Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

«Литовські» літописи

Микола Жарких

або Міф у період квітів

Розвиток тексту «Повісті про Подільську землю» (ППЗ) у складі литовських літописів я докладно розглянув у своїй роботі, присвяченій цим літописам.

Тепер прийшов час скористатись плодами цього джерелознавчого аналізу для розгрому міфу про битву на «Синіх Водах».

У списках «литовського» літопису 16 ст. є чотири варіанти повідомлення про цю «битву», і всі вони основані на первісній редакції «Повісті про Подільську землю», не додаючи до неї жодного біта нової інформації.

1. Списки Лит6Л та Лит7Л передають оповідання про битву загалом так, як і первісна редакція, тільки в них немає назви Синя Вода. Важко вирішити, чи це була свідома правка, чи просто механічний пропуск в Лит6Л (текст ППЗ в Лит7Л переписано з Лит6Л, і ця особливість успадкована).

2. У списках Віт6Л та Лит4Л (так само як і в пізніших списках) суцільний текст «Вітовтового» літопису розбито заголовками, при цьому писарі погано вникли в зміст тексту і поставили заголовок «О Подольской земле» не на місці, а перед останнім реченням попередного оповідання. Оце кінцеве речення стало неначе першим реченням ППЗ.

Історики, які читали ці тексти, геть не розуміли, що у первісній редакції ніяких заголовків не було і що ці заголовки є наслідком редакційної обробки давнього тексту в 16 ст. Так виникли фантастичні побудови про «воєводу Вітовта на ім’я Ольгерд» – так би мовити, підпоручика Кіже з 14 ст.

3. Значно істотнішої переробки зазнала «битва» у списку Лит5Л. Тут в цілій ППЗ немає ніякого Ольгерда, а всі його діяння приписані Вітовту, в тому числі і «битва» (Синьої Води немає і в цьому списку).

4. Від ППЗ у варіантах Віт6Л або Лит4Л походить і запис М. Кромера (вперше опублікований в 1555 році):

Татар потім нібито Вітовтів гетьман князь Ольгерд побив, і трьох їх цариків забив, котрим Поділля платило щорічну данину […] Отак ті події з литовських історій узяті, у добрій вірі до них у цьому місці записав [Kronika polska Marcina Kromera biskupa warmińskiego. – Sanok : 1857, ; в оригінальному латинському тексті гетьману відповідає legat, а царикамducibus, тобто князі: De origine et rebus gestis Polonorum libri XXX. – Basileae: I. Oporium, 1558, ; в польському перекладі відчувається вплив М. Стрийковського]

Перед цим фрагментом Кромер викладає «Діяння Вітовта», а після нього продовжується виклад ППЗ. Таким чином, даний фрагмент однозначно можна пов’язати з якимось списком «Вітовтового» чи «Литовського» літопису. Побачивши, що перед тим мова йде все про Вітовта і після цього – знову про Вітовта, Кромер раціоналізував текст, зробивши Ольгерда полководцем Вітовта. Слова, виділені мною півжирним, виражають сумнів автора у правдивості сказаного: мовляв, за що купив, за те й продаю. Кромер не мав повного набору джерел, який маємо ми, але в нього було вірне почуття історика.

Язичницькі імена ніколи не повторюються, і наявність двох Ольгердів – великого князя і полководця у Вітовта – природно, повинна була збудити підозру. Я не можу знати, чи так міркував Кромер, але ці сумніви самі собою випливають з самого тексту, який він мав.

5. Ще сильнішої переробки зазнала ППВ у Лит1Л, але напрямок її протилежний до Лит5Л. Із ППВ викреслено Вітовта, і всі його діяння приписані Ольгерду. Окрім того, повість кардинально скорочена і вставлена в середину «Повісті про Вітовта», саме там де остання розповідала про діяння Ольгерда. У такий спосіб автор Лит1Л намагався вставити ППЗ (і «битву на Синіх Водах» зокрема) у загальний контекст.

В Лит1Л перед ППЗ поставлена дата – «1351 рік». Оскільки у Стрийковського, який активно використав Лит1Л, дата цієї події інша, я припускаю, що в тому ранньому списку (автографі?) Лит1Л, яким користувався Стрийковський, цієї дати не було, а вставлена вона була уже в 17 ст. під час переписування списку Биховця латинською абеткою (так вважає і Сергій Полехов на підставі нововиявленого рукописного фрагменту Лит1Л [Полехов С. В. Летописная «Повесть о Подолье». – Древняя Русь. Вопросы медиевистики, 2014 г., ]). Тому цю дату слід вважати дослідницьким припущенням писаря 17 ст. – йому, так само як і нам, було цікаво, коли ж сталася ця подія. Ніякого джерельного значення ця дата, як і взагалі всі розглянуті варіанти «литовського» літопису, не має.

Але всі ці зміни мають і дещо спільне – а саме, писарі були незадоволені з того, що окремі епізоди ППЗ не пов’язані між собою у якусь загальну картину. От вони – кожен по-своєму – і намагались «раціоналізувати» цю вигадку 15 ст., вставити її у якийсь загальніший контекст.