Анкета ветерана “Спадщини”
Микола Жарких
1. Період правління Горбачова, на мій погляд, характерний тим, що всі сфери суспільного життя, які мали хоч якийсь стосунок до державно-комуністичного офіціозу, були вражені швидко прогресуючим паралічем. Казьонна економіка СССР так ніколи й не зуміла вийти з періоду відновлення народного господарства, зруйнованого Олімпіадою 1980 року; найбільші у світі збройні сили терпіли ганебну поразку в Афганістані; все ідейне й духовне життя (казьонне) було вщерть заповнене брехнею, причому нові брехуни, що виходили на сцену в літературі, науці чи мистецтві, не в змозі вже були пам’ятати, як треба брехати в кожному конкретному випадку, брехали навмання і через те ще гірше заплутувались.
Якщо життя в СССР і продовжувалось, то тільки завдяки залаштунковим (“тіньовим”, як то зараз кажуть), неофіційним формам. Продукти харчування вирощувались таємно від начальства на присадибних ділянках; харчі та всі інші предмети споживання купувались по блату; цікаві книги поширювались у фотокопіях чи передруковувались на машинках; про політичні новини (включаючи вибух у Чорнобилі) всі дізнавались із західних “голосів”.
2. Створення “Спадщини” було одним із кроків по наданню видимої форми цьому неофіційному життю. Суспільство самоорганізовувалось і творило нові об’єднання. Дуже показово, що в Києві цей рух був започаткований саме українськими товариствами (УКК, потім “Спадщина”). Це було виразною ознакою життєздатності української ідеї, що блискуче підтвердилось на референдумі.
3. Мені особисто найбільшим українознавчим досягненням “Спадщини” видається вечір пам’яті М.С.Грушевського. Цей вечір був першою ознакою того, що комуністичне начальство змирилось з існуванням Грушевського і дозволило про нього говорити. Таким чином, “Спадщина” відчинила двері грушевськознавству в Україні.
А взагалі найбільш суспільно корисною була участь “Спадщини” в утворенні Народного руху та у виборах народних депутатів. Хоч ця діяльність ніяк не підтягається під назву “українознавчого клубу”, вона була на диво ефективною.
18.10.1997 р.
М.Жарких