Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Дві традиції літописання… / «Литовський» літопис / Баснословний початок Литви / Енцикл…

Дві традиції літописання
Великого князівства Литовського

«Литовський» літопис

Баснословний початок Литви

Енциклопедія Р. Мафеї

Микола Жарких

Ми бачили, що автор БПЛ використав якесь письмове джерело з історії античності, давнього Риму і раннього християнства. Що би це могло бути?

Своїм умом я навряд чи до цього дійшов би, але підказку мені подав Матвій Стрийковський: Volateranus.

Volateranus – це прізвисько Рафаело Мафеї ( (Volaterranus), 1451 – 1522), автора енциклопедії «Commentariorum rerum urbanarum libri XXXVIII» (видання її: Rome, J. Besicken, 1506; Parigi, J. Petit – J. Bade, 1511; ; Basilea, H. Froben, 1530; Lione, S. Gryphe, 1552 та інші – вона тішилась надзвичайної популярністю). Вона складається з трьох частин: Geographia (libri 2 – 12), Antropologia (13 – 23), Philologia (24 – 38).

Ми будемо користуватись паризьким виданням 1526 р., благо воно є в Мережі.

Пракседа

Стрийковський, цитуючи БПЛ, першим дав критику легенду про Параскеву-Пракседу:

Рогволод мав сина Гліба та дочку Параскеву, яка постриглась у черниці в монастирі св. Спаса.

Так доречно пишуть про неї літописці литовські і руські. Але далі щось дивне про неї пишуть:

Параскева поїхала до Риму і там кілька років мешкала, померла і прославлена як свята Пракседа, і на її ім’я нібито й церкву збудовано, де її поховали.

Але я 7 років пильно працював, щоб литовські, руську і польську історію не за здогадами, а за певними доказами подати. І немало церковних книг переглянув, а такої полоцької княжни, яка б у Римі святою Пракседою стала, не знайшов. Знайшов, що за цісаря Антоній Пія була Пракседа, дочка римлянина Пруденція (а не полоцького князя Рогволода!), і вона разом з батьком похована у церкві св. Прісцілли на дорозі Саларія (via Salaria), а Рогволод не у Римі на цвинтарі Прісцілли, але у Полоцьку у св. Софії похований, про що можна прочитати у Volateranus, Antropologia, lib. 18; Carion, lib. 3 [Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, zmodzka i wszystkiej Rusi. – Warszawa : 1846, t. 1, s. 242 – 243].

Отже, Volateranus. 18-а книга трактату присвячена особам з іменами на P (латинське), про яких дано короткі біографічні довідки. В самому кінці книги, на с. 196 звор. ми читаємо, що за імператора Антонія був у Римі сенатор Пруденцій, а в нього – дочка Пракседа. Пракседа збудувала церкву, де пізніше була похована разом з багатьма іншими мучениками.

Тобто посилання Стрийковського було правильним, і можна не сумніватись, що цей запис читав і автор БПЛ, бо його фактичні відомості про Пракседу не перевищують записаного.

Каріон, названий Стрийковським – це (1499 – 1537) – німецький історик і астроном, автор «Хроніки часів світу» [ durch M. Johan. Carion vleissig zusamen gezogen, meniglich nutzlich zu lesen, Wittemberg, 1533]. Великої охоти розбирати цей готичний старонімецький друк у мене немає, хіба би хто інший це зробив.

Таким чином, завдяки Стрийковському ми можемо визначити ще одне джерело БПЛ – енциклопедію Рафаело Мафеї, що дає нам вказівку на час написання твору – після 1506 року, після виходу першого видання енциклопедії.

Сенека

Про Сенеку в енциклопедії Мафеї є досить великий нарис (fol. 202 v.), на цілих пів-сторінки (тоді як більшості імен присвячено 1 – 2 рядки). Тут ми читаємо, що Сенека був Neroni preceptor (учителем, вихователем – так іменував його ще Таціт (, 62), з якого зробив свою довідку Мафеї).

Палемон

В енциклопедії Рафаело Мафеї значиться Palemon Remmius Vicentinus grammaticus Rome (fol. 185) – тобто , римський граматик (сер. 1 ст. н. е.). Оскільки автор БПЛ, як ми цілком певно переконались вище, знав і використав цю енциклопедію, він міг узяти ім’я Палемон і звідси.

На цьому мій запас керосину, відведений на читання Мафеї, скінчився, але може бути, що й інші відомості з історії давнього Риму в БПЛ узято звідти. Питання потребує подальшого вивчення.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 12

Модифіковано : 9.01.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.