Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Географічні назви

Микола Жарких

Розглянемо географічні назви, представлені у Рогозькому літописці (повторяю – тільки в частині за 1355 – 1374 роки), і подивимось, про що вони говорять. Для менше відомих назв у таблиці подано посилання на Вікіпедію, невідомі назви відзначено знаком (?).

Назва Епізоди Число епізодів %
1 Александрія (Єгипет) 183 1
2 Андріївське [1] 198 1
3 Антіохія (Сирія) 183 1
4 292 297 312 3
5 147 1
6 51 1
7 135 1
8 79 82 144 3
9 79 182 257 359 4
10 Брянськ 20 24 25 106 132 256 6
11 Великий Новгород 52 65 70 89 95 110 125 126 127 128 171 172 173 174 175 182 184 185 186 207 208 209 210 211 212 234 235 249 250 251 252 253 302 306 307 326 328 330 342 343 347 41 6.9
12 Вельнев (, Естонія) 210 1
13 360 1
14 Владимир 26 62 99 100 101 113 114 289 8
15 Волинь 22 1
16 Вологда 187 1
17 41 248 262 271 273 282 6
18 Волхов ріка 342 1
19 (Кіров) 359 360 2
20 72 118 2
21 147 206 214 244 4
22 Двина (Північна) 176 187 2
23 227 319 2
24 323 1
25 Єрусалим 183 301 2
26 65 1
27 264 265 2
28 210 236 2
29 136 151 198 221 238 239 240 246 286 314 321 323 338 344 349 356 16
30 313 1
31 Киш () 141 1
32 Кіпр острів 183 1
33 Ковно () 240 241 2
34 106 112 144 188 227 5
35 Коршева () 106 134 2
36 Кострома 66 297 302 3
37 325 2
38 Литва 20 21 22 25 35 40 41 50 53 68 88 96 103 104 130 131 132 134 139 152 156 167 193 198 216 223 224 225 228 229 231 232 247 261 267 268 270 279 280 296 318 320 322 334 357 45 7.5
39 332 1
40 Маркваш (? десь біля р. Сура) 360 1
41 133 1
42 Мисюрь (Азербайджан та / або північний Іран) 31 1
43 41 1
44 107 297 2
45 Москва 1 17 18 23 27 34 36 37 46 56 78 80 97 98 99 108 113 115 116 123 124 142 144 146 147 149 150 154 165 168 178 186 187 188 189 191 194 196 201 202 207 217 218 220 223 224 226 227 231 232 234 237 246 248 256 258 259 262 264 272 273 274 279 287 290 291 294 295 295 298 299 310 312 314 315 317 318 327 333 334 336 337 338 346 347 350 354 356 363 89 14.9
46 53 1
47 4 1
48 79 169 1
49 Нижній Новгород 12 84 120 121 122 123 137 140 144 147 153 182 203 204 205 257 275 284 305 324 325 358 365 23 3.9
50 Новий Городок на Волзі (? ?) 179 196 217 219 237 5
51 Новий Городок Німецький () 252 307 2
52 106 1
53 Нукурія (? Північний Урал?) 175 1
54 229 1
55 Орда 12 23 24 29 30 31 32 33 34 35 36 40 43 45 46 47 55 57 58 59 60 61 63 69 72 78 79 80 81 84 87 90 91 97 105 106 108 113 114 115 145 204 254 263 267 281 285 293 264 295 298 299 300 310 336 338 344 345 354 358 60 10
56 Ока ріка 346 1
57 Орнач (, можливо, область, а не місто) 47 1
58 (Московський) 277 1
59 35 98 142 144 288 320 364 365 8
60 215 320 323 3
61 170 278 316 322 340 5
62 Псков 74 102 125 128 177 210 211 212 234 252 10
63 ріка 205 1
64 19 41 54 68 216 5
65 215 264 2
66 6 7 72 86 117 155 6
67 308 1
68 Рязань 8 18 37 45 46 168 170 278 315 316 322 345 12
69 Сар [2] 141 1
70 10 79 85 360 4
71 361 362 2
72 135 1
73 315 1
74 Смоленськ 9 20 21 24 49 51 53 152 156 224 243 248 270 334 14
75 3 11 2
76 5 60 61 62 69 85 97 98 108 111 114 116 121 129 145 146 147 148 165 166 188 353 22 3.8
77 ріка 204 1
78 ріка 325 360 2
79 Твер 26 27 28 34 35 38 39 40 42 43 44 48 50 67 71 75 76 82 90 91 92 94 96 103 107 131 133 138 139 157 158 159 160 161 162 163 164 167 179 180 181 190 193 194 195 196 197 198 199 200 201 217 218 220 222 223 237 245 246 258 259 260 261 262 263 267 268 270 281 282 285 291 292 293 297 300 313 314 319 321 323 328 329 331 332 334 336 337 339 341 343 348 349 350 351 352 96 16.1
80 165 171 172 309 323 328 329 330 331 9
81 ріка 230 1
82 ріка 348 1
83 297 1
84 Хвольхле (?) 228 1
85 Хорвач () 215 1
86 Царгород (Стамбул, Турчеччина) 13 15 22 183 4
87 область 175 1
88 Юр’їв (, Естонія) 102 125 128 211 4
Разом 597

1. Найкраще, на мою думку, підходить у Рамешківському районі Тверської області, яка лежить якраз на півдорозі від Твері (70 км) до Кашина (50 км).

2. Згідно В. А. Кучкіна, ця назва могла стосуватись пізнішого села Сари, яке знаходилось на лівому березі р. Сура више [Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIV вв. – М.: Наука, 1984, с. 228].

Якщо згрупувати назви за належністю до земля / князівства, нерівномірність розподілу уваги стане ще очевиднішою:

Назва землі / князівства Епізоди Число епізодів %
Москва 1 17 18 23 27 34 35 36 37 41 46 56 78 80 97 98 99 106 108 112 113 115 116 123 124 136 142 144 146 147 149 150 151 154 165 168 178 186 187 188 189 191 194 196 198 201 202 207 217 218 220 221 223 224 226 227 230 231 232 234 237 238 239 240 246 248 256 258 259 262 264 272 273 274 277 279 286 287 288 290 291 294 295 295 298 299 310 312 314 315 317 318 319 320 321 323 327 332 333 334 336 337 338 344 346 347 349 350 354 356 361 362 363 364 365 115 21
Твер 26 27 28 34 35 38 39 40 42 43 44 48 50 67 71 75 76 82 90 91 92 94 96 103 106 107 131 133 134 138 139 157 158 159 160 161 162 163 164 167 179 180 181 190 193 194 195 196 197 198 199 200 201 215 217 218 219 220 222 223 237 245 246 258 259 260 261 262 263 264 265 267 268 270 281 282 285 291 292 293 297 300 313 314 319 321 323 328 329 331 332 334 336 337 339 341 343 348 349 350 351 352 135 103 20
Орда 10 12 23 24 29 30 31 32 33 34 35 36 40 43 45 46 47 55 57 58 59 60 61 63 65 69 72 78 79 80 81 82 84 85 87 90 91 97 105 106 108 113 114 115 144 145 169 185 204 254 257 263 267 281 285 293 264 295 298 299 300 310 336 338 344 345 354 358 359 360 70 14
Великий Новгород + Псков 52 65 70 74 89 95 102 110 125 126 127 128 165 171 172 173 174 175 177 182 184 185 186 207 208 209 210 211 212 234 235 236 249 250 251 252 253 302 306 307 308 309 326 328 330 331 342 343 347 49 10
Литва 20 21 22 25 35 40 41 50 53 68 88 96 103 104 130 131 132 134 139 152 156 167 193 198 215 216 223 224 225 228 229 231 232 240 241 247 261 267 268 270 279 280 296 318 320 322 323 334 357 49 10
Суздаль + Нижній Новгород 5 12 60 61 69 84 85 97 108 111 114 116 120 121 122 123 129 137 140 141 144 145 146 147 148 153 165 166 182 188 203 204 205 206 214 244 257 275 284 305 324 325 353 358 360 365 46 9
Смоленськ 9 19 20 21 24 25 41 49 51 53 54 68 106 132 152 156 216 224 243 248 256 270 334 23 4
Рязань 8 18 37 45 46 168 170 278 315 316 322 340 345 13 3
Інші 3 4 6 7 11 13 15 22 26 31 62 66 72 86 99 100 101 102 106 107 113 114 117 118 125 128 155 175 176 183 187 211 228 229 252 289 292 297 302 307 312 210 301 313 359 360 46 9
Разом 514

Розподіл назв Рогозького літописця за…

Розподіл назв Рогозького літописця за князівствами

Картосхема розподілу назв Рогозького…

Картосхема розподілу назв Рогозького літописця за князівствами (креслення Дмитра Вормана)

Всі назви, згадані в цій частині РогЛ, можна поділити на дві групи. До першої належать «зовнішні» назви – 19 об’єктів (22 %), 136 згадок (23 %). 78 % об’єктів та їх згадок належать до прямокутника, який охоплює великоруські землі.

Загальна картосхема географічних назв…

Загальна картосхема географічних назв Рогозького літописця

Числа відповідають номерам об’єктів у таблиці

Із цих зовнішніх назв дві стосуються сусідів Великорусії – це Литва та Орда (разом 105 згадок, 18 %), причому назва «Орда» має не так географічне, як політичне значення. Коли літописець писав «князь поїхав до Орди», він мав на увазі не прогулянку степами, а зустріч з царем; тобто Орда – це царська ставка, центр політичної влади. В Орді РогЛ знає тільки 4 міста (Сарай – Бездеж – Болгар – Жукотин). Чи назва Орнач стосується міста, чи області – не ясно.

Так само в Литві РогЛ знає тільки місто Ковно (але не згадує про Вільно); у непрямий спосіб, через титули князів, згадані Полоцьк та Друцьк.

Решта «зовнішніх» назв – це області або столиці патріархатів (Александрія – Антіохія – Єрусалим – Царгород). Тобто ніякої детальної топографії цих земель Рогозький літописець не знав і не відобразив.

Картосхема географічних назв…

Картосхема географічних назв Великоросії у Рогозькому літописці (креслення Дмитра Вормана)

Стрілки – воєнні дії (з позначенням років)

Зовсім інша ситуація із назвами Великоросії. Назв областей тут немає зовсім, натомість представлені назви міст, сіл і річок (часом досить малих). Крайніми пунктами на південному заході виступають Смоленськ, Мстиславль і Брянськ. Далі на захід і на південь, на землях сучасних Білорусії та України, РогЛ не знає ніяких об’єктів. Це нам треба запам’ятати на майбутнє.

Із загального прямокутника, який має на півночі Вологду, на сході – Курмиш на ріці Сурі, на півдні – Новосиль і на заході – Ізборськ, можна виділити центральну частину площею приблизно в ¼ цього прямокутника. Ця частина обмежена Весьєгонськом на півночі, Переславлем-Залеським на сході, Любутськом (Калугою) на півдні і Ржевом на заході. Центр такого меншого прямокутника лежить біля Конаково на Волзі – якраз на півдорозі від Твері до Москви. Оце і є область географічної компетентності РогЛ, і ми бачимо, що саме тут зосереджена переважна кількість воєнних походів, згаданих в РогЛ.

Висновок з цього аналізу простий – всі маловідомі або мало зрозумілі назви в РогЛ відносяться до дрібних об’єктів із окресленої нами найвужчої області.

До таких назв відноситься Хорвач (згідно В. А. Кучкіна, в 16 ст. так звалась волость між Микулином і Погорілим Городищем [Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIV вв. – М.: Наука, 1984, с. 148]), Родня (це не «наша» Родня при впадінні Росі до Дніпра, а містечко такої ж назви на Волзі, вище Стариці).

Відноситься до цих назв і потрібна нам Синя Вода, яку треба шукати на території Тверського князівства.