Балада про вкрадену посаду

Микола Жарких

«Украдіть мені посаду,

Я хочу її зайняти!» –

Так волав Жарких Микола,

Розвалившись на дивані.

«Щоб лани широкополі,

І Дніпро і кручі –

Всі були в моїй посаді,

Всі були мені підвладні.

Хай зелені і БЮТівці

Розміркують якнайшвидше

І звільнять мені посаду,

Щоб була для мене гідна».

І спитався тут Зеленський:

«Хто такий Жарких Микола

І якої він посади

Потребує задля себе?»

І БЮТівці пояснили:

«Той, що хмари гонить вітром,

Той, що Сонце з-за обрію

Піднімає на світанні,

А надвечір його гасить

І на небі Місяць світить,

І комети відвертає,

Щоб не врізались у Землю».

І замислився Зеленський:

«Видно, клоун несогірший,

Лиш мені у цьому фаху

Поступається Микола.

І не просто нам посаду

В нашому Зеленім царстві

Віднайти, була щоб гідна

Отакого молодця».

І сказав Єрмак моторний:

«Я в Америки спитаюсь», –

І побіг до телефона,

Хоч його і не просили.

І нараджувалась пильно

Уся Рада Безпекова

Над важким оцим питанням

У Нью-Йорку в хмарочосі:

«То козак неабиякий!

Сонцем крутить як циган той,

Що гармати викрадає

Й танки в москалів з-під носа».

І Данилов із Шмигалем

Мудру раду подавали:

«Пенсію йому призначить

В розмірі п’ять тисяч річно».

«Згода, згода!» – загукало

Тут все чесне товариство,

І були так одностайні,

Як з цехмістром Купер’яном.

Так синекуру здобувши,

Повернувся знов Микола

На диван свій зі смартфоном

Й ні на що не уважає.

25 січня 2023 року в Києві.