Новини
Читайте наші новини
|
|
|
|
|
|
| Живий журнал | Твітер | RSS | Текст |
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Події кін. 14 – 1 пол. 15 ст.» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Найбільш викличний епізод Лит1Л – про худородність польської шляхти у порівнянні із литовською – Стрийковський не використав.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1101 – 1150».
1147. З Великих Будищ. Сіє поминання раби божої інокині Макарії. 1149. З Прилуки. Сіє поминання раба божого Іоана і жени його Параскевії.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Історіографія».
Бібліографічний напрям. Критичний напрям. Ентузіастичний напрям. Історично-літературний напрям.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Діяння Вітовта» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Найважливіший результат наших спостережень – виразні сліди використання Віт4Л. Цей або подібний літопис був у розпорядження Стрийковського.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1051 – 1100».
1052. З Коропа Василя крамаря. 1053. Сіє поминання Іоана Цураха зі Стрия. 1054. Сіє поминання монаха Веніаміна Братковського з Підгаєць, послушника Печерського.
Нова стаття з історії
Починаю публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.).
Спробуємо в загальних рисах окреслити – чого можна сподіватись історикам від синодиків і на що не варто розраховувати.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Повість про Вітовта» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Аналіз ППВ не дає нам нових вказівок на літописи, якими користувався Стрийковський, хоча дає багато корисного для розуміння його методу.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1001 – 1050».
1047. З Ніжина Агрипини Чорнухівни. 1048. З Києва Михайла Полоцького. 1049. З Києва Ірини удови. 1050. Поминання з Полтави Євдокії Самойловни.
Нова стаття з історії
Публікую статтю «Міфічні «київські князі» з міфічної «путивльської династії» (2018 р.).
При відсутності інших, більш певних відомостей про «путивльських князів» слід вважати «путивльські» записи «Переліку князя Костянтина» плодом фантазії писаря з 1654 року.
Нова презентація з історії
Публікую презентацію «Абрагам ван Вестерфельд: нарис біографії» (2019 р.).
Абрагам ван Вестерфельд (бл. 1620 – 1692) – голландський художник, який працював у Роттердамі. Він відомий в Україні як автор рисунків (переважно Києва 1651 р.), але біографія його майже не відома.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Баснословний початок Литви» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
В цілому Стрийковський досить ретельно слідував за Лит1Л, лише подекуди переставляючи епізоди по своєму розумінню, відкидаючи дещо, вигадуючи масу «нових» подробиць та цілком нових епізоді.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 951 – 1000».
951. Сіє поминання Гаврила мельника Ладижинського. 952. Сіє поминання Филипа з Конотопу. 954. З Гадячого. Сіє поминання Іоана Рутковського.
Нова хронікальна замітка
Публікую замітку «Два дні у цифровому гуманітарному Львові» (2019 р.).
4 – 5 жовтня 2019 року я на ласкаве запрошення Українського католицького університету брав участь у роботі семінару з цифрової гуманітаристики, який проходив на базі університету.
Нова стаття з історії
Завершую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – «Висновки».
Федора слід вважати самопроголошеним «князем», таким же, як баснословний Рюрик чи історичний Гедимін, котрі теж не могли виказатись знатними предками.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Стрийковського (1582 р.)» розділу «Компілятивні твори».
«Хроніку» Стрийковського не можна використовувати як історичне джерело – вона може служити лише для досліджень історії суспільної думки та історіографії.
Нове про електронні видання
Публікую презентацію «Українська літературна класика: досвід WWW видань» (2019 р.).
Це презентація (27 слайдів) англійською мовою. Обговорено наступні теми: / Літературна класика – основа національної культури. / Що зроблено? / Цілі (принципи)
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 901 – 950».
946. Сіє поминання інокині Тавифи, проскурні монастиря Печерського паненського. 948. Сіє поминання Параскевії Скочихи з Харкова.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Звістки про «київського князя Федора» розділу «Густинський літопис».
Можна не мати сумніву, що розглядувані записи Густинського літопису за 1361 – 1362 роки є черговою (9-ю за моїм підрахунком) невдалою спробою комбінації джерел, відомих автору ГЛ і нам.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Опис Європейської Сарматії (1578 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Ми маємо підстави припустити, що існував спільний протограф «Гінця» та розглядуваної частини твору Гваньїні.
Нове про електронні видання
Публікую статтю «Електронне видання творів Івана Франка» (2017 р.).
Дано короткий опис принципів і особливостей електронного видання творів Івана Франка, котре здійснюється з 2011 року.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 851 – 900».
851. Сіє поминання раба божого Якова Єрмиловича. 852. Сіє поминання інокині з Немирова. 853. Сіє поминання раби божої Любви Василихи з Білоцерківець.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Спроба синтезу джерел» розділу «Густинський літопис».
Ми нарахували 13 епізодів, де автор ГЛ успішно комбінував різні доступні йому джерела (і частина цих комбінацій прийнята в сучасній науці). У 8 епізодах спроби комбінацій були невдалими.
Новий макет сторінок
На сайті запроваджено новий макет сторінок, пристосований для перегляду на мобільних пристроях (responsible design).
[Натисніть Ctrl+F5 для повного оновлення сторінки.]
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Епітома литовських князів (1576 р.)» розділу «Компілятивні твори».
В «Епітомі» використано не тільки «Гонця цноти», але й якийсь список «Немоносової» редакції «Баснословного початку Литви», а також польські хроніки.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 801 – 850».
Рід ієромонаха Лук’яна Мойсеєвича Щасного, уставника Печерського. 848. Сіє поминання Якова Давидовича. 850. Сіє поминання Олександра Омеляновича, обивателя і купця містечка тутейшого.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Методи компіляції у автора Густинського літопису» розділу «Густинський літопис».
В цілому ідеологічну позицію автора ГЛ можна назвати захистом православія в рамках лояльності до польського короля.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Гонець цноти (1574 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Висновок простий: для написання історії Литви Стрийковський використав Лит1Л, поповнюючи її подекуди з польських хронік.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 751 – 800».
751. Сіє поминання Прокопія Пивенка з Погару. 752. З Погару Данила Плешкана. 754. Поминання Йосифа, послушника Печерського.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Декоративні і фактичні посилання» розділу «Густинський літопис».
З числа польських джерел безспірно використано Стрийковського (ГЛ-31, 62, цих епізодів немає в інших творах).
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Розмова поляка з литовцем (1564 р.)» розділу «Компілятивні твори».
З процитованих фрагментів видно, що це був «Баснословний початок Литви» (немає жодного епізода з пізнішого часу), але якоїсь особливої редакції, яка включала риси «Немоносової» редакції.