9. Великі князі
Микола Жарких
Перелік великих князів у друці займає с. 6 – 7. У наступній таблиці в стовпчику «Войтович» знак (?) скорочено позначає сумнів Л. В. у висунутому припущенні; в стовпчику «Примітки» знак + означає мою згоду з думкою Л. В. Войтовича, знак ? – мою думку, що цей князь невідомий. Вживаються кольори тла комірок:
– Зелене тло – виділено осіб, ототожнення яких не викликає ніяких сумнівів.
– Жовте тло – виділено осіб, ототожнення яких можливе завдяки простим, вірогідним припущенням.
– Червоне тло – виділено осіб, ототожнення яких вимагає складних, маловірогідних припущень.
– Жовто-гаряче тло – виділено осіб, відомих тільки із ПКК.
– Синє тло – виділено дублікати інших записів (всі, крім першого).
– Фіолетове тло – виділено осіб, відомих тільки із письмових джерел, а котрі реально не існували.
| № | Ім’я | Вітте (с. 114 – 115) | Войтович | Примітки |
| 9-1 | Князя великого Володимира, нареченого у святому хрещенні Василя | († 1015 р.) | 3 († 1015 р.) | + |
| 9-2 | Князя великого Ольгерда, нареченого у святому хрещенні Димитрія | + | 4. «Не підлягає сумніву, що Ольгерд Гедимінович († 1377 р.) був православним». | + |
| 9-3 | Князя великого Вітовта, нареченого у святому хрещенні Олександра [запис був вишкрябаний] | + | 5 († 1430 р.) | + |
| 9-4 | Великого князя Семена | Тут і далі до 9-10 ідуть, мабуть, московські князі | 6. Семен Явнутович (поч. 15 ст.)? Семен Олелькович († 1471 р.)? | ? |
| 9-5 | Великого князя Данила | 7. Московський князь Данило Олександрович († 1303 р.) | ? | |
| 9-6 | Великого князя Іоана | 8. Великий князь московський Іван Данилович Калита († 1340 р.) або його син Іван Іванович Красний († 1359 р.) | ? | |
| 9-7 | Великого князя Димитрія | 9. Великий князь московський Дмитро Іванович Донськой († 1389 р.) | ? | |
| 9-8 | Великого князя Василя | 10. Великий князь московський Василь Дмитрович († 1425 р.) | ? | |
| 9-9 | Великого князя Василя | 11. Великий князь московський Василь Васильович Темний († 1462 р.) | ? | |
| Великого князя Василя | 12. Великий князь московський Василь Іванович († 1533 р.) | Тут Л. В. помилився, в ПС записано тільки двох Василів підряд (9-8 та 9-9), не трьох | ||
| 9-10 | Великого князя Семена | 13. князь Семен Гордий († 1352 р.) | ? | |
| 9-11 | Великого князя Федора | Федір Любартович Володимиро-Волинський | 14. «Як великий князь Федір міг бути записаний хіба родич московських князів Федір Васильович († 1503 р.), який претендував на престол великих князів рязанських» | Л. В. мав на увазі , для чого я не бачу підстав |
| 9-12 | Великого князя Іоана | ? | 15. Великий князь московський Іван Васильович († 1505 р.) | ? |
| 9-13 | Великого князя Семена | ? | 16. Знову записано Семена Гордого | ? |
| 9-14 | Великого князя Олександра | Вітовт (?) | 17. Великий князь тверський Олександр Іванович († 1425 р.) (?) | ? |
| 9-15 | Великого князя Димитрія | Любарт (?) | 18. Дмитро Юрійович Шемяка († 1453 р.) (?) | ? |
| 9-16 | Великого князя Скиргайла, нареченого у святому хрещенні Іоана | + | 19. Скиргайло Ольгердович | + |
| 9-17 | Великого князя Володимира Київського | + | 20. Володимир Ольгердович | + |
| 9-18 | і сина його князя Олександра Київського, нареченого во іноках Олексій | + | 20. Олександр (Олелько) Володимирович († 1455 р.) | + |
| 9-19 | і сина його князя Симеона Київського | + | 20. Семен Олелькович († 1470 р.) | + |
| 9-20 | Князя Василя | Василь Семенович, син 9-19 († 1496 р.) | 21. Василь Андрійович, який у першій половині XIV ст. тримав Путивльське князівство (?) | ? |
| 9-21 | Князя Іоана | Іван Володимирович Бельський, син 9-17 | 22. Володимир-Іван Іванович з путивльської гілки Ольговичів, який правив у Києві (бл. 1300/1301 – ?) (?) | ? |
| 9-22 | Князя Андрія | син 9-17 | 23. Брат Володимира-Івана Івановича та батько путивльського князя Василя Андрійовича, займав овруцький престол на початку XIV ст. | ? |
| 9-23 | Князя Іоана | син 9-22 (?) | 24. Напевно, записаний батько Володимира-Івана та Андрія путивльський князь Іван Іванович | ? |
| 9-24 | Князя Гліба | син 9-22 | 25. Федір Іванович, княжив у Києві (до 1331 – 1362). Гліб – може бути одним з імен Федора Івановича | ? |
| 9-25 | Князя Ольгимонта, нареченого у святому хрещенні Михаїла, а во іноках Євфимія | 26. Князь Ольгимонт-Михайло Міндовгович Гольшанський займав київський престол у 1324 – до 1331 рр. | ? | |
| 9-26 | Князя Ольгимонтовича Іоана | 27. Князь Іван Ольгимонтович княжив у Києві у 1396 — після 1401 рр. | + | |
| 9-27 | і сина його князя Андрія | 27. Його син Андрій († після 1422 р.) тримав В’язанське і, можливо, Київське князівство (? – до 1422 р.). | + | |
| 9-28 | Князя Семена Івановича | 28. Князь Семен Іванович на прізвисько Лютий, син Івана Ольгимонтовича, загинув у 1433 р. | + | |
| 9-29 | Князя Семена | 29. Під іменем князя Семена ще раз записаний князь Семен Іванович Лютий | + | |
| 9-30 | і сина його князя Юрія | 29. Його син князь Юрій Семенович († 1457 р.) тримав Степанське і Дубровицьке князівства | + | |
| 9-31 | і сина його князя Василя | 29. Внук Семена князь Василь Юрійович помер до 1481 р. | + | |
| 9-32 | Князя Іоана | 30. Князь Іван, напевно, старший брат Василя Юрійовича – гольшанський і дубровицький князь Іван Юрійович († 1481 р.). | + | |
| 9-33 | Князя Данила | 31. Князь Данило Семенович Гольшанський († 1435 р.) | + | |
| 9-34 | Князя Гліба | 32. Князь Гліб Семенович Гольшанський († до 1455 р.). | + | |
| 9-35 | Князя Андрія | 33. Князь Андрій Семенович Гольшанський († після 1457 р.). | + | |
| 9-36 | Князя Семена | 34. Це, поза сумнівами, трабський князь Семен Семенович Гольшанський († 1455 р.) | + | |
| 9-37 | Князя Димитрія | 35. Князь Дмитро Городецький | ? | |
| 9-38 | Князя Давида | 36. Його син Давид Дмитрович Городецький († до 1399 р.) | ? | |
| 9-39 | Князя Димитрія | 37. Князя Дмитро (Митько) Давидович Городецький († після 1427 р.) | ? | |
| 9-40 | Князя Володимира | 38. Князь Володимир Ольгердович | ? | |
| 9-41 | Князя Андрія | 39. Наймолодший син Володимира Ольгердовича — могильовський князь Андрій Володимирович († після 1455 р.) (?) | ? | |
| 9-42 | Князя Василя | 40. Зять Володимира Ольгердовича — кашинський князь Василь Михайлович († 1382 р.) (?) | ? | |
| 9-43 | Князя Іоана | 41. Син Володимира Ольгердовича бельський князь Іван Володимирович († після 1446 р.). | ? | |
| 9-44 | Князя Михайла | 42. Слуцький князь Михайло Олелькович, внук Володимира Ольгердовича († 1481 р.) | ? | |
| 9-45 | Князя Федора | 43. Князь Федір Іванович Бельський, який помер після 1503 р. | ? | |
| 9-46 | Князя Романа | 44. Це могло бути одне з імен могильовського князя Гліба Андрійовича († після 1455 р.). Ім’я Романа міг носити і незнаний з інших джерел син Івана Володимировича | ? | |
| 9-47 | Князя Семена | 45. Наймолодший з Бельських – князь Семен Іванович († у 1520..1522 р.) (?) | ? | |
| 9-48 | Князя Василя | 46. Син Семена Олельковича пінський князь Василь Семенович († 1496 р.) | ? | |
| 9-49 | Князя Іоана | 47. Князь Іван Іванович Бельський († до 1476 р.) | ? | |
| 9-50 | Князя Семена | 48. Слуцький князь Семен Михайлович († 1503 р.) (?) | ? | |
|
|
Ко[не]ц. Акилу | 48. Дописане чернече ім’я Акілой вказує на те, що Семен Михайлович перед смертю прийняв чернецтво | Невірно прочитаний запис |
Л. В. Войтович провів велику роботу по ототожненню князів з цього переліку, якій не можна відмовити у дотепності. Але він був обмежений аксіомою, котру він неявно поклав у своїй роботі – що кожен князь з ПС має бути відомим з інших джерел. Оця необхідність прив’язуватись до інших джерел диктує не завжди щасливі припущення. Ще одне неявне обмеження – Л. В. не спускається у глибину віків далі початку 14 ст., шукає потрібні імена виключно серед князів 14 – 15 ст.
Л. В. ділить перелік на кілька блоків: московських князів (9-5 – 9-13), різних великих князів (9-14 – 9-15), київських князів (9-16 – 9-24), князів Гольшанських (9-25 – 9-36), Городецьких (9-37 – 9-39), рід Володимира Ольгердовича (9-40 – 9-50).
Перш ніж приступати до детального розгляду запропонованих ототожнень, підрахуємо частоту імен в переліку:
| Ім’я | Число входжень |
| Іоана | 9 |
| Семена | 8 |
| Василя | 7 |
| Димитрія | 5 |
| Андрія | 4 |
| Олександра | 3 |
| Данила | 2 |
| Федора | 2 |
| Гліба | 2 |
| Михайла | 2 |
| Юрія | 1 |
| Давида | 1 |
| Романа | 1 |
В іменослові зовсім немає нехристиянських князівських імен (Святополків, Мстиславів та ін.), що може мати дві причини: 1, або всі князі справді відносно пізні, коли нехристиянські імена вийшли з моди; 2, або князі записані під своїми хрестильними іменами, які відомі нам досить мало. Велика повторюваність деяких імен при відсутності додаткових вказівок робить сумнівними (власне, безнадійними) спроби їх ототожнення.
9-2. Найдавніший, складений невдовзі після смерті Ольгерда запис зве його «зловірним, безбожним і нечестивим» [РогЛ, СимЛ, 6885 р.]. Думаю, що автору цього запису, як молодшому сучаснику Ольгерда, було видніше, православний він чи безбожний. Пізніше писали, що у православії Ольгерд звався Олександром [НЛД. – ПСРЛ, 2004 г., т. 43, с. 117]. В іншому записі він названий Андрієм [Narbutt T. . – Wilno: 1856, s. 83; про цей запис див. Лицкевич О.В. и проект Литовско-Московского династического союза 1376-1377 гг. – «Інтэграцыйныя працэсы ў гісторыі краін Усходняй Еўропы», Мінск, 2008 г., с. 135].
Можна не сумніватись, що в Печерському монастирі поминали Ольгерда як правителя, а щоб надати цим (вимушеним) молитвам за не-християнина звичний вигляд, вигадали його «християнське ім’я». Але ця вигадка лишилась локальним надбанням Печерського монастиря і не набула поширення, тому іншим авторам довелось вигадувати це ім’я незалежно.
Співставлення цих пізніх фантазій переконує нас: ніякий Ольгерд ніякого християнства – ані католицького ніже православного – ніколи не приймав, і тому не міг мати християнського імені.
9-5. Князів на ім’я не так уже й мало. Окрім вказаного Л. В., можна назвати і Данила Романовича Галицького († 1264 р.), і Данила Острозького († 1366..1376 рр.), ще інших великоруських князів.
І якщо ми почнемо розглядати останнє припущення, то побачимо в роді Острозьких і Юрія, і Андрія, і Михайла, і Дмитра, і Федора, і Олександра, і Василя, й Івана – словом, весь набір типових князівських імен, який ми маємо і в нашій таблиці.
Тому ми з таким самим успіхом можемо розглядати даний розділ чи його частину як записи про князів Острозьких. Я не збираюсь наполягати на цьому припущенні, я хочу тільки показати, наскільки хибкі підстави для запропонованих ототожнень.
Синодик писався з метою поминання вписаних імен під час молитов. Згідно уявлень християн, для цього важливим було тільки власне ім’я померлого, інші «паспортні дані» не були потрібні. Думаю, що писар ПС сам не уявляв собі, що то за князі, котрих він вписував – колико постигохом, толико и написахом; тобто якби він знав про них більше, і написав би більше.
Вважалось, що бог сам розбере, про кого йдеться у молитві. Відповідно до такого уявлення дбали тільки про імена і зовсім не журились створенням «історичного джерела», тими моментами, які нам тепер цікаві. Навіть титулування особи князем було відступом від чистого християнства (перед богом всі рівні, немає ні царів, ні князів, ані підданих), було даниною звичаям доби.
Тому намагання за будь-яку ціну ототожнити усі імена означає спробу видобути із тексту більше інформації, ніж він її реально містить. Такий підхід не може бути продуктивним.
9-14 + 9-15. Чому не подумати про Олександра Невського († 1263 р.) та його сина Дмитра († 1295 р.)?
9-20 – 9-24. Всі ці «путивльські князі» є плодом чистої фантазії.
9-26. Князь відомий тільки через свого сина Івана [Вольф, 94 – 95]. Сумніватись в реальності його існування не випадає, а час його активності слід класти на 3-ю чверть 14 ст.
Що ж стосується «київського князя» часів Гедиміна, то його слід вважати плодом фантазії 16 ст. [Русіна О.В. Легенда про виправу Гедиміна на Русь в оцінці В.Б.Антоновича та в пізнішій історіографії. – «Академія пам’яті професора Володимира Антоновича», К., 1994 р., с. 98; також моя стаття про «Баснословний початок Литви» (2016 р.)]
Наступна група князів Гольшанських (9-27 – 9-36) – безсумнівна удача Л. Войтовича. З того, що останній вписаний до ПС представник роду помер в 1481 р., випливає ранній час формування переліку Гольшанських – близький до часу початку ПС.
Заради справедливості слід відзначити, що таке ототожнення осіб 9-25 – 9-35 було запропоновано ще Є. Вітте [Є. В., 39], і тільки щодо запису 9-36 пропозиція Войтовича виглядає кращою за пропозицію Вітте (кн. Семен Юрійович † 1505 р.). Покращення полягає в тому, що у варіанті Войтовича ми не маємо осіб, померлих після 1481 року, що відповідає ранній даті запису цілого розділу до ПС.
9-51. А от з Акилою Л. В. не поталанило. В друці (с. 7) після літер ко іде надрядковий знак ц під титлом, тобто скорочення слова конец. Над словом Акилоу також поставлено два надрядкових знаки, неначе А(м)килоу(и) які начебто не потрібні тут. Я думаю, що цей Акила – печерський чернець, котрий помер невдовзі після того, як в ПС було закінчено розглядуваний розділ, і був вписаний на вільному місці в кінці.
В цілому із 50 імен тільки 12 (24 %) можуть вважатись ототожненими безспірно; відносно ще 5 (10 %) можна прийняти припущення Л. Войтовича. 31 ім’я (62 %) залишається невідомим. Хронологічний розмах переліку – від середини 14 ст. до 1481 р., десь 130 років.