Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Література

М.І.Жарких

Переклади

The travels of Macarius, patriarch of Antioch, written by his attendant archdeacon, Paul of Aleppo, in Arabic. Translated by F.C.Belfour. – London : 1829, vol. 1; 1836, vol. 2. [переклад з лондонського рукопису]

Киев и его святыня в половине 17 в. – Киевские епархиальные ведомости, 1872 г., № 14, с. 322 – 338; 1872 г., № 15, с. 350 – 361; 1872 г., № 16, с. 379 – 386; 1872 г., № 18, с. 422 – 431; 1872 г., № 21, с. 490 – 499; 1872 г., № 23, с. 544 – 552; 1872 г., № 24, с. 592 – 600; 1873 г., № 1, с. 1 – 7; 1874 г., № 15, с. 415 – 430. [переклад з Бельфура]

Павел Алеппский [Описание Киева]. – «Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей», К., 1874 г., отд. 2, с. 56 – 91. [переклад з Бельфура]

Аболенский Московское государство при царе Алексее Михайловиче и патриархе Никоне по запискам архидиакона Павла Алеппского. – Труды Киевской духовной академии, 1876 г. [виклад змісту за перекладом Бельфура]

Путешествие антиохийского патриарха Макария, описанное спутником его архидиаконом Павлом Алеппским на арабском языке. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1875 г., № 4, c. 1 – 20; 1875 г., № 1, c. 21 – 68. [переклад Д.Д.Благово з Бельфура]

Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине 17 века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским. – Чтения в обществе истории и древностей российских, 1896 г., № 4. – 156 с. ; 1897 г., № 4. – 202 с. ; 1898 г., № 3. – 208 с. ; 1898 г., № 4. – 195 с. ; 1900 г., № 2. – 246 с. [переклад Г.А.Муркоса з рукопису МГАМИД]

Кордт В.О. Чужоземні подорожі по східній Європі до 1700 р. – Збірник історично-філологічного відділу ВУАН, 1926 р., № 38. – 208 с. [вміщено уривки з опису]

Voyage du Patriarche Macaire d'Antioche: texte arabe et traduction francaise / Basile Radu. – Patrologia Orientalis, 1930, vol. 22, № 1; 1933, vol. 24, № 4; 1950, vol. 26, № 5. [переклад з паризького рукопису].

Алепський П. Подорож патріарха Макара. – Життя і знання (Льв.), 1935 р., №№ 4 – 12; 1936 р., №№ 1 – 8. [переклад В. П. Огоновського з Муркоса?]

Павло Халебський. Подорож Макарія, патріарха Антіохійського. Перша зустріч з Богданом Хмельницьким. Про рівень освіти на Україні в 17 ст. / переклад А.П.Ковалівського. – «Антологія літератур Сходу», Харків, 1961 р.

Kowalska M. Ukraina w połowie 17 wieku w relacji arabskiego podróżnika Pawła, syna Makarego z Ałeppo. – Warszawa : PWN, 1986. – 118 s.

Халебський П. Подорож Макарія, патріарха антіохійського : фрагменти. – Всесвіт, 1985 р., № 12, с. 151 – 153. [переклад Я.Полотнюка?]

Булос ібн аз-Заїм (Павло Халебський). Подорож патріарха Макарія / Переклад Яреми Полотнюка. – Дзвін, 1990 р., № 9, с. 119 – 129. [З лондонського рукопису]

Халебський П. З подорожніх записок. – Київська старовина, 1995 р., № 4, с. 45 – 52. [переклад Я.Полотнюка]

Булос ібн аз-Заїм аль-Халебі Країна козаків. – К. : Козаки, 1995 р. – 84 с. [переклад Миколи Сливинського, примітки Миколи Рябого]

Дослідження

Муркос Г.А. Арабская рукопись описания путешествия Макария, патриарха Антиохийского, составленная сыном его Павлом Алеппским. – Сборник Московского главного архива Министерства иностранных дел, 1889 г., т. 6. [Опису рукопису МГАМИД та відомості про інші рукописи Г.А.Муркос умістив також як додаток до 5-го випуску свого перекладу].

Антонович В.Б. Описание архидиаконом Павлом Алеппским путешествия антиохийского патриарха Макария в Россию в 1653 г. – Чтения в историческом обществе Нестора-летописца, 1899 г., т. 13, отд. 1, с. 161 – 163. [Звістка про надрукування перекладу Муркоса; значення як джерела до історії України.]

Патриарх антиохийский Макарий 17 в. и старейший список его путешествия на Русь архидиакона Павла Алеппского. – Лазаревский ин-т восточных языков (Москва). Труды по востоковедению, 1913 г., т. 38, оттиск, 22 с.

Описувати цей маленький збірничок статей про Макарія та Павла – справжня мука для бібліографа. Опис за обкладинкою та титульним аркушем наведено вище. Після титульного аркуша йде передмова А.Кримського на 1 стор. (датована 1.11.1912 р.), а після нього – новий титульний аркуш, на якому стоїть:

Материалы для выяснения церковной и литературной деятельности антиохийского патриарха Макария XVII в. и описателя его путешествия на Русь архидиакона Павла Алеппского: Извлечения из докладов в Восточной комиссии Московского археологического общества 1909—1912 гг. – М. : 1912 г.

На наступному аркуші стоїть:

Материалы для выяснения церковной и литературной деятельности антиохийского патриарха Макария XVII в. и описателя его путешествия на Русь – архидиакона Павла Алеппского. – Из «Древностей восточных» (Труды восточной комиссии императорского Московского археологического общества, М., 1912 г., т. 4).

От як хочете, так цю брошуру й бібліографуйте. Містить вона такі статті:

– передмову А.Кримського;

– виклад доповіді М.О.Аттаї про рукописи Макарія;

– виклад доповіді А.Ю.Кримського «Мелкие сообщения, могущие способствовать выяснению личности патриарха Макария и автора его путешествия»;

– повідомлення М.О.Аттаї «О новооткрытой рукописи исторического труда патриарха Макария Антиохийского 17 в.»;

Олесницкий А.А. О неисследованном старейшем списке путешествия патриарха Макария в 1654 г. из рукописного собрания А.Е.Крымского.

Ця стаття містить в собі передмову А.Ю.Кримського, в якому викладено історію придбання списку, поправки до перекладу Г.Муркоса на основі арабського тексту списку, російський переклад двох уривків з опису Молдавії, яких немає в перекладах Бельфура та Муркоса. Стаття власне Олесницького має окрему назву «Описание рукописи в ее первой половине» і містить перелік тих місць, де рукопис Кримського (київський список) відходить від перекладу Муркоса.

– Некролог Г.А.Муркоса.

Обкладинка видання з автографом…

Обкладинка видання
з автографом А.Кримського

Варто відзначити, що на примірнику Харківської наукової бібліотеки ім.В.Г.Короленка, яким я користувався, стоїть власноручний автограф А.Кримського: «В Харківську Громадську бібліотеку. А.Кр.» (підкреслюю, що напис зроблено українською мовою).

Збереження цього примірника само є історичним фактом. Нагадаю, що в липні 1941 року чекісти заарештували А.Ю.Кримського (у такий спосіб більшовики оборонялись перед наступом гітлерівців). Згідно радянських порядків, всі друковані видання заарештованого «ворога народу» підлягали знищенню. А тут ми маємо не просто його працю, а ще з його особистим написом. Тим не менше примірник зберігся (можливо, він переховувався у спецхрані).

При цій нагоді висловлюю вдячність працівникам Харківської наукової бібліотеки, які надали мені е-копію цього цінного видання.

Radu B. Voyage du patriarche Macaire: etude preliminaire. – Paris : 1927.

Крачковский И.Ю. Описание путешествия антиохийского патриарха Макария как памятник арабской географической литературы и как источник для истории России в 17 в. – Советское востоковедение, 1949 г., т. 6, с. 185 – 198.

Ковалевский А.П. Описание путешествия Павла Алеппского как источник по истории Украины в эпоху её воссоединения с Россией. – “Збірник наукових робіт, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією”, Хк., вид.Харків.ун-ту, 1954 р., с. 257 – 291.

Полотнюк Я.Є. Питання джерелознавчого дослідження твору Павла Халебського “Подорож патріарха Макарія…” – Історичні джерела та їх використання, 1971 р., т. 6, с. 68 – 82.

Полотнюк Я. Є. Культура України очима арабського мандрівника. – Жовтень, 1976 р., № 11, с. 148 — 152.

Полотнюк Я. Є. Мандрівні записки Павла Халебського як джерело до історії культури України XVII ст. – Дзвін, 1990 р., № 9, с. 124 — 129.