Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 651 – 700».
655. Се поминання раба божого Адама Стацкієвича з Литви з повіту Слонімського. 657. Се поминання раби божої Анни Василихи Салтанихи, мешкаючої на Полику під Печерським.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Події 2 пол. 15 – поч. 16 ст.» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Названих литовських героїв ніхто із сучасників під Хойницями не бачив, але автору Лит1Л з віддалі понад 100 років було видніше.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Казимир – великим князем» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Вказані нами авторитетні, сучасні подіям джерела чітко пишуть: спочатку було обрано Казимира, а потім Казимир надав Юрію Мстиславль. В Лит1Л ми бачимо зворотню послідовність подій.
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – розділ «Густинський літопис».
Зміст Густинського літопису за 14 ст. / Декоративні і фактичні посилання / Методи компіляції у автора Густинського літопису / Спроба синтезу джерел / Звістки про «київського князя Федора»
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Змова на Сигізмунда» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Ми бачимо, що джерелом натхнення для автора Лит1Л був Кромер, з якого вийшло дуже гарне історичне оповідання – і самому Юрію Логвину не сором.
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 501 – 550».
547. Рід ієрея Василя верхо-київського. 548. Рід Іоана Устимовича зі Смоленська. 550. Рід ієромонаха Кирила, блюстителя святої печери, а родом з Немирова.
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Історіографія» розділу «Уривки Бенешевича».
Загальний висновок для історіографії доволі сумний: переважна більшість дослідників воліла йти шляхом найменшого опору, некритично сприймаючи один раз сформульовану гіпотезу.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Коронація Вітовта» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Отакої переробки зазнала під пером автора Лит1Л давня «Похвала Вітовту». З уламків старого оповідання вибудовано нове, рясно насичене авторськими фантазіями.
Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 451 – 500».
454. Рід інока Євпла послушника Печерського. 456. Рід священика з Турика. 459. Рід інока Іоасафа, старця Печерського. 461. Рід Никити Онисимовича зі Слуцька.
Публікую оглядову статтю «Викриття деяких міфів в історії України» (2019 р.).
Переважна більшість представників нашої історичної науки були й є професійно непридатними людьми, котрі помилились у свій час із вибором професії і не мають жодного покликання до науки.
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Імена людей» розділу «Уривки Бенешевича».
Серед безсумнівних родичів Гедиміна не бачимо жодного православного імені, і залишаючись на позитивному грунті, на грунті фактів, мусимо визнати, що православних серед його родичів не було.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Вітовт – завойовник» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Я думаю, єдиним джерелом оповідань 7 та 8 була «Похвала Вітовту», з якої автор Лит1Л вичитав, що Москва, Новгород і Псков служили Вітовту.
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Заповіт митрополита Фотія» розділу «Уривки Бенешевича».
Всі ці господарські клопоти, безперечно, не були журбою одного тільки Фотія. Залишаючись на грунті позитивних фактів, слід визнати, що Фотій ними журився більше за своїх попередників.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Шлюби Ягайла» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Можна думати, що все це оповідання запозичене до Лит1Л у незмінному вигляді з якогось невідомого мені дуже баламутного «джерела», і зазначена суперечність лишилась не усунутою.
Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Географічні назви» розділу «Уривки Бенешевича».
Одного погляду на карту досить, щоб переконатись: переважна більшість назв стосується території північно-східної Русі, і то спеціально – території домену великого князя владимирського.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Чудо з хрестом» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
Решта – справа техніки письменства, якою автор Лит1Л володів дуже добре. Він відкинув непотрібних йому Ольгерда і Кейстута і приточив оповідання до потрібного йому Ягайла.
Опублікована енциклопедична стаття «Софійського монастиря архітектурний ансамбль» (2019 р.).
Софійського монастиря архітектурний ансамбль – пам’ятка архітектури та містобудування світового значення. Знаходиться у Києві на вул. Володимирській, 24.
Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Повість про Вітовта» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».
При аналізі характерних читань «Повісті про Вітовта» я із здивуванням помітив, що тільки початок її переписано з Лит6Л, а кінець її містить виразні унікальні читання Віт4Л.
