20. «Псковська» група (№ 433 – 442)

Микола Жарких

«Псковська» група так само виразна, як і «новгородська», і так само не виділена в СРГ окремим заголовком.

(433) Псков камен о четырех стен

– давній город, який згадується ще у «Повісті временних літ». Його безперервне існування засвідчено багатьма літописами, а в 15 ст. у Пскові виникає власне літописання. Клас вірогідності – А.

Про четверту стіну Пскова, яку почали будувати в 1375 р., є гарна нова стаття [Лабутина И. К. четвертой каменной стены средневекового Пскова. – Археология и история Пскова и Псковской земли, 2017 г., вып. 32, с. 69 – 76]. Згадка СРГ про чотири стіни, таким чином, відбиває стан укріплень починаючи з кінця 14 ст.

(434) Изборьско камен

уже був двічі згаданий в СРГ (№ 159, 260), і оце нарешті згаданий на слушному місці – у «псковській» групі (він розташований у 30 км на захід від Пскова).

Укладач літописної повісті про закликання варягів призначив Трувору княжити в Ізборську (в умовному 862 році), і це в непрямий спосіб засвідчує його існування в часи написання повісті, на початку 12 ст. Далі цей город згадується під 6741 (1233) роком [Н1Л, с. 72]. Псковський 1-й літопис занотував: «Шолога посадник со псковичами и со изборяны поставиша град Избореск на горе на Жарави; того ж лета и стену учиниша камяну, и ровы изрыша под градом» [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 17]. Цей запис датовано 6811 (1303) роком, але поставлено між записами 6836 і 6839 років, звідки виводять дату 6838 (1330) р. (така дата зазначена у Псковському 2-у літописі [Псковские летописи. – М.: 1955 г., т. 2, с. 24]). І далі численні записи про напади німців свідчать, що муровані укріплення города не дармували, виконували свою роль.

Укріплення Ізборська нині відреставровані і справляють велике враження. Клас вірогідності – А.

(435) Остров камен

Поселень із назвою відомо дуже багато, але переважно це незначні деревні. Серед них виразно виділяється сучасне місто на ріці Великій у 52 км на південь від Пскова.

Перша непряма згадка про нього міститься під 6849 (1341) роком, коли «островичи о Васильи о Онисимовичи» прийшли на допомогу псковичам проти німців [Псковские летописи. – М.: 1955 г., т. 2, с. 94]. Наступні літописні згадки показують значення Острова у війнах з німцями, а в 6980 (1471) році Остров прямо названий городом [Псковские летописи. – М.: 1955 г., т. 2, с. 186].

Фортеця в Острові справді знаходилась на острові посеред ріки Великої, але від неї збереглися тільки фундаменти. Коли ці муровані укріплення з’явились – я не дошукався. Клас вірогідності – А.

(436) Воронач

Вороначська волость згадана вперше в 6859 (1341) році [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 22]. В 6914 (1406) р. в оповіданні про похід Вітовта на Псковську землю уже прямо згаданий «город Воронач» [там же, с. 28; Н1Л, с. 398; Н4Л, с. 399]. Наступний раз той самий Вітовт облягав той самий Воронач у 6934 (1426) році [там же, с. 36 – 37; також Псковские летописи. – М.: 1955 г., т. 2, с. 40 – 41]. Під 6948 (1440) роком записано знамення у Вороначі [там же, с. 44] – і далі часті згадки про Воронач показують його важливу роль у житті Псковської землі.

Вважається, що Воронач – це городище біля сучасної деревні недалеко від ріки Великої, у 44 км на південний схід від Острова. Клас вірогідності – А.

(437) Велье

Відомо кілька озер і деревень , в тому числі у Псковській області, але вважається, що це сучасне село біля однойменного озера у Пушкіногорському районі, у 44 км на південь від Острова і у 20 км на захід від Воронача.

Так само як і Воронач, Велье досить часто згадується у псковських літописах: під 6916 (1408) р. згадано, що литовці і німці обложили було Велье, але загін із Воронача їх прогнав [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 31, 32]. В 6934 (1426) році під час великого походу Вітовта під Вельем побито загін татар (мабуть, литовських?) [там же, с. 36]. В 6967 (1459) році записано знамення у Велье [там же, с. 55].

Із цих згадок видно, що Велье було укріпленим городом. Клас вірогідності – А.

(438) Котелно

Під 6914 (1406) р. згадано, що німці приходили під Ізборськ, Острів та Котелно [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 29]. В контексті великої війни 6934 (1426) року явно згадано «городок Котелен» [там же, с. 36].

Городище біля сучасної деревні було обстежено в 2010 р. [Москалинский А. А. : история и современность (по результатам историко-краеведческой экспедиции 2010 г.). – Псковский регионологический журнал, 2011 г., № 11, с. 144 – 145]. Воно знаходиться у 43 км на схід від Острова. Клас вірогідності – А.

(439) Коложе

«Город Коложе» був першим псковським поселенням, яке захопив Вітовт у поході 6914 (1406) р. [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 28; Н1Л, с. 398; Н4Л, с. 398]. його знаходиться біля і сучасної деревні , у 10 км на схід від Опочки.

У відносно докладному описі війни 1426 р. Вітовт, рухаючись з півдня, із Литви, перш за все приступив до Опочки, котра, слід думати, заступила місце давнього города Коложе. Про цей останній пізніше немає згадок. Клас вірогідності – А.

(440) Врево

Цей город вперше і востаннє згадано в описі війни 6934 (1426) року: «А иную [литовскую] рать под городом под Вревом вревичи побиша, а вревич паде немного» [ПСРЛ, 2005 г., т. 5, вып. 1, с. 37].

Городище його знаходиться біля сучасної деревні Островського району Псковської області, у 33 км на схід від Острова та у 18 км на південний захід від Котелно. Опубліковано звіт про його обстеження в 2010 р. [Москалинский А. А. op. cit., с. 146 – 147]. Клас вірогідності – А.

(441) Дубков

У 1471 р. у контексті битви москалів із новгородцями на Шелоні згадано псковський загін: «А они идут от своего городка от Дупкова, взяв из него 6 пушек, к Порхову» [ПСРЛ, 1949 г., т. 25, с. 291]. У власне псковських літописах про нього немає згадки.

Вважається, що його знаходиться на Спаській горі у Новоржевському районі, у 4.5 км на південний захід від деревні , у 23 км на південний захід від Вишегорода й у 64 км на схід від Острова. Підстави локалізації мені не зрозумілі. Клас вірогідності – В.

(442) Черница

У власне псковських літописах такої назви немає. У статті М. Васильєва [Васильев М. Е. . – Краткие сообщения Института археологии, 1973 г., вып. 135, с. 123] вказано на маленьку (16 км) , котра впадає у ріку Велику. Слідів однойменного населеного пункту в джерелах нема, на підставі топографічної ситуації Васильєв вказав на сучасну деревню у 18 км на південь від Опочки. Виразних слідів городища там немає. Клас вірогідності – В.

Бачимо, що з 10 об’єктів «псковської» групи без проблем локалізуються 8 (80 %), що говорить про високу якість і компетентність цього фрагменту СРГ.

Картосхеми

Малочисельна «Псковська» група – якісна і компактна. Оптимальний маршрут – очевидний: 433 → 434 → 435 → 438 → 440 → 436 → 437 → 439 = 215 км. Він нанесений на наступній схемі блакитними стрілками.

Для прокладання основного реального маршруту (між об’єктами класу А) треба просто дивитись перелік: 433 → 434 → 435 → 436 → 437 → 438 → 439 → 440 = 321 км. Він нанесений на наступній схемі червоними стрілками. Він частково співпадає з умоглядним оптимальним маршрутом. Ентропія-А = 149 %.

Повний реальний маршрут (класи А + В): 433 → 434 → 435 → 436 → 437 → 438 → 439 → 440 → 441 → 442 = 452 км, що дає нам ентропію-В = 210 %. Стрілки різних кольорів не мають спеціального значення, тільки щоби не було плутанини при перетині.

Чорним контуром на картосхемі позначено багатокутник, який охоплює всі об’єкти групи. Діаметр його (433 – 442) дорівнює 142 км. Сторонніх об’єктів у групі немає.