Листування серпня – грудня 1512 р.

Микола Жарких

(Л-59) 20 серпня 1512 р. король Сигізмунд із Кракова надіслав листа до краківського каштеляна Спитка з Ярослава та інших сенаторів. Зокрема він повідомляв:

Credimus Sinceritatem tuam meminisse, quas ob res conventum generalem Piotrkovie ad d. SS. Simonis et Jude celebrandum indici jussimus. Sunt enim magni momenti negotia regnum et Rempublicam nostram concernentia, que sine quibusvis dilationibus tractari tempestive debent, uti est defensio regni, tractatus cum magistro Prussie habendi, et quomodo cum imperatore Tartarorum, qui nepotem suum cum notabilibus personis orde sue in obsides misit, amicitia concepta constituenda; nam sine pecunia ei promissa nullo modo firmari ac constabiliri potest; pecunia vero ista ad hanc rem, unde sumenda sit, determinatum non est. Preterea oratorum tam ad concilium quam ad Turcam expeditio et instructio ex eodem conventu fieri debuit […]

Ми віримо, що твоя мость пам’ятає, з яких причин ми наказали скликати загальний сейм у Петрокові на день святих Симона і Юди. Адже є дуже важливі справи, що стосуються королівства та нашої республіки, які слід розглянути вчасно і без жодних зволікань. Це, зокрема, оборона королівства, переговори з магістром Пруссії, а також те, як укласти дружбу з імператором татар, який відправив свого онука з видатними особами своєї орди в заручники. Бо без обіцяних йому грошей ця дружба жодним чином не може бути зміцнена і утверджена, а звідки взяти ці гроші, ще не визначено. Крім того, на цьому ж сеймі мало відбутися укладення інструкцій та відправлено послів як на собор, так і до турка.

Бачимо, що аж на сеймі, який мав зібратися аж 28 жовтня, мало бути підготоване посольство до Риму на 5-й Латеранський собор, про який йшлося вище. В кінці листа є приписка:

Dux Constantinus nobis scripsit XII milia Tartarorum jacere ad Loyowa Gora et suspicio quod si in Moscoviam non divertent Lithuaniam invadent. [AT 2, № 122, p. 122 – 123].

Князь Костянтин [Острозький] повідомляє, що біля Лойової Гори перебувають 12 тис. татар, і якщо вони не підуть у Московію, то нападуть на Литву.

Лойова Гора – це сучасне місто на Дніпрі у Гомельській області Білорусії.

(Л-60) У згаданих вище московських літописах є ще короткий запис за жовтень 7021 (1512) року:

Бурнаш царевич Мен-Гиреев сын со многими людьми приходил в Рязань ратию, и ко граду приступал, и граду не успе ничто же, а земли рязанские много пакости сотворив и, пленив, отиде.

(Л-61) 22 жовтня 1512 р. король Сигізмунд надіслав із Кракова лист до кам’янецького старости Станіслава Лянцкоронського:

Cognovimus ea que de Tartaris nobis scripsisti, que licet dubia apud nos sint, presertim de XXX milibus eorum, nam ex Lithuania posterius nobis scriptum est, quod Tartarorum ipsorum magnus exercitus jacet in campis penes quendam fluvium contra Moscos, tamen hec res non est parvi facienda precipue propter Tartaros Dobrzicenses, quos in campos etiam esse scripsisti. Volumus ut quadringentos vel quingentos stipendiariorum penes te retineas ex his, qui istic militarunt. Nos vero statim ex conventu Piotrcoviensi pecuniariam provisionem facere eis curabimus. Invigiles tamen et explorari cures de numero et intentione hostium et nobis significes. Ut autem nuncii velocius ad nos currant, millimus tibi binas literas podwodorum. Podolitas etiam moneas, ut parati sint contra insultus hostiles.

Dat. Cracovie XXII Octobris [AT 2, № 127, p. 129].

Ми дізналися те, що ти написав нам про татар. Хоч ці відомості здаються нам сумнівними, особливо щодо їхніх 30 тисяч, адже пізніше з Литви нам написали, що велике військо самих татар стоїть у полях біля якоїсь річки, проти московитів, усе ж, цю справу не можна недооцінювати, особливо через добржицьких [добруджанських?] татар, про яких ти також написав, що вони в полях. Ми хочемо, щоб ти залишив при собі чотириста або п’ятсот найманців з тих, що там служили. Ми ж відразу після Петроковського сейму подбаємо про грошове забезпечення для них. Однак, стеж і забезпеч розвідку про чисельність і наміри ворогів та повідом нам. Щоб посланці швидше діставалися до нас, ми надсилаємо тобі два листи на підводи. Також попередь подолян, щоб вони були готові до ворожих нападів.

Дано в Кракові, 22 жовтня.

(Л-62) 14 грудня 1512 р. король Сигізмунд, перебуваючи на сеймі у Петрокові, дав інструкцію для Станіслава Скіндера і Яцека Ратомського – своїх послів до хана Менглі Гірея [LM 7, № 137, p. 272 – 275].

Це була відповідь на посольство князя Булгака, відправлене з Криму в липні 1512 р. Вона містить цікаві подробиці подій 1512 року:

[…] Што се дотычет приеханя царевичова в нашу землю к нам, иж первей на прозбу Камъбек солтана [? мабуть, таки Селім-бека] посылал еси [Менглі-Гірей] сына своего Магмит Кгирии солтана проводить его [Селіма] з войском оли ж и до Белогорода, и как Магмет Кгирей солтан от него вернул ся, в тот час войско вашо, люди твои вси были на нашой стороне Днепра в поли, а так сын Магмет Кгирии солтанов Кемелеш солтан, послухавши неприятелей вашых и наших, потягнул с тым войском ку сказе граничных земель наших […]

И в том же листе [що привіз Булгак] пишешы к нам, иж видечи таковую прыгоду, ты, брат наш, и сын ваш Магмет Кгирей солтан радили есте на то, жебы тот благословенный покой, который жо промежку (!) нам початок мает и колка лет ку концу доброму был приведен, и оныя ваши обетницы покоя и приязни были бы вчинком пополнены,

кгды ж Кемелеш солтан то вчинил, которого мели есте к нам прислати, ослухавши се тебе, вольного царя, деда своего и Магмет Кгирей солтана, отца своего, не похотел, абы межи нами покой вчинил, але обернул на всказу панству нашому ку потисе неприятелей наших.

И умыслили есте и послали к нам у его местьцо брата его рожоного Джалал Даин солтана, который жо с ним есть одного отца и матери, з Богатыр солтаном и теж с Оп Кгирей солтаном [це все – пересказ листа Менглі-Гірея].

Далі король повідомляв, що Джелал ад-Дін користується у Литві великою пошаною, що передає зі своїми послами 15 тисяч золотих для хана і надалі буде слати їх на день св. Мартина; затримка ж данини цього року сталась через напад татар (послам було небезпечно їхати).

У секретній частині інструкції, призначеній виключно для послів, король наказував, щоби при обговоренні московської справи (слід думати, спільних воєнних дій проти Москви) була дотримана таємниця і посли не давали б хану запису своїх слів. Посли мали пообіцяти Менглі-Гірею воєнну допомогу проти його ворогів – три, чотири, до шести тисяч чоловік; в свою чергу, слід вимагати, щоби хан допоміг королю «напротивко моцного неприятеля» [Москви] силою до 20 тисяч чоловік під командуванням царевичів (синів Менглі-Гірея).

(Л-63) 17 грудня 1512 р. король Сигізмунд, перебуваючи на сеймі у Петрокові, наказав видати наступний документ:

Salvus Conductus pro Machmetkirej.

Sigismundus etc.

Significamus tenore presentium universis et singulis presertim notitiam habituris. Quia nos illustri Machmetkirej Soltan, Ser. dni. imperatoris Precopensis nato, atque filio nostro dilecto, publice fidei literas seu Salvum Conductum nostrum regium christianum cum centum equis et totidem humanis personis citra et ultra dedimus et concessimus, damus et concedimus presentibus literis nostris, ut sub eodem S. Conductu assecuratus et affidatus ad nos in regnum et dominia nostra cum dicta ejus comitiva et equitatu libere ac tute venire possit, resque communes nostras atque suas, que ad pacem et amicitiam inter nos pertinent, benivole ac fraterne tractare et agere nobiscum per mensem unum aut duos manere et morari et subinde, rebus omnibus nobiscum confectis et in quemcunque finem positis, a nobis ad propria redire et remeare possit sub ejusdem nostri S. Conductus protectione personis et rebus salvis.

Quocirca omnibus et singulis subditis nostris ubilibet constitutis et militibus quibuslibet in locis militantibus hunc nostrum S. Conductum innotescimus, committimusque et severe mandamus, ut in omnibus articulis et conditionibus hunc S. Conductum firmiter et inviolabiliter teneatis et observetis, tenerique et observari faciatis hinc ad decursum festi beati Martini sub penis lese Majestatis, exhibenti presentes literas restituendo.

Dat. Piot[ro]kovie XVII Decembris.

Alie similes litere dande Achmat Soltan, qui nominandus est filius reg. Mtis [AT 2, № 141, p. 136].

Охоронна грамота для Махмет-Гірея

Сигізмунд і т.д.

Оголошуємо цим універсально і всім, особливо тим, хто це знатиме. Оскільки ми надали і дозволили, а також надаємо і дозволяємо цим нашим листом (виданим під нашу королівську християнську публічну довіру) або охоронною грамотою, ясновельможному Махмет-Гірею султану, сину його милості імператора Перекопського, та нашому улюбленому синові, разом зі ста кіньми і такою ж кількістю людей, для вільного і безпечного прибуття до нас у наше королівство та володіння з його сказаним супроводом і кіннотою. Він може доброзичливо і по-братськи обговорювати з нами спільні справи, що стосуються миру і дружби між нами, залишатися і перебувати протягом одного чи двох місяців, а потім, після завершення всіх справ і їх вирішення, зможе повернутися і виїхати від нас до своїх володінь під захистом цієї нашої охоронної грамоти, з недоторканістю його особи та майна.

Тому ми оголошуємо і доручаємо, а також суворо наказуємо всім і кожному з наших підданих, де б вони не знаходились, і всім воїнам, що перебувають у будь-яких місцях, щоб цю нашу охоронну грамоту ви тримали і дотримувалися твердо і непорушно в усіх її пунктах і умовах, і щоб ви забезпечили її дотримання аж до закінчення свята Святого Мартина, під загрозою покарання за образу величності, повертаючи тому, хто пред’являє цей лист.

Видано в Петрокові 17 грудня.

Інші схожі листи мають бути видані для Ахмата Султана, якого слід називати сином королівської величності.

У католиків день – 11 листопада; виходить, грамота була дійсна упродовж наступних 11 місяців. Слід думати, що ця грамота була привезена у Крим литовськими послами, хоча в інструкції для них немає про неї згадки. Думаю, що спільні справи, які король збирався обговорювати з Мехмед-Гіреєм, стосувались війни проти Москви.