Війна 1236 р. в Галичині

Микола Жарких

Опис цієї війни дано в Іпат-39 – 42. Цей опис містить деякі географічні загадки.

Що за Городок?

Червен знаходиться у 56 км на південь від Холма і в 50 км на південний захід від Володимира. Здається, можна упевнено думати, що біля Червена воював загін із Володимира. А що за Городок? Думаю, в даному випадку йдеться про село Городок (), розташоване з польського боку при самому кордоні із Україною, у 4 км на схід від Грубешова. Якщо подивитись на карту, цей Городок лежить майже на прямій лінії Володимир – Червен, в 26 км від Володимира, 23 км від Червена і в 50 км від Холма. Якщо так, то вийде, що Данило віддалився на один день шляху від своєї столиці, щоб вклинитись між угрупуваннями своїх ворогів і перешкодити їх з’єднанню.

В той же час Л. Махновець (географічний покажчик до «Літопису Руського») та М. Котляр [. Дослідження, Текст. Коментар. – К.: 2002 р., с. 223] вказують на сучасне місто Городок на захід від Львова – за 100 км на південь від Червена і 130 км на південь (і трохи на захід) від Володимира. Мені здається, що Данилу було би необережно віддалятись зі своїми головними силами на 4 дні шляху від столиці в умовах, коли ворог нависав над нею всього у 2 днях шляху. Разом з тим цей львівський Городок лежить приблизно на дорозі із Галича до Холма, так що тактична рація в русі до цього місця була та сама – розділити сили противників.

Що за Підгір’я?

Слід знати, що в цьому місці текст списків хроніки Романовичів розходиться: в Іпатіївському стоїть «Михайлові же стоящу на Подъгораи», а в Хлебниковському та інших – «на Подгории». А відома річ – якщо тексти єдиного джерела різняться, то коментування цього місця буде складним, якщо не безнадійним.

Віталій Ляска в новій грунтовній статті прийняв перше читання [Ляска В. Districtus Podhorayensis: до проблеми територіальної організації галицько-волинського порубіжжя у 13 – 14 століттях. – Княжа доба. Історія і культура, 2013 р., , с. 109 – 136, картосхема на с. 123, тут і попередня література теми]. На його думку, Підгорайська волость, відома з документів кінця 14 – 15 ст., сформувалась (почала формуватись) уже на початку 13 ст., і в хроніці ми маємо першу згадку про неї. Згідно його картосхеми, волость займала низинну заболочену територію на північ від сучасного Львова, простягаючись на 43 км від Глинська на заході до Милятина на сході й на 18 км від села Зіболки на півночі до Малехова на півдні (це вже північна околиця Львова). Назву вона отримала від лісу Горай, що на західному кінці волості.

Конкретно щодо згадки 1236 р. В. Л. думає, що Михайло зайняв позицію на границі Галицького і Волинського князівств і тут очікував половців.

Якщо прийняти таке розуміння, то Городок Львівський, про який думають всі дослідники, лежить у 35 км на південь від західного кінця волості, отого лісу Горай. Тоді виходить, що Данило зі своїми головними силами опинився в тилу сил Михайла, відкриваючи йому вільний шлях до Володимира, до якого залишалось пройти якихось 90 км на північ.

Така конфігурація була би страшенно небезпечною, бо головні волинські сили опинялись на території ворожого Галицького князівства відрізаними від своєї столиці й своєї території.

Якщо прийняти мою пропозицію Городка Грубешівського (82 км на північ від лісу Горай), то вийде, що волинські сили діяли на своїй, волинській території, розділяючи угрупування своїх ворогів, котрим до з’єднання залишилось якихось 120 км.

Але я дивлюся на справу простіше і розумію Підгір’я як смугу на північ від Карпат, з якої можна бачити гори. Так розуміли цю назву в часи Івана Франка, у поезіях якого вона часто зустрічається (, 1885 р.; , 1894 р., та багато інших. Всього я нарахував десь 15 поезій зі згадками цією назви, також до 50 його прозових творів).

Таке Підгір’я в межах Галицького князівства тягнеться на 250 км від Коломиї на сході до Санока на заході, і я думаю власне про східний його кінець (умовно – Коломию), бо половці мали би прийти з південного сходу. Це 70 км на південь (і трохи на схід) від Галича і 300 з гаком кілометрів до Холма (і так можна повірити, що Конрад біля Холма не знав нічого про дії Михайла).

Ідею такого розташування можна побачити в намірі Михайла зустріти «союзників» на східній межі свого князівства і далі рухатись границею Галичини в бік Волині, по можливості оберігаючи свої володіння від «союзників». Але не на таких напав…