Завдання джерельного дослідження

Микола Жарких

Найбільша проблема студій над СКЛС – це відсутність джерелознавчого аналізу цього тексту. Не кожен текст є (може служити) історичним джерелом. Історичні романи Павла Загребельного є текстами (і досить цікавими текстами), але не є історичними джерелами – перш за все через своє пізнє походження. Романи написані в кінці 20 ст., а розповідають про події, приміром, 12 ст. Оцей інтервал у 800 років між часом подій і часом написання тексту про події й не дає нам вважати тексти Загребельного історичними джерелами.

Отже, перш ніж використовувати якийсь текст для генеалогічних та / або історичних реконструкцій, ми маємо з’ясувати, якою мірою даний текст може бути історичним джерелом. Для цього треба відповісти на наступні запитання:

1. Коли написано текст?

2. Який історичний період висвітлює текст?

3. Де написано текст?

4. Який географічний ареал висвітлює текст?

5. Які джерела використано при укладанні тексту?

6. Наскільки компетентним був автор у питаннях, про які він писав?

7. Яка була мета написання тексту?

8. Якими прийомами обробки джерел скористався автор задля досягнення своєї мети?

9. З яких структурних частин складається текст? (І далі запитання 1 – 8 до кожної частини.)

Ми розглянемо СКЛС з точки зору цих запитань і потім постараємось відповісти на інтегральне запитання – чи можна вважати даний текст історичним джерелом (і якщо так – джерелом у яких питаннях).