Новини
Читайте наші новини
|
|
|
|
|
|
| Живий журнал | Твітер | RSS | Текст |
Нова енциклопедична стаття
Публікую статтю «Замок як архітектурна споруда» (2020 р.).
Періодизація будівництва замків. Регіональні особливості будівництва замків. Типи розпланування замків. Укріплені монастирі. Охорона і використання замків.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Глибина історичної пам’яті».
Глибина пам’яті як для історичної, так і для поточної частин синодиків характеризується числом 25 років, тобто одним поколінням.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Густинський літопис (1620-і рр.)» розділу «Компілятивні твори».
Ніяких «литовських» літописів автор ГЛ1 не мав і не використав. Натомість він скористався творами Гваньїні-Пашковського (1611) та Стрийковського (1582), об’єднуючи їх відомості.
Річний звіт
Опубліковано «Звіт за 2019 р.».
Звіт про роботу сайту М.І.Жарких за 2019 рік – 358 тис. відвідувачів.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1301 – 1350».
1347. Рід Григорія Савицького з Києва. 1348. Рід Костянтина Шостака з града Сокаля. 1349. Рід Іоана Даниловича з Почепа.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Хронологія».
Кількість прямих дат зростає при переході від ранніх синодиків до пізніх. Чим пізніше писалась поточна частина, тим більше в ній абсолютних дат.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Й. Бельського (1597 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Джерело звісток Йоахіма (не Мартина!) Бельського – Стрийковський, а зазначені вище «вчені» просто не розуміли різниці між Марксом та Енгельсом і вважали їх за одну особу.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1251 – 1300».
1251. Рід Филипа зі шпиталя Печерного. 1252. Сіє поминання раба божия Гордія Воскобойченка з града Миргорода. 1253. Сей рід і поминання ієрея Іоана Світайловича Спаського з Полтави.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Розділи та блоки».
Велику користь приносить поділ синодиків на розділи та блоки, і мені дивно, чому його запровадив тільки я, а не хтось із моїх попередників.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Литовська і Жмойтська (1588 р.)» розділу «Компілятивні твори».
Після прочитання «Хроніки» Стрийковського виявилось, що говорити багато і не треба: Лит8Л є дуже нездалим скороченим руським перекладом цієї хроніки.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1201 – 1250».
1249. Сіє поминання раба божия схимонаха Трохима Печерського (за сей упис дав книгу «Ключ розуміння»). 1250. Сей рід і поминання пана Тимофія Глеваського, асаула полкового Полтавського.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Історична і поточна частини».
Кожен синодик ділиться на дві частини – історичну і поточну. Історична частина пишеться за одним заходом на початку роботи над синодиком.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Історіографія» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Олександр Рогов (1966 р.) / Микола Улащик (1985 р.)
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1151 – 1200».
1151. Се рід і поминання святійшого патріарха Мелетія Ахридонського. 1152. Се рід і поминання раби божої інокині Єлизавети Білецької Сасенівни.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Досвід читання синодиків».
Для кожного з наступних тверджень можна знайти приклади в цих роботах, я буду наводити тільки найбільш яскраві.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Події кін. 14 – 1 пол. 15 ст.» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Найбільш викличний епізод Лит1Л – про худородність польської шляхти у порівнянні із литовською – Стрийковський не використав.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1101 – 1150».
1147. З Великих Будищ. Сіє поминання раби божої інокині Макарії. 1149. З Прилуки. Сіє поминання раба божого Іоана і жени його Параскевії.
Нова стаття з історії
Продовжую публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Історіографія».
Бібліографічний напрям. Критичний напрям. Ентузіастичний напрям. Історично-літературний напрям.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Діяння Вітовта» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Найважливіший результат наших спостережень – виразні сліди використання Віт4Л. Цей або подібний літопис був у розпорядження Стрийковського.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1051 – 1100».
1052. З Коропа Василя крамаря. 1053. Сіє поминання Іоана Цураха зі Стрия. 1054. Сіє поминання монаха Веніаміна Братковського з Підгаєць, послушника Печерського.
Нова стаття з історії
Починаю публікувати статтю «Чого варті синодики як історичне джерело» (2018 р.).
Спробуємо в загальних рисах окреслити – чого можна сподіватись історикам від синодиків і на що не варто розраховувати.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Повість про Вітовта» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
Аналіз ППВ не дає нам нових вказівок на літописи, якими користувався Стрийковський, хоча дає багато корисного для розуміння його методу.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 1001 – 1050».
1047. З Ніжина Агрипини Чорнухівни. 1048. З Києва Михайла Полоцького. 1049. З Києва Ірини удови. 1050. Поминання з Полтави Євдокії Самойловни.
Нова стаття з історії
Публікую статтю «Міфічні «київські князі» з міфічної «путивльської династії» (2018 р.).
При відсутності інших, більш певних відомостей про «путивльських князів» слід вважати «путивльські» записи «Переліку князя Костянтина» плодом фантазії писаря з 1654 року.
Нова презентація з історії
Публікую презентацію «Абрагам ван Вестерфельд: нарис біографії» (2019 р.).
Абрагам ван Вестерфельд (бл. 1620 – 1692) – голландський художник, який працював у Роттердамі. Він відомий в Україні як автор рисунків (переважно Києва 1651 р.), але біографія його майже не відома.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Баснословний початок Литви» розділу «Хроніка Стрийковського (1582 р.)».
В цілому Стрийковський досить ретельно слідував за Лит1Л, лише подекуди переставляючи епізоди по своєму розумінню, відкидаючи дещо, вигадуючи масу «нових» подробиць та цілком нових епізоді.
Нове про Введенський синодик
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 951 – 1000».
951. Сіє поминання Гаврила мельника Ладижинського. 952. Сіє поминання Филипа з Конотопу. 954. З Гадячого. Сіє поминання Іоана Рутковського.
Нова хронікальна замітка
Публікую замітку «Два дні у цифровому гуманітарному Львові» (2019 р.).
4 – 5 жовтня 2019 року я на ласкаве запрошення Українського католицького університету брав участь у роботі семінару з цифрової гуманітаристики, який проходив на базі університету.
Нова стаття з історії
Завершую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – «Висновки».
Федора слід вважати самопроголошеним «князем», таким же, як баснословний Рюрик чи історичний Гедимін, котрі теж не могли виказатись знатними предками.
Нове про літописи
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Стрийковського (1582 р.)» розділу «Компілятивні твори».
«Хроніку» Стрийковського не можна використовувати як історичне джерело – вона може служити лише для досліджень історії суспільної думки та історіографії.