Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Зміст Густинського літопису за 14 ст.

Микола Жарких

У стовпчику «Джерела в ГЛ» я буду відзначати (+) – якщо в тексті відповідної книги є запис такого ж змісту, як і в ГЛ; (–) – якщо такого запису немає, тобто посилання помилкове.

У стовпчику «Джерела за порівнянням текстів» я відзначатиму усі входження записів ГЛ в усіх переглянутих джерелах.

Дата Зміст Джерела в ГЛ Джерела за порівнянням текстів
ГЛ-1 6810. 1302 Комета Март. Біл., 206 (+) Й. Б., т. 1, с. 353;
НикЛ, т. 10, с. 174
ГЛ-2 6812. 1304 Помер Андрій Олександрович, князь Московський НикЛ, т. 10, с. 174 – 175;
Не московський!
ГЛ-3 Після нього наступив Михайло Ярославич Тверський НикЛ, т. 10, с. 176
ГЛ-4 Литовський князь Гедимін розбив Льва Даниловича Луцького та Володимира Васильковича Волинського, убив останнього й захопив Володимир Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 76 – 77;
О. Г., Литва, арк. 10 (тут і дата 1304 р.); також Г-П, с. 314;
М. С., т. 1, с. 363 (під 1320 роком);
Виділені імена по-батькові – з Галицько-Волинського літопису.
ГЛ-5 6813. 1305 Похід Гедиміна на Київ Гвагн., О Литві, 20 (+);
Кром. 238 (–);
Март. Біл. 208 (–);
Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 78 – 81;
О. Г., Литва, арк. 10; також Г-П, с. 314;
М. С., т. 1, с. 364 – 366;
М. К., т. 1, с. 543 – 544 (немає такої звістки);
Й. Б., т. 1, с. 353 – 354 (немає такої звістки)
ГЛ-6 Гедимін заснував Троки та Вільно Лит5Л: Баснословний початок Литви, епізоди 83 – 84;
О. Г., Литва, арк. 10 – 10 зв.; також Г-П, с. 314;
М. С., т. 1, с. 369 – 373
ГЛ-7 Гедимін мав безперервні війни з ляхами, крижаками, мазовшанами О. Г., Литва, арк. 10 зв. – 11; також Г-П, с. 314 – 316 (у ГЛ дано неначе резюме цих сторінок);
М. С., т. 1, с. 374 – 376
ГЛ-8 Помер польський король Вячеслав Чех М. С., т. 1, с. 344;
Й. Б., т. 1, с. 355;
Г-П, с. 119
ГЛ-9 Владислав Локоток намагався здобути Польське королівство О. Г., Польща, арк. 30;
М. С., т. 1, с. 345;
Й. Б., т. 1, с. 353 – 355 (боротьба Локотка із Вячеславом чеським)
ГЛ-10 Вячеслав запровадив у Польщі срібні гроші О. Г., Польща, арк. 30 – 30 зв.; також Г-П, с. 118;
М. С., т. 1, с. 344;
Й. Б., т. 1, с. 355
ГЛ-11 У Києві знову почав княжити Іван Данилович Калита, онук Ярослава Найменування князя Івана Даниловича Калитою є в НикЛ, т. 10, с. 211 – в записі про його смерть у 6848 (1340) р.
1, помилкова дата;
2, не в Києві;
3, не онук – праонук Ярослава Всеволодовича
ГЛ-12 6814. 1306 Владислав знову став польським королем О. Г., Польща, арк. 30 зв.; також Г-П, с. 119;
М. С., т. 1, с. 345;
Й. Б., т. 1, с. 357
ГЛ-13 У Великопольщі обрали Генрика, який воював з Локотком за королівство О. Г., Польща, арк. 31 (згадка про Генрика – без Великопольщі); Г-П, с. 119 – 120 (війна Локотка проти Генрика, без характерних подробиць, наявних у ГЛ);
М. С., т. 1, с. 345;
Й. Б., т. 1, с. 357 (з подробицями, наявними в ГЛ)
ГЛ-14 6815. 1307 Помер митрополит Максим НикЛ, т. 10, с. 176
ГЛ-15 6816. 1308 Висвячено митрополита Петра (від патріарха Афанасія) НикЛ, т. 10, с. 176
ГЛ-16 його чудотворні мощі й нині в Москві цілі НикЛ, т. 10, с. 191 – 194 (під 6834 р.; з великого оповідання про Петра у ГЛ дано неначе резюме)
ГЛ-17 6817. 1309 Карл з Тріра, 13-й магістр пруський, почав безкінечну війну з ляхами О. Г., Прусія, арк. 8, також Г-П, с. 469 (тут названий 13-м магістром, і дата 1309 р.);
М. С., т. 1, с. 349 (Карл з Тріра обраний в 1309 р., і його війни з поляками; але немає «13-го магістра»);
Й. Б., т. 1, с. 364 (під 1311 р., немає визначення «з Тріра»);
ГЛ-18 6830. 1322 Прийшов з Орди Іван Данилович, онук Олександрів, випросивши собі в царя турецького велике княжіння НикЛ, т. 10, с. 195 (під 6836 роком);
1, помилкова дата;
2, не в турецького
ГЛ-19 6832. 1324 21 грудня помер митрополит Петро, і похований у Москві в церкві богородиці НикЛ, т. 10, с. 190 (21 грудня 6834 р.).
Помилковий рік
ГЛ-20 6833. 1325 Королевич Казимир оженився із дочкою Генрика (! [замість Гедиміна]) Альдоною, котру охрестили як Анну. Гедимін віддав усіх полонених поляків, котрих оселили на Підляшші, і ляхи почали мирно жити з Литвою Кром., кн. 11, 240 (+);
Март. Біл., 216 (+);
Гвагн. О Польщі 75 (–), і О Литві 23 (+);
М. К., т. 1, с. 573 (тут є тільки Анна);
О. Г., Литва, арк. 11 (тут є тільки Анна);
в трактаті про Польщу цієї звістки немає;
М. С., т. 1, с. 378 (Альдона тут уперше з’явилась і звідси звідси поширилась);
Й. Б., т. 1, с. 370 (тут є й Альдона);
Г-П, с. 121, 317 (але без Альдони, тільки з Анною)
ГЛ-21 6836. 1328 Висвячено митрополита Феогноста (патріархом Ісайєю) НикЛ, т. 10, с. 195
ГЛ-22 В той час за Ольгерда постраждали у Литві три мученики: Євстафій, Антоній, Іоан, як про те докладніше – у їх житії Житіє [докладніше: Флоря Б. Н., Шлевис Г. . – Православная энциклопедия, т. 2, с. 666 – 668.]
ГЛ-23 6841. 1333 Після смерті Владислава Локотка поляки поставили собі королем його сина Казимира Великого Кром., 251 (+);
Март. Біл., 217 (+);
М. К., т. 1, с. 595;
О. Г., Польща, арк. 31 – 31 зв.; також Г-П, с. 121;
М. С., т. 2, с. 15;
Й. Б., т. 1, с. 388
ГЛ-24 6847 [1339]. 1329 Одна панна народила разом 12 дітей, 11 померли, а один виріс і став біскупом Кром., 260 (–);
Март. Біл., 225 (–);
Гвагн. О Польщі, 71 (–);
У М. К. такого немає (т. 1, с. 601 – 602);
О. Г., Польща, арк. 31 зв. (є запис за 1339 р., але такої звістки там немає); також у Г-П такого немає (с. 122);
У Й. Б. такого немає (т. 1, с. 392)
ГЛ-25 6848. 1340 Прийшов з Орди Семен Іванович на велике княжіння Московське НикЛ, т. 10, с. 212
ГЛ-26 Польський король Казимир у квітні пішов на Русь, захопив і пограбував Львів Кром., кн. 11, 263 (+);
Март. Біл., 228 (+)
М. К., т. 1, с. 603 – 604 (з усіма подробицями, наявними в ГЛ, зокрема, із вказівкою на квітень);
М. С., т. 2, с. 20 (і тут з усіма подробицями, мабуть з М. К.);
О. Г., Польща, арк. 31 зв.; також Г-П, с. 122 (у ГЛ – докладніше);
Й. Б., т. 1, с. 392 (у ГЛ – докладніше)
ГЛ-27 Казимир під час жатви прийшов знову і захопив Володимир, Перемишль, Галич, Лович, Санок, Луків, Любачів, Теребовлю та інше М. К., т. 1, с. 604 (із вказівкою на жнива);
О. Г., Польща, арк. 31 зв.; також Г-П, с. 122 (у ГЛ – докладніше);
М. С., т. 2, с. 20 (з усіма подробицями, наявними в ГЛ, зокрема, із вказівкою на жнива);
Й. Б., т. 1, с. 392 (у ГЛ – докладніше, перелік земель – як в О. Г.)
ГЛ-28 Казимир зібрав сейм, поділив Руську землю на повіти й воєводства, зрівняв руську шляхту у вольностях із польською, Кром., кн. 12, 264 (+);
Март. Біл., 228 (–)
М. К., т. 1, с. 605 (немає згадки про сейм);
М. С., т. 2, с. 20 – 21
ГЛ-29 обмурував муром Львів М. К., т. 1, с. 643;
Й. Б., т. 1, с. 413;
Г-П, с. 124 (в О. Г. такого немає)
ГЛ-30 І так ці повіти й донині залишаються при польських королях О. Г., Польща, арк. 31 зв. – 32; також Г-П, с. 122;
Й. Б., т. 1, с. 392;
ГЛ-31 Ольгерд оженився з Юліаною, дочкою вітебського князя, і заради неї охрестився, і мав з нею шість синів М. С., т. 2, с. 57 (точно як у ГЛ, без дати);
У НикЛ, т. 11, с. 26 названі поіменно п’ять синів Ольгерда від першої дружини (імені й роду якої в НикЛ немає)
ГЛ-32 6851 [1343] Перемиський староста Дашко і Данило Острозький збунтувались, закликали татар, але Казимир не допустив їх за Віслу Кром., кн. 12, 266 (+);
Гвагн., О Польщі, 73 (–)
М. К., т. 1, с. 609 – 610 (без дати);
Й. Б., т. 1, с. 395 (під 1344 роком);
Г-П, с. 122 – 123 (під 1348 роком);
В усіх трьох книгах – докладніше, у ГЛ скорочено
ГЛ-33 6853. 1345 Ольгерд та Кейстут повстали проти Євнута. Кейстут захопив був Вільно. Євнут утік до лісу, там його схопили і привели до Кейстута. Кейстут посадив Євнута у поруб, але Євнут утік Гвагн., О Литві, 24 (+);
Март. Біл. (+);
Кром., 264 (+)
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 9 – 10;
О. Г., Литва, арк. 11 зв. (дата перед 1327 р.); також Г-П, с. 317 (звістка не датована);
М. К., т. 1, с. 604 – 605 (дуже коротко, зокрема, немає згадки, що Євнута ув’язнено; у ГЛ ширше); с. 707 – 708 (докладніше, зі згадкою про ув’язнення);
М. С., т. 2, с. 2 – 3 (під 1329 роком);
Й. Б., т. 1, с. 448 (звістка не датована)
ГЛ-34 і прибіг до Семена, московського князя, і там охрестився як Іоан НикЛ, т. 10, с. 216 (звідси й дату взято)
ГЛ-35 6857. 1349 Любарт Гедимінович оженився, узяв з Москви дочку Костянтина, сестричну московського князя Семена Івановича Стрийк., кн. 12, 424 (–) НикЛ, т. 10, с. 221
ГЛ-36 Ольгерд після смерті першої дружини оженився з Марією, дочкою Михайла Олександровича, князя московського Кром., кн. 12, 266 (–) М. К., т. 1, с. 709;
О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 319;
Й. Б., т. 1, с. 449;
В цих 3 книгах однаково: Марія – дочка тверського князя – 12 синів;
М. С., т. 2, с. 57 – 58 (Марія – дочка тверського князя – 6 синів, без дати);
НикЛ, т. 10, с. 221 (звідси й дата 6857 р., але у ГЛ тут усе безнадійно переплутано).
ГЛ-37 Волинь хотіла відділитися від короля Казимира, але була приборкана мечем Й. Б., т. 1, с. 397 (боротьба Казимира проти Любарта і Кейстута за Волинь; у ГЛ радикально скорочено)
ГЛ-38 Невдовзі Литва почала боротьбу за Волинь з ляхами Й. Б., т. 1, с. 398 – 399 (датовано окресом 1351 року; у ГЛ радикально скорочено)
ГЛ-39 6862. 1354 Сів на великому княжінні Московському Іван Іванович, брат Семена, повелінням татарського царя Чамбека НикЛ, т. 10, с. 227
ГЛ-40 Помер митрополит Феогност НикЛ, т. 10, с. 226 (під 6861 роком)
ГЛ-41 6863. 1355 Висвячено митрополита Олексія (патріархом Філофеєм) НикЛ, т. 10, с. 227 (під 6862 роком)
ГЛ-42 Олексій з благословення патріарха установив день пам’яті литовських мучеників – 14 квітня День пам’яті їх – справді 14 квітня, але встановив його не митрополит Олексій у 1355 р., а патріарх Філофей у 1374 р. [Флоря, Шлевис]
ГЛ-43 Святі мощі митрополита лежать у Москві НикЛ, т. 11, с. 35
ГЛ-44 6865. 1357 Олексій покликаний від татарського царя Чамбека, або Амурата – вилікувати його жінку Тайдулу. Олексій прийшов, співав молебень і вилікував НикЛ, т. 10, с. 229
ГЛ-45 В той же час – 18 квітня – у Москві свічка сама загорілася НикЛ, т. 10, с. 229 (але тут немає вказівки на 18 квітня)
ГЛ-46 Олексія ж відпустили з великою честю. НикЛ, т. 10, с. 229
ГЛ-47 6867. 1359 Сів на княжінні московському Дмитро Іванович, онук Іванів, праонук Данилів, від татарського царя Набруса НикЛ, т. 10, с. 231 (дослівно такого немає)
ГЛ-48 6869. 1361 У Києві на княжінні Федір НикЛ, т. 10, с. 205 (із Повісті про Василя Каліку під 1331 р.)
ГЛ-49 Цього ж року поставили у Львові першого біскупа Кристина Кром., кн. 12, 267 (+) М. К., т. 1, с. 632;
М. С., т. 2, с. 34;
Й. Б., т. 1, с. 408
ГЛ-50 6870. 1362 Московський князь Дмитро зігнав з Галича Московського [розумій – не прикарпатського Галича] князя Дмитра, зі Стародуба Іоана НикЛ, т. 11, с. 2
ГЛ-51 Ольгерд побив трьох цариків татарських, і вигнав татар з Поділля Гвагн., О Литві, 26 (+) Лит5Л: Повість про Подільську землю, епізоди 1 – 5;
О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 318 (без певної дати);
М. С., т. 2, с. 7 (під 1331 роком);
НикЛ, т. 11, с. 2 (під 6871 роком)
ГЛ-52 Цей Ольгерд й інші руські держави прийняв під свою владу, і Київ у Федора відібрав і посадив у ньому свого сина Володимира. І почав володіти тими, кому його предки давали данину НикЛ, т. 11, с. 85 (згадка про князювання Володимира Ольгердовича в Києві, під 6892 роком)
ГЛ-53 6874. 1366 7 квітня в 3-й годині дня було затемнення сонця НикЛ, т. 11, с. 7
ГЛ-54 6875. 1367 Московський князь Дмитро виступив проти тверського князя Михайла Олександровича, заманив його обманом і схопив.
Почувши погані для себе новини з Орди, відпустив Михайла, але потім розкаявся і пішов на Михайла війною.
Михайло побіг до свого зятя Ольгерда, просячи допомоги
Гвагн., О Литві, 26 (– стосується наступного епізоду 55) НикЛ, т. 11, с. 10
ГЛ-55 Ольгерд раптово напав на Дмитра в Москві, але потім помирився НикЛ, т. 11, с. 10 – 11, 14;
О. Г., Литва, арк. 12 зв.; також Г-П, с. 318 – 319
ГЛ-56 6878. 1370 Польський король Казимир був названий Великим не задля хоробрості, але задля мудрості; зміцнив мурами багато міст, надав різним народам у Польщі права й вольності Кром., 263, 279 – 281 (+) М. К., т. 1, с. 641;
Г-П, с. 124;
Й. Б., т. 1, с. 413;
(цей фрагмент з некрологу Казимира у ГЛ сильно скорочено)
ГЛ-57 Мав за жінку жидівку Естер і заради неї дав права жидам М. К., т. 1, с. 644;
Й. Б., т. 1, с. 414 – 415
ГЛ-58 Того ж року і помер, і по ньому настав його сестрінок Людовік угорець М. К., т. 1, с. 641 (смерть Казимира), 649 (Людовік королем);
О. Г., Польща, арк. 32; також Г-П, с. 124, 126;
М. С., т. 2, с. 44 (смерть Казимира), 46 (Людовік королем);
Й. Б., т. 1, с. 412 (смерть Казимира); 417 (Людовік королем)
ГЛ-59 6882. 1374 Помер митрополит Олексій, його святі мощі лежать у Москві НикЛ, т. 11, с. 29 – 35 (ціла повість з нагоди смерті Олексія, під 6886 роком).
У ГЛ – помилкова дата
ГЛ-60 6884. 1376 Король Людовік поставив перших біскупів у Перемишлі та Володимирі Кром., кн. 13, 291 (+) М. К., т. 1, с. 668 (вище, на с. 665 – дата 1376 р., а далі, на с. 670 – 1378 р.);
М. С., т. 2, с. 54 (1377 р.);
Й. Б., т. 1, с. 433 (перед тим, на с. 430, зазначена дата – 1376 р., а далі, на с. 434 – 1377 р.);
Г-П, с. 128 (в епітафії Людовику під 1382 р.; текст у ГЛ відмінний від Г-П)
ГЛ-61 Висвячено митрополита Пимена (патріархом Нілом), але Дмитро Московський його не прийняв. І мав [Пимен] великі сварки з митрополитом Кіпріаном, який був висвячений після нього, але на митрополії не сидів В ГЛ маємо резюме «Повісті про Митяя» з НикЛ, т. 11, с. 35 – 41;
наведені в ГЛ подробиці – с. 40 – 41.
ГЛ-62 6886. 1378 Німець у Венеції винайшов вогняну стрільбу та бронзові гармати М. С., т. 2, с. 56
ГЛ-63 Висвячено митрополита Кіпріана (патріархом Нілом) НикЛ, т. 11, с. 40
ГЛ-64 6889. 1381 Ягайло, князь литовський, мав великі суперечки за Литовське князівство зі своїм стриєм Кейстутом, а потім з його сином Вітовтом. Але потім Ягайло з Вітовтом помирилися Кром., кн. 13, 294 (– не в 13-й кн.!);
Гвагн., О Прусії, 45 (–);
Кром., О Прусії, 53 (–)
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 18 – 57;
М. К., т. 1, с. 707 – 711 (дата 1381 р. на с. 709; тут нема згадки про укладення миру);
О. Г., Литва, арк. 13 – 13 зв.; також Г-П, с. 319 – 320;
Й. Б., т. 1, с. 449 – 452;
М. С., т. 2, с. 60 – 67;
Оповідання, подане у 3 останніх книгах, у ГЛ кардинально скорочено
ГЛ-65 6892. 1384 Висвячено митрополита Діонісія (патріархом Нілом), але й він не сидів на митрополії НикЛ, т. 11, с. 84 – 85
ГЛ-66 6894. 1386 Після смерті польського короля Людовіка Ягайла обрано польським королем, і дано за жінку Ядвігу Людвигівну, з нею й був коронований Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 58 – 60;
М. К., т. 1, с. 718 – 719;
О. Г., Литва, арк. 14; Польща, арк. 34; також Г-П, с. 320 – 321 (Литва); с. 131 (Польща); (у ГЛ дуже подібно до написаного в розділі «Литва»)
М. С., т. 2, с. 74 – 75;
Й. Б., т. 1, с. 473 – 475 (у ГЛ – рішуче скорочено)
ГЛ-67 А його брат Скиргайло залишився на Литовському князівстві, і з ним Вітовт мав велику суперечку за те князівство Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 70 – 81;
М. К., т. 1, с. 723 (надання Литви Скиргайлу), 724 (боротьба Вітовта);
О. Г., Литва, арк. 15 зв. – 16; також Г-П, с. 324;
М. С., т. 2, с. 81;
Й. Б., т. 1, с. 479;
ГЛ-68 6895. 1387 Ягайло знову прийшов у Литву, у Вільно, і там навернув на християнство всю Литву і Жмудь, а щоб були охочіші до хрещення, давав кожному охрещеному білий одяг Март. Біл., 179 (+);
Кром., кн. 15, 322 (+);
Гвагн., О Польщі, 88 (+); О Литві, 31 (+);
Стрийк. (+)
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізод 61 М. К., т. 1, с. 722;
О. Г., Литва, арк. 15; Польща, арк. 34; також Г-П, с. 322 – 323 (Литва), с. 132 (Польща);
М. С., т. 2, с. 78 – 79 (у ГЛ рішуче скорочено);
Й. Б., т. 1, с. 477 – 478 (у ГЛ рішуче скорочено)
ГЛ-69 В той же час усіх богів литовських викоренив, О. Г., Литва, арк. 15; також Г-П, с. 323;
М. С., т. 2, с. 79;
Й. Б., т. 1, с. 478;
ГЛ-70 і першого біскупа Андрія у Вільні поставив М. С., т. 2, с. 80 (з іменем Андрія);
Й. Б., т. 1, с. 478 (з іменем Андрія);
Г-П, с. 132 (без імені єпископа)
ГЛ-71 В той час багато чільних князів і панів у Литві, і всі брати Ягайла, і його мати були православної грецької віри, котрі тоді обумовили, щоб їм ніхто насильства у вірі не чинив
ГЛ-72 6897. 1389 Помер московський князь Дмитро Іванович, і настав по ньому його син Василь, від татарського царя Тохтамиша Резюме великої повісті: НикЛ, т. 11, с. 108 – 121.
ГЛ-73 Помер митрополит Пимен НикЛ, т. 11, с. 101, 121
ГЛ-74 6898. 1390 Московський князь Василь Дмитрович узяв за жінку Софію, дочку Вітовта Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 82 – 85;
НикЛ, т. 11, с. 123 – 124 (під 6899 роком);
М. С., т. 2, с. 94 (без дати, але після того епізоду 75)
ГЛ-75 6900. 1392 Ягайло закликав Вітовта і помирився з ним і посадив на Литовському князівстві Кром., кн. 15, 322 (+);
Март. Біл., 278 (+);
Гвагн., О Литві, 37 (+)
Лит5Л: Повість про Вітовта, епізоди 86 – 90;
М. К., т. 1, с. 735 – 736 (з датою 1392 р.);
О. Г., Литва, арк. 16 зв. (дата 1392 р.); Г-П, с. 325 (близько до ГЛ, без дати);
М. С., т. 2, с. 93 – 94 (без дати, після подій 1391 р.), с. 95 (дата 1392 р.);
Й. Б., т. 1, с. 487
ГЛ-76 Скиргайло розгнівався і почав суперечку з Вітовтом за князівство, але Ягайло їх помирив і дав Скиргайлу Кременець, Стародуб, Троки М. К., т. 1, с. 736;
О. Г., Литва, арк. 17; також Г-П, с. 326 (дуже близько до ГЛ);
М. С., т. 2, с. 95, 98;
Й. Б., т. 1, с. 487 – 488 (про ті самі події, але далеко від тексту ГЛ, і немає міст, наданих Скиргайлу)
ГЛ-77 Вітовт пішов на Київ і вигнав Володимира Гедиміновича, а Київ віддав Скиргайлу Лит5Л: Діяння Вітовта, епізоди 18 – 23;
М. К., т. 1, с. 737;
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326 (тут не вказано по-батькові Володимира);
М. С., т. 2, с. 102 – 103;
Й. Б., т. 1, с. 488 (тут не вказано по-батькові Володимира);
Гедиміновича – помилкою замість Ольгердовича!
ГЛ-78 Вітовт узяв Поділля і віддав королю Ягайлу Лит5Л: Повість про Подільську землю, епізоди 29 – 42;
М. К., т. 1, с. 738 – 739 (з датою 1394 р. і згадкою про передачу Поділля Ягайлу);
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 327 (досить близько до ГЛ);
М. С., т. 2, с. 104 (виразно сказано, що Поділля приєднане до Литви);
Й. Б., т. 1, с. 488 – 489 (докладніше, далеко від ГЛ);
ГЛ-79 Свидригайло, брат Ягайла, утік до пруських крижаків і з ними наробив багато зла у Литві М. К., т. 1, с. 736;
О. Г., Литва, арк. 17; також Г-П, с. 326 (у ГЛ – скорочено);
М. С., т. 2, с. 98;
Й. Б., т. 1, с. 489 (докладніше і далі від ГЛ)
ГЛ-80 6904. 1396 Київський князь Скиргайло Ольгердович був отруєний Лит5Л: Діяння Вітовта, епізоди 27 – 32;
М. К., т. 1, с. 737;
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326;
М. С., т. 2, с. 103;
Й. Б., т. 1, с. 488;
ГЛ-81 Фомою Святогорцем Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 27
ГЛ-82 і покладений у церкві Печерській у головах святого Феодосія. Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 34
ГЛ-83 (Лядські літописці кажуть, що у печері покладений.) М. К., т. 1, с. 737;
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326;
М. С., т. 2, с. 103;
Й. Б., т. 1, с. 488;
ГЛ-84 Вітовт посадив на Київському княжінні Іоана Ольгимонтовича, або Борисовича Лит5Л: Діяння Вітовта, епізод 35;
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 326 (тільки: Ольгимонтового сина);
М. К., т. 1, с. 738 (Яна, Ольгимонтового сина);
М. С., т. 2, с. 104 (Івана Ольгимонтовича);
Й. Б., т. 1, с. 488 (Яна, Ольгимонтового сина);
ГЛ-85 Цей Іоан потім віддав дочку Софію за Ягайла, польського короля, в 1419 р. М. С., т. 2, с. 159 – 160 (1422 р., Софія – дочка кн. Андрія Івановича Гольшанського);
Й. Б., т. 1, с. 574 (тут Софія названа тільки дочкою київського князя; вище, на с. 567, поставлена дата – 1419 р.; наступна дата 1424 р. – на с. 582 – відноситься до шлюбу та коронації Софії);
Г-П, с. 139 (під 1424 р.)
ГЛ-86 6905. 1397 Вітовт переміг татар і оселив одну орду біля Вільно Кром., кн. 15, 327 (+);
Март. Біл., 281 (+);
Гвагн., О Польщі, 90, О Литві, 37 (+)
М. К., т. 1, с. 749;
О. Г., Литва, арк. 17 зв.; також Г-П, с. 133, 327;
М. С., т. 2, с. 111;
Й. Б., т. 1, с. 495
ГЛ-87 Татарський цар Темір-Кутлуй, НикЛ, т. 11, с. 172
ГЛ-88 тобто Тамерлан, переміг турецького царя Баязета, закував його у золоті кайдани і всадив до залізної клітки, О. Г., Литва, арк. 18 (з датою 1397 р.); також Г-П, с. 327;
Й. Б., т. 1, с. 495 (тільки без золотих кайданів)
ГЛ-89 а коли сідав на коня, ступав на плечі Баязета як на підніжжя Й. Б., т. 1, с. 496 («і по ньому на коня сідав»)
ГЛ-90 Помер митрополит Діонісій, який не сидів на митрополії НикЛ, т. 11, с. 85 (6893 р., загальна згадка), 86 (6894 р., запис про смерть, з іменем патріарха Ніла).
У ГЛ – помилкова дата
ГЛ-91 6906. 1398 Едигей, гетьман Тамерлана, здобув місто Кафу в Тавриці Й. Б., т. 1, с. 496 (Едигей – гетьман Тамерлана), 497 (татари здобули Кафу в Тавриці). У Бельського ця подія датована 1398 роком
ГЛ-92 6907. 1399 Татарський цар Тамерлан пішов на Руську землю. Проти нього вийшов Вітовт і був переможений на Ворсклі Кром., кн. 15, 328 (+);
Март. Біл., 282 (+)
М. К., т. 1, с. 750 – 752 (без певної дати) О. Г., Литва, арк. 18; також Г-П, с. 133, 327 – 328 (тут датовано 1397 р.);
М. С., т. 2, с. 112 – 117 (тут датовано 1397 р.);
Й. Б., т. 1, с. 495 – 497 (тут датовано 1398 роком);
до Бельського дещо додано з НикЛ, т. 11, с. 174 (зокрема, тут датовано 6907 роком);