Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Печерський синодик / Текст / Розділи 141 – 160

Печерський синодик

Текст

Розділи 141 – 160

Микола Жарких

141. З Путивля Минковичі Некраш, Богдан
вписали рід свій (с. 38)

Флора, Павла, Гаврила, Іоакима, Тарасія, Якова, Трифона.

Не часто трапляється, що немає жодного жіночого імені. Роду Минковичів у Бонецького немає. Назву мають 4 села у сучасній Білорусії, що вказує напрямок руху населення.

142. Рід Філарета
архімандрита Печерського (с. 38 – 39)

Священика Іоана, Ірину, священноінока Антонія, Мартина, Тетяну, Марію, Федора, архімандрита Філарета, (Акулину, ієрея Лук’яна – пізніша приписка).

Філарет, мабуть, помер у 1494 р. – до 1500 р. значаться ще 7 архімандритів [Є. В., 4]. Вище, в переліку архімандритів, ми бачили двох Філаретів (4-14, 4-23). При сучасному стані вивчення визначити, про якого Філарета йдеться, неможливо – можна тільки повторити ті припущення, які були висловлені з нагоди Феодосія.

143. Рід Скипорів з Брянська (с. 39)

Василя, Агафію.

Вище (розділи 45, 130) ми вже бачили записи цього роду. В розділі 130 ім’я Агафії бачимо на третьому місці, тут – на другому. Можна думати, що син Василя й Агафії вписав своїх батьків з нагоди смерті Василя.

144. З Новгорода Кіпріан старець
вписав рід свій (с. 39)

18 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Федота інока (3), Аносію схимницю (4), Пахомія інока (10).

145. Слуги печерські від татар,
Кунець і товариші його, побиті (с. 39)

Кондрата, Єфрема, Андрія, Сергія, Никона, Ісидора, Ігнатія, Мефодія.

Є. Вітте припускала, що вони загинули в 1482 р. і записані невдовзі по тому [Є. В., 4]. Але на таку конкретну прив’язку до відомої історичної події бракує даних. Я думаю, що цей епізод був незначним і не відбився в інших джерелах. Також із запису не видно, де сталась ця подія. Не обов’язково думати, що вона трапилась в самому Києві. Це могло трапитись і далеко від Києва (на уходах, чи деінде). Витягнути з цього запису хронологічну вказівку неможливо.

146. Рід пана Булгака Лисиченка (с. 39)

Якова, Катерину, Максима, Григорія, Васи[ли]су, Євдокію, Агапію.

Вище (в розділі 70) ми вже відзначили одного Булгака. Тут ми бачимо іншого носія такого ж імені. Чи має цей пан стосунок до тих Булгаків, що відомі з рубежа 15 – 16 ст. [Бонецький-2, ] – мені неясно.

147. Рід князя Івана Юрійовича з Москви (с. 39)

(1) Князя Юрія (147-1), княгиню Анну (147-2), князя Василя (147-3), князя Михайла (147-4).

(2) Варфоломія, Євдокію.

148. А се сам князь Іван Юрійович (с. 39)

Князя Іоана Юрійовича (148-1), княгиню його Євдокію (148-2), і сина його князя Василя (148-3), другого сина його князя Іоана (148-4). Кінець.

Розділи 147 і 148 безсумнівно пов’язані між собою. Є. Вітте слідом за З. Любою-Радзімінським припустила, що князь Юрій (147-1) – це Юрій Васильович Заславський [Є. В., 94] і потім сама дивувалась, чому сказано, що він – з Москви. Припущення очевидно помилкове.

А між тим ключ до розгадки лежав таки в Москві!

148-1 – (1419 – 1499), один з чільних московських вельмож за Василя 2-го та Івана 3-го.

148-2 – Євдокія, дочка Володимира Григоровича Ховріна, дружина князя Івана.

148-3 – спокусливо бачити тут (1470 – 1531), сина Івана Юрійовича, постриженого у ченці під іменем Васіана. Тільки як це погодити з добре встановленим фактом, що Васіан діяв до 1531 року? Хіба би припустити тут якусь помилку?

148-4 – Іван Іванович Мудинда, маловідомий син Івана Юрійовича, згадуваний у 1495 – 1499 роках. В 1499 р. він разом з батьком і братом Василем був насильно пострижений у ченці, і звістки про нього зникають, мабуть, він помер невдовзі [Славянская энциклопедия. Киевская Русь. – М., 2001 г., ].

147-1 – , відомий в Москві з 1418 р., помер бл. 1439 р.

147-2 – Анна, його дружина.

147-3 – Василь Юрійович Патрикеєв (помер в 1450 р.).

147-4 – мабуть, Михайло Іванович Колишко (помер у 1495 р.), син Івана Юрійовича Патрикеєва, онук князя Юрія.

Таким чином, у розділі 147 ми бачимо представників роду Патрикеєвих, котрі померли до 1495 р., а в розділі 148 – осіб, які померли пізніше. Можна припустити, що записи були внесені до ПС у зв’язку зі смертю князя Івана Івановича. З огляду на внутрішню хронологію ПС, можна думати, що це сталось перед 1508 роком.

Слід також відзначити, що принаймні два члени роду померли ченцями, але це не відбито в записах ПС.

149. Афанасія… (с. 39)

Афанасія, Стефана, Марію, Авксентія, Андрія, Домникію.

150. З Путивля сотникова жена Хотімського Нел[а]ша вписала рід свій 11 душ, а за ті душі має з року в рік по каді меду (с. 39)

Луку, Ульяну, Йосифа, Агафію, Андрія, Василя, Понарію, Ксенію, Варвару, Ульяну, Карпа. Кінець.

Назва Хотімського, я думаю, стосується містечка в сучасному Сумському районі. Воно лежить за 54 км на південний захід від Путивля. Так локалізється ця путивдьська волость і за даними інших джерел [Русина О. В. Путивльські волості 15 – початку 17 ст. – В кн.: Русина О. В. , К., 2005 р., с. 116].

150-а. Федора… (с. 39)

25 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Грека (4), інока Мартина (11), іноку Марію (12), схимницю Євгенію (16).

151. З Путивля з Лопатина вписав Яків Климович отця і матір свою, а за ті душі має давати з року в рік по каді меду (с. 39)

(1) Климентія, Феодосію.

(2) Марію, Євтихія, Юрія, Авдотью, Феклу.

Назва Лопатин, я думаю, стосується села в сучасному Бахмацькому районі. Воно лежить в 67 км на захід від Путивля. Лопатинська волость згадана серед путивльських волостей у 15 ст. [Русина О. В., там само].

Записи 150 та 151 фактично є регестами вкладних грамот, які писались у зв’язку із внесенням імен до ПС. Можна думати, що практика написання таких документів ще не була дуже поширеною (можливо, в Путивлі знайшовся грамотний чоловік для цього), але вони показують нам умови, на яких записувались імена. Серед таких домовленостей на той час переважали усні.

152. Рід князя Костянтина Крошинського, казначея Смоленського, мати його і син його (с. 39)

(1) Княгиню іноку Єфросинію, князя Феодосія.

(2) Власія, Аксинію, Олександра, Авдотью, інока Іларіона, Кузьму.

Князь Костянтин Федорович Крошинський відомий з 1482 р., коли він уже був смоленським скарбником, і був на цій посаді, здається, аж до смерті (невдовзі після 1513 р.) [Вольф, 187].

Запис зроблено ще за життя Костянтина, і мабуть з його ініціативи. Про його батька – князя Федора – нічого конкретного ми не знаємо, є натяк, що його дружиною була сестра князя К. І. Острозького. Детальний запис в ПС дає нам її ім’я.

Князь Феодосій з документів невідомий, мабуть, помер молодим.

Ще один запис князя Костянтина Крошинського вміщено нижче (розділ 318).

153. Князя Івана Юрійовича Трубецького син (с. 40)

(1) Князя Фому.

(2) Павла, Федора, Олександра, інока Акакія, Аграфену, Марфу, Авдотью.

(3) Павла, ієрея Тимофія, Іоакима, іноку Феодосію, священноінока Луку, Андрія, (Ігнатія, Андрія – приписка на полі), Сергія, інока Каленика, Федора, Якова, Євстафія, Марію, Іоана, Василя, Анну, Авдотью, Пафнутія схимника, Якова, Мартініана, Химу, Агафію, Софію, Аксинію, Софронія, Іоана, Данила, Филипа.

Князь Фома Трубецькой уже був записаний в ПС раніше (24-8, і можливо, 62-54). З якої нагоди його вписано ще раз – невідомо.

Блок (2) я виділяю на тій підставі, що спочатку йдуть чоловічі імена, а потім жіночі.

154. З Москви ігумен Спаський із Заяузья,
Ксенофонтій, вписав рід свій (с. 40)

Інока Євфимія, іноку Марем’яну, іноку Аносію, Ксенофонта.

В записі йдеться про . Серед його ігуменів імені Ксенофонта немає [Строев П.М. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российской церкви. – Спб. : тип.В.Балашёва, 1877 г., стб. 169], отже його слід доповнити.

155. З Москви Михайло Василів син Дурного
вписав рід свій (с. 40)

Інока Васіана, Євпраксію, іноку Соломониду, Єлевферія.

До складання родоводу цього роду наука поки що не дійшла, більше відомі носії цього прізвища у 18 – 19 ст. В «Бархатній книзі», складеній в кінці 17 ст., значиться кілька родів Дурновы / Дурные різного походження [Родословная книга князей и дворян российских и выезжих. – М., 1787 г., ч. 2, с. 307, 311, 386, 347].

156. З Москви Федір Василей Созонов вписал (с. 40)

Інока Іону, Кузьму, схимника Григорія, Ісидора, Іону, іноку Феодосію, схимника Созонта, Андрія, схимника Іону, Ксенію схимницю, Никиту, Андрія.

157. З Москви Григорія (!) Дмитрович Баба
вписав рід свій (с. 40)

Никифора, Ульяну.

158. Рід князя Васильович Семена Ромодановського
(с. 40 – 41)

(1) Князя Досифея схимника, княгиню Аграфену, княгиню Марину схимницю, княгиню Акулину, інока князя Федора, князя Михайла, князя Іоана, княгиню Євфимію.

(2) Олексія схимника, Василя, Марію, Мелентія, Лук’яна, іноку Соломониду, Іону схимника, Василя, Тетяну, Іоана, Пелагею, Саву, Авдотью, Сергія, іноку Ульяну, Олексія, Карпа, Іоана, Антонія, Тимофія, Марію, Фетінію, Соломониду, Федора, Лук’яна, Агафію, Марію, іноку Улиту, Анисима, Ігнатія, Матрону, Глікерію, Олександра, Матрону, Ієремію, Февронію, Климента, Ігнатія, Андрія, Феодосію, Іоакима, Авдотью, Іоана, Агафію, Якова, Агафію, Февронію, Дементія, Конона, Федора, Ольгу, Анну, Марію, Анисима.

(3) Князя Іоана, Анну, княгиню Ірину.

(4) Варсонофія, схимницю Василису, Анну, Федора, Бориса, Марфу, Євфимію, Фому, інока Кирила, Асаака (!), Ісакія, Тимофія, Феодосію схимницю, Аграфену чорноризицю, Афанасія, Парфенія, Григорія, Кондратія, Кузьму, Євгу (!), Гаврила, Матрону, Василису, Андріана, Федору, Агафоника, Василя, Іоана, Тихона, Мартина схимника, Соломониду, Йосифа, Євфимія, Антипу, Стефана, Матвія, Тимофія, Олену, Данила, Анастасію, Аграфену, Катерину, Якова, Марію, Василя, Марію, Феодосію, Павла, Онуфрія, Ульяну схимницю, Андрія, Геронтія схимника, Петра, Анастасію, Феогноста інока, Василя, Василя, Марію, Матвія, Феодосію, Федора, Филипа інока, інока Тихона, Марію, інока Филипа, Олександра, Федота, Григорія, Ірину, Іоана.

Князь Семен Васильович Ромодановський – представник другого покоління роду Ромодановських (першим був його батько – Василь Федорович, а його предки звались князями Стародубськими). Князь Семен відомий в московській службі з 1499 р., помер в ув’язненні у Вільні в 1538 р. [Є. В., 121 – я не міг дошукатись першоджерела]. Інші князівські імена не надаються до коментування.

159. Калантаїв [рід] (с. 41)

32 імені чоловіків і жінок впереміш.

Найраніші історичні звістки про представників роду Колантай / Коллантай / Колонтай походять з 1499 р. [Бонецький-2, ]. Тому важко припустити, що хтось із них уже помер на початку 16 ст. і потрапив до ПС.

Також у Світловодському районі на Дніпрі є село , назва якого, на мою думку, краще відповідає назві в ПС.

160. Рід попа Шандиря (с. 41)

19 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Наталю іноку (9), Васіана схимника (10), священноієрея Федора (16), Федору іноку (17).

У Бонецького такого роду немає; прізвища від основи Шандир / Шандур мають певне поширення і в наш час. Також в Корсунь-Шевченківському районі є село Шендерівка.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 76

Модифіковано : 23.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.