Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Печерський синодик / Соціологія / Службовці

Печерський синодик

Соціологія

Службовці

Микола Жарких

Досить численна група осіб у ПС окреслена термінами їх службового становища. Тут маємо слуг великого князя литовського, великого князя московського і приватних осіб. На даному матеріалі ми не можемо вирішити, чи розрізнялась у цей час державна і приватна служба, чи (я думаю, скоріше) служба великому князю була службою особі, а не абстрактному поняттю держави.

Маємо згадки про воєвод: пана Романа Єлизаровича воєводи Київського (розділ 173); князь Костянтин Іванович Острозький згаданий з титулом «воєвода троцький» (373-0); двічі (379, 388) вписано рід Івана Васильовича, воєводи стародубського (цей останній служив Москві).

Також ми знаємо, що князь Дмитро Путятич (розділ 88) був київським воєводою, але ця його служба в ПС не відзначена.

Маємо згадки про старост: пана Скипоря, старосту житомирського (45); пана Бика Олександровича, старосту вінницького (95); пана Семена Полозовича, старосту овруцького (278).

Один раз згаданий намісник слуцький – пан Звір Волчкович (170).

Окрім того, ми знаємо з інших джерел, що уряди намісників займали згадані в ПС особи: пан Юрій Зиновійович (53), пан Роман Івашкович (66), Яцек Мезя (91), пан Семен Олізарович (169), пан Михайло Гагин (182), пан Яцько Ратомський (197), пана Михайло Павша (259), пан Іван Кошка (298) – всього 8 чоловік. Більшість із них, як бачимо, атестована панами, що свідчить про перевагу цього терміну над великою різноманітністю назв службових посад.

(Про намісника в Печерського монастирі будемо говорити далі.)

З числа дрібніших урядовців маємо згадки про королівських дворян: пана Бориса зі Смоленська (335), пана Шамакова (337), пана Михайла Скипорова (407). І тут бачимо, що титул пан має перевагу перед назвою посади. Слід також звернути увагу, що всі згадки королівських дворян зосереджені в кінці ПС, за моїми міркуваннями, в 1527 – 1530 роках. Можна думати, що ця посада була запроваджена тільки за короля Сигізмунда 1-го.

Один раз (розділ 150) у непрямий спосіб згадано путивльського сотника. Цей запис належить орієнтовно до 1508 р., тобто до часу, коли Путивль уже належав Москві.

Особливу групу утворюють посади, пов’язані з фінансовим господарством. Маємо згадки про казначея смоленського князя Костянтина Крошинського (152), молдаванина Єрофея – писаря і підскарбія князя Костянтина Острозького (368). Маємо згадку про вістярника Сіму (382) – цей термін в Молдавському князівстві також означав казначея.

З числа дрібних слуг можемо назвати Данила – ключника князя Василя Шемячича. (За «Руською Правдою» ключник вважався холопом свого пана.) До цієї ж категорії слуг низького соціального рангу, мабуть, треба віднести дворян Печерського монастиря (розділ 11), слуг печерських (145). Можливо, такі самі монастирські дворяни згадані в розділі 111 під недописаною назвою «Златоверхого».

Безперечно, згаданими в ПС назвами, що стосуються служби, далеко не вичерпується набір таких назв у кінці 15 – на початку 16 ст. Наші спостереження мають бути лише матеріалом (з однієї письмової пам’ятки) для студій над цим предметом. Попередньо можна тільки відзначити тенденцію звати всіх слуг високого соціального рангу панами.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 21

Модифіковано : 17.11.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.