Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / Компілятивні твори / «Хроніка Биховця» (1560-і… / Повість…

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

Компілятивні твори

«Хроніка Биховця» (1560-і роки)

Повість про Вітовта

Микола Жарких

2. «Повість про Вітовта» в основі своїй має редакцію ППВ-3 (тобто той самий Лит0Л), але тут ми можемо вказати конкретний список – Лит6Л, з якого автор Лит1Л запозичив оповідання про похід Ольгерда на Москву. Нагадаю, що це оповідання міститься тільки в Лит6Л та Лит1Л і ніде більше. Тобто Лит6Л виступає третім джерелом Лит1Л. Нагадаю при цьому, що Лит6Л належить до «Немоносової» редакції, тому БПЛ в складі Лит1Л не могла походити від Лит6Л.

При аналізі характерних читань «Повісті про Вітовта» я із здивуванням помітив, що тільки початок її переписано з Лит6Л, а кінець її містить виразні унікальні читання Віт4Л, котра виступає четвертим джерелом Лит1Л.

2-1. Суцільний текст «Повісті про Вітовта» у Лит1Л розбито численними вставками, перша з яких – це скорочена «Повість про Подільську землю», вставлена під 1351 роком. Цей рік не спирається ні на яке джерело (нагадаю, що литовські літописці уже в 1430-х роках нічого не знали про Ольгерда). Його слід вважати дослідницьким припущенням автора Лит1Л, який компілював свій твір з уламків «Вітовтового» літопису.

«Повість про Подільську землю» подана у Лит1Л, як ми вже вказували, за Віт4Л, але в особливій «Ольгердовій» редакції. Автор вигнав з цієї повісті Вітовта і всі його вчинки приписав Ольгерду. Тому цілком логічно було переставити її в «Повість про Вітовта».

2-2. Після «Повісті про Подільську землю» йде друга вставка – Ольгерд, оженившись із княжною Ульяною Вітебською, прийняв заради неї руську віру. Це – вигадка самого автора Лит1Л, тут ніякого джерела не потрібно. Ульяна була тверською княжною, не вітебською, але – повторю – в Литві нічого конкретного про Ольгерда не знали, тому й можливі були такі байки.

2-3. Далі йде третя вставка – оповідання про початок католицької віри у Литві, пов’язане за попереднім оповіданням міфічною особою «кам’янецького старости Гаштольда», який і впровадив ченців-францисканців у Вільно. Джерело її мені не відоме, можливо, також вигадка автора Лит1Л.

2-4. Ця вставка, в свою чергу, розірвана запозиченим із Лит6Л оповіданням про похід Ольгерда на Москву. Жителі Вільна були розгромили немилих їм францисканців, і автор Лит1Л змушений був пояснювати – чому Гаштольд їх не захистив. З цією метою він відправляє Гаштольда супроводжувати Ольгерда у поході на Москву, і от під час його неприсутності у Вільні і стався погром. Такою є логіка компоновки будівельних матеріалів у Лит1Л.

2-5. Автор Лит1Л вирішив подати переліки синів Ольгерда та Вітовта, як зроблено у Лит6Л. Ці переліки цілком фантастичні, і ще раз показують нам повну некомпетентність литовських літописців у всьому, що стосується Ольгерда та Кейстута.

Зокрема, в Лит1Л Андрій Полоцький систематично іменується сином Кейстута, всупереч всім іншим джерелам, котрі звуть його сином Ольгерда. Виходячи з цієї настанови, автор Лит1Л доповнює 25-й епізод ППВ: «Полоцька добувають під моїм сином, а твоїм братом під князем Андрієм Горбатим». Це доповнення – власна вигадка автора, нічого більше.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 56

Модифіковано : 20.04.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.