Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Закони Радянського району

Микола Жарких

Непоказний, але історичний крок в напрямку перебудови зробив Радянський район столиці. Без гучних слів тут почали впроваджувати в життя ідею суверенності району (а чим він гірший за Ватікан, який водночас і район Риму, і суверенна держава?). А сталося це так. Конференція Товариства української мови імені Тараса Шевченка одного з районів міста висунула кандидатами у депутати Радянської райради двох громадян, що мешкають на території цієї ж Ради. Проте секретар місцевого райвиконкому Н.Боровик заявила, що громадська організація одного району не має права висунути кандидатів до іншого. Спробували знайти таку заборону у Законі. Але безуспішно – нема там її. Отже, висунення законне.

Та для бравого секретаря Закон – не авторитет.

Спробували ми звернутись до Київської міської виборчої комісії, до В.Граба, бо хтось же мусить стежити за дотриманням Закону про вибори до місцевих рад. Де там! Почули, що, по-перше, міські товариші районними радами не займаються, по-друге, Боровик вчиняє правильно, по-третє, в Законі… Але в Законі В.Граб підтвердження власним словам теж знайти не зміг.

А ми зробили висновок: у кожному районі районна виборча комісія є першою й останньою інстанцією, що тлумачить Закон про вибори. Як розтлумачить – так і буде. Те, що ухвалено ВР УРСР, можна брати до уваги, але виконувати не обов’язково.

І правильно! Досить диктату центру! І взагалі, час за прикладом Ватікану порушити питання про суверенітет Радянського району. Нехай райвиконком за поданням Н.Боровик проголосує за це – і зась усім!

Вперше надруковано в газеті “Голос”, 1990 р., 21.01, № 2 (13), с. 7. Подається за першодруком, в якому мене названо головою Товариства української мови Ленінградського району м.Києва, котрим я не був.