Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / Компілятивні твори / «Хроніка Биховця» (1560-і роки)

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

Компілятивні твори

«Хроніка Биховця» (1560-і роки)

Микола Жарких

Починається історія компілятивних творів з «хроніки Биховця» – твору, який стоїть на межі традиційного «литовського» літопису і пізніших повнорозмірних компіляцій.

Повторю – вважаю назву твору надзвичайно невдалою. Хроніку Бельського написав Бельський, хроніку Стрийковського – Стрийковський. А Биховець ніякої хроніки не написав – він тільки був останнім власником її рукопису. Тому волію називати її Лит1Л.

В попередніх розділах ми неодноразово звертали увагу, що Лит1Л подає досліджувані тексти в особливих редакціях, часто значно відмінних від основних. До того ж Лит1Л має 46 сторінок сучасного друку, тоді як найобширніші «литовські» літописи – до 28 таких сторінок. З урахуванням втрат на початку і в кінці Лит1Л можна припустити, що її обсяг удвічі перевищував інші «литовські» літописи, і нам треба з’ясувати, який новий матеріал залучено в Лит1Л.

Баснословний початок Литви

Вітовт – завойовник

Повість про Вітовта

Коронація Вітовта

Чудо з хрестом

Змова на Сигізмунда

Шлюби Ягайла

Висновки

1. Автор Лит1Л використав ряд письмових джерел, серед яких ми упевнено можемо назвати Лит0Л (або якийсь його список), Галицько-Волинський літопис 13 ст., списки Лит6Л, Віт4Л. В частині за 1383 – 1454 роки досить активно використано хроніку М. Кромера, опубліковану в 1555 р. При описі подій 1503 – 1506 років видно сліди використання якогось московського літопису.

Тому Лит1Л доцільно розглядати не як останню редакцію «литовського» літопису, а як перший компілятивний твір, написаний напередодні загального переходу до авторських творів.

2. Текст Лит1Л у порівнянні з іншими «литовськими» літописами є генеалогічно найпізнішим: він має виразні запозичення з попередніх текстів, а з нього ні один літопис нічого не запозичив. Тому ми можемо вважати його найпізнішим не тільки генеалогічно, але й хронологічно. Залежність від Кромера показує нам, що Лит1Л не міг виникнути раніше за 1555 рік, а тільки пізніше, у 1550-х чи навіть 1560-х роках.

3. Якщо тексти «литовських» літописів переписано до складу Лит1Л значними фрагментами, то із Кромера автор переважно вибирав лише деякі подробиці, які слугують каркасом, і чіпляв до цього каркаса власні розлогі оповідання. Всі вони є вигадками автора Лит1Л і не можуть бути ніяким історичним джерелом.

4. Тенденція цих вигадок досить виразна – возвеличування Великого князівства Литовського, своєрідний литовський націоналізм.

5. Лит1Л не має ніякого значення історичного джерела. До кінця 15 ст. він містить (за винятком запозичень з попередніх творів) тільки власні фантазії автора. Текст за кінець 15 – початок 16 ст., який багатьма авторами вважається оригінальним і достовірним, вимагає ретельного звіряння з іншими джерелами. Будь-що-будь неясно, звідки автор 1560-х років міг мати такі детальні відомості про події, що відбувались на 50 – 70 років раніше.

6. Висока літературна вартість робить з Лит1Л цікавий об'єкт для студій в галузях історії художньої літератури, історіографії та історії суспільної думки.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 51

Модифіковано : 23.03.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.