Висновки
Микола Жарких
З нашого огляду різних сторін джерельної вартості синодиків випливає: недоліком попередніх спроб її оцінки був узагальнений, недиференційований підхід до «синодиків взагалі».
Між тим немає майже ні одного твердження, котре було би однозначно справедливим для всіх синодиків, і всіх структурних частин окремого синодика.
Перш за все, необхідно розділяти синодики українські і білоруські, з одного боку, і великоруські – з другого боку. У практиці їх ведення дуже мало спільного.
Далі, в синодиках треба розрізняти історичну та поточну частини, котрі потребують різних прийомів дослідження і мають різну джерельну вартість.
Це можна показати в наступній таблиці.
Відносна джерельна вартість синодиків
| Напрямок досліджень | Історична частина синодиків | Поточна частина синодиків |
| Історія конкретних подій | ніяка | незначна |
| Генеалогія | ніяка | незначна |
| Демографія | ніяка | можлива (потрібна розробка методики) |
| Історична географія | незначна | середня |
| Соціологія | незначна | незначна |
| Історія релігійних уявлень | можлива | можлива |
| Антропоніміка | значна | дуже значна |
| Історіографія | велика | ніяка |
Подальші студії над синодиками потребують, на мою думку:
1, складання повної бібліографії синодиків, як рукописних, так і опублікованих;
2, публікацію усіх виявлених рукописів, благо при наявності сканерів для цього не потрібно великих розумових зусиль;
3, систематичного дослідження найцікавіших текстів (у стилі моїх досліджень Печерського та Введенського синодиків, або у кращому стилі);
4, проведення порівняльного аналізу, виявлення спільного і особливого у синодиках різних регіонів православного світу, також порівняння із католицькою традицією.