Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Десять років по тому

Микола Жарких

В 1997 році були чергові вибори І.Зайця до Верховної ради. У зв’язку з цим згадали про такий агітаційний ресурс (сучасною мовою – піар ресурс), як клуб “Спадщина”. Наскільки хитким було тоді становище Зайця, якщо він ухопився навіть за таку павутинку, як ювілей клубу “Спадщина”!

Тим не менше ми (Павло Загороднюк, Леонід Добрянський, Віктор Кулинич, Леонід Дмитренко, Олександр Мосіюк і я), зібравшись в офісі Загороднюка на Набережно-Хрещатицькій вулиці, вирішили відзначити в січні 1998 р. 10-літній ювілей клубу і при цій нагоді нагадати про І.Зайця і його заслуги.

План складався з таких пунктів:

1. Відзняти кінофільм про І.Зайця і клуб (Л.Дмитренко – зроблено, представлено в );

2. Підготувати телевізійні інтерв’ю з нами – спогади про клуб (ці інтерв’ю таки відзняли в тому ж офісі, але не скажу, чи вони колись транслювались);

3. Провести вечір в Будинку вчених (виконано);

4. Написати і видати книгу документів і спогадів про клуб. Для цієї незреалізованої книги і призначались оці спогади й анкета.

Слід пам’ятати, що тоді вибори до Верховної ради відбувались за змішаною системою: половина депутатів обиралась в територіальних мажоритарних округах, а друга половина – за партійними списками в одному загальнонаціональному окрузі з пропорційною системою.

Оцей ювілейний шарварок мав на меті допомогти Зайцю у виборах по якомусь із київських мажоритарних округів. Але досить скоро, ще перед ювілейним вечором, з’ясувалось, що Зайця включено в партійний список Народного руху на якесь дуже високе місце (чи не 6-е). Це гарантувало йому місце у Верховній раді навіть за умови повного нероблення.

Отже, мажоритарний проект відпав, мета метушні – проштовхнути Зайця в депутати – була досягнута достроково, і наша група припинила існування, неначе продірявлена повітряна кулька.

Книга так і лишилась невиданою, і що гірше, я втратив інтерес до писання спогадів, які увірвались на півслові.

І тільки зараз, до 22-ї річниці клубу, випускається оце е-видання.

Для нього я вирішив написати невелику статтю у жанрі роздумів про заслуги клубу “Спадщина”.

Грудень 2009 р.