Текстологічний аналіз текстів Пахомія Серба

Микола Жарких

Група текстів, які походять від невідомого нам протографа Пахомія Серба, показує виразну близькість між собою і виразну віддаленість від інших текстів СМФ. Ці тексти в цілому я буду скорочено позначати як «тексти Пахомія Серба» (ТПС).

Особливості структури і змісту

Розглянемо спочатку групу розлогих текстів С-6 – С-8. Оскільки текст С-9 є явним скороченням більш розлогого тексту, його особливості будуть розглянуті в кінці.

Основна відмінність структури ТПС від РПТ – це перестановка групи епізодів М-45 – М-48 на нове місце, в позицію М-53 – М-57.

Інші структурні відмінності полягають у доповненні РПТ новими епізодами: М-4 – М-7, М-56, 59, 60, 66. Є також і пропуски деяких епізодів, наявних в РПТ: М-17, 32, 42 (ці пропуски мало впливають на зміст).

Є певні розбіжності у складі епізодів всередині ТПС, але вони нечисленні і не виводять окремі тексти за рамки групи ТПС.

Маємо також в ТПС ряд характерних доповнень, яких не було в давніших текстах.

В епізоді М-23 додано міркування про ілюзорний вогонь.

В епізоді М-25 додано мотив страх князів перед мучителем. (За змістом вийшло як С-3, але, думаю, незалежно від останнього.)

В епізоді М-33 додано, що слова Михайла і Федора були приємні Іоану, і він дивувався великій їх вірі.

В епізоді М-34 додано, що Іоан почав учити Михайла і Федора від книг.

В епізоді М-43 додано, що волхви були присоромлені відмовою Михайла пройти крізь вогонь.

В епізоді М-49 додано мотив можливості лукавого, нещирого поклоніння татарським богам заради порятунку життя.

В епізоді М-52 Михайло дивувався премудрості Федора.

Маленьке, але дуже характерне доповнення маємо після епізоду М-54 (наказу Батия): «Тогда пришед Елдега, все от царя изрече ему [Михайлу]» – і далі йде відповідь Михайла (М-55), цілком логічно адресована Єлдезі. Подібний (навіть текстуально) перехід ми бачили тільки в С-3 – М-46а, в усіх пізніших текстах він випав і утворився розрив логіки оповідання: Батий наказує Єлдезі, а Михайло (дізнавшись про це у невідомий нам спосіб) відповідає (виходить, Батию, не Єлдезі). Цілком може бути, що Пахомій при читанні свого джерела відчув цей розрив і залатав його на власний розсуд, не звертаючись до С-3.

Політичну декларацію Михайла (М-55) перефразовано і доповнено богословським поясненням, чому не слід поклонятись татарським богам.

Цілком новим є розлогий епізод М-56 – богословський диспут Єлдеги і Михайла.

В епізоді М-65 зазначено, що Михайла били по всьому тілу (в попередніх текстах – били по серцю).

В епізоді М-66 маємо загадкову фразу «и его же страны трепетааху» – не можу здогадатись, що вона значить.

В епізоді М-71 бачимо татарську мотивацію убивства Федора (та мабуть і Михайла): «Яко же солнцю не хотевше поклонитися недостойны суть и зрети на нь». Це може бути алюзія до біблійного тексту:

Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога… І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи: «Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам» [, 1, 32 – 35].

(В енергійному скороченні : «Той, хто не вірить у дива господні, / Не вартий бачить їх».)

Збіжності й розбіжності текстів С-6 – С-8

Ці збіжності досить значні і, що не менш важливо, розбіжності також дуже значні. На мій погляд, це виключає можливість відбудови протографа Пахомія. Кожен цей текст має індивідуальні збіжності з обома іншими текстами, так що жоден з них не можна утворити простим доповненням / скороченням іншого.

Щоб краще відчути варіативність тексту, розглянемо одним-один епізод М-52:

Повторюся: якби я був академіком О. О. Шахматовим, я б уже на одному цьому епізоді сказав би, що кожен із текстів був правлений по двох інших текстах. Очевидно, що така методика порівняння до ніякого позитивного висновку не приведе.

Мій метод порівняння полягає в переході від важливіших особливостей текстів до менш важливих, в наступному порядку (в дужках проставлена кількість балів, яка має характеризувати тісноту зв’язку між текстами):

1, структурні особливості (склад епізодів творів, наявність доданих / опущених епізодів, перестановки епізодів чи їх груп) (20 балів / епізод);

2, заміна змісту епізодів в тих самих структурних позиціях (15 балів / епізод);

3, перефразування епізодів в тих самих структурних позиціях, включаючи пропуски / доповнення слів і цілих фраз; тут же слід розглядати і механічні описки – повторення характерних помилок є дуже виразним показником зв’язку текстів (10 балів / епізод);

4, синонімічні заміни слів (5 балів / епізод);

5, зміни порядка слів (2 бали / епізод);

6, зміна форм слів (1 бал / епізод).

В нашому конкретному випадку структурних особливостей тексти С-6 – С-8 не мають, і через велику варіативність текстів дрібні розходження 5-6-ї груп не мають значення. Зосередитись треба на розходженнях 2-4-ї груп. Отже, почнемо.

Індивідуальні особливості тексту С-6
і спільні особливості (С-7 + С-8)

В епізоді С-6 – М-1 опущено визначення Черниговского, наявне в (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-5 подано рід князя Михайла Всеволодовича, де він помилково названий онуком Святослава Ольговича. Цього нема в (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-12 маємо дату приходу татарських послів до Києва – 6748 рік. Така дата стоїть в усіх великоруських літописах (С1ЛСІ, ЄЛ, МЗ1492).

В епізоді М-12 маємо дві особливості: «Предреченный же князь великий М. тогда бяше в Киеве» (С-7 + С-8) проти «великому князю М. держащу Киев» (С-6); також Михайло «абие тех [татарських послів] повелевает от среды сотворити, еже и бысть» (С-7 + С-8)– замість простого і ясного повеле избити а (С-6).

Що має означати ця кучерява фраза – я не можу здогадатись. Г. М. Прохоров перекладає речення Льва Філолога «И егда от среды видѣ умышление свое сбывающеся, радовашеся лукавый» як «И, видя замысел свой на деле сбывающимся, радовался лукавый» [. – «Библиотека литературы Древней Руси», СПб., 2003 г., т. 12 (XVI век)]. Але такий варіант перекладу не дає ніякого глузду в нашому випадку. «Видно, ежов рукавиц значит не то», але що саме – таки невідомо.

(У статті Карбасової і Мілютенко відзначено, що ця фраза є мало зрозумілою, пояснення вони не дають [Карбасова Т. Б., Милютенко Н. И. над агиографическим циклом, посвященным Михаилу и Феодору черниговским. – Труды отдела древнерусской литературы, 2019 г., т. 66, с. 224 – 225]. Виходить, не мені одному це місце видається темним, але й філологам-професіоналам.)

В епізоді С-6 – М-13 маємо згадку про родину Михайла. Вона є в РЛТ та в усіх варіантах РПТ, окрім С-2. Ця згадка опущена в (С-7 + С-8).

В епізоді М-14 маємо синонімічну заміну: оставшии (С-7 + С-8) проти инии (С-6).

Також епізод С-6 – М-14 поповнено коштом наступного епізоду М-16. Точне співпадіння цього доповнення маємо в С1ЛСІ та ВПЛ, приблизне (градех замість граде) – в С-3 та С-5.

Епізод С-6 – М-15 з датою падіння Києва запозичено з літописів. Наприклад, ця дата є в С1ЛСІ та в МЗ1492. Весь епізод опущено в (С-7 + С-8).

У зв’язку зі згадкою про падіння Києва епізод С-6 – М-16 стилізовано так, що загибель людей стосується власне Києва, та й однина (во граде затворишася) в М-14 з цим же узгоджена. Подібне ми бачили в С1ЛСІ, але в С-6 це зроблено, здається, незалежно.

В епізоді (С-7 + С-8) – М-16 маємо скорочений і перефразований текст із С-6, з незначними відмінностями між С-7 та С-8; так само виглядає й М-18.

В епізодах (С-7 + С-8) – М-20, 23 вперше бачимо в СМФ титул Батия – хан; в С-6 на цих місцях немає титула, просто Батий. В С-6 все бачимо титул цар (вжито 18 разів), натомість там зовсім немає хана.

В епізоді (С-7 + С-8) – М-21 пропущено дієслово глаголюще, котре є в С-6. Також в С-6 – М-21 писар не упорався із двоїною і написав «не поклонившеся вама» – замість има або им.

В епізоді С-6 – М-23 зроблено цілком помилкове пояснення незрозумілого для писаря слова кан. Це пояснення опущено в (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-25 пропущено фразу «и прошаху кождо себе власти», наявну в РПТ, РЛТ, (С-7 + С-8). Від цього трохи страждає глузд наступного епізоду в С-6.

В епізоді С-6 – М-26 маємо синонімічну заміну: избранения (С-6) проти возбранения (С-7 + С-8).

Також в С-6 – М-26 маємо фразу «да прельстят их славою света сего» – як в РПТ та РЛТ, натомість в С-7 та С-8 сказано значно конкретніше – «отступити от веры».

В епізоді С-6 – М-33 маємо синонімічну заміну: словеса (С-6) проти слово (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-39 маємо синонімічну заміну: беаше (С-6) проти бе (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-43 маємо синонімічну заміну: исповедаша (С-6) проти поведаша (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-49 маємо перефразування: «Егда же они сие поведаша» (С-6) проти «Отшедшим же волхвом поведати» (С-7 + С-8).

Також в епізоді С-6 – М-49 маємо перефразування: «ко князю М. иже с ним сущии» (С-6) проти «иже со князем М. пришедшеи» (С-7 + С-8), що дає трохи інший зміст.

Також в епізоді С-6 – М-49 маємо фразу «тогда вся земля твоя и мы возмем сии на ся грех», котра є варіацією на тему «вси за тя опитемью възмем и со всею областю твоею» (МЗ1492, С1ЛСІ, РПТ). Її зовсім немає в (С-7 + С-8), на її місці там стоїть «якоже хощеши, тако сотвориши».

Також в епізоді С-6 – М-49 маємо синонімічну заміну: сотворь (С-6) проти соделав (С-7 + С-8), причому варіант С-6 дає менш зрозумілий зміст, а (С-7 + С-8) – кращий.

В цілому епізод М-49 в С-6 сильно відходить від текстів С-7 та С-8, значно ближчих між собою.

В епізоді С-6 – М-52 маємо, здається, правильний зміст: «Князь же Борис никакоже престааше с прочими» (тобто ніяк не припиняв, не полишав – умовляти Михайла). В С-7 маємо: «Князь же Борис такожде предстояше с прочими». Ця заміна – не синонімічна, бо змінився глузд. В С-8 внаслідок скорочення просто втрачено глузд: «Князь же Борис никакоже предстоаше с прочими».

В епізоді С-6 – М-53 пропущено вводне речення, і це псує глузд – так, як в С-5 та С1ЛСІ (М-45). В (С-7 + С-8) наявне вводне речення – як в С-2 – С-4, МЗ1492 (М-45).

В епізоді С-6 – М-55 маємо синонімічну заміну: достойно (С-6) проти лепо (С-7 + С-8).

В епізоді С-6 – М-67 маємо доповнення: «сквернеи свои руки» (С-6) проти «руку» (С-7 + С-8).

Також в епізоді С-6 – М-67 маємо заміну: «оно слово глаголя» (С-6) проти «оному слово глаголя» (С-7 + С-8) – не зовсім синонімічну, бо дає трохи інший глузд.

В епізоді С-6 – М-70 Михайло названий князем, а не великим князем, як в (С-7 + С-8).

Індивідуальні особливості тексту С-7
і спільні особливості (С-6 + С-8)

В епізоді С-7 – М-6 маємо додаток: «Уста бо господня глаголаша сиа», якого нема в (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-12 маємо дві синонімічних заміни: пришедша (С-7) проти приидоша (С-6 + С-8); лестными (С-7) проти льстивными (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-18 пропущено присудок, і через це втрачається глузд речення.

В епізоді С-7 – М-25 маємо синонімічну заміну: покланяхуся (С-7) проти кланяхуся (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-37 маємо синонімічну заміну: призва (С-7) проти повеле призвати (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-38 опущено уточнення – до кого говорили волхви, котре є в С-6 і подібно в С-8.

В епізоді С-7 – М-49 маємо синонімічну заміну: приступивше (С-7) проти приступиша (С-6 + С-8).

Також в епізоді С-7 – М-49 маємо синонімічну заміну: створи (С-7) проти створити (С-6 + С-8), причому варіант (С-6 + С-8) дає ясний зміст, який псується в С-7.

Також в епізоді С-7 – М-49 маємо синонімічну заміну: «да не погибнем зле, рече» (С-7) проти «да не погибнеши, рече, зле» (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-51 двічі повторено «иже есть на небесех» – замість просто «иже на небесех» (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-52 маємо синонімічну заміну: рек (С-7) проти глаголя (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-55 маємо доповнення: «еже ми Христа отврещися» (С-7) проти «еже отврещися Христа» (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-57 скорочено фразу «и вечное с богом пребывание», котра є в (С-6 + С-8).

В епізоді С-7 – М-59 маємо маленьке доповнення в кінці: «Многая же и иная изрек [Єлдега], яже не подобает глаголати державе твоей, царю». Оцього царю немає в інших текстах.

Початок епізоду С-7 – М-63 сильно перефразовано у порівнянні до відносно близьких між собою С-6 та С-8.

Індивідуальні особливості тексту С-8
і спільні особливості (С-6 + С-7)

В заголовку (М-1) маємо дві синонімічні заміни: страсть (С-6 + С-7) проти страдания (С-8); «великомученик и исповедник» (у множині) в (С-6 + С-7) проти «святого и мученика» (в однині) в С-8. З цим узгоджується і додаток: «вкупе пострадавших от царя Батыя» (С-6 + С-7), якого нема в С-8.

В епізоді С-8 – М-6 дана розгорнута характеристика Батия: «безбожного и нечестивого царя и мучителя Батыя», якої нема в (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-6 маємо синонімічну заміну: слышаше (С-8) проти слышашеся (С-6 + С-7). І логічніше виходить в С-8: «Михайло почув», а не просто «почулось, десь пройшла чутка».

В епізоді С-8 – М-8 опущена річна дата, подана в (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-11 маємо синонімічну заміну: «в пустынях и горах непроходных» (С-8) проти «по пустыням и горам непроходным» (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-23 пропущено визначення вогню (в інших текстах – действеный, дейстовный), від чого втрачається глузд.

В епізоді С-8 – М-28 додано, що Михайло розгорівся душею і через це нараджувався із Федором. Після наради він відчув пророчу гарячність. Додаток трохи недоречний!

В епізоді С-8 – М-30 маємо доповнення: «отец его духовный», якого немає в (С-6 + С-7), ані в жодному попередньому тексті, окрім Н1ЛМІ.

В епізоді С-8 – М-31 маємо доповнення: «аще восхощеть бог и поможеть наю», якого немає в (С-6 + С-7); також в (С-6 + С-7) маємо доповнення: «телеса наша да будет жертва приятна ему», якого немає в С-8. Отже, редакція епізоду М-31 в С-8 сильно відходить від (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-33 маємо синонімічну заміну: прият (С-8) проти приим (С-6 + С-7); також доповнення: «велиций их вере» (С-8) проти просто «вере» (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-34 скорочено кінець промови духовного отця, котрий є в (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-35 зроблено перефразування тексту, котрий в С-6 і С-7 дуже подібний.

В епізоді С-8 – М-36 маємо синонімічну заміну: оного (С-8) проти безбожного (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-37 маємо своєрідну синонімічну заміну: замість волхвів (С-6 + С-7) з’являються «несвященыа свяшеники» (С-8) (але далі по тексту вони ж – волхви).

В епізоді С-8 – М-39 маємо формулювання «и погании идяху» (С-8) проти «мнози идяху сквозе огнь» (С-6 + С-7) – синонімічну заміну та скорочення.

Епізод С-8 – М-40 скорочено проти (С-6 + С-7), при цьому пропущено присудок (рече) і згадку про вогонь, так що втрачено глузд. Також скорочено формулу віри, від чого зміст її змінився..

В епізоді С-8 – М-43 маємо скорочення «волсви…» (С-8) проти «тыя же влъхвы…» (С-6 + С-7). До речі, в С-8 маємо форми волсви (2 рази) та волхвы (2 рази), а форми влъхвы зовсім немає; в С-6 – волхвы (2 рази), влъхвы (2 рази); в С-7 волхвы (4 рази), влъхвы (3 рази).

В епізоді С-8 – М-50 маємо дві синонімічних заміни: «да не како» (С-8) проти «еда како» (С-6 + С-7); «их совета» (С-8) проти «тех совета» (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-52 маємо синонімічну заміну: ревности (С-8) проти премудрости (С-6 + С-7).

Також в епізоді С-8 – М-52 маємо скорочення фрази «его же преже помянухом», котра є в (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-54 подано доповнення до тексту С-6 чи С-7.

В епізоді С-8 – М-55 маємо синонімічну заміну: устрашишася (С-8) проти устрашися (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-57 Михайло названий великим князем, в (С-6 + С-7) – просто князем.

Епізод С-8 – М-60 повністю перефразовано у порівнянні з досить близькими між собою (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-61 маємо дрібні доповнення: исповедник, боярином своим, яких нема в (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-63 маємо дрібне доповнення: обои, якого нема в (С-6 + С-7).

В епізоді (С-6 + С-7) – М-64 маємо об’єднання двох гімнів із раніших текстів в один; в С-8 маємо просто скорочення ранішого тексту.

В епізоді С-8 – М-65 маємо синонімічну (?) заміну: растръше (С-8) проти растягше (С-6 + С-7). Оце растръше здається мені незрозумілим, а в усіх інших текстах тут ясно сказано.

В епізоді С-8 – М-66 маємо велике доповнення – панегірик Михайлу.

В епізоді С-8 – М-67 маємо синонімічну заміну: законопреступный (С-8) проти законопреступник (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-69 зроблено тавтологічні доповнення до слів татар, звернених до Федора.

В епізоді С-8 – М-70 додано панегірик Федору.

Також в епізоді С-8 – М-70 зроблено тавтологічне доповнення: «но буди в разум, яко» – його нема в (С-6 + С-7).

Також в епізоді С-8 – М-70 зроблено дві синонімічні заміни: исповедаю (С-8) проти верую (С-6 + С-7); господин (С-8) проти князь (С-6 + С-7).

В епізоді С-8 – М-73 зроблено тавтологічне доповнення до запису про тіла святих.

В епізоді С-8 – М-74 маємо синонімічну заміну: зряхуся (С-8) проти зряху (С-6 + С-7). В С-8 маємо кращий глузд, ніж в (С-6 + С-7), бо обійдено питання, хто власне бачив (зряху) отой стовп і свічки, а сказано обтічно «було видно, виднілося» (зряхуся).

З цим узгоджено і доповнення в епізоді С-8 – М-75: «им же мощно бяше видети», якого нема в (С-6 + С-7) – мовляв, кому треба, оті й бачили стовп.

В епізоді С-8 – М-78 маємо синонімічну заміну: цар названий нечестивым (С-8), а не злочестивым, як в (С-6 + С-7).