Новини
Читайте наші новини
|
|
|
|
|
|
| Живий журнал | Твітер | RSS | Текст |
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – підсекція «Розділи 101 – 200» секції «Огляд».
Рід пана Скипори старости житомирського / Рід пані Кальницької / Рід пані Мечевої / Рід пана Івана Дашковича / Рід пані Нимили Обернеєвої / Рід пана Григорія Шестовицького
Новий трактат
Продовжую публікувати трактат «Анти-Воїн: деякі думки з приводу книги Олександра Воїна «Философия и глобальный кризис»» (2020 р.). Сьогодні – розділ «4. Кризис рационалистического мировоззрения как главная причина глобального».
Критерієм (тобто необхідною і достатньою умовою) істинності є практика – старе-престаре твердження старого доброго раціоналізму. І нічого йому не загрожує.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Іменослов».
Синодики є першорядним джерелом для досліджень іменослову, і мені цілком незрозуміло, чому наші філологи не цікавляться синодиками.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Длугоша (1470-і роки)» розділу «Вплив на сусідів».
Після 1382 р. ніяких слідів ВітЛ у Длугоша не видно, всі події, про які згадано в обох творах, висвітлені у Длугоша інакше, ніж в ВітЛ.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – підсекція «Розділи 1 – 100» секції «Огляд».
Константинопольські патріархи / Київські митрополити / Новгородські архієпископи / Ростовські архієпископи / Чернігівські єпископи / Переяславські єпископи / Смоленські єпископи
Новий трактат
Продовжую публікувати трактат «Анти-Воїн: деякі думки з приводу книги Олександра Воїна «Философия и глобальный кризис»» (2020 р.). Сьогодні – розділ «3. Наука ли социология?».
Думаю, О. В. вимагає він «науки» неможливого. Кожна наука пояснює певну сукупність фактів і претендує тільки на пояснення інших фактів з цієї сукупності.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Синодик і літопис».
Ми не маємо жодного випадку, щоб у літописах були сліди використання поминальних записів синодиків.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Софійський 1-й літопис старшого ізводу (1418 р.)» розділу «Вплив на сусідів».
Все ж таки С1ЛСІ підтверджує наше припущення, що ранній список ППВ потрапив у Москву і там читався й використовувався зацікавленими людьми.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Огляд».
Всього синодик містить 1 435 розділів, 1 760 блоків, 17 125 імен, із них – 1 236 князів та 2055 духовних осіб.
Новий трактат
Продовжую публікувати трактат «Анти-Воїн: деякі думки з приводу книги Олександра Воїна «Философия и глобальный кризис»» (2020 р.). Сьогодні – розділ «2. Современная философия и глобальный кризис».
Думаю, Сорос і Коломойський, Макрон і Башар Асад все ж таки мають деяке уявлення про те, хто вони є, що таке оточуючий їх світ і яке їх місце в цьому світі, що таке добре і що – погане, і т. д.
Нова енциклопедична стаття
Публікую статтю «Низький замок (Львів)» (2019 р.).
Низький замок – зруйноване середньовічне укріплення у Львові (обласному центрі України). Розташування. Історія. Забудова. Використання.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Переробка давніх синодиків».
Треба наголосити значення історичних частин синодиків як пам’яток історіографії, пам’яток історичної думки свого часу.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Московсько-тверський літопис (1411 р.)» розділу «Вплив на сусідів».
Ми можемо припустити, що список ППВ потрапив у Москву дуже рано, можливо, під час зустрічей князя Василя Дмитровича із Вітовтом у Смоленську в 1390-х роках.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1401 – 1435».
1433. Рід Власія Федоровича з Дорогобужа, Білохвостіва. 1434. Зі Стародуба. Рід пані Дарії Миронової. 1435. Рід ієрея Іоана з села Борок над рікою Пслом.
Новий трактат
Продовжую публікувати трактат «Анти-Воїн: деякі думки з приводу книги Олександра Воїна «Философия и глобальный кризис»» (2020 р.). Сьогодні – розділ «1. Феноменология кризиса».
Отже, про глобальну кризу можна буде говорити, коли біда заторкне понад 49 % чисельності людства.
Нова енциклопедична стаття
Публікую статтю «Високий замок (Львів)» (2019 р.).
Високий замок – зруйноване середньовічне укріплення у Львові (обласному центрі України). Передісторія. Доба короля Казимира 3-го. Доба розквіту (15 – 16 ст.). Доба занепаду (17 – 18 ст.).
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Географія».
На підставі визначення зон впливу синодики можна поділити на дві групи: соборницькі, або загальнодержавні, в яких представлено записи з усіх (більшості) частин держави, та місцеві.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – розділ «Вплив на сусідів».
Розшукуючи сліди «литовських» літописів в історіографії сусідніх країн, ми бачили, що досить виразний слід лишила одна тільки «Повість про Вітовта».
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1351 – 1400».
1352. Рід пана Филипа Чернеченка, асавула полку Харківського. 1353. Рід Яска Рибалки Стельмаховича. 1356. Рід монаха Мефодія Шитика з граду Глухова.
Новий трактат
Починаю публікувати трактат «Анти-Воїн: деякі думки з приводу книги Олександра Воїна «Философия и глобальный кризис»» (2020 р.).
Світова Криза надибала собі в особі пана Олександра Воїна сильного і систематичного ворога. І якщо вони десь зійдуться сам на сам – Кризі прийдеться непереливки.
Нова енциклопедична стаття
Публікую статтю «Замок як архітектурна споруда» (2020 р.).
Періодизація будівництва замків. Регіональні особливості будівництва замків. Типи розпланування замків. Укріплені монастирі. Охорона і використання замків.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Глибина історичної пам’яті».
Глибина пам’яті як для історичної, так і для поточної частин синодиків характеризується числом 25 років, тобто одним поколінням.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Густинський літопис (1620-і рр.)» розділу «Компілятивні твори».
Ніяких «литовських» літописів автор ГЛ1 не мав і не використав. Натомість він скористався творами Гваньїні-Пашковського (1611) та Стрийковського (1582), об’єднуючи їх відомості.
Річний звіт
Опубліковано «Звіт за 2019 р.».
Звіт про роботу сайту М.І.Жарких за 2019 рік – 358 тис. відвідувачів.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1301 – 1350».
1347. Рід Григорія Савицького з Києва. 1348. Рід Костянтина Шостака з града Сокаля. 1349. Рід Іоана Даниловича з Почепа.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Хронологія».
Кількість прямих дат зростає при переході від ранніх синодиків до пізніх. Чим пізніше писалась поточна частина, тим більше в ній абсолютних дат.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Й. Бельського (1597 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Джерело звісток Йоахіма (не Мартина!) Бельського – Стрийковський, а зазначені вище «вчені» просто не розуміли різниці між Марксом та Енгельсом і вважали їх за одну особу.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1251 – 1300».
1251. Рід Филипа зі шпиталя Печерного. 1252. Сіє поминання раба божия Гордія Воскобойченка з града Миргорода. 1253. Сей рід і поминання ієрея Іоана Світайловича Спаського з Полтави.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Розділи та блоки».
Велику користь приносить поділ синодиків на розділи та блоки, і мені дивно, чому його запровадив тільки я, а не хтось із моїх попередників.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Литовська і Жмойтська (1588 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Після прочитання «Хроніки» Стрийковського виявилось, що говорити багато і не треба: Лит8Л є дуже нездалим скороченим руським перекладом цієї хроніки.