Синец
Микола Жарких
З четвертого боку, попри політичну інерцію і запаси міцності, якими (вважається) володіють США, все колись трапляється вперше, і оцього першого ніякою мірою не можна передбачити, знаючи минуле.
Ну хто б міг подумати, що прийде у Вашінгтон матрос Залізняк і скаже американським конгресменам своє «Караул стомився?» А таки прийшов і сказав (6 січня 2021 р.), і караул, котрий, як виявилось, налічував 2500 чоловік, відчув, що він справді стомився… і поховався так, що й знати не було про нього.
Отже, роби що можеш і хай буде що буде (гасло Тугендбунду! 24 грудня 2023 р. о 8:17).
Синеч згадується в СРГ як розташований на Сулі. Далі у Путивльській оброчні книзі 1628 – 1629 рр. маємо згадку Синецької волості. О. Русина зазначила: «Синецька волость була на Сулі та Хоролі» [Русина О. Путивльські волості 15 – поч. 17 ст. – Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 1996 р., т. 231, с. 375]. На картосхемі в її статті ця волость покладена далеко на південний захід від решти волостей і має орієнтиром Сенчу на Сулі (це в Лохвицькому районі Полтавської області).
Із прив’язкою волості до річок проблема та, що Сула й Хорол течуть практично паралельно. Від витоку Хорола (на північ від с. Червона Слобода Недригайлівського району) до Сули – всього 7..8 км; далі віддаль між Липовою Долиною на Хоролі й Бобриком на Сулі – 25 км, між Зуївцями на Хоролі і Сенчею на Сулі – 28 км, між Вереміївкою на Хоролі й Горошиним на Сулі – 36 км. Оце міжріччя має довжину 130 км, і навряд чи волость займала усей цей простір.
Дещо конкретніше виглядає Синецька волость в документах 1575 – 1576 та 1587 – 1588 рр. [Шеламанова Н. Б. Документы государственных межеваний 30-40-х годов XVII в. – «Археографический ежегодник за 1971 год», М., 1972 г., с. 171]: там згадані бортні ухожаї на річках Сулі, Лохвиці та Сулиці.
Річка Лохвиця має виток біля с. Суха Лохвиця Чорнухинського району Полтавської області, тече генеральним курсом на схід і впадає в Сулу трохи вище міста Лохвиця. Від її витоку до гирла – 32 км.
Річка Сулиця має виток біля с. Яблунівка Лохвицького району, тече генеральним курсом на південь і впадає в Сулу біля с. Висачки Лубенського району. Від її витоку до гирла – 22 км.
Згадане вище село Сенча лежить якраз у центрі окресленої території: від нього до витоку Сулиці – 8 км, а до гирла Лохвиці – 14 км.
Картосхема виглядає так:
(Можливо, цю картосхему зручніше переглядати в окремому вікні: google.com. Вимикайте непотрібні шари, щоб увиразнити потрібне.)
Інші пункти з подібною назвою
– село Сененкове Роменського району Сумської області – лежить так само на Сулі, але за 63 км на північ від Сенчі;
– село Синівка Липоводолинського району Сумської області, лежить на р. Грунь (за Хоролом і ближче до Псла), у 61 км від Сенчі.
В ярликах маємо назву szinass (1461), Синяч (1507, 1517), Синеч (1513, 1520), Синец (1514, 1532, 1535, 1541) – все в парі із Бирином. У 5 ярликах цієї назви нема. Отже, варіантів назви відносно небагато.
Пошук по ГРАК-у із шаблоном
[word="Син(е|я)(ч|ц).*"]
не показав нічого корисного.
Отже, єдиним кандидатом на роль назви Синец залишається Сенча, запропонована ще першими дослідниками. Чи можливий такий перехід з точки зору фонетики – я судити не можу.