Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Нариси з історії східної… / Ефемерний «київський князь… / Літописна «Повість про… / Но…

Ефемерний «київський князь Федір»

Літописна «Повість про Василя Каліку»

Новгородський 1-й літопис
молодшого ізводу

Микола Жарких

Корисну для нашої теми версію ПВК дає Новгородський 1-й літопис молодшого ізводу (Н1ЛМІ, 1446):

(Н1М-1 = Н1С-1) В лѣто 6838 [1330]. Пострижеся въ скиму архиепископъ Моисии по своеи воли, и много молиша и новгородци всѣмъ Новымгородомъ с поклономъ, дабы сѣлъ пакы на своемъ престолѣ, и не послуша их, нь благослови, сице рекши: «изберите себѣ мужа такого достоино того сану, и язъ его благословлю».

(Н1М-2 = Н1С-2) И много гадавше новгородци, и быша безъ владыкы 8 мѣсяць; и възлюбиша весь Новъград от мала и до велика, игумени и попове богомь назнаменана Григориа Калику, мужа добра, кротка и смирена, попа бывша святого Козмы и Дамиана на Холопьи улици; и пострижеся въ святыи аггельскыи образъ, мѣсяца генваря, и нареченъ бысть именем Василии, и посадиша и въ владычнѣ дворѣ, дондеже пошлют к митрополиту.

(Н1М-3 = Н1С-3) В лѣто 6839 [1331]. Приихаша послове от митрополита из Волыньскои земли Федорко и Сменко, на страстьнои недѣли, зовуще на поставление.

(Н1М-4 = С1С-4) Того же лѣта заложи владыка Василии город каменъ от святого Володимера до святои Богородици, а от Богородици до Бориса и Глѣба.

(Н1М-5 = С1С-5) Того же лѣта, на память святого рожества Иоана, мѣсяца июня поиха Василии на владычество ставится в Волыньскую землю, а съ нимъ бояри: Кузма Твердиславль, Валъфромѣи Остафьевъ сынъ тысячкого;

(Н1М-6 = С1С-7) и приихаша в Володимиръ волыньскыи, промысломъ божиимъ и поспѣшениемъ святого духа, и створиша праздникъ свѣтелъ святыя богородица; и поставиша его на память святого апостола Тита;

(Н1М-7 = С1С-9) тогда явися на небеси знамение, звѣзда свѣтла над церковью.

(Н1М-8 = С1С-8) А постави его Феогнастъ митрополит, родомъ Гричинъ, а владыкы: Григории полочкыи, Афанасии володимирьскыи, Федоръ галичкои, Марко перемышлевъскыи, Иоанн холмъскыи.

(Н1М-9 = С1С-10) В то же время приихаша послове изъ Плескова от князя Александра, и от Гидимена послове, и от всѣх князии литовьскых к митрополиту и приведоша со собою Арсѣниа, хотяще его поставити на владычество въ Плесковъ,

(Н1М-10 = С1С-11) не потворивше Новаграда ни во чтоже, възнесошася высокоумъемъ своимъ. Нь богъ и святая Софѣя низлагаеть всегда же высокыя мысли,

(Н1М-11 = С1С-12) зане плесковици измѣнилѣ крестъное цѣлование к Новуграду, посадилѣ собѣ князя Александра из литовъскыя рукы.

(Н1М-12 = НКЛ-2) Арсѣнии же со плесковици поиха посрамленъ от митрополита из Волыньскои земли на Киевъ, на память святого отца Семеона столпъника.

(Н1М-13 = С1С-14) Поиха Василии владыка от митрополита;

(Н1М-14 = С1С-16) яко прииха под Черниговъ,

(Н1М-15 = С1С-17) и ту научениемъ дияволимъ пригнася князь Федоръ Киевьскыи со баскакомъ в пятидесят человѣкъ розбоемъ, и новгородци остерегошася и сташа доспѣвъ противу себе, мало ся зло не учинило промежю ими;

(Н1М-16 = С1С-19) а князь въсприимъ срамъ и отъиха, нь от бога казни не убѣжа: помроша конѣ у его.

(Н1М-17 = С1С-20) И оттолѣ поиха владыка на Брянескъ

(Н1М-18 = С1С-21) и прииха в Торжокъ, на память святого священномученика Акепсимы, и ради быша новоторжьци своему владыцѣ;

(Н1М-19 = С1С-22) а в Новѣгородѣ печалнѣ быша, занеже не бяше вѣсти, нь сица вѣсть промчеся, яко владыку Литва ялѣ, а дѣтеи его избиша.

(Н1М-20) Того же лѣта поиде князь великыи Иванъ в Орду со княземъ Костянтиномъ.

(Н1М-21 = С1С-23) Того же лѣта прииха архиепископъ новгородчкыи владыка Василии в Новъгород мѣсяца декабря, на память святого отца Потапиа, въ день недѣлныи, из Волыньскои земли, и ради быша новгородци своему владыцѣ, а при князи Иванѣ, при посадницѣ Валфромѣи, при тысячкомъ Остафьи. [Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. – М.-Л., 1950 г., .]

Початок цього варіанту очевидно походить від Н1ЛСІ. Це нітрохи не дивно, бо в попередніх роках Н1ЛМІ повторює текст Н1ЛСІ. В Н1ЛМІ втягнуто також записи Н1ЛСІ за 1332 – 1345 рр., хоча вони уже розбавлені новими повідомленнями, яких не було у старшому ізводі. По суті з епізоду Н1М-4 починається розходження текстів старшого і молодшого ізводів, але ми можемо не мати сумніву, що автор Н1ЛМІ мав Н1ЛСІ приблизно в тому ж вигляді, як цей останній літопис дійшов до нас.

Імовірного продовження оповідання про висвячення Василя в Н1ЛСІ вже не було (якщо воно там взагалі було!), тому від епізоду Н1М-4, здається, використано Н4Л: епізод Н1М-12 стилізовано саме так (плутано), як в цих літописах; в епізоді Н1М-19 маємо характерне для них дітей замість бояр; в епізоді Н1М-21 фраза про радість новгородців точно слідує С1ЛСІ або Н4Л, а не скороченому варіанту НКЛ-2. Перші дві особливості ми маємо і в НКЛ-2, але всі три укупі – тільки в Н4Л.

Друга особливість тексту Н1ЛМІ – це скорочення оповідання: повністю опущено епізоди С1С-6, 15, 18, у скороченні дано епізоди Н1М-13 = С1С-14 та Н1М-14 = С1С-16.

Третя особливість – незначні редакційні зміни (відзначені вище піщаним тлом) та модифікації в датуваннях. В Н1М-18 прибуття Василя в Торжок датовано днем (Наесонського), пам’ять якого припадає на 3 листопада (так, як і в С1С-21); прибуття Василя до Новгорода датовано неділею, днем , пам’ять якого припадає на 8 грудня (як в С1С-23); до того ж 8 грудня 1331 р. справді припадало на неділю. Ці зміни я вважаю результатом власних календарних розрахунків автора Н1ЛМІ.

В одному місці (Н1М-10) маємо доповнення з певною політичною тенденцією: проти намірів псковичів виступає не тільки бог, але й свята Софія (алегорично – Новгородська республіка).

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 28

Модифіковано : 13.02.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.