Запозичення з «білоруського» літопису
Микола Жарких
Після «Повісті про Свитригайла» у «Вітовтовому» літописі йде скорочена версія Смоленського літопису, яка запозичена з «білоруської» традиції. Детально про це – в окремому розділі. З нього видно, що докладніші запозичення були зроблені в Віт4Л, а скорочені – у Віт6Л і наступних «литовських» літописах.
В цей же час (в середині 15 ст., після 1446 р.), при остаточній компоновці Віт4Л хронологічна лакуна між закінченням «Діянь Вітовта» в 1397 р. і з’їздом правителів у 1430 р. була заповнена виписками з літопису «білоруської» традиції.
Із порівняльної таблиці видно, що літописи, які містять цю вставку, діляться (по вертикалі) на три групи: єдиними представниками першої і третьої груп виступають Віт4Л та Лит1Л, а другу групу утворюють Віт6Л та залежні від нього літописи. Ця друга група дуже виразно характеризується міфічним іменем «Промчеслов» в оповіданні про битву на Ворсклі, про що детальніше я говоритиму в окремому розділі.
Неважко помітити, що джерело записів Віт4Л + Віт6Л – це наш добрий знайомий Біл0Л:
№ | Подія | Віт4Л | Віт6Л | № епізодів Біл0Л |
1 | Тімур-Кутлук переміг Тохтамиша, і той утік до Литви | 6903 р. | – | 152 |
2 | Вітовт захопив Смоленськ | 6903 р., 28 вересня | – | 154 |
3 | Битва на Ворсклі | 6906 р. | Без дати, Промчеслов | 160 |
4 | Кн. Юрій Святославич відвоював Смоленськ | 6909 р. | Без дати | 164 |
5 | Знамення (сонячне затемнення) | 6923 р., 7 червня, на св. Федота | – | 209 |
6 | За наказом Вітовта поставлено митрополитом Григорія Цамблака | 6924 р., 15 листопада | – | 212 |
7 | Татари воювали біля Києва | 6924 р., Печерський монастир | Без дати | 216 |
8 | Епідемія у Новгороді, Ладозі, Русі, Порхові, Пскові, Торжку, Твері, Дмитрові | 6924 р. | Без дати. В Новгороді і Москві… [далі як у Віт4Л] | 218 |
9 | Знамення (сонячне затемнення) | – | Того ж року, на Благовіщення у понеділок на страсному тижні [25.03.1415 р.] | |
10 | Пожежі в Москві та Смоленську | – | Того ж року | 208 |
11 | Поставлення Цамблака | – | скорочено | 212 |
12 | Народився кн. Ярослав Лінгвенович | 6919 р. | – | 194 |
13 | [Митрополит] в Луцьку призначив Єфимія турівським єпископом | 6920 р., 8 вересня | – | 197 |
14 | [Митрополит] поїхав з Галича до Москви | 6920 р., 1 серпня | – | 198 |
15 | Кн. Дашко Острозький узяв Кременець і звільнив Свитригайла | 6926 р., 150 коней | винських бояр [замість волинських], 500 коней | 220 |
Легко бачити, що всі записи Віт4Л та Віт6Л є повними запозиченнями або скороченнями Біл0Л, в тому числі така екзотика, як епізоди 13 – 14, котрих нема в жодному іншому літописі (докладніше – у розділі «Літопис митрополита Фотія»).
Перебивки хронології в таблиці, на мою думку, пояснюються плутаниною в самих списках. Так, в Віт4Л епізоди 12 – 14 потрапили не на місце, вони повинні були б стояти між епізодами 4 та 5. Аналогічна плутанина – у Віт6Л: там епізоди 9 – 11 мають стояти на місці епізодів 5 – 6.
Особливо треба звернути увагу на епізод 9. В Біл1Л та Біл2Л зазначено, що в 6923 році Благовіщення (25 березня) було в понеділок на святому тижні (це дійсно відповідає 1415 року). І трохи далі йде запис про сонячне затемнення 7 червня. Писар Віт6Л тут щось переплутав (або мав дефектний протограф), об’єднав ці записи і дав свій опис затемнення. Цей запис слід вважати результатом самодіяльності автора Віт6Л, а не використанням іншого джерела.
В плані змісту ці виписки з Біл0Л дуже однорідні – всі вони зосереджені довкола особи Вітовта. Автор Віт4Л, не маючи власних матеріалів, щоб заповнити зазначену лакуну, скористався тим, що знайшов у Біл0Л. Один запис (15) стосується Свитригайла, рання біографія якого також була для автора невідомою.
Епізоди 16 – 17 в складі Лит5Л також запозичені з Біл0Л – писарю здалось незрозумілим, чому у виписках попередніх літописів пропущено здобуття Смоленська. Натомість епізод 18 подано дуже скорочено, так що його джерело не можна встановити. Про похід Вітовта на Новгород (власне, на Порхов) повідомляють майже всі великоруські літописи, в тому числі літопис Авраамки, який потрапив у Велике князівство Литовське в останній третині 15 ст. Але стилізація запису в Лит4Л не подібна до цих літописів, і конкретне джерело не можна встановити.
Ці доповнення в Лит5Л (та залежному від нього Лит6Л) також висвітлюють діяльність Вітовта, котрий власне цікавив літописця.