Донець

Микола Жарких

Із назвою Донець пов’язана така історія.

В Іпатіївському літописі є згадка, що сіверський князь Ігор Святославич, тікаючи з половецького полону, прийшов був до города Донця, а далі – до свого Новгорода-Сіверського.

Далі маємо згадку про Donyesk / Донец в СГС (1432 р.) – без жодного означення, що це таке і де воно було.

Далі в 1571 р. було складено опис сторожі, яку висилали з Рильська, і там згадано шлях «вниз по Удом через Павлово селище к Донецкому городищу» [Беляев И. Д. на польской Украине Московского государства до царя Алексея Михайловича. – М.: 1846 г., источники, с. 21].

В «Книге Большому чертежу» (1627 р.) маємо детальний опис річки Уди, який іде проти течії, знизу до гори:

А по левой стороне вверх по Удам, выше Хорошего городища, – Донецкое городище, от Хорошего верст с 5 [КБЧ, с. 71].

Завдяки вказівці на річку Уди це відшукується без проблем на південній околиці сучасного Харкова. Територія городища заселялась кілька разів, починаючи від доби бронзи. Найпізніший археологічний шар датується давньоруським часом (12 – 1 пол. 13 ст.), в цей час городище мало дерев’яні укріплення.

У згаданій багато разів Путивльській оброчній книзі 1628 – 1629 рр. згадана «на реке на Донце волость Милолюбская, Донецкая тож», которая была «со всякими угодьи отдана к Белугороду» [Чурсин Д. «» и её волости по данным исторических источников. – История. Общество. Политика. 2021 г., № 2 (18), с. 101].

В ярликах маємо варіанти назви Донец / Донець (1507, 1513, 1514, 1517, 1532), Дунеч (1520), Донаш (1535, 1541). Відхилення від написання Донець здаються мені ознаками нерозуміння назви перекладачами.

Пошук по ГРАК-у за шаблоном

[word="Д{AV}н{AV}ч.*"]

показав тільки назви (Ріпкинський район Чернігівської області) та (Корецький район Рівненської області).

Так само пошук по ГРАК-у за шаблоном

[word="Д{AV}н{AV}ш.*"]

показав село в Житомирському районі й області.

Я не думаю, що ці досить рідкісні й мало відомі назви могли бути взірцями для варіантів слова Донець.

А от сама назва Донець виявилась як в гідронімії, так і в ойконімії:

(Можливо, цю картосхему зручніше переглядати в окремому вікні: .)

З річок окрім Сіверського Донця (Донця par excellence) маємо ще два допливи Дона і два допливи Сіверського Донця. Із населених пунктів, які мають назву Донець, ані один не розташований на річці такої ж назви. Понад те, є назви Донець, дуже віддалені і від Сіверського Донця, і від Дона.

Як же співставити згадки назви Донець у письмових джерелах і на географічній карті? Згадки Донецького городища 1571 і 1627 рр. не залишають сумнівів, що це городище біла Харкова. Але чому воно звалось Донецьким? Адже від нього до гирла р. Уди (біля містечка ) по прямій – 33 км (і ще більше по звивистій течії річки), а до найближчої точки Сіверського Донця (у ) – 31 км по прямій, тобто день шляху.

Для порятунку була вигадана теорія, що річка Уди в давнину звалась Донець. Теорія штучна і тільки заплутує справу. Донець у джерелах – завжди Донець, а Уди – завжди Уди. Це досить значна річка довжиною 164 км, і для припущення про зміну назви потрібна якась конкретна джерельна вказівка. А її якраз нема.

Відомі численні випадки, коли поселення на якійсь річці називається іменем річки: містечко Смотрич стоїть на р. Смотрич, м-ку Ушиця – у гирлі р. Ушиця, с. Калюс – у гирлі р. Калюс, і місто Москва стоїть на ріці Москва. Але випадків, щоби поселення називалось іменем сусідньої ріки, я собі не пригадую. Виходить, Донецьке городище отримало свою назву не від Донця (Сіверського), з якоїсь іншої, невідомої мені причини.

Далі, припущення М. М. Карамзіна що Донець-1185 – це Донецьке городище, стало аксіомою для сучасних дослідників. А між тим на тій самій сторінці КБЧ маємо згадки городищ Кодковського, Чугуєва, Кабанова (Кабакове; при гирлі р. Уди), Мухначово. І всі вони розташовані прямо на Донці і будь-яке з них може претендувати на звання Донця-1185.

Далі, назва Донецької волості-1628 не має стосунку ані до Донця-1185, ані до городища-1571. Назва її походить від ріки Донець (Сіверський), на якій стоїть Білгород. Із процитованої вище згадки не видно, чи волость знаходилась вище од Білгорода, чи нижче за течією Донця.

А чим же був Донець у ярликах? Донець завжди виступає в ярликах окремо від Оскола, причому в ярликах 1507 – 1535 рр. після нього йде формула надання, котра замикає цілу групу назв (52 – 60). Ця група включає безспірні Козельськ та Пронськ, розташовані дуже далеко від ріки Сіверський Донець.

Думаю, на цьому місці при укладанні переліку був використаний якийсь окремий документ, в рамках якого Донець сусідував із городами верхньої Оки, а не з безспірною річкою Оскол.

Дивлячись на картосхему, треба звернути увагу на маленьку (всього 16 км довжини) річку у Кімовському районі Тульської області, котра впадає в Дон з лівого боку трохи вище містечка того ж району.

Від гирла цього Донця-Тульського до Пронська (56) – 76 км на схід, до Тули (51) – 70 км на північний захід, до Волконська (57) – 105 км на захід, до Козельська – 180 км на захід.

В той же час віддалі від витоку Сіверського Донця (с. Прохоровського району Білгородської області) становлять відповідно 395, 362, 358, 350 км, а до якогось місця на Сіверському Донці нижче од витоку – відповідно більше; наприклад, до гирла р. Уди (Есхара) треба додати ще 125 – 130 км.

Тому я думаю, із назвою Донець в ярликах маємо випадок ілюзорної ясності.

Поняття ілюзорної ясності легко пояснити на практичному прикладі. Коли я прочитав у стрічці новин «» – я, звичайно, зрадів і подумав: «Ну, нарешті! Почалося! Цього американці москалям не подарують!». І тільки пізніше до мене дійшло, що автор новини мав на увазі не велике місто в США, а маленьке містечко в Донецькій області, котре лапті обстрілюють постійно і востаннє – ввечері 15 січня 2024 р.

Автор заголовка, перебуваючи у своєму контексті, вважав, що він висловився цілком ясно. Але проблема в тому, що ми, читачі, не знаємо контексту автора і перебуваємо кожен у своєму контексті, в якому Нью-Йорк переважно асоціюється із Америкою. Так само, коли ми читаємо про Москву, то у нас ця назва асоціюється зі столицею Кацапстану, а не, скажімо із біля Мемфіса (а Мемфіс у цьому контексті – це не столиця Давнього Єгипту, а місто в американському штаті Теннессі). Тому для жителів штату Теннессі Москва скоріше асоціюється із їх містечком, а не зі «справжньою» Москвою за 8700 км.

Тому я думаю, що укладачі висхідного документа мали на увазі саме Донець-Тульський і вважали собі, що висловились ясно, а далі при складанні переліку, написанні і читанні ярликів наступила ілюзорна ясність і цей мало відомий Донець був заслонений значно краще відомим Сіверським Донцем.

Мабуть, так міркував і С. Полехов – на картосхемі, доданій до його статті [Полехов С. В. «». Датировка и публикация. – Древняя Русь. Вопросы медиевистики, 2014 г., № 4 (58)], Донець зі знаком запитання поставлено саме на верхів’ї Дона. Але в текст його статті мотивація такого розміщення не увійшла.