Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Введенський синодик / Текст / Розділи 201 – 250

Введенський синодик

Текст

Розділи 201 – 250

Микола Жарких

201. Рід пані Єльцової (с. 38)

Зиновію, Федора, Филипа підстольника київського, Анну.

Филон або Филип Єлець відомий від 1604 р. (як підстольник київський), помер не пізніше 1625 р. Він мав дочку Анну, роки життя якої невідомі, та брата Федора, відомого у 1620 – 1646 рр. [Бонецький-2, 8, 384]. Імені Зиновія я серед Єльців не знайшов.

202. Рід пані Богданової Корсакової (с. 38 – 39)

13 імен чоловіків і жінок впереміш.

Богдан Євстафійович Корсак відомий з єдиної згадки 1498 р. [Бонецький-2, 11, 171]. Ім’я його дружини невідоме, він мав сина Дмитра (імені якого ми в цьому розділі не маємо) та онука Петра (таке ім’я є, але навряд чи у ВС в позиції 202-1 записаний саме він).

Наступний Богдан в роду Корсаків діяв аж у кінці 17 – на початку 18 ст. [там само, 180]. Історичних імен в цьому розділі ми не маємо.

203. Рід його милості отця Єлисея Плетенецького, архімандрита Печерського (с. 39)

9 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо іноку Феодору (в позиції 9).

Родинні зв’язки абсолютно невідомі, про імена його роду нічого сказати не можна.

204. Рід пана Григорія Суходольського, сотника стрільців чернігівських (с. 39)

Запис зберігся погано, можна прочитати тільки 4 імені. Цікаво, що тут зазначені родинні стосунки: дід його, бабку його.

Григорій був, як я розумію, командиром загону московського війська в Чернігові, отже, запис зроблено не раніше 1654 р.

205. Рід пані Іванової Обухової (с. 39)

5 імен чоловіків і жінок впереміш. Іван Обухович згаданий у Волинській метриці в 1528 р. [Несецький, . Родинні зв’язки його не простежені.

206. Рід пані Євдокії Стужинської (с. 39)

Єпископа Федора, Дарію, Пелагею.

У польських генеалогічних довідниках такого роду немає. Згадки про кількох Стужинських з 4-ї чверті 16 ст. зібрав Д. Вирський [Вирський Д. С. Річпосполитська історіографія України (XV – середина XVII ст.). – К.: 2008 р., , с. 255], але вони нам нічого не допомагають.

207. Рід пана Малинського з Волині (с. 39)

Тетяну, Лазаря, Федора.

Роду Малинських ні у Несецького, ані у Бонецького немає.

208. Рід панів Топальських (с. 39)

7 імен чоловіків і жінок впереміш.

І такого роду в довідниках немає, є тільки Топольські.

209. Рід пані Потієвої Суринової (с. 39)

Олімпіаду, Тетяну, Іпатія, Юрія, Олену, Олександра.

Тут маємо одразу два роди – Потіїв [Несецький, і наступні] та Суринів [Несецький, ], але вони нам нічого не допомагають. Хотілося б думати, що хтось із дочок Адама Потія (пізнішого уніатського митрополита Іпатія) – Анна, Олександра чи Катерина – вийшла заміж за когось із Суринів, але такого шлюбу не зазначено. Чи справді в імені Іпатія ми бачимо уніатського митрополита, контрабандою вписаного до православного синодика – теж неясно.

Маємо згадку 1624 р. про пана з Київщини Олександра Сурина [Однороженко О. Київської землі XV – першої половини XVII ст. – Сфрагістичний щорічник, 2012 р., т. 2, с. 120 – 121]. Чи останнє ім’я в нашому записі позначає його – нині сказати не можна.

210. Рід пана Костянтина Далмата з Литви (с. 39)

Костянтина.

Відомо, що Костянтин та Анна Долмати в 1618 р. заснували монастир у Цепші (? невідома назва) [Бонецький-2, 4, 353]. Думаю, що це «наш» Костянтин.

211. Рід панів Стрибилів (с. 39)

Амоса (1), Акилину (2) (Филона (3), Пашніка (4), Павла (5), Магдалену (5), іноку Ангеліну (6), Євстафія (7), Данила (8), Агафію (9) – приписані пізніше).

Рід Стрибилів був відомий на Київщині в кінці 16 – 1 пол. 17 ст., з них Филон відомий у 1598 – 1623 рр., Євстафій був поборцею в 1626 р., згаданий також Данило [Несецький, ]. Всі ці імена ми бачимо тут в позиціях 3, 7, 8, і я думаю, це не випадковість.

212. Рід панів Шешкевичів (с. 39)

Тита.

Такого роду я в довідниках не знайшов.

213. Рід пана Лесотин (с. 39)

Парасковію, Георгія.

Точно такого прізвища в довідниках немає; можливо, воно трохи змінене, але як саме – я не можу здогадатись.

214. Рід пані Пелагеї Скроботівни Почавської (с. 39)

6 імен чоловіків і жінок впереміш. Родів Скробот та Почавський / Почаївський я в довідниках не знайшов.

215. Рід пана Романа Підліського (с. 39)

4 імені чоловіків і жінок впереміш.

Відомо кілька родів Підліських (Podleski), всі католицькі [Несецький, ].

216. Рід пана Данила Мировицького (с. 39)

Монаха Якова, Агафію, Марію, Іоана.

Такого роду в довідниках немає.

217. Рід пана Станіслава Яворовського з Бродів (с. 39)

13 імен чоловіків і жінок впереміш. Рід Яворовських дуже розгалужений, і в ньому поширене ім’я Станіслав. Але всі вони – католики, і не видно зв’язків з Бродами. Ще більш розгалужений рід Яворських, про них можна сказати те саме [Бонецький-2, 8, 345 і наступні].

Якщо думати, що Броди – це містечко у сучасній Львівській області, то маємо перший випадок запису із Галичини. Але назва Броди досить поширена, також у .

218. Рід пана Григорія Воловича,
воєводи Смоленського (с. 39)

Дарію, воєводину смоленську; Полонію Воловичівну, каштелянову берестейську.

Цього Григорія Воловича ми вже бачили вище (розділ 77), там же згадана і його дочка Полонія (Аполонія). Дарія як його дружина в історії невідома.

219. Рід пана Яниловича (!) П’ятигорця (с. 39)

Дмитра, Андрія.

Ім’я написано через великий йотований юс (Ѩ), але думаю, що це – описка замість Даниловича. Роду П’ятигорець в довідниках немає.

220. Рід його милості пана Єлеазара Тиші (с. 39)

10 імен чоловіків і жінок впереміш. Такого роду (саме Тиша, не Тишкевич) довідники не знають.

221. Рід його милості пана Василя Юрійовича (с. 39)

Мартина, Антонія, Василя, Марію, Семена, Анну.

Бонецький перелічив кілька родин Юревичів / Юрійовичів [Бонецький-2, 9, 110 – 113], але православних серед них не видно, як і потрібних нам імен.

222. Рід його милості пана Михайла
Матюшкевича (с. 39 – 40)

Іоана, Парасковію, Євдокію.

У Несецького бачимо роди Матушевич, Матушевський та Матяшевич, але вони католицькі [Несецький, ].

223. Рід пана Стефана Чарнецького
і отця його Миколая (с. 40)

Пом’яни, Господи, у благочестивій вірі преставившихся: Анастасію з Лобачева Красносільську Чарнецьку (1), і батька її Дмитра Красносільського (2), і жону його Пелагею Видовську (3), і чад їх Филона (4), Іоана (5), Василя (6), і Федора Ободенського (7).

Родів Чарнецьких є кілька [Бонецький-2, 3, 286 – 296], в польській мові розрізняються Czarneccy та Czarnieccy. «Нашого» Стефана бачимо на с. 289, він належав, на думку Бонецького, до Чарнецьких гербу Прус. Батька його звали Петро, мати – Маріанна з Бзовських. Стефан відомий у 1622 – 1649 рр., володів селом Чернявкою (можливо, в сучасному Оратівському районі?) та двором у Вінниці. Стефан був одружений з Анастасією Красносельською (1), котра була дочкою Дмитра (2) та Аполонії Вельгорської (3 – у ВС мабуть зіпсовано Видовську).

Як Петро з родоводу 1694 р. перетворився на Миколая з ВС – я пояснити не вмію, так само і перетворення Пелагеї на Аполонію. Важливо, що «нашого» Стефана не треба плутати з відомим гербу Лодзя (1599 – 1665), польним гетьманом коронним, хоча обидва були католиками. Тому й підкреслено у ВС православність його дружини й її родичів.

, яким володіли Красносільські – нині село Володарського району; воно лежить за 40 км на схід від Чернявки.

Ще трохи відомостей знаходимо в довідці про рід Красносільських [Бонецький-2, ]: там знову згаданий Дмитро, одружений з Аполонією Вельгорською, котрі мали дочку Анастасію, котрій надали маєтки в 1625 і 1628 рр.

Такоё Дмитро Красносільський мав синів Василя (6), Филона (4), Миколая, Яна (5), Самуїла та Олександра. Трьох із них ми бачимо у ВС. На жаль, немає вказівок щодо часу їх життя.

Роду Ободенських в довідниках немає.

224. Рід його милості пана Михайла Кропивницького, підсудка земського воєводства Брацлавського, секретаря королівського, і малжонки його Анни Головинської (с. 40)

Михайла, Агафію.

Михайло Кропивницький гербу Єліта відомий з 1612 р. як мечник брацлавський, від 1618 р. – підсудок брацлавський; від 1637 р. – королівський секретар. Дружина його – Анна з Головчинських [Бонецький-2, ].

225. Рід пана Івана Козицького (с. 40)

Марію, Пелагею.

Роду Козицьких у Бонецького немає, є волинський рід Козинських, але я не думаю, що це його запис.

226. Рід пана Никодима Гавратинського (с. 40)

11 імен чоловіків і жінок впереміш. Такого роду в довіднику Бонецького немає, є тільки два шляхтичі Авратинські, імена яких нам не підходять [Бонецький-2, 1, 57].

227. Рід його милості пана Дзіка (с. 40)

Спочатку 12 чоловіків, потім 2 жінки. Досить численний рід Дзиків [Бонецький-2, – 216] був католицьким. Там зазначено кілька осіб на ім’я Станіслав, котре є у ВС, але інших імен з ВС не видно. Думаю, запис у ВС не має стосунку до цього польського роду.

228. Рід пана Адама Бориса Марковича Ласковського, який готову суму на церкву божу печерську дав три тисячі золотих польських і тут рід свій записав (с. 40)

Марка, Марію, Якова, Іоана, Іоана, Стефана, Бориса, Марка.

В довіднику є ціла купа родів Ласковських [Бонецький-2, 13, 357 – 381], але всі вони – католики, і серед них немає жодного потрібного нам імені. Цікавіше виглядають Ласковські невідомого походження [с. 382]: Адам Ласковський, підстароста черкаський в 1622 р.; Марко Маркович Ласковський, відомий в Київському воєводстві в 1618 – 1645 рр. (брат «нашого» Адама-Бориса?).

229. Рід пані Анни Гулевичівни Лозчиної, підчашникової Київської (с. 40)

Олександра Кміту (1), Агрефину і жону його Полозовну (! 2), Семена Кміту (3), Феодору і жону його Капустянку (! 4), Филона Кміту (5), Євдокію Кмітянку (6), Іоана Гулевича (7), Миколая Гулевича (8), Варвару Красинську (9), Анну Олізарову (10), Анну (11).

Анна Миколаївна з Гулевичів Лозка – дружина Лавріна Лозки, підчашника київського відомого від 1601 р. (він помер не пізніше 1624 р.). Вона відома з судових процесів 1619 – 1630 рр. [Бонецький-2, 7, 398; 16, 51]. Анна була ще жива в 1651 р. [Новицкий И. П. Настоящее имя первой фундаторки киевских братских школ. – Киевская старина, 1885 г., № 8, с. 734].

(1) Олександром звали родоначальника Кмітів (він мав сина Кміту Олександровича, відомого в 1486 – 1500 рр.) [Бонецький-2, 10, 187 – 188]. Як звали дружин Олександра і Кміти – не знаємо.

(2) В роді Полозовичів потрібної нам Аграфени немає [Бонецький-1, – 252].

(3) Семен Кмітич був сином Кміти, відомий у 1527 – 1551 рр. Він був жонатий двічі: з княжною Тетяною Крошенською та з княжною Духною (Євдокією) Андріївною Лукомською.

(4) В роді князів Капуст не видно Феодори [Вольф, 159]. Хіба би тут помилково був записаний Федір (Богдан), якого Н. М. Яковенко вважає «тим самим» Кмітою Олександровичем (відомим у 1486 – 1500 рр.). Але в її схемі стоїть ще інший Кміта Олександрович (Матвій) – нібито рідний брат попереднього [Яковенко Н.М. Українська шляхта з кін.14 до сер.17 ст. : Волинь і центральна Україна. – К. : Наукова думка, 1993 р., с. 154]. На мій дилетантський погляд, схема Яковенко більше заплутує справу, ніж прояснює її.

(5) Филон Семенович Кміта відомий від 1562 р., помер у 1587 р. Він також був жонатий двічі: з Анастасією з Горностаїв та з Софією Григорівною з Ходкевичів, мав дочок – Богдану та Софію.

(7) Котрий з Іванів Гулевичів записаний в цій позиції – вирішити складно. Це міг бути Іван Дмитрович Гулевич, відомий у 1521 – 1537 рр., або Іван Григорович Гулевич, котрий помер перед 1600 р., або його небіж, теж Іван Григорович, відомий у 1619 – 1630 рр. [Бонецький-2, 7, 394, 400].

(8) Миколай Гулевич був співвласником села Дроздні на Волині в 1661 р. Також Миколай Янушевич Гулевич був відомий у 1584 – 1609 рр. [Бонецький-2, 7, 396, 398]. З хронології інших осіб в розділі можна думати скоріше про останнього. Він був одружений з невідомою Кмітянкою («нашою» Євдокією – 6?) і володів селом біля Києва. Анна була його дочкою і успадкувала Витачів.

(9) Роди Красинських дуже численні та розгалужені [Бонецький-2, – 215], ім’я Варвара (Barbara) там досить поширене, до того ж вони усі католики.

Ближче до православія лежить родина Красенських (Борзобагатих), в якій у 1603 р. бачимо Варвару – дочку Яна Васильовича Красенського [Бонецький-2, ]. Про неї більше не чути, мабуть, вона померла незаміжньою. Чому вона потрапила в цей розділ – теж неясно, ніяких зв’язків цього волинського роду з Гулевичами не видно.

(10) Коротка довідка Несецького про Олізарів не містить згадки про Анну [Несецький, – 84]

В цілому розділ згадує осіб, відомих у 1527 – 1651 роках і пов’язаних з Києвом. Принцип відбору імен незрозумілий, зокрема, не видно родинних зв’язків Гулевичів та Лозків із Кмітами [Голубев С. Т. К биографии фундаторши Киево-Братского монастыря Елизаветы Васильевны Гулевичевны и её ближайших родственников. – Труды Киевской духовной академии, 1886 г., № 9, с. 4 – 42].

230. Рід пані Максимової Ломської (с. 40)

13 імен чоловіків і жінок впереміш. Православний рід Ломських відомий в Оршанському повіті, але потрібного нам Максима серед них не видно [Бонецький-2, 15, 373 – 374].

231. Рід пана Мефодія Адама Кисіля, воєводи Київського, старости Носівського (с. 40)

Мефодія (1), Миколая (2), Володимира (3).

Адам Григорович Кисіль відомий з 1633 р. як староста носівський, київський воєвода від 1649 р., помер у 1653 р. [Бонецький-2, 10, 94].

(1) Мефодія серед роду Киселів немає, невже це друге ім’я Адама?

(2) Миколай – брат Адама, відомий з 1634 р., загинув у 1651 р. [Бонецький-2, 10, 99].

(3) Володимир – син Миколи, відомий у 1648 – 1650 рр., помер невдовзі [Бонецький-2, 10, 99]. Думаю, що тут записано саме його; відомий також Володимир Олександрович Кисіль, відомий у 1663 – 1694 рр. [Бонецький-2, 10, 99 – 100].

232. Рід пані Олени з Брусилова Киселівни Суходольської (с. 40)

Софронія (1), Тетяну (2), Павла (3), Гаврила (4), Марину (5), Константія (6), Адама (7), Іоана (8), Олену (9), Маріанну (10), Олену (11).

Олена (дружина Андрія Суходольського), котра зробила запис, була дочкою Олександра Андрійовича Кисіля. Вона відома від 1620 р. [Бонецький-2, 10, 96]. Андрія серед численних родів Суходольських немає [Несецький, – 559].

Імен родичів Олени – батька Олександра, матері Анни, діда Андрія – ми в записі не маємо; але імена Павла (3) та Гаврила (4) можуть належати братам Олени, а Маріанна (10) могла бути її сестрою. Всі вони відомі тільки з документу 1620 р.

Адам (7) міг би бути згаданим вище київським воєводою, в такому випадку запис був зроблений після 1653 р. (може бути, що при укладенні ВС писар записав ці два розділи поруч, як то ми бачили вище).

233. Рід панів Хом’яків (с. 40)

(1) Іоана, Анастасію, Михайла, Тита, Карпа, Якова.

(2) Князя Василя.

Серед роду луцьких зем’ян Хом’яків бачимо Івана (в 1528 р.) та Тихна (сер. 16 ст. – мабуть, Тихона, але Бонецький наказав йому бути Титом) [Бонецький-2, 3, 65 – 66]. Не думаю, що це вони записані до ВС.

234. Рід пана Іоана Горностая (с. 40)

Княжну Анну.

У родоводі Горностаїв бачимо двох Іванів: 1-го, відомого у 1508 – 1551 р. воєводу Новогрудського; 2-го, його сина, відомого в 1546 – 1566 рр. [Бонецький-2, 7, 340 – 340]. Думаю, що вони нам не підходять. Також є згадка 1545 р. про Івана Горностая – власника с. біля Житомира [там само]. І вже вкотре ми бачимо записи князів у не-князівських розділах.

235. Рід пана Дмитра Єльця,
писаря князя земського (с. 40)

Дмитра, Филипа, Анну, Анну, Костянтина.

Про Дмитра Федоровича Єльця (київського земського писаря) є згадка 1587 р. – він продав с. Петричин Печерському монастирю. Ім’я Филипа Єльця ми вже бачили вище (201-3). Костянтин Єлець – брат Филипа – згаданий в 1625 р. Анна була дочкою Филипа, дружиною Федора Байбузи. Роки її життя невідомі [Бонецький-2, 8, 384].

236. Рід пана Василя Юревича (с. 40)

Мартина, Антонія, Василя, Марію, Семена, Анну.

Точно ті самі імена і у точно такій же послідовності ми бачили вище, в розділі 221.

237. Рід пана Михайла Матюшкевича (с. 40)

І цей розділ точно співпадає з розділом 222.

238. Рід пана Стефана Чарнецького
і отця його Миколая (с. 40)

І цей розділ точно співпадає з розділом 223, за винятком того, що тут пропущені всі визначення і залишені тільки імена. Безумовно, писар ВС випадково переписав своє джерело двічі.

239. Рід пана Дмитра Шолдана, дворянина Чорної землі Молдавської (с. 40 – 41)

12 імен чоловіків і жінок впереміш. Прізвище Шолдан і нині відоме в Молдавії і звідти, слід думати, поширилось в Україну та Росію. Згадок в історії про Дмитра Шолдана я не знайшов.

240. Рід пані Ярошевої Лящинської з Любліна (с. 41)

12 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо ієромонаха Іону (1). Такого роду в довіднику Бонецького немає.

241. Рід пана Іоана Кожуховського (с. 41)

6 імен чоловіків і жінок впереміш. Такого роду в довіднику Бонецького немає. Чи цей запис пов’язаний з родом козацьких старшин Кожуховських – я не вмію сказати. Опублікована генеалогія козацького роду починається з 2 чв. 17 ст. [Модзалевский, 2, 386].

242. Рід пані Олексичової (с. 41)

Григорія, Олександра, Катерину.

У Несецького бачимо одного тільки Юрія Олекшича з Київського воєводства в 1674 р. [Несецький, ]. Можливо, цей запис належить якомусь попередньому поколінню цього роду.

243. Рід пана Якова Новицького (с. 41)

Якова, Марію.

В невеликій довідці Несецького про цей рід Якова немає [Несецький, ]. Так само неясно, чи має цей запис стосунок до козацького старшинського роду Новицьких (4 чв. 17 ст. і пізніше) [Модзалевский, 3, 669].

244. Рід пана Гермогена Кислого (с. 41)

5 імен одних тільки чоловіків. Такого роду в довіднику Бонецького немає.

245. Рід пані Кордишевої (с. 41)

8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Іллю (6), Ірину з Києва (8). Про Федора Кордиша маємо звістку з 1533 р. [Бонецький-2, 11, 144], але сумнівно, щоб це був той Федір, який поставлений в цьому записі ВС на 1-у місці. Інших імен з ВС серед відомих в історії Кордишів немає.

246. Рід пана Пряжевського (с. 41)

8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Онуфрія (2). Рід Пряжівських володів селом біля Житомира у 2 пол. 16 ст., пізніше за нього не чути.

247. Рід отця єпископа Луцького Гулевича (с. 41)

11 імен чоловіків і жінок впереміш. Федір Зброхович (Олександрович) Гулевич відомий з 1534 р., в 1541 р. став луцьким єпископом під іменем Феодосія, жив ще в 1546 р. [Бонецький-2, 7, 397]. Серед записаних у ВС імен ми не бачимо ані його батька Олександра / Зброха, ані його діла Василя. Імена Пахомій та Микита з ВС можуть стосуватись стриїв єпископа Феодосія – Пархома-Павла та Микити-Дмитра [там само, 394], років життя яких ми не знаємо. Можемо сказати, що принцип формування запису для нас незрозумілий.

248. Рід пані Андріївої Лозчиної (с. 41)

(1) Анну, Євстафія, Марія, Севастьяна, Христину, Харитона.

(2) Княгиню Агафію.

(3) Пелагею.

В роді Лозків маємо тільки одного Андрія Борисовича Лозку, відомого від 1510 р. (помер у 1533 р.). Він володів селом Добринь (нині в Люблінському воєводстві в Польщі, у 15 км на захід від Берестя). Він мав дружину Анну й дочок, серед яких одна теж звалась Анною [Бонецький-2, 16, 50]. Інших імен з ВС серед його родичів нема.

Якщо тут названа справді ця родина, то виходило б, що Анна (ініціаторка запису) – це дружина Андрія, а його самого в записі нема. Мабуть запис зроблено ще за його життя. Тоді Анна (248-1-1) могла би бути дочкою Андрія. Але все це гіпотетично.

249. Рід пана Григорія Ходкевича (с. 41)

Григорія, Андрія, Марію, Меланію, Анну, Романа, Анну.

Григорій Олександрович Ходкевич відомий від 1538 р., володів Берестовицею (нині у Гродненські області в Білорусії), в 1566 р. дослужився до гетьмана великого литовського, помер у 1572 р. Він мав синів Андрія (помер у 1575 р.; 249-2?) й Олександра, дочок Олександру, Анну (249-5?), Софію [Бонецький-2, 3, 26]. Імен його батька Олександра та діда Івана ми у ВС не маємо, як не бачимо імені його дружини Катерини з князів Вишневецьких. Знову не можна зрозуміти принцип відбору імен для запису.

250. Рід пана Кордиша, зем’янина Київського (с. 40)

Зиновія, Феофілакта, Павла, Василису, інока Никифора, Агафона.

Трохи вище (розділ 245) ми вже бачили запис пані Кордишевої. І тут, як і там, у записі не видно історичних імен.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 60

Модифіковано : 31.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.