Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Суміш / Публіцистика / Промова на окружних передвиборних зборах по Київському міському національно-територіальному виборчому…

Промова на окружних передвиборних зборах по Київському міському національно-територіальному виборчому округу № 33

Микола Жарких

Шановне товариство!

Перш за все я хотів би зупинитись на платформі товариша К.І.Масика. Вважаю природним, що позиція керівника провідної партійної організації України викликає таку пильну увагу. Природно, що в умовах перебудови вимоги до людини, яка вже має величезну владу, в десятки й сотні разів вищі, ніж до інших.

В зв’язку з платформою т.Масика у мене є три сюжети.

Перший – національно-російська двомовність і державність української мови. Двомовність не є винаходом перебудовної доби. Денаціоналізація й русифікація проводилася бюрократами всіх рангів з початку 1930-х років під прикриттям різних гасел маскувального характеру. Останнім з цих маскувальних засобів, що особливо широко вживається останні 15 років, є гасло національно-російської двомовності. Реалізація цієї настанови призвела до того, що сьогодні, в день наших зборів, тут, у Києві, відбувається установчий з’їзд товариства шанувальників української мови. Як це оцінити?

До самого краю, –

Гірше ляха рідні діти

Її розпинають.

Як росіянин, я мушу підкреслити, що концепція національно-російської двомовності надзвичайно шкідлива і для самого російського народу, а не тільки для “націоналів” у лапках. Перебудова у національному питанні вимагає боротьби з практикою денаціоналізації, а не продовження цієї практики під прапором двомовності. А в програмі т.Масика стоїть і державність мови, і двомовність. Ці поняття на державному рівні несумісні.

Другий сюжет – про гласність. Не зроблю ніякого відкриття, сказавши, що норми на гранично допустиму концентрацію гласності в різних районах Союзу різні, і на Україні рівень гласності – один з найнижчих. Тільки з московських газет ми довідуємось, що в Києві є журналісти, які не втратили здоровий глузд. У київських виданнях ті ж самі журналісти друкують майже те саме, що друкувалося у найзастійніші роки. Юрій Щербак, друкуючи свою повість про чорнобиль у “Вітчизні”, прямо написав, що він спершу подав її до “Юності” тому що боявся київської цензури. Партійне керівництво цією цензурою здійснює т.Масик. Яких же законів про гласність можна чекати від депутата т.Масика? Та тільки таких, що небо з макове зернятко видасться.

Третій сюжет – атомна енергетика. Т.Масик у своєму виступі сказав, що він проти будівництва 5 та 6 блоків Чорнобильської АЕС, але він нічого не сказав про те, чи буде він добиватись закриття ЧАЕС. А між тим три її реактори діють і можуть вибухнути у будь-який момент. Газета “Прапор комунізму” пише, що т.Масик отримав 18 бер і тому в нього до атомної енергетики ставлення складне. А я, просидівши в Києві з квітня до середини серпня 1986 р. – я не знаю, скільки я одержав берів – бо рівень київської гласності не дозволяє нам того знати, – і тому в мене ставлення до АЕС просте: атомну енергетику – геть з України! Під суд організаторів атомного геноциду!

Оцінюючи програму т.Масика в цілому, я мушу сказати, що він спізнився її виголосити десь на 5 – 10 років. На минулих чи позаминулих виборах ця програма прозвучала б дуже перебудовно, а сьогодні вона скоріше скидається на застійну.

Звичайно, у мене особисто є зауваження по всіх платформах, і жодна з них не задовольняє мене повністю. Особисто мені більше всього подобається програма Ольштинського. На жаль, з питань, йому заданих, видно, що не всі делегати зрозуміли, що Ольштинський – один з тих професіоналів, що завжди виступали проти АЕС. Не знаю, чи зрозуміли це з його відповідей, але я хочу ще раз підкреслити, що він завжди протидіяв відомчій агресії на Україні, а коли його не слухали, то хіба ж він в тому винен? Кассандру теж не слухали. Тому на виборах 26 березня я хотів би голосувати за Ольштинського. Але це не значить, що в інших кандидатів бракує конструктивних пропозицій. Я т.Масика покритикував, але ті 30 зборів, що його висунули – вони теж думали й зважували. Нас тут в залі 600, а виборців в окрузі більше мільйона. Тому наш моральний обов’язок – залишити цим людям можливість обирати з найширшого спектру платформ. Тільки голосування 26 березня демократично покаже, хто миліший киянам. Тому я закликаю делегатів зборів рекомендувати до реєстрації всіх кандидатів, нікого не викреслюючи з бюлетенів для таємного голосування. Закон дає нам на це право.

Дякую за увагу.

11 лютого 1989 р.

Промова була виголошена на зборах.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1928

Модифіковано : 21.08.2017

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.