Городище
Микола Жарких
Пишуть, що наші воїни знищили підземний командний пункт москалів у Севастополі і навіть убили (у черговий раз) начальника Генерального штабу Московії Герасимова. Щоправда, цей Герасимов за числом разів, як його вбили, ще не наздогнав Моторолу, але все одно приємно таке читати (7 січня 2024 р. о 9:15).
Городиській (Городецькій) волості не поталанило – її назва може походити або від слова город (є таке село у Косівському району Івано-Франківської області), або від слова городок (5 назв у Білорусії, 6 – в Росії, 14 – в Україні), або від слова городище (не менше 34 назв у Білорусії, не менша 120 – в Росії і не менше 40 – в Україні). І це – тільки назви поселень, а є ще городища як археологічні об’єкти, і їх мабуть відомо кілька сотень. Місця розташування цих археологічних городищ часто окреслюються мікротопонімом Городище, так що маємо «городище Городище в селі Городище» (це не жарт, а офіційна, паспортна назва пам’ятки археології національного значення).
Отже, кандидатів на цю назву маємо більше ніж достатньо, і відштовхуватись у пошуках від цієї назви – справа марна.
Якесь Городище згадане в СРГ як розташоване на Пслі; далі Городиська волость згадана у привілеї великого князя литовського Олександра для Сенька Жеребятича, виставленому у Вільні 21 жовтня 1499 р. [LM 6, № 345, с. 224 – 225]., з якого видно, що вона належала до Путивльського повіту.
В Путивльській оброчній книзі 1628 – 1629 рр. згадано оцю волость, яка «локалізується на Пслі, Висторопі та Барожбі (Ворожбі)» [Русина О. Путивльські волості 15 – поч. 17 ст. – Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 1996 р., т. 231, с. 374].
Річка Вистороп нині невідома, відомі села Великий Вистороп і Малий Вистороп у Лебединському районі Сумської області – обидва на річці Легань, яка робить велику дугу на 30 км і впадає у Псел з лівого боку біля с. Бишкінь того ж району. Мабуть, оця річка давніше звалась Вистороп.
Річка Ворожба має виток біля с. Лифине Лебединського району, тече загалом на південь і через 14 км впадає у Псел з правого боку у 4 км нижче того ж села Бишкінь.
Картосхема виглядає так:
(Можливо, цю картосхему зручніше переглядати в окремому вікні: google.com. Вимикайте непотрібні шари, щоб увиразнити потрібне.)
Є. Осадчий полюбив городище у селі Ворожба того ж Лебединського району на річці Ворожба, і Псел тече в якихось 2 км на схід від цього села [Осадчий Є. М. Літописні міста Південної Сіверщини. – Харків: 2023 р., розділ «Городище» – с. 104 – 118]. Знахідки на цьому городищі належать до роменської культури і давньоруського часу, і сам Є. О. зазначає, що воно нічим не виділяється серед інших городищ на Пслі, розташованих поблизу.
Натомість Д. Чурсін вказав зовсім іншу Городенську волость:
В 1621 году рыльский городовой приказчик Иван Ломакин «отделил Ивану Денисеву в Рыл[ь]ском уезде в Городенской в[о]л[о]сти Ивановское поместье Федосова, помес[т]ной бортной ухожей …по Прут реку и по Сухоблюд, и по речки по Д[е]р[е]вни, уверх по Деревне и вниз по речке по Локне с рыбною и звериною ловлею и с бобровыми береги» [Чурсин Д.И. К вопросу о локализации древнерусских городов Жолваж и Бирин. – Filo Ariadne, 2021 р., № 2, с. 19].
Оця інша Городенська волость знаходилась на північ від Жолвазької волості і, можливо, пов’язана із Городенським городищем, котре локалізується на Сеймі біля сучасного міста Курчатов [Зорин А. В., Шпилев А. Г. Курское городище, Городенское городище и Гусин брод (историческая топография и курско-рыльское пограничье в XIV-XV вв.). – «Славяно-русские древности Днепровского Левобережья», Курск, 2008 г., с. 91 – 95].
Однак на картосхемі, доданій до наступної статті [Чурсин Д.И. Некоторые спорные вопросы локализации городов Черниговской земли (к решению проблемы расположения Воргола, Бирина и Жолважа). – Историко-географический журнал, 2023 г., т. 2, № 2, с. 6 – 19 + картосхема], Д. Ч. показав Городецьку волость на р. Ворожба (як Русина та Осадчий), а на північ від Жолвазької волості показано Рильський повіт.
Отже, маємо два кандидати на Городецьку волость – на Пслі та на Сеймі; орієнтовний центр другої лежить у 130 км на північний схід від орієнтовного центру першої. Орієнтовний центр першої волості лежить у 87 км на південний схід від Путивля, другої – у 120 км на схід. Далеко? Ну, Охтирка (евентуальна Лосицька волость) – 135 км, Сенча (Синецька волость) – 127 км від Путивля. Так що віддати рішучу перевагу якійсь одній із цих Городецьких волостей поки що не можна.
Не поталанило Городищу і в ярликах. У виданні Колодзейчика воно приліпилось до Утешкова як визначення: (Утешков городищо), утворюючи неначе одне поняття. Але коми у виданнях документів 16 ст. розставляються видавцями згідно правил сучасної мови і залежать від їх (видавців) розуміння тексту. Тому можна читати: (Утешков), (Городищо) – і бачити тут два об’єкти, а не один.
Відновлене у такий спосіб у своїх правах Городище значиться в усіх ярликах від 1461 до 1535 років, за винятком ярлика 1507 р., в якому можа припускати випадковий пропуск при переписування: «Дашов [город, Утешков,] Городищо, Тошичи».
Слово городище було добре відомо перекладачам, і тому в ярликах ми не маємо значимих варіантів його написання. Інша справа – котре з кількох сотень городищ вони уявляли собі, записуючи цю назву.