Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Суміш / Публіцистика / Школа мертвих душ

Школа мертвих душ

Микола Жарких

Освіта наша перебуває у кризовому стані. Освічених, ба просто грамотних людей меншає на очах. Випускники Київського університету не в змозі грамотно писати “мовою міжнаціонального спілкування” і пишуть “постояный” з однією літерою “н”, а “длинна” (іменник) – з двома. З цим багажем вони вступають в нашу науку і… І результати більш-менш відомі: комп’ютерна революція розвивається на тамтому боці калабані, високотемпературна надпровідність, генна інженерія, поступ у боротьбі зі СНІДом, безпечні атомні реактори, аеробуси і “Вояджери”, що долітають до Нептуна, не ламаючись – все там. Все там, а у нас – м’ясорубки, що не крутяться, тому що не можуть відлити корпус з круглим отвором, кольорові телевізори, які мають зображення тільки одного певного кольору, комбайни, що розвалюються, не доїжджаючи до полів, на яких васильків більше за пшеницю. На тамтому боці – хліб і до хліба (ще й нам дещиця перепадає), а у нас самі картки, які скоро будуть заміняти товари. Їхнє начальство покладається на закони, а наше – на саперні лопатки. Там розуміють, що життя людини є самодостатньою і до того ж найвищою цінністю, а у нас такою самою цінністю вважаються керівні вказівки (плани, директиви, ідеологічні настанови, “соціалістичний вибір” і т.ін.).

Не скажу, що всі наші біди – від поганої освіти (навпаки, значна частина ґанджів освіти – від загальних бід суспільства), але тверджу і наполягаю, що суспільство, в якому зневажають освіту, приречене на загибель. Тверджу і наполягаю, що головний наш дефіцит – це не ковбаса і не галантерейний крам, а високоосвічені, сумлінні, прогресивно настроєні люди. Тверджу і наполягаю, що висока освіта, правдива інтелігентність нерозривно пов’язані з високою сумлінністю і патріотизмом.

Доводити, що освіта наша стоїть на вкрай низькому рівні, і цей рівень продовжує знижуватись, вважаю зайвим. Все, що можуть мені протиставити, – це довгі колони чисел шкіл, учнів, вчителів, процентів середньої освіти і т.ін., – чисел, які абсолютно не стосуються до проблеми освіти. Так само, як ми випередили весь світ по валовому виробництву примітивних продуктів (сталі, цементу тощо), так і в освітній галузі ми ведемо перед по валу примітивних показників і не звертаємо уваги на те, що є власне освітою.

В чим же біди нашої школи? Чому учні її ненавидять, починаючи з середини першого класу? Чому в диктанті на 180 слів роблять по 35 помилок? Чому плутають Тараса Шевченка із Тарасом Бульбою? Перш ніж відповідати на ці питання, скажу, що до нинішньої освітньої системи я не маю ніякого відношення і тому в очах відповідного міністерства є людиною некомпетентною. Але освіта – це річ, що стосується всіх, і я вважаю, що не треба бути дегустатором, щоб висловлюватись про якість хліба. “Ныне уж партикулярные люди о таких предметах рассуждают, о которых в прежние времена и генералам не всегда рассуждать дозволялось” (М.Є.Салтиков-Щедрін). Отже, буду називати ті ґанджі, які впадають мені в очі, може, не в порядку їхньої ваги.

1. Мілітарний дух школи

2. Гігантизм школи

3. Антиелітарний процес підбору кадрів

4. Поліційний дух школи

5. Показуха

6. Уніфікованість школи

7. Денаціоналізований характер школи

8. Переідеологізований характер школи

9. В школі вивчається непотрібне

10. В школі не вивчається потрібне

11. Дисципліна у війні з рухливістю

12. Хто винен

13. Що робити або З чого почати

17 листопада 1989 р.

Опубліковано: Спадщина, 1990 – 2000 рр., т. 4, с. 46 – 58.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2265

Модифіковано : 16.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.