Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Статті / Список князів із Любецького синодика / Текст списку / № 51 – 62

Список князів із Любецького синодика

Текст списку

№ 51 – 62

Микола Жарких

51. Князя Федора Мстиславича Новгородского
и княгиню его Матрону

Джерельні згадки:

У рік 6701 [1193]. Тої ж зими родився у Давида [Ростиславича] син, [і] нарекли [його] у хрещенні ім’ям Федір, а княже — Мстислав. (; як бачимо, Л. Махновець вважав цього княжича смоленським)

Філарет: в його тексті Мстислава, не Мстиславича. Тому він думав на Мстислава Давидовича, князя Великого Новгорода (1164 – 1187), котрий помер смоленським князем (1230).

Квашнін-Самарін: про народження Мстислава-Федора Давидовича є звістка 1193 р., тільки неясно, чи не стосується це сина Давида Смоленського. Він був князем Новгорода-Сіверського.

Р. Зотов: прийняв варіант імені, запропонований Філаретом: Мстислав-Федір Давидович (1193 – ?) Ольговича Святославича Всеволодича, князь Новгорода-Сіверського. Зотов думав, що це – молодший брат Костянтина Ольговича (№ 15)

Л. Войтович: як у Зотова.

Мої міркування: у Філарета 1164 – друкарська помилка замість 1184.

Поправку тексту, прийняту всіма дослідниками, можна прийняти, тим більше що так стоїть у Введенському синодику [Лаврський альманах, т. 18, с. 18]. Тому зв’язок цього Федора-Мстислава з літописним записом 1193 р. можна вважати досить надійним.

Інша справа – якого Давида він син і в якому Новгороді княжив. Спробуємо розібрати!

На запитання «якого Давида» є два варіанти відповіді: 1, Давида Ростиславича Смоленського (так думала більшість дослідників); 2, Давида Ольговича Святославича з чернігівського дому (цей Давид востаннє згаданий в ІпатЛ під 1196 роком) – так думав Зотов.

А як думає Войтович? В коментарі до тексту СКЛС він солідарний з думкою Зотова. В тій самій книзі в розділі «3.7. » показаний Мстислав-Федір Давидович, нар. 1193 р. (№ 72). Далі в розділі «3.16. ), тому не можна виключати якогось подвоєння. Втім, ім’я Олександр з 13 ст. поширюється серед князів досить швидко.

Висновок: відомий тільки з СКЛС (4).

57. Князя Василия черноризца

Філарет: без коментарів.

Р. Зотов: мабуть із потомства Михайла Святого; здогадно – з роду Мстислава Михайловича Карачевського. Може бути, що це – Василь Пантелеймонович Карачевський (1339 р. – ПСРЛ, 7, 205).

Л. Войтович: якщо приєднати цей запис до попереднього, «це могло означати, що липицький князь після свого злочину пішов у монастир під іменем Василя Чорноризця».

Мої міркування: про довільне об’єднання сусідніх записів я уже висловлювався.

Висновок: відомий тільки з СКЛС (4).

58. Князя Михаила Глуховского и сына его князя Симеона

Філарет: кн. Симеон, син Михайла Святого, був князем Глухівським і Путивльським (ВОИДР, 10, 70). Отже, Михайло Глухівський – це Михайло Святий.

Р. Зотов: Михайло Семенович Глухівський і Новосильський, онук Михайла Святого. Вказівка Філарета, буцімто в родословних книгах Семен Михайлович [старший] зветься «Глухівським і Путивльським» – помилкова; він там зветься «Глухівським і Новосильським» (ВОИДР, 10, 155, 156, 244).

Л. Войтович: як у Зотова. Михайло Семенович жив орієнтовно в 2 пол. 13 – на поч. 14 ст., Семен Михайлович – у 1 пол. 14 ст. і до 1375 р.

Мої міркування: як не дивно, Філарет і Зотов обидва неправильно прочитали родословні книги. Що в них насправді пишеться? Подивимось в окремому нарисі.

Коротко – я мушу сказати, що всі дані родословних книг за 13 – 14 ст. є повною фантастикою. Зокрема, всі сини Михайла Святого (окрім Ростислава) – літературна фікція 16 ст. Але навіть розглядаючи цих віртуальних літературних князів, ми не бачимо потрібного нам Михайла Глухівського. Семен Глухівський існував виключно на сторінках родословій, але в батьки йому прописаний Михайло Чернігівський, не Глухівський. А більше ніяких глухівських князів родословія не знають – навіть у них не вистачило на це фантазії, тому «історики» вирішили доповнити фантастику 16 ст. фантастикою свого власного виробництва. Похвальна практика!

Висновок: відомий тільки з СКЛС (4).

59. Князя Александра Новосильского,
убитого от татар за православную веру

Джерельні згадки:

В лето 6834 [1326]. Тое же осени месяця сентября в 15, убиша в Орде два князя, Дмитрея Михаиловичя Тферьского да князя Александра Новосильскаго, одиного дни, на одином месте, на реце, нарицаемеи Кодракле. [ТЛ, Сим1Л та наступні]

Філарет: здогадно, син кн. Андрія Васильовича (+1361), родоначальник кн. Борятинських (Долгорукий, 1, 49, 72; ВОИДР, 10, 72, 243).

Квашнін-Самарін: Олександр Новосильський вбитий татарами в 1325 р. разом з Дмитром Михайловичем.

Р. Зотов: вказівка Філарета на Андрія Васильовича помилкова. Здогадно, це Олександр Семенович, онук Михайла Святого, брат Михайла Глухівського (№ 58); він страчений в Орді одночасно з великим князем Дмитром Михайловичем в 1326 р.

Л. Войтович: як у Зотова.

Мої міркування: можна погодитись, що саме цього Олександра згадує ТЛ, але не можна визначити його рід.

Висновок: можна прийняти ототожнення з Олександром 1326 р. (1), але походження його невідоме (3).

60. Князя Симеона Александровича

Філарет: без коментарів.

Квашнін-Самарін: Семен Олександрович, син Олександра Новосильського (№ 59).

Р. Зотов: Семен Олександрович, син Олександра Новосильського (№ 59).

Л. Войтович: як у Зотова. Семен відомий з родоводів, був новосильским князем у 1326 – до 1371 р.

Мої міркування: родоводи, коли йдеться про князів 14 ст. – нам не указ. Нам треба, щоб було доведено реальне, а не чисто літературне існування цих князів.

Разом з тим не треба бути Ейнштейном, щоб знайти кращі сліди якогось князя Семена. В поході 1375 р. на Твер брав участь князь Роман Семенович Новосильський. Вивчення цього запису показало його повну автентичність, тому сумніватися в існуванні князя Семена (мабуть, також Новосильського) не випадає. Тепер залишається зробити друге припущення – що цей Семен був сином Олександра Новосильського, загиблого в 1326 р. Ну, а далі третє припущення – що цей Семен Олександрович Новосильський і є «наш» Симеон Олександрович.

Яку ж оцінку тут поставити? Якби ці три припущення написав хтось інший, я би оцінив їх як «складні й неймовірні» і поставив би 3. Але оскільки цю комбінацію розвинув я сам, то мені хочеться вважати ці припущення «простими і природними» і поставити оцінку 2. Своя рука – владика, чи не так?

Висновок: припущення можна прийняти (2).

61. Князя Михаила Всеволодича

Філарет: без коментарів.

Квашнін-Самарін: можливо, син Всеволода Олександровича, брата Семена (№ 60) та Сергія (№ 62) Олександровичів.

Р. Зотов: Михайло Всеволодович – син Всеволода Устивського, якого Філарет знайшов у Єлецькому синодику. Можливо, його володінням були села Велике Устя і Мале Устя Сосницького повіту [нині Сосницького району].

Л. Войтович:

«Устівський князь Михайло Всеволодович був сином Всеволода Семеновича, молодшого брата Михайла та Олександра Семеновичів. Його діяльність можна віднести до першої половини XIV ст.»

Мої міркування: устивських князів ніколи не існувало. Це, мабуть, подвоєний запис про Михайла Всеволодовича Святого.

Висновок: припущення про Михайла Святого можна прийняти (2)..

62. Князя Сергея Александровича, убиенного от татар

Філарет: без коментарів.

Квашнін-Самарін: Сергій Олександрович, син Олександра Новосильського (№ 59).

Р. Зотов: Сергій Олександрович, син Олександра Новосильського (№ 59).

Л. Войтович:

«Новосильський князь Сергій Олександрович був убитий ординцями до 1371 р., після цього Новосильське князівство відійшло до старшої гілки, яка княжила у Глухові. Напевно після загибелі Сергія ця гілка обірвалася.»

Мої міркування: на відміну від Семена Олександровича, на існування якого можна знайти деякі дані, про князя Сергія джерела мовчать. Міркування Войтовича – повна фантастика. Слід зауважити, що ім’я Сергій як князівське в давнину не вживалось (здається, перші князі Сергії з’явились в 19 ст.), воно було переважно чернечим.

Висновок: відомий тільки з СКЛС (4).

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 570

Модифіковано : 21.01.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.