Мужеч
Микола Жарких
Ну от, тілько-но я прокинувся, як залунали вибухи від роботи нашої протиповітряної оборони (десь о 7:15). Я почав був їх рахувати, але швидко збився, вибухи лунають без перерви, уже близько сорока я їх чув. А я ж чую тільки частину того, що відбувається над Києвом. Якщо вчора, 1 січня 2024 р., упродовж дня кілька разів лунала повітряна тривога, то сьогодні в меню колорадьонишів – реальна атака (2 січня 2024 р. о 7:58).
Назва Мужеч уперше зустрічається в СГС (1432 р.), далі – у привілеї великого князя литовського Олександра для 4 київських бояр, виставленому 19 березня 1497 р. [LM 6, № 220, s. 156] і далі – в ярлику 1507 р.
Далі в Путивльській оброчній книзі 1628 – 1629 рр. згадано Мужецьку волость
на Пслі, Псельці, Обояні, Солові (Солотинці), Івниці (Івні), Піні, Бобровиці (Боброві), Ворожбі, Білиці, Рибниці (Рибинці), Кам’янці, тобто охоплювала територію між сучасними Суджею та Обоянню [Русина О. – Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 1996 р., т. 231, с. 377].
До річки Пселець наші енциклопедії ще не дійшли (включаючи спеціалізовану «Курскую энциклопедию»). Натомість карта Google знає цілих дві річки такої назви. Першу будемо умовно називати Пселець-Східний. Вона має виток у с. Пристенського району Курської області (це та сама область, звідки пушкіністи запускають Шахеди по Україні), тече загалом на захід і впадає у Псел з правого боку проти д. Обоянського району тієї ж області.
Річка Пселець-Західний показана на карті як західний рукав річки , який відділяється від неї в с. Беловского району Курської області, тече на північ і через 3 км впадає у Псел з лівого боку проти с. того ж району.
Новина оновлена! Вибухи продовжують лунати, Повітряні сили про атаку Кинджалами, також пишуть про та в Києві. Ну, поки в мене світло не зникло – продовжую (2 січня 2024 р. о 8:37).
Річки Обоянь наука не знає, є маленька річка Обоянка, котра має виток у с. , тече на південь і через 8 км впадає у Псел з правого боку у м. Курської області.
Річка Солотина має виток між селами та Івнянського району Білгородської області, тече на північ і через 24 км впадає у Псел біля с. Обоянського району.
Річка Івня має виток у смт Білгородської області, тече на північний захід і через 13 км впадає у Псел біля с. Івнянського району.
Новина доповнюється! Вибухи поки що припинились, але про загоряння багатоповерхового будинку в Солом’янському районі Києва і 10 постраждалих; також у Бучанському та Вишгородському районах Київської області і подекуди на правому березі Києва (2 січня 2024 р. о 9:00).
Уже згадана річка Піна () має виток біля уже згаданого села Верхопенье, тече на південь, дале повертає на захід і на північ і через 48 км впадає у Псел трохи на схід від згаданого с. Гочево.
Річка Бобрава (Боброва) має виток біля с. Ракитянського району Білгородської області, тече на північ і через 28 км впадає у Псел біля с. Беловського району Курської області.
Річка Ворожба має виток біля с. Большесолдатського району Курської області, тече на південь і через 22 км впадає у Псел двома рукавами проти с. Беловського району Курської області. Оцю Ворожбу-Курську слід відрізняти від одноіменної річки в Лебединському районі Сумської області.
Річка Белица має виток біля д. Большесолдатського району, тече на південний захід і через 16 км впадає у Псел в с. Беловського району.
Новина доповнюється! , в Солом’янському районі уже 16 постраждалих, а – 1 загиблий і більше 20 постраждалих (2 січня 2024 р. о 9:45).
Річка Рыбинка має виток у с. Большесолдатського району, тече на південь і через 24 км впадає у Псел трохи на схід від с. Гочево.
Нарешті, річка Кам’янка має виток біля хутора Обоянського району, тече на південь і через 16 км впадає у Псел проти с. Череново.
(Для пошуку цих річок був корисним довідник: Ященко А. И. . – «Проблемы ономастики», Вологда, 1974 г., с. 4 – 118.)
Останнє на сьогодні доповнення! У Бортничах будинки і церкву (Московського патріархату, ясна річ); – уже 44 постраждалих (2 січня 2024 р. о 10:00).
Починаю новий день з підсумків учорашнього (2 січня 2024 р.) гнило-солом’яного обстрілу: в цілому по Україні професор Києво-Могилянської академії Л. В. Шевцова (3 січня 2024 р. о 8:00) .
Названі О. Русиною річки утворюють великий неправильний шестикутник на верхній течії Псла з периметром 208 км і площею 2800 кв. км. Найбільший розмір його в напрямку північ – південь – 50 км, в напрямку схід – захід – 76 км. Навіть при скромнішому підрахунку волость простягалася уздовж Псла від гирла Псельця до гирла Ворожби на 58 км (по прямій), і якщо відвести їй по 15 км по обидва боки Псла, вийде площа 1740 кв. км. Площа сучасного Люксембурга – 2586 кв. км, тобто з цієї волості можна було би утворити порядне герцогство.
Картосхема виглядає так:
(Можливо, цю картосхему зручніше переглядати в окремому вікні: . Вимикайте непотрібні шари, щоб увиразнити потрібне.)
Дмитро Чурсін запропонував зв’язати назву Мужеч із археологічним комплексом біля згаданого вище села Гочево [Чурсин Д. «» и её волости по данным исторических источников. – История. Общество. Политика. 2021 г., № 2 (18), с. 97 – 99]. За його підрахунком, площа волості виноситься на 4100 кв. км, тобто півтора Люксембурги. Назву він пояснює як похідну від особового імені Мужец / Мужек із присвійним суфіксом -jь, і вказав ряд осіб із прізвищем Мужецький у Путивлі в кін. 16 – 1 пол. 17 ст.
В тому самому 2021 році була опублікована інша стаття на цю ж тему [Бабин И. П., Озеров М. М. к разгадке тайны Гочевского городища (о чём рассказали архивные находки). – События и люди в документах курских архивов (Курск), 2021 г., вып. 20, с. 6 – 14]. У статті ще раз проаналізовано вказівки оброчної книги 1628 – 1629 рр. і накреслена картосхема волості.
з археологічних даних: Гочевський комплекс складається із двох городищ, посада та двох могильників. Час його функціонування – від кінця 10 до 12 ст. Городище «Царський дворець» згідно досліджень останнього часу функціонувало в 2 пол. 14 – 15 ст., але мені не ясно, чи існують археологічні підстави для такого датування, чи дослідники датують пам’ятку на підставі своїх уявлень про історичний розвиток території (як то переважно у нас практикується).
В ярликах маємо такі варіанти назви: Мужеч (1507, 1532 рр.), Мужень (1513 р.), Мужець (1514 р.), Мужоч (1517 р.), Мужач (1520 р.), Можеч (1535, 1541 рр.). У пізніших ярликах цієї назви нема, так само як і в ярлику 1539 р. З деяким зусиллям можна побачити цю назву у слові Midzass (1461 р.), а якщо так – то належить притягнути і Barzass (1472 р.) – геть не подібний до Мужеча, але подібний до Midzass.
Отже, на 8 безспірних згадок маємо 6 варіантів написання, які вкладаються у шаблон М(у|о)ж(а|е|о)(ч|ц|н)ь? (нагадаю ще раз – ? означає необов’язковість попередньої літери). Пошук по ГРАК-у за шаблоном
[word="М(у|о)ж(а|е|о)(ч|ц|н)ь?"]
дав тільки 40 відповідників, з яких більша частина стосується містечка Мужен на півдні Франції. Топонімів з основою Муж- в Україні – всього три, а з основою Мож- – тільки два, тобто ця основа непродуктивна.
Продовжує зростати кількість жертв обстрілу 29 грудня 2023 р. з боку пушкіністів та анти-дюрінгів (тих, що з міста Енгельс): – 30, – 53 (4 січня 2024 р. о 7:50) .
Із закінченнями назв ситуація в Україні така (на жаль, не знаю простого способу підрахувати число топонімів по областях Росії чи Білорусії):
| Область | -ень | -ець | -ач | -еч | -оч |
Північна смуга (із заходу на схід) |
|||||
| Волинська | 3 | 18 | 0 | 0 | 0 |
| Рівненська | 6 | 22 | 1 | 0 | 1 |
| Житомирська | 7 | 24 | 0 | 2 | 3 |
| Київська | 1 | 7 | 1 | 0 | 0 |
| Чернігівська | 1 | 16 | 3 | 2 | 3 |
| Сумська | 2 | 11 | 0 | 0 | 0 |
Середня смуга (із заходу на схід) |
|||||
| Львівська | 3 | 55 | 6 | 0 | 1 |
| Тернопільська | 1 | 35 | 2 | 0 | 0 |
| Івано-Франківська | 1 | 29 | 5 | 0 | 0 |
| Чернівецька | 2 | 14 | 1 | 0 | 0 |
| Хмельницька | 3 | 23 | 0 | 0 | 0 |
| Вінницька | 0 | 24 | 0 | 0 | 0 |
| Черкаська | 0 | 17 | 3 | 0 | 0 |
| Полтавська | 0 | 10 | 1 | 0 | 0 |
| Харківська | 0 | 10 | 2 | 0 | 0 |
| Разом | 30 | 315 | 25 | 4 | 8 |
Отже, -ець – це продуктивний формант, -ень та -ач – можливо, мало продуктивні форманти (такі назви здаються мені непрозорими, наприклад Бахмач / Обертень, Цурень, Яжберень).
Назви на -еч / -оч дуже рідкісні і непрозорі (Бреч, Купеч, Любеч, Мамеч / Вересоч, Домолоч, Жабоч).
Що дає ця таблиця для мужече-знавства? Оскільки складнішому написанню треба віддавати перевагу перед простішим, первісною формою назви слід визнати Мужеч, а варіанти Мужач / Мужень / Мужець слід вважати спробами адаптації незручної назви до більш поширених топонімічних моделей.
Другий висновок чисто негативний: походження назви Мужеч неясне, можливо навіть, що вона – не слов’янська.
Також цілком не зрозуміло, який саме географічний об’єкт був так названий. Нізвідки не видно, щоби це була назва населеного пункту, тим більше – міста.