Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Печерський синодик / Текст / Розділи 81 – 87

Печерський синодик

Текст

Розділи 81 – 87

Микола Жарких

81. Рід пана Івашка Пишневича (с. 30)

85 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо інока Діонісія (27), інока Єрофея, іноки Марфи (! 33 – 34), Сисоя (55).

Шляхтичів Пишневичів у Бонецького немає.

82. Князь великий Іван Васильович Московський
вписав рід свій (с. 30 – 31)

(1) Великого князя Василя, велику княгиню його іноку Марфу, велику княгиню Марію, великого князя Іоана.

Прочитання цих імен ніякого труду не дає: згадано (1415 – 1462 рр.), його дружину (бл. 1418 – 1484 рр.), котра постриглась у черниці з іменем Марфи в 1478 р. Далі йдуть перша дружина Івана 3-го – Тверська (1442? – 1467 рр.) і старший син Івана 3-го – (1458 – 1490 рр.).

Друга дружина Івана 3-го – – померла в 1503 р., і її ми тут не бачимо. Можна думати, що запис було внесено не пізніше 1502 р., і ця дата є досить твердою.

Також для нас важливо, що княгиня-інока записана під своїм чернечим іменем, не під мирським (в даному випадку ми знаємо обидва імені). Це дозволяє нам і в інших випадках вважати, що імена княгинь-черниць в ПС є чернечими, а отже, не можуть співпадати з мирськими іменами.

(2) 120 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких відзначаємо Єлтуфія (5), єпископа Туровського і Пінського Євфимія (14), 52, Ареста (! 68), інока Євфимія, інока Луку (95, 96), іноку Акилину (101).

Турівський єпископ Євфимій згаданий у 1415 р. як учасник собору, котрий проголосив Григорія Цамблака митрополитом [Софійський 1-й літопис старшого ізводу під 6923 р., також Акты западной России, Спб., 1846 г., т. 1, № 24, с. 33 – 35]. Мені неясно, чи це він, чи це інший єпископ, якого немає у Строєва [Строев П.М. Списки иерархов и настоятелей монастырей Российской церкви. – Спб. : тип.В.Балашёва, 1877 г., стб. 1045]. Нижче (у розділі 170) записано ще раз єпископа Євфимія – того самого?

83. Рід князя Воротинського (с. 31)

(1) Князя Федора, княгиню Марію, князя Василя.

(2) Феодосію, Василя, Ісидора, Кондрата, Євладія, Мокія, Василя, Анну, Андрія, Іоана, Никифора, Феофана, Федора, Парасковію, Авдотью, Якова, Пелагею.

(3) Князя Данила, князя Федора.

(4) Іоана, Акулину, Марію, Давида, Лук’яна, Андрія, Анну, Лук’яна, Павла, Мамелфу, Іоана, Ульяну.

Першим в першому блоці дослідники [Є. В., 70; Л. В., 168] називають Федора Львовича Воротинського, котрий згадувався ще за часів Вітовта, а потім у 1442 – 1455 рр. [Вольф, 585].

Дружиною цього Федора була княжна Марія Корибутівна [документ 1505 р. – Акты западной России, Спб., 1846 г., т. 1, № 214, с. 364], котра в ПС записана на 2-у місці.

На роль князя Василя згадані дослідники пропонують маловідомого Василя Львовича, брата Федора. Такого князя не існувало! Вольф [с. 585] виводить його існування із запису Любецького синодика, посилаючись на Милорадовича [Любеч Черниговской губернии Городницкого уезда. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1871 г., кн. 2, с. 37]. Але там згаданий Василь Романович Новосильський, якого я вважаю чисто літературним князем.

Трохи краще стоїть справа з князем Василем Юрійовичем, згаданий в документі 1445 р. [Вольф, 585] – можливо, до ПС вписано саме його?

Князі з третього блоку, безсумнівно, не належать до Воротинських, тому спроби їх пояснити непереконливі [Є. В., 70; Л. В., 171, 172]. Таких вклинень князівських імен у поточні записи ми бачили вже немало, і жодного разу не бачили, щоб вони мали стосунок до тих, хто стоїть в заголовку розділу.

84. Рід пана Андрія Павловича (с. 31)

8 імен чоловіків і жінок впереміш, серед яких немає імені Павла (імовірного батька Андрія).

Богдан Павлович відомий у 1496 – 1507 роках, Андрюшко Павлович – в 1502 р., Олексій Павлович – в 1546 – 1547 роках [Бонецький-1, ]. Чи мають вони стосунок до нашого Андрія – неясно.

85. Рід пана Мишка Затичича (с. 31)

6 імен – 3 чоловіки, потім 3 жінки. Роду Затича у Бонецького немає.

86. Рід князя Івана Андрійовича
Шутишин Мезецький (с. 31)

(1) Князя інока Іону.

(2) Семена, Ульяну, Іоаникія, Федору, Марфу, Дмитра, Марію, Бориса, Єпіфанія, Феодосію, Михайла, Юрія, Єлеазара, Якова, Агафію, Меланію, Семена, Дорофея, Устинію.

Князь Іван Андрійович відомий у 1450 – 1490 рр., в 1494 р. згадана уже його удова [Вольф, 258]. Чи справді чернець Іона – це той самий Іван [Є. В., 105] – вирішити важко. Цей розділ ПС, як ми бачили, вписано після 1502 р., тому запис князя, який помер принаймні на 8 років раніше, важко назвати поточним; з другого боку, якщо цей запис ретроспективний (рід…), то де інші його представники?

87. Єрмак Великого Новгорода уписав [рід] свій (с. 31)

16 імен чоловіків, далі 5 імен жінок, далі ще 2 імені чоловіків (мабуть, не належні до Єрмака).

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 216

Модифіковано : 15.03.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.