Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / «Литовський» літопис / Баснословний початок Литви / Походж…

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

«Литовський» літопис

Баснословний початок Литви

Походження оповідання

Микола Жарких

Підсумуємо тепер наші спостереження над текстом «Баснословного початку Литви».

Стемма списків «Баснословного початку Литви»

Стемма списків «Баснословного початку Литви»

1. БПЛ збережено в 7 списках, які походять від одного протографа. Найближче до протографа стоять 4 списки «Ердівілової» редакції; від цієї редакції походить протограф «Немоносової» редакції, який відбився у двох списках. Відмінність «Немоносової» редакції від «Ердівілової» полягає в заміні імен персонажів при збереженні всіх деталей оповідання.

2. Особливу, найпізнішу редакцію БПЛ подає Лит1Л. Тут перероблено початок повісті та зроблена велика вставка з Галицько-Волинського літопису, котрої нема в інших списках.

3. Основним джерелом БПЛ був Галицько-Волинський літопис, про що свідчить пряме посилання в тексті. Це джерело використано дуже творчо, тому при поверховому читанні залежність БПЛ від Галицько-Волинського літопису не кидається в очі.

4. Меншими джерелами БПЛ були напис на Рогволодовому камені, житіє св. Єфросинії Полоцької, «Діяння Вітовта» зі складу «Вітовтового» літопису, енциклопедія Рафаело Мафеї (1506 р.); можливо, ще якісь книги з історії давнього Риму, викладені в християнському стилі.

5. Із числа не-писемних джерел використано топоніміку Литви й Білорусії, можна простежити невеликі сліди литовського героїчного фольклору (або родинного переказу Гаштольдів).

6. З усіх цих джерел автор БПЛ утворив талановиту «історію» – так, як розуміли це слов в 16 ст. (а подекуди й нині), тобто цікаве, захоплююче оповідання про героїчні вчинки далеких предків. Джерельна вартість цього оповідання для відтворення давньої історії Литви – нульова, воно не повинно використовуватись для цієї цілі. Натомість з нього ми довідуємось, як дивились на цю давню історію в Литві в 16 ст. – тобто воно має значення для історіографії, або історії літератури (баснословія), так само як мають це значення поема «Руслан і Людмила» чи «Краледворський рукопис».

7. Місцем написання БПЛ безспірно була столиця держави – Вільно, про що свідчить велика кількість мікротопонімів.

8. Для визначення часу написання БПЛ її текст не дає виразних вказівок:

8-1. Герб «Погоня» відомий від кінця 14 ст.

8-2. Пани радні як корпорація формуються з середини 15 ст.

8-3. Ідея, що шляхта давніша за князів, відбиває піднесення політичної ваги шляхти, яке можна орієнтовно датувати 1-ю половиною 16 ст.

8-4. Найважливішою датуючою ознакою може бути підвищена увага автора БПЛ до Гаштольдів, і при цьому повна відсутність згадок про Радзівілів. Такий розподіл може свідчити про написання БПЛ за життя могутнього литовського магната Альбрехта Гаштольда (помер у 1539 р.).

Отже, час виникнення БПЛ на підставі одного тільки тексту повісті може бути окреслений розпливчасто: від 1506 до 1539 р. Це узгоджується з датою найдавнішого списку «литовського» літопису – 1550 р. (Лит4Л). Але враховуючи, що Лит4Л є перекладом з руської мови оригіналу на польську, дату протографа ми мусимо відсунути назад.

До близького висновку прийшла О. В. Русина:

З огляду на «послужний список» Гольшанських видається вповні зрозумілим їх намагання закріпити свій родовий статус генеалогічною легендою, в якій київським князем від початку литовського панування виступає їх родоначальник [… легенда] заслуговує на увагу, але лише з точки зору характеристики міри засвоєння давньоруської літописної спадщини ментальністю 1 пол. 16 ст. [Русіна О.В. Легенда про виправу Гедиміна на Русь в оцінці В.Б.Антоновича та в пізнішій історіографії. – «Академія пам’яті професора Володимира Антоновича», К., 1994 р., с. 98].

Оскільки оповідання про похід Гедиміна на Русь є постійною складовою БПЛ (воно наявне в усіх списках), то запропоновану дослідницею дату – 1 пол. 16 ст., яку я конкретизую як 1506 – 1539 рр. – можемо розтягнути і на БПЛ в цілому.

Вище, аналізуючи доповнення до ППВ, зроблені в Лит0Л, я припускав знайомство автора з хронікою Меховського, надрукованою в 1519 році. Тепер, зводячи до купи всі хронологічні спостереження, можна запропонувати орієнтовну дату створення БПЛ і пов’язаної з нею редакції ППВ-3 – це 1519 – 1539 роки.

9. Мета написання БПЛ – дати вступ до «Вітовтового» літопису і прив’язати історію Литви до загальної історії, як її розуміли в 16 ст. І тут виступає ще одне неявне джерело БПЛ – московське «Сказання про князів владимирських». Я зовсім не думаю, що автор БПЛ мав цілий його текст або навіть якісь уривки, але головна ідея сказання – «наші московські правителі походять від імператора Августа, а ваші литовські – від конюха» – була добре відома і без усяких текстів.

У Москві не робили секрету з цієї теорії, навпаки – використовували її в дипломатичній практиці. Щоб не заглиблюватись у це питання, подивимось Герберштейна: «Якщо вірити баснословію росіян, ці три брати [Рюрик, Синеус, Трувор] вели свій рід від римлян» [Герберштейн С. Записки о Московии. – М. : и-во Московского ун-та, 1988 г., ]. Природно, що Герберштейн чув у Москві більше, ніж вважав за доцільне записати, а може дещо й читав. І він, мабуть, не робив із цього секрету, спілкуючись із Альбрехтом Гаштольдом, з яким його пов’язувала багаторічна дружба.

Гаштольд та інші лідери Литви, зі свого боку, могли мати таку саму інформацію від своїх послів, і перед ним постало завдання – як захистити честь своєї династії, тому що високий рід правителя був тоді реальним аргументом у дипломатії.

Отже, «технічне завдання» на розробку БПЛ можна уявити собі таким чином: вивести рід Гедиміна від якогось давнього авторитетного правителя, такого, як римський імператор Август.

У який спосіб було виконано це завдання – ми не знаємо, джерела мовчать, але результат ми маємо. І тепер литовські дипломати могли відповісти: «Наші литовські правителі походять від римлян, а ваші московські – из питерской подворотни ховаються від татар у стогах сіна».

Важливо відзначити, що тільки БПЛ у повному своєму складі відповідав на заявлену потребу. Список Лит3Л, з якого видно тільки, що Тройден походив від римлян, на цю потребу не відповідав, як міст, що побудований тільки до середини ріки. Це – ще один аргумент на користь первісності повної редакції БПЛ-Е, від якої походить скорочений текст Лит3Л.

Польські дослідники приділили досить уваги теорії римського походження литовців [Kulicka E. Legenda o rzymskim pochodzeniu Litwinów i jej stosunek do mitu sarmackiego. – Przegląd historyczny, 1980, t. 71, N 1, s. 1 – 21; також найновіша дуже змістовна стаття Roka Teoria o Rzymskim pochodzeniu Litwinów w historiografii polskiej. – 2012. . В обох – багаті переліки дотичної літератури].

Я можу до цього додати тільки, що уявлення про походження народів від певних родоначальників і генеалогія цих родоначальників походить ще з Біблії, з оповідання про Сима, Хама та Яфета. І саме Біблія виступає тут першим, незаперечно авторитетним «джерелом» – всі народи, в ній не згадані, мусять підшиватись у той чи інший спосіб під її генеалогію. Для Литви таку задачу виконав автор БПЛ.

10. Дуже виразною особливістю БПЛ є замовчування боротьби Литви з Тевтонським орденом. Литовці у БПЛ багато разів воюють з татарами та Руссю, і тільки один раз – з німцями. Чи пов’язано це якось із намаганнями правителів Литви поліпшити відносини з Прусією, котра саме в цей час (1525 р.) була зреформована у герцогство – я не вмію сказати, думаю, що це – предмет подальших студій.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 70

Модифіковано : 25.01.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.