Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)
Посилання сюди (1)

Варіанти тексту другої редакції

Микола Жарких

Текст ПВ стилізовано так, що з нього не можна скоротити буквально жодного слова, тому в стовпчику «Епізод» наведено майже повний текст. Особливо характерні слова й вирази в цьому стовпчику виділено півжирним.

В перекладі оригінальне слово «господарь», яке в сучасній українській мові змінило значення, я передаю словом «володар», а слово «любов» – словом «приязнь».

Жовтим тлом виділено епізоди, які містять тільки славословія, без фактичних даних.

№ Епізод Віт4Л Біл1Л Біл2Л Біл4Л Віт7Л
1 В літо 6939 [1431] + + + + 6938 [1430]
2 Великий князь Вітовт Кейстутович закликав до себе + + + + У великого князя Вітовта Кейстутовича Литовського був з’їзд у Вільні великим государям, і послам, і багатьом людям
3 польського короля Владислава + + + + Брат його Ягайло Ольгердович, король польський [переставлено після (5)]
4 московського великого князя Василя Васильовича [Пропущено: великого] + + + онук його князь великий Василь Васильович Володимирський і Московський, а з ним отець його Фотій митрополит
5 великого князя тверського Бориса Олександровича + + + + +
6 магістра німецького і пруського мистра мистра мистра мистра кунштер магістр пруський
7 магістра ліфляндського мештеря мештеря мистра мещеря ліфляндський магістр
воєвода Іліяш Волоський
8 і великі посли приходили від + + + + +
9 Іоана, царя царегородського [Пропущено: Іоана] + + + Івана Мануїловича з Царгороду
10 римського цісаря + + + + –
11 датського короля дуньского доньского донского индииского (!) –
12 великого князя Івана Рязанського Иона Ивана Иона Иоана Разаньского (!) –
13 волоського воєводи + + + + –
14 і Одоєвські князі самі були + + Подоевъскыя + –
15 і від Великого Новгорода + + + + –
16 і від Пскова + + Опскова + –
17 і від ординського царя посли були + + + + від царя Великої Орди
18 і від інших князів посли були + + + – –
19 у великого князя Вітовта 7 тижнів на його забезпеченні: на день йшло оброку истраве истраве страве 6 тижнів, страве –
20 300 діжок меду + + + + –
21 300 яловиць + + + + –
22 300 баранів + + + + –
23 300 вепрів + + + + –
24 Великий князь Вітовт хотів покласти на себе корону коруну + + + +
Тоді Вітовтові посли були у цісаря римського й у папи, і взяли корону, тобто царський вінець, і пішли до Вітовта
25 і його неприятелі поляки не пропустили корони полянене (!) каруны поляне коруны Як у Біл1Л Як у Біл1Л Його неприятелі – польські пани – не пропустили через свою землю корону, послів Вітовта пограбували і корону забрали
26 і Вітовт захворів, і розпустив великих князів і послів з багатьма дарами + + + + Вітовт дуже образився і розпустив… [далі за текстом Віт4Л]
І Вітовт хотів піти з військом на Польську землю, щоб помститись за образу, але чого бог не хоче – того чоловік не може вчинити. Скоро розхворівся Вітовт
27 А польський король Владислав був у великого князя Вітовта + + + + –
28 і при ньому помер великий князь Вітовт у жовтні на пам’ять св. апостола Якова, брата господня [1] + 23 жовтня Як у Біл1Л Як у Біл1Л і помер 23 жовтня, а правив 38 років
29 Похвала великому князю Вітовту [окремий заголовок] + [Похвала в цьому списку відсутня] – Сказання про великого князя Вітовта [Похвала в цьому списку відсутня]
30 Царську таємницю берегти – це добре, а розповісти про діла великого володаря теж добре [1-1] + + +
31 Хочу вам розповісти про великого князя Олександра Вітовта литовського і руського та інших багатьох земель володаря + + +
32 Писано: «Браття, бога бійтесь, а князя шануйте» [2] боитася [двоїна?] + +
33 От і я хочу розповісти вам про того славного володаря, але не можу ані розказати, ані написати його діла, як не можна нікому випробувати висоти небесної і глибини морської + [Початок, далі перефразовано:] Якби хто міг випробувати висоти небесної і глибини морської, той міг би розповісти про силу й хоробрість того славного володаря Як у Біл2Л
34 Цей великий князь Вітовт тримав велике княжіння Литовське і Руське та багато інших земель, попросту кажучи усю Руську землю + + +
35 Не тільки Руську, але й володар Угорської землі, якого звуть римським цісарем [3], жив з ним у великій приязні + + +
36 Таково ми ся уверило [не дуже розумію!] Тол би ми ся увирило (!?) Толбо ми ся увери (!?)
37 Колись той славний володар перебував у своєму городі Великому Луцьку + + +
38 і послав послів до угорського короля, римського цісаря + + +
39 і наказав йому прибути до себе + + +
40 Він же [Сигізмунд] без жодного непослуху невдовзі приїхав до нього [Вітовта] зі своєю королевою + + +
41 і віддав їм велику честь і дари, і з того часу утвердилась їх велика приязнь + + +
42 Як не здивуватись честі великого володаря – які є землі на сході або на заході, приходять і поклоняються славному володарю, устоце восьтоце востоце
43 що є царем над усією землю + + цісарем
44 і той [хто?] прийшов поклонитися славному царю великому князю Олександру + … Олександру, званому Вітовтом Як у Біл2Л
45 Ще й турецький цар велику честь і дари многі віддавав + турускы +
46 Славний володар, благовірний і христолюбивий цар царегородський, з ним [Вітовтом] у великій приязні жив + + +
47 Також і Чеське королівство велику честь віддало славному володареві, + + +
48 і датський король велику честь і многі дари подав славному володарю великому князю Вітовту доньский донский доньскии
49 В ті ж роки брат його Ягайло тримав престол Краківського королівства, а по-польськи звався Владислав, – і той з ним [Вітовтом] у великій приязні жив Якаило Ягаило Ягаило
50 Коли славний володар Вітовт на яку землю був розгнівався і хотів покарати, король Владислав завжди надавав йому допомогу + + [Додано в кінці:] а іноді і сам приходив йому на допомогу
51 Також інші східні царі служать йому усточнии усточни восточныи
52 Також великий князь московський живе з ним у великій приязні + + –
53 А інші великі князі німецькі служать йому з усіма своїми городами і землями + + [Тільки кінець:] з усіма своїми городами і землями [тому вийшло, що це східні царі зі своїми городами служать]
54 Ті ж великі князі німецькі, по-німецькі магістри, мистрове мистрове мистрове
55 також володар землі Молдавської і Басарабської, волоською мовою воєводи, і Басараб Босарабъския Басараменьскиа
56 також і володар Болгарської землі, по-болгарськи деспот, + + +
57 та й інші великі князі: + + +
58 великий князь тверський + + +
59 великий князь рязанський + + +
60 великий князь одоївський великий князь едоевьский великий князь (!) великии [Пропущено: князь] Одоевъскыи +
61 і Новгород Великий + + +
62 Псков + Великий Псков Як у Біл2Л
63 і просто кажучи, не знайдеться на усьому Помор’ї ані города, ані міста, які б не слухались того славного володаря Вітовта + + +
64 Ті ж великі володарі, царі, великі князі і великі землі [речення не дописано] + [Пропущено: царі] [Пропущено: володарі]
64-а І ще писав тут інших, що у великий приязні жили з ним, а інші твердо служили йому, славному володарю, і честь велику, і великі дари, і багату данину приносили йому, не тільки щороку, але щодня [Тут найкраще:] що тут записав, деякі у великій приязні жили з ним, а деякі твердо служили йому [і далі до кінця. Так є зв’язок з початком речення (64)]
65 Славний володар великий князь Вітовт, коли був гнівався на яку землю, то сам ходив карати [4] + Вітовт, званий Олександром Олександр, званий Вітовтом
66 або сильних своїх воєвод посилав куди хотів + + +
67 і якій з тих великих земель наказував у себе бути, вони без жодного непослуху скоро приходили зі своїми землями до нього + + +
68 І коли якийсь володар не мав сили, він [Вітовт] всі свої раті й сили посилав на допомогу, на його службу + + +
69 Цей великий князь Вітовт у великій честі і славі перебував + Олександр, званий Вітовтом Як у Біл2Л
70 Був він колись в одному зі своїх міст, у великому місті Києві, + + +
71 і присилали до нього великі князі ординські, приходили до нього на службу + + +
72 і просили в нього царя на царство + + +
73 Багато бо й ординських великих царів служили на його дворі + + +
74 Він же дав їм царя Салтана + + +
75 Отой цар, що був на Орді, почувши, що великий той володар відпустив свого слугу на царство, ніяк не наважився противитись славному володарю, покинув царство й утік + + +
76 Цей же Салтан прийшов в Орду і сів на царство повелінням великого володаря Вітовта, і служив йому з великим страхом + + +
77 І по довгому часі помер, гонзне за живот согна за живот гоньзне за живот
78 інші ж ординські старійшини послали своїх послів з великими дарами до славного володаря і просили в нього іншого царя + + +
79 Він же дав їм іншого царя, на ім’я Малого Салтана Салдана + [Скорочено:] на ім’я Малого Салтана
80 Цей Малий Салтан, як сів на царство, ніяк не наважувався не слухатись славного володаря: де коли йому накаже, і він туди кочує + + +
81 Через недовгий час великі князі ординські, ніяк не наважуючись розгнівати славного володаря великого князя Вітовта, щоб не з його руки поставити їм царя, + великі царі [описка замість князі] ординські Через недовгий час і той минувся, і великі князі…
82 послали з великою честю і просили в нього царя + + +
83 Він же дав їм іншого царя, на ім’я Девлет-Берди Давлад-Бердия Давлад-Бердия [Скорочено:] на ім’я Давлад-Бердея
84 Як та ріка, що обходить усю землю, напоюючи людей і худобу, а сама не зменшується, так і славний володар багато царів відпускав на Орду, а у нього ж багато царів [залишалось] + напоюючи людську худобу […] а в него большало царей навчало (!?) … так і славний володар множесто царів [кінець не дописано]
85 Ми ж на попереднє повернемось + + +
86 Цей цар Девлет-Берди недовгий час побув і зник и тому мимо шедшу [? я перекладаю зник] Як у Віт4Л Як у Віт4Л
87 Оці ординські старійшини почули, що славний володар перебуває біля Києва, + + +
88 і прийшли самі, і поклонилися славному володарю великому князю Вітовту, і багато дарів принесли, і просили в нього царя + + +
89 Він же дав їм іншого царя – Магмета + Магнета [Скорочено:] на ім’я Магмета
90 Як від моря множество вод виходить, так і від сього мудрість великого володаря князя великого Вітовта + Як від моря множество вод виходить [далі нема] Як у Біл2Л

1. 23 жовтня у православних, 3 травня у католиків. Тут – православне свято.

1-1. Ф. Сушицький вказав [Західно-руські літописи як пам’ятки літератури. – К.: 1930 р., с. 293], що це – цитата з католицької книги Товіта, 12, 7 (ця книга не входить до православної Біблії).

2. 1-е послання Петра, 2, 17.

3. Це не помилка! (1368 – 1437) був угорським королем від 1385 р., і німецьким (римським) – від 1410 р.

4. У Віт4Л тут, здається, описка: «сам хотяше казнити», а я думаю, треба було «сам ходяше казнити» – або сам карав, або воєвод посилав. Без цієї поправки зникає протиставлення.