16. Рід князя Дмитра Одинцевича
Микола Жарких
Цей розділ у виданні знаходиться на с. 10.
№ | ПС | Є. Вітте (с. 46 – 47) | Примітки |
16-0 | Князь Дмитро | Дмитро Федорович († перед 1508 р.) | + |
16-1 | Князя Іоана | Іван Андрійович Мезецький 1-й | |
16-2 | Князя Іоана | син Дмитра (10-0) | Іван Андрійович Мезецький 2-й |
16-3 | Князя Андрія | син Дмитра (10-0) | Андрій Всеволодович Мезецький |
16-4 | Князя Єрмолая | ? | ? |
16-5 | Князя Федора | батько Дмитра (16-0), згаданий 1432 р. | + |
16-6 | Князя Романа | Роман Кобринський (?) Роман Любецький (?) | Роман Андрійович Мезецький |
16-7 | Князя Дмитра | Дмитро Всеволодович Мезецький | |
16-8 | Князя Лаврентія | ? | ? |
16-9 | Князя Іосифа | ? | ? |
16-10 | Князя Василя | син Дмитра (10-0) | ? |
16-11 | Князя Орефу | син Дмитра (10-0) | Арефа-Всеволод Торуський |
16-12 | Княгиню Василису | теща Дмитра (10-0), дружина кн. Івана Бельського (?) | ? |
16-13 | Княгиню Ксенію | дочка кн. Андрія Всеволодовича Мезецького, дружина Федора (16-5) | + |
16-14 | Княгиню Марію | Марія Андріївна з Мезецьких | |
16-15 | Княгиню Анну | ? | ? |
16-16 | Авдотью | Авдотья Андріївна з Мезецьких | |
16-17 | Княжну Феодосію | дочка Дмитра (10-0) | + |
16-18 | Княжну Домнику | ? | дочка Дмитра (10-0) |
16-19 | Симона | ? | |
16-20 | Князя Романа | ? | |
16-21 | Юрія. Кінець | ? |
Характерна особливість розділу – жіночі імена поставлені після чоловічих. Є кільки нетитулованих імен, але приналежність їх до цього розділу зафіксована словом кінець.
10-0 – ініціатором запису був кн. Дмитро Федорович Одинцевич, відомий з 1499 р. Він помер перед 1508 р. [Вольф, 281 – 282]. З родословія Одинцевичів, яким починається Супрасльський список літопису 1519 р. [ПСРЛ, 1980 г., т. 35, с. 282], видно, що його дітей звали Василь, Іван, Арефа (Орехва), Григорій та Федька (дочка, мабуть, Феодосія).
Удова по Дмитру Юліана відома з документу 1509 р. [Вольф, 282], отже, померла пізніше, і її ми не бачимо в цьому розділі.
З документу 1510 р. видно, що сини Дмитра перебрались до Москви; їх ще в 1527 році величали «зрадниками» [Вольф, 282]. Тому припущення Вітте, що в цьому розділі записані сини Дмитра, слід відкинути, бо вони були живі ще на початку 16 ст.
16-5 – в цьому князі Федорі можна бачити батька князя Дмитра, хоча принцип упорядкування переліку стає геть незрозумілим. Він відомий зі згадок 1432, 1442 рр. [Вольф, 282].
16-12 – за родоводом, жінка кн. Дмитра була сестрою кн. Семена Володимировича; Вольф (281) вважав, що це – кн. Семен Іванович Володимира Ольгердовича, й оскільки дружиною цього Івана була уже відома нам Василиса Гольшанська (10-18), – у такий спосіб вона стала тещею Дмитра. Ясна річ, все це дуже натягнуто і не може бути прийнято.
16-13 – з родоводу бачимо, що дружину Федора (16-5) звали Ксенія. В 1499 році сини Федора почали процес, оскаржуючи заповіт своєї матері щодо поділу спадщини [Вольф, 281]. Отже, на той час княгиня вже померла, що загалом відповідає нашому уявленню про час створення поминального запису.
16-17 – з того, що княжна Феодосія записана в ПС, можна припустити, що вона померла молодою, незаміжньою дівчиною.
16-18 – у родословії міститься певна суперечність. Згадано, що у Дмитра було чотири сини і дві дочки, а слідом поіменно названо цих синів і далі: «а дочка была одна княжна Хвед[…]». Край аркуша тут зотлів, і неясно, чи могло у втраченій частині вміститись ще одне ім’я (щось на зразок «а друга (ім’я)»). Але можна припустити, що цю другу дочку звали Домникія і вона також померла в молодості, а тому і записана в ПС.
Іншу дочку Дмитра звали Анна, вона відома з документів 1510 – 1527 рр. [Вольф, 282]. Чоловік її звався Митя Іванович, тому вона не могла бути записана як княгиня Анна (16-15), та й жила вона в час, пізніший від запису ПС.
Про синів Дмитра Федоровича відомо, що вони емігрували до Москви ще до 1509 року, і пізніше в 1527 році їх величали «зрадниками» [Вольф, 282]. Отже, вони пережили свого батька, а тому він не міг вписати їх до синодика в кінці 15 ст. Це припущення Є. Вітте треба відкинути.
Отже, тлумачення більшості імен у Є. Вітте слід відкинути.
Генеалогія князів Одинцевичів (за Супрасльським рукописом)
Разом з тим, роздивляючись генеалогію 1519 р., можна запропонувати інше тлумачення цих імен, відображене на рисунку.
Погоджуючись з Є. Вітте у розумінні імен Дмитра Федоровича (16-0), Федора (16-5) як його батька та Ксенії (16-13) як його матері, я припускаю, що імена обох Іванів (16-1 та 16-2) і Романа (16-6) належали вуям Дмитра – братам його матері, а імена Марії (16-14) та Авдотьї (16-16) – сестрам його матері. Те, що при імені Авдотьї немає титулу, не повинно нас дивувати – статус жінки визначався статусом її чоловіка, і якщо княжна Авдотья вийшла заміж за особу нетитуловану, вона свій титул втратила.
Далі можна думати про діда Дмитра по матері – Андрія (16-3) та брата цього Андрія – Дмитра (16-7); дуже рідкісне ім’я (у просторіччі Орехва), мабуть, належало прадіду Дмитра (16-11) (я зараз не розглядаю достовірності перших трьох поколінь в генеалогії, а тільки співставляю два відносно пізніх джерела – ПС та родословіє).
Співпадіння ряду імен дозволяє розглядати запис в ПС як прототип більш пізньої і більш розвиненої генеалогії роду Одинцевичів і зрозуміти ідею, закладену в обидва документи.
Ця ідея, на мій погляд, полягала у підкріпленні князівського статусу Одинцевичів (котрі були самопроголошеними князями) вказівкою на спорідненість з князями Мезецькими, а в подальшому розвитку генеалогічної фантазії – зі святим князем Михайлом Чернігівським, підшиватись до родичів якого було безперечно гонорово. Ця ідея проявилась і в іменуванні одного із синів Дмитра рідкісним іменем Арефа, котре так само мало нагадувати про спорідненість із Мезецькими.
Точні роки життя відзначених осіб невідомі, орієнтовно їх можна віднести до 2 – 3 чв. 15 ст.