терентий, Андрей, Федор, Иоанн [Іван Переяславський і Марія (ВС № 84 + 85 = ЛС № 66) у публікації Філарета проминені; думаю, ці 4 імені є наслідком об’єднання записів ВС № 86 – 88, при цьому екзотичний Теретерей перетворився на заурядного Терентія]
93. Кн. Михаїла Трубецького Кн. Михаила Андреевича Трубецкого Князя Михаила Андреевича Трубецкого
94. Кн. Юрія Торуського Кн. Юрия Торуского Князя Юрия Туровского
100. Кн. Патрикія Давидовича Стародубського, що прийняв ангельський образ, і княгиню його Олену, і синів їх князя Івана Князя Патрикия Давидовича Стародубского, приемшего ангельский образ, и княгиню его Елену, и сына их князя Иоанна Князя Патрикия Давидовича Стародубского, приемшего ангельский образ, и княгиню его Елену, сына их князя Иоанна
119. Кн. Романа Новосильського, що прийняв ангельський образ Кн. Романа Новосильского, приимшего ангельский образ
116. Кн. Василя Романовича Новосильського Кн. Василия Романовича Новосильского [у Філарета він поставлений після Романа (ВС № 119) – не знати, чи так було в його списку, чи він переставив задля стрункості]
103. Кн. Данила Романовича Новосильського і сестру його Софію + 117. Кн. Василя Львовича + 137. Кн. Льва Романовича Новосильського В Елецком синодике поминаются еще: кн. Лев Романович Новосильский, кн. Василий Львович, кн. Даниил Романович Новосильский
108. Кн. Федора Звенигородського і княгиню його Софію і синів їх князя Олександра Князя Феодора Звенигородского, княгиню его Софию и сына их князя Александра Князя Феодора Звенигородского, княгиню его Софию и сына их князя Александра
111. В. кн. Івана Скиргайла В. кн. Скиргайла Великого князя Иоанна Скиргайла
112. Кн. Михайла Євнутієвича і зятя його князя Івана Князя Михаила Евнутьевича. В Елецком прибавлено: и чада его кн. Иоанна, кн. Андрея; а в Северском: зятя его кн. Иоанна, кн. Андрея. [Оцей Андрій стоїть у ВС окремо як № 113.] Князя Михаила Евнутьевича
114. Кн. Давида Остійковича Князя Давида Осанковича Князя Давида Остинковича
115. Княгиню Олександру чорноризицю и кн. его Алекс. чернориз. и княгиню Александру черноризицу
128. Кн. Симеона Дрієвича (sic!) Турського Кн. Симеона Юрьевича Торуского Симеона Туровского Юрьевича
129. Кн. Дмитра Ольгердовича, і княгиню його Анну, і синів його князя Івана, князя Михаїла Князя Димитрия Ольгердовича и княгиню его Анну, сынов их князя Михаила, князя Иоанна Князя Димитрия Ольгердовича и княгиню его Анну, и сынов их князя Михаила, князя Иоанна
132. Кн. Семена Трубецького, і княгиню його Настасію Князя Симеона Трубецкого Князя Симеона Трубецкого
131. – 135. в Киевском синодике: Андрей, Симеон, Анастасия, Юрий, Макарий, Давыд, Мария. [Це скорочення записів ВС № 131 – 135.]
152. інока кн. Дмитра Волконського, і княгиню його Настасію, і сина їх князя Василя Князя Димитрия Болховского, княгиню его Анастасию и сына их князя Василия Князя Димитрия Болховского, княгиню его Анастасию и сына их князя Василия
168. Кн. Василя Соломирицького і сина його князя Семена Кн. Василия Солмирецкого + Князя Василия Соломиревского
169. Кн. Володимира + и сына его кн. Володимера
170. Княгиню Олену Княгиню Елену

Розглядаючи порівняльну таблицю, можна з упевненістю твердити, що текст, опублікований Філаретом – це не Любецький синодик у тому вигляді, в якому він був опублікований Зотовим. Цей текст подекуди ближчий до тексту ВС, подекуди – до ЛС, але подає власний порядок записів (це, на мою думку, важливіша ознака різниці, ніж різночитання в конкретних статтях; ну, звісна річ, не можна виключати можливості, що цей порядок статей створено самим Філаретом відповідно до його уявлень про перелік).

В розпорядженні Філарета було не менше 4 списків, у співвідношенні яких він не розібрався і подав якийсь свій комбінований текст. Тобто мій попередній висновок про дилетантизм і безпорадність цієї публікації залишається в силі. Використовувати цей текст для наукового аналізу неможливо.

Краківський список

Ще один слід переліку чернігівських князів я знайшов у досить несподіваному місці. М. М. Улащик, описуючи Краківський список (17 ст.) «Хроніки Литовської і Жмойтської», відзначив, що в кінці рукопису після хроніки записані Гадяцькі пакти (1659 р.), лист митрополита Ісайї Копинського до князя Ієремії Вишневецького (1631 р.), реєстр князів чернігівських та інші дрібні записи [Улащик Н. Н. Введение в изучение белорусско-литовского летописания. – М.: Наука, 1985 г., с. 78].

З огляду на склад цих статей, рукописний збірник був присвячений історії України і переписаний не раніше появи Гадяцького договору. Оскільки палеографія вказує на 17 ст., можна орієнтовно датувати рукопис 4-ю чвертю 17 ст. Було б цікаво подивитись той реєстр, для цього виписую з Улащика шифр рукопису: Бібліотека Польської Академії наук в Кракові, відділ рукописів, № 281.

Ця згадка наводить на думку, що ПКК не був одразу розрахований на включення до церковних пом’яників і поширювався як окрема історична стаття. Можливо, що в численних і поки що слабо досліджених рукописних збірниках 2 пол. 17 – 18 ст. з історії України знайдуться інші копії цього переліку. (Звичайно, не бачивши краківського тексту, не можна виключати, що це просто генеалогічний запис; але з іншого боку, Улащик знав, що таке генеалогічний перелік, а в нашому випадку досить одного погляду, щоб побачити: ПКК – це ніяка не генеалогія.)

Микільський список

У синодику київського Пустинно-Микільського монастиря, розпочатому в 1734 р., «зустрічаються також роди удільних князів (рід великих князів Чернігівських)» [Щербина В.И. Помянник Киевского Пустынно-Николаевского монастыря. – Киевская старина, 1895 г., № 12, с. 91]. В. І. Ульяновський, коментуючи цю повідомлення, відзначив, що Микільський синодик «містить чимало оригінального (наприклад, перелік великих князів Чернігівських), що свідчить про самостійність старого поменника монастиря» [Київський митрополит Спиридон та його догматичний твір “Изложение о православней істинне нашей вере”. – Просемінарій. Медієвістика. Історія церкви, науки і культури, 1998 р., т. 2, с. 126].

Цей рукопис зберігається в Києві в Національній бібліотеці ім. Вернадського і чекає на свого Олексія Кузьмука:

И пыль веков от хартий отряхнув,

Правдивые сказанья оцифрует.

Отоді ми його й подивимось. Вище, аналізуючи перелік митрополитів, ми вже відзначали залежність Микільського синодика від ВС, тому й погляд Ульяновського вимагає поправки.

Наведені спостереження показують, що можна сподіватись відшукати нові списки ПКК у київських і чернігівських синодиках та / або історичних збірниках.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 58

Модифіковано : 13.09.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.