Короткі проложні тексти (14 – 15 ст.)
Микола Жарких
Короткі проложні тексти (КПТ) займають всього по кілька рядків. Два з них опублікував М. Серебрянський:
КПТ-1 – з пергаментного Пролога 14 ст. Патріаршої (Синодальної) бібліотеки № 248, з варіантами з 3 інших рукописів 16 ст. Дата – 20 вересня [НИС-2, с. 49 – 50]. О. Лосева передрукувала текст з рукопису № 248, зазначивши дату кодексу – 1406 р. [Лосева О. В. в составе древнерусских Прологов XII – первой трети XV веков. – М.: Рукописные памятники Древней Руси, 2009 г., с. 310].
КПТ-2 – з Пролога 16 ст. Історичного музею № 454. Дата – 19 вересня [НИС-2, с. 49].
О. Лосева опублікувала ще такі записи:
КПТ-3 – з пергаментного Пролога пространної редакції 1431 – 1434 рр. РНБ F.п.І.148. Дата – 23 вересня [Лосева О. В. op. cit., с. 310].
КПТ-4 – з пергаментного Пролога короткої редакції 1 пол. 15 ст. ГИМ Увар. № 96. Дата – 23 вересня [Лосева О. В. op. cit., с. 310 – 311].
КПТ-5 – з Пролога пространної редакції 1481 р. РНБ F.I.311. Дата – 19 вересня [Лосева О. В. op. cit., с. 311].
Перше, що впадає у вічі – тексти розміщені під трьома (!) різними датами, в тому числі під оригінальним 19 вересня. Це не може бути механічною помилкою переписування, бо тексти поставлені в потік записів Пролога під відповідними днями.
Із наведених текстів видно, що КПТ-3 та КПТ-4 є кардинально скороченими варіантами С-5: 1, Федір названий воєводою; 2, дата – 23 вересня.
Текст КПТ-2 з пізнішого списку – дуже близький до ранішого списку КПТ-5, і вони обидва мають дату 19 вересня. В КПТ-5 Федір названий болярином, як в С1ЛСІ, ЄЛ та інших коротких літописних текстах, в КПТ-2 – стандартним боярином (як в більшості варіантів РЛТ). Решта тексту так перефразована, що не містить прямих ознак тексту-джерела. Обережно можна припустити, що ця група КПТ походить від ЄЛ, але в останньому дата – 20 вересня!
Текст КПТ-1 є трохи докладнішим. Він складається із сильно скорочених епізодів М-1, 36, 39, 40, 67, 69, 70, 71. Таким чином, структурна послідовність РПТ тут дотримана. Особливостями є іменування Федора боярином (як у близькому за часом написання С1ЛСІ) та підвищення ролі Федора. В епізоді 69 не татари, але сам цісар пропонує йому прийняти владу. В епізоді 70 маємо розлогу відповідь Федора (знову – цісарю):
Аз кланяюся единому богу, створшему небо и землю и всю тварь, и от того желаю спасенья и царствия божия небеснаго.
В епізоді М-71 знову сам цісар наказує його бити, і так убили Федора.
Отже, Федору присвячено половину цього короткого тексту. Відчувається, що його автор хотів би дати власну переробку РПТ, але був дуже стиснений завданням написати короткий текст.
Таким чином, в групу КПТ потрапили три варіанти скорочень, зроблених незалежно одне від одного. Ці тексти не дають нічого для власне літературної історії СМФ, але можуть бути важливими свідченнями поширення культу святих Михайла і Федора – особливо якщо будуть з’ясовані місця переписування / побутування таких текстів.
В цілому можна не мати сумніву, що короткі проложні тексти виникли як скорочення розлогих проложних текстів (прямо чи через посередництво інших скорочень).