Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Звичай постриження правителя в ченці / Первинний матеріал / Тверський літопис

Звичай постриження правителя в ченці

Первинний матеріал

Тверський літопис

Микола Жарких

Тверський літопис використано за публікацією 2000 р. [Полное собрание русских летописей. Т. 15. Рогожский летописец. Тверской сборник. – М.: Языки русской культуры, 2000 г. – 432 с. ]. Це – пізній літопис дуже складного формування. В початковій частині (до 1285 року) він містить ростовський літописний звод, близький до Єрмолінського та Львівського літописів, із значними запозиченнями з Новгородського 1-го літопису. В частині за 1285 – 1375 рр. він близький до Рогозького літописця. Наступна частина літопису доведена до 1402 р., після якої зроблено новий заголовок і дано короткий огляд історії тверських князів від Ярослава Ярославича (помер 1271 р.) до Івана Михайловича, який почав правити в 1399 р. Далі подано літопис за 1402 – 1499 рр., в якому переважають місцеві тверські записи.

Цей літопис був переписаний в Ростові в 1534 р. – до цього часу і слід відносити об’єднання його ростовських та тверських частин. Десь на початку 17 ст. рукопис потрапив в Україну, власне, до Києва (вивезений козаками Сагайдачного з московського походу 1618 р.?) і був двічі переписаний в 1630-х роках, третій список зроблено також в Києві бл. 1681 р.

Стосовно давньоруських часів літопис подає дуже багато екстраваганцій порівняно з давніми літописами, і більшість з них (або й усі вони) мусять вважатись вигадками 16 ст.

Безпосередньо нашої теми стосується наступна фантазія під 6496 / 988 роком. В цій довгій статті дано окремий заголовок «О Рогнеде», де Володимир оголошує своїй жінці, що тепер він християнин і йому личить мати тільки одну жінку (Анну). Рогніда на це відповіла: «Не хощу раба быти земному цару ни князю, но уневеститися хощу Христови, и восприму аггельскый образ». «Рогнедь же сиа изрекши, пострижеся во мнишеский образ, наречено бысть имя ей Анастасия» [стб. 113].

Ось записи нашої зведеної таблиці, які повністю або скорочено представлені у Тверському літописі: 6691 р. Ольга; 6713 р. Марія; 6714 р. Михалко (з Н1ЛМІ); 6727 р. княгиня Константинова; 6729 р. Твердислав; 6755 р. Константин; 6761 р. Святослав; 6766 р. Олег; 6771 р. Олександр; 6772 р. Андрій; 6777 р. Дмитро; 6779 р. Ярослав; 6784 р. Василь; 6784 р. Марія; 6802 р. Дмитро; 6814 р. Андрій; 6849 р. Іван; 6861 р. Семен; 6863 р. Костянтин; 6867 р. Іван; 6897 р. Дмитро; 6899 р. Ульяна; 6900 р. Борис; 6910 р. Олег; 6943 р. Юрій; 6961 р. Дмитро Шемяка; 6993 р. Марія; 6998 р. Іван.

Записи за 2 пол. 13 – поч. 15 ст. виглядають скороченнями відповідних записів Троїцького літопису. Особливо добре це видно на прикладі Оксинії (6820 / 1312 р.), запису про смерть якої нема в інших літописах. Також про постриження і смерть Данила Феофановича Троїцький літопис повідомляє під 1393 р., а Тверський – під 1377 р. у повісті про смерть митрополита Олексія. Також тільки Троїцький літопис подає звістку про смерть князя Федора Молозького (6916 / 1408 р.), яка в скороченому вигляді читається у Тверському літописі.

Далі ми випишемо тільки такі записи, які не мають відповідників у давніших літописах (ігноруючи стилістичні розбіжності).

В лето 6710 [1202]. Того же лета преставися Михалкова княгины, августа 5, наречена в черьнечестве Феврония, и положена бысть у святей Богородици в Суздале.

А що з цього приводу кажуть класики?

Лаврентіївський літопис: Того лета преставися княгыни Михалкова Февронья месяца августа в 5 день на имя святого мученика Евсегния и положена бысть в церкви святыя Богородица в Суздале.

Літописець Переяслава Суздальського: Того лета преставися княгыни Михалкова Феврония на память святого мученика Евсигения и положена бысть в церкви святыя Богородица в Суждали.

У Радзивилівському літописі цієї звістки немає.

Пам’ять св. Євстигнея – справді 5 августа, тому доповнення в Лаврентіївському літописі може вважатись енциклопедичною довідкою пізнішого редактора. Відомостей про постриження Февронії давні літописи не дають, і цю екстраваганцію Тверського літопису слід вважати невдалим здогадом автора 16 ст.

В лето 6736 [1228] месяця генваря 6, постригся в схиму князь Володимерь Всеволодичь, и преставися, и положен бысть в церкви святыя Богородици Златоверхой. [В ЛЛ – 6735 рік, без місяця і дня. Тут і далі жирним виділяємо надлишкові відомості ТверЛ проти ЛЛ.]

В лето 6736 [1228]. Тоя же зыми Мьстислав Мьстиславичь Торопецкий княжи в Галичи, иде из Галича Киеву, и на пути разболеся, и пострижеся в схиму, и преставися.

В лето 6736 [1228]. Того же лета преставися князь Давыд Муромский в черньцех и в схиме.

В лето 6736 [1228] Князь Константин-Святослав отпусти княгыну свою по совету, восхотевшу и в монастырь, и дасть ей наделок мног; она же иде к братии, пострижеся на пути, идучи в Муром.

В лето 6746 [1238]. Во утреи же видевше князи Всеволод и Мьстислав и владыка Митрофан, яко уже граду их взяту быти, ни надеяхуся не откудо же помощи, в внидоша вси в церковь святыя Богородици, и начаша каятись грехов своих, и елици от них хотяху в аггелскый образ, постриже их всех владыка Митрофан, князей, и княгиню Юрьеву, и дочь, и сноху, и добрыа мужи и жены. [В ЛЛ цього уривка немає, ми порівнюємо з Н1ЛМІ.]

В лето 6752 [1244]. Того же лета месяца мая 4, на память святыа мученице Ирины, преставися великаа княгыны Феодосия Ярославля, в Новегороде, дщи великого князя Мьстислава Мьстиславича, мати великому князю Александру Невскому, постригшися в манастыри святого Георгия, и наречена бысть во мнишеском образе Ефросиния; и положена бысть подле сына своего князя Феодора ярославича. [Надлишок порівняно до Н1ЛМІ. Ім’я Феодосія і титул «велика» запозичені з С1ЛСІ.]

В лето 6821 [1313?]. Преставися княгыны великая Ярославя Аксиньа, а во пострежениа Мариа. [В ТЛ запис докладніший, але чернечого імені немає.]

В лето 6907 [1399]. Повість про смерть тверського князя Михайла Олександровича запозичена (у дещо скороченому вигляді) з С1ЛСІ або інших літописів, які містять цю повість.

В лето 6915 [1407]. Тое же осени преставися Юрий Святославичь в земли Татарской. [Всупереч тому, що записано в ТЛ та інших літописах.]

Тільки після кінця Троїцького літопису Тверський літопис починає подавати оригінальні звістки:

В лето 6922 [1414]. На ту же осень, месяца октобра 12 день, преставися князь Дмитрий Романовичь, во мнишеском чину наречен Прокопий.

В лето 6927 [1419], месяца октобра во 2 день, преставися княгыны великаа Мариа великого князя Ивана Михайловича Тверьского.

В лето 6933 [1425] месяца маа в 22 день, 1 час дни, преставися благоверный великий князь Иван Михайлович Тверскый. [Як не дивно, ТверЛ не згадує про його постриження, на відміну від багатьох інших літописів.]

В лето 6959 [1452]. Преставися великаа княгиня Настасиа Борисова, месяца февраля 12.

В лето 6969 [1461]. Преставися благоверный великый князь Борис Александровичь Тверский, месяца февраля в 10 день.

В лето 6970 [1462]. Преставися благоверный великий князь Василей Васильевичь Московский, месяца марта 28, на память святаго Ионы Варахиси, за 3 неделе до Велика дни. [Пам’ять св. Варахасія – справді 28 березня. І Пасха в 1462 р. припадала на 18 квітня, якраз 21 день після дати смерті. В інших літописах – ніч 27.03, то можна віднести подію й до 28.03.]

В лето 6991 [1484]. Преставися княини великаа Софиа Михаилова, месяца февраля 7, а была за великим князем Михаилом Борисовичем 7 лет. И положены бысть во святем Спасе, от владычна двора, посторонь великыа княины Настасии Борисовы.

В лето 7001 [1493]. Того же лета, в осенинах, месяца ноябра в 6 день, на память святых отец Павла исповедника и Варламия новогородского чюдотворца, преставися князь Андрей Василиевичь Углецкой в нужной смерти. [Пам’ять Варлаама Хутинського – дійсно 6 листопада.]

В лето 7002 [1494] месяца маа, преставися князь Борис Волоцкий, великого князя сын Василиа Василиевича, месяца мая в 26 день.

В цілому слід визнати, що певне джерельне значення має лише кінцева частина літопису (за 1410 – 1499 роки). Для ранішого часу більшість цікавих нам записів є скороченням давніших літописів (як і слід було очікувати), але що гірше – додаткові відомості Тверського літопису проти давніших текстів є наслідком міркувань і енциклопедичних студій літописця 1534 року. Всі ці екстраваганції треба відхилити як такі, що не мають відповідників у давніх авторитетних текстах.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 750

Модифіковано : 16.01.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.