Маршрут подорожі

М.І.Жарких

Завдяки докладності опису можна скласти досить детальний маршрут мандрівки. Ми наводимо його з максимальною кількістю деталей з довідковою метою.

Географічні назви, які Павло записував фонетичним способом, в перекладі Муркоса здебільшого розшифровані з наведенням відповідників, які вживались в кінці 19 ст. Ці розшифровки практично не викликають заперечень, і далі в нашому списку наводяться саме вони (а не оригінальні написання Павла). Більшість назв без особливих проблем можна знайти на сучасник картах: так, для Туреччини я користувався загальногеографічною картою мірила 1 см : 20 км, для Румунії – загальногеографічною картою мірила 1 см : 25 км, для України – географічними картами областей мірила 1 см : 2 км, для Росії – адміністративними картами областей мірила 1 см : 4 км. Ті назви, які я знайшов на цих картах, я виділяю курсивом [в квадратних дужках подаю сучасне написання]. Інші назви, я думаю, можна знайти з використанням карт крупнішого мірила (благо вони вже не секретні).

Записи згруповано у відповідності до сучасних державних кордонів (не кордонів 17 ст.!).

Сирія (1652 р.)

Туреччина (1652 – 1653 рр.)

Румунія (1653 – 1654 рр.)

Україна (1654 р.)

Росія (1654 – 1656 рр.)

Україна (1656 р.)

Румунія (1656 – 1658 рр.)

Туреччина (1658 – 1659 рр.)

Сирія (1659 р.)

Сирія

Отже, 9 липня 1652 р. Макарій та Павло виїхали з Алепо [Халеба]. (Нагадую – всі дати за юліанським стилем).

22 липня – 5 серпня 1652 р. – перебували в Антіохії ([Антак’я]);

Туреччина

5 серпня 1652 р. – прибули до Александретти [Іскендерун]; Паяс; Джиср Альбарнас; Капн Капы; Курд-Кулак [Курткулеги]; Миссис;

14 – 29 серпня 1652 р. – перебували в Адані; далі – Байрам-Паша; Козлук хан [Козолук]; Колик [Гюлек]; Такир [Акчатекир ?]; Султан хан; Чифта хан [Чифтехан];

1 – 8 вересня 1652 р. – Бор; Кирван; Кара-Бунар [Карапинар]; Ісміль;

11 вересня 1652 р. – Конія; Ладик; Балкам; Каплиджа.

18 вересня 1652 р. – Ак-Шехр [Акшехір]; Ісакли [Ісхакли]; Булвуден [Болвадин];

24 вересня 1652 р. – Ескі-Шехр [Ескішехір]; Буз-Оюк [Бозююк]; Єні-Шехр [Єнішехір]; Базарджик [Пазарджик];

28 вересня – 12 жовтня 1652 р. – Бруса [Бурса]; Муданія (на березі Мармурового моря); далі 16 жовтня морем попливли до Константинополя: Принкипе (Принцеві острови, Кизиладалар); Скутарі [Ускюдар];

20 жовтня – 29 листопада 1652 р. – Стамбул.

29 листопада – 14 грудня 1652 р. – Неохорі (Єні-Кей), чекали на корабель.

17 грудня 1652 р. – Терапія; тут корабель був затриманий зустрічними вітрами, а Макарій з Павлом повернулись до Константинополя.

7 січня 1653 р. – відпливли з Терапії; Фанар. Далі до 10 січня морем пливли до Констанци.

Румунія

10 – 12 січня 1653 р. – Кюстенджи [Констанца] (пропливли 300 миль від Константинополя; до гирла Дуная ще лишалось 500 миль; Чорне море має в околі 8000 миль). Інікліца – на острові Дуная. Мачин [Мечин]. Далі пливли Дунаєм.

17 – 19 січня 1653 р. – Галац. Вастанакоджу (Текуч?).

22 січня 1653 р. – Бирлад. Васлуй. Скінтей [Скентея на півдорозі з Васлуя до Ясс].

25 січня – 13 жовтня 1653 р. – перебували в Яссах. Тут наші мандрівники бачили Тимофія Хмельницького, перетерпіли повстання Стефана Георгіци і зміну влади в Молдавії. Виїхавши з Ясс, вони проїхали через Скінтей, Васлуй, Бирлад, Текуч.

21 жовтня – 22 листопада 1653 р. – Фокшани. Роман. Фокшани.

22 листопада 1653 р. – вступили у Валахію. Римник [Римникул-Серат]. Бузеу.

29 листопада 1653 р. – 31 травня 1654 р. – перебували в Тирговіште. Тут їм знову «пощастило» – під час їхнього перебування в місті помер валаський господар Матвій Басараб (19 квітня 1654 р.). Далі – монастир св. Миколи. Філіпешті [тут поруч два села Філіпешті-де-Тирго та Філіпешті-де-Педуре]. Плоєшті. Бузеу. Римник. Фокшани. Текуч. Бирлад. Васлуй.

2 – 6 червня 1654 р. – Ясси. Цецора [Цуцора на р. Прут, на південь від Унген]. Миджашт. Оргеїв [Орхей].

10 червня 1654 р. Сб вони перетнули українсько-молдавський кордон в Рашкові. Звідси до Путивля вони мали проїхати 80 великих українських миль. Польська миля = 5 нашим малим милям.

Україна

11 червня 1654 р. Нд 2 милі [21 км] до Дмитрашківки [Піщанського району Вінницької обл.].

12 червня 1654 р. Пн 1.5 милі [15 км] до Гарячківки [Крижопільського р-ну]; 2 милі до Лясковски. Цю незрозумілу назву Муркос тлумачить як М’ясківка (нині Городківка Крижопільського району). Чи була потреба нашим мандрівникам відхилятись на захід, коли їм треба було на схід? Я думаю, що тут назва записана помилково, а мається на увазі Крижопіль, який лежить рівно посередині між Гарячківкою та Жабокричем. Отже, віддалі такі: Гарячківка – Крижопіль – 2 милі [10 км]; Крижопіль – Жабокрич – 2 милі [10 км].

13 червня 1654 р. Вт 2 милі до Жабокрича. 2 милі [18 км] – до Ободівки [Тростянецького р-ну].

14 червня 1654 р. Ср – 1 миля [11 км] до Баланівки [Бершадського р-ну]. 1 миля [11 км] до Сумівки [Бершадського р-ну]. Переправа через Бог. 2 милі [14 км] до Соболівки [Теплицького р-ну].

15 червня 1654 р. Чт – менше 2 миль [8 км] до Мочулки. 1 миля [5 км] – Степанівка. Важна. 1 миля [11 км] – Янів [Іванів Теплицького р-ну].

16 червня 1654 р. Пт – 1 миля [11 км] – Явбаз (Обозівка?). Муркос поставив при Обозівці знак питання, але це безсумнівно – Ягубець Христинівського району Черкаської обл. (село мало також назву Обозівка). 1 мала миля [6 км] – Талалаївка [Христинівського р-ну]. Городока (Орадівка) [Христинівського р-ну]. 2 милі [17 км] – Умань.

17 червня 1654 р. Сб – зупинились в Умані.

18 червня 1654 р. Нд – оглянули палац Калиновського в Умані (хоча опис іде після опису приїзду до Маньківки). 1 миля [14 км] – Краснопілка [Уманського р-ну]. 1 миля [13 км] – Маньківка [Черкаської обл.].

19 червня 1654 р. Пн – 2 милі [15 км] – Буки [Маньківського р-ну]. 4 милі [34 км] – Лисянка.

20 червня 1654 р. Вт – 1 велика миля [16 км] – Медвин [Богуславського району Київської обл.]. 2 милі дорога через ліс; 1 миля [разом 20 км] – Богуслав [райцентр Київської обл.].

21 червня 1654 р. Ср – зустріч з Б.Хмельницьким у Богуславі.

22 червня 1654 р. Чт – проїхали крізь табір Б.Хмельницького, завітали до його намету. 4 милі [34 км] – Кагарлик [райцентр Київської обл.].

23 червня 1654 р. Пт – 3 милі [30 км] – Трипілля [Обухівського району].

24 червня 1654 р. Сб – 1 миля [10 км] – Обухів. 1 миля [10 км] – зруйноване укріплення з церквою св. Миколи [думаю, що це – Копачів]. 1 миля – Хомока (Ханбиків?). 1 миля [14 км від Копачова] – Васильків.

25 червня 1654 р. Нд – 5 великих миль [33 км] – Київ.

Києво-Печерський монастир, зарисований А. ван Вестерфельдом в 1651 р., за три роки до приїзду Павла до Києва	Софійський собор в Києві, зарисований А. ван Вестерфельдом в 1651 р.

26 червня Пн – 1 липня 1654 р. Сб – перебування у Печерському монастирі.

1 липня Сб – 4 липня 1654 р. Вт (у Павла суперечність – у вівторок, 3 липня) – перебування в Софійському монастирі у митрополита С.Косова. Я думаю, що легше помилитись у числі, ніж у назві дня тижня, і вважаю, що переїзд на Поділ стався 4 липня.

4 липня Вт – 10 липня Пн 1654 р. – перебування у місті (на Подолі). 9 липня (Нд) Макарій служив обідню в церкві Успіння (Пирогощій).

10 липня 1654 р. Пн – виїхали з Києва, 2 години пливли вниз по Дніпру, поки пристали до лівого берега. 2 милі – Бровари [Київської обл.].

11 липня 1654 р. Вт – 2 милі [18 км] – Гоголів [Броварського р-ну]. 1 миля [11 км] – Русанів. 0.5 милі [6 км] – Ядлівка [нині – Перемога, село Баришівського р-ну Київської обл.].

12 липня 1654 р. Ср – 3 милі [22 км] – Басань [Нова Басань Бобровицького р-ну Чернігівської обл.]. 1 миля [11 км] – Биків [Новий Биків Бобровицького р-ну].

13 липня 1654 р. Чт – 3 великих милі степом [30 км] – зруйноване містечко Батфуді з церквою Різдва богородиці. (Я думаю, це село Погреби Прилуцького району.) 4 великих милі [30 км] – Прилуки. Опис палацу Вишневецького. У Прилуках перебували до 17 липня (Пн). 16 липня (Нд) вони відвідали Густинський монастир (1 велика миля від міста [7 км]).

Загальний вигляд Густинського монастиря із заходу. Всі муровані споруди, які видно на фото, збудовані пізніше за візит Павла, але прекрасний вид з гори, відзначений ним, лишився. Фото М.І.Жарких, 18.08.2000 р.

17 липня 1654 р. Пн – 1.5 милі [15 км] – Вільшана [Ічнянського р-ну]. 1 миля [14 км] – Іваниця [Ічнянського р-ну].

18 липня 1654 р. Вт – 2.5 милі [20 км] – Кропивне [Бахмацького р-ну]. 3 милі [14 км] – Красний [Красний Колядин Талалаївського р-ну].

19 липня 1654 р. Ср – 3 милі [26 км] – Корибутів, останнє українське містечко [Карабутове Конотопського р-ну Сумської обл.].

20 липня 1654 р. Чт – 6 великих миль [51 км] – Путивль [Сумської обл.]. У Путивлі вони переправились через Сейм, тобто їхали лівим берегом. Від Путивля до Москви 700 верст, тобто турецьких миль, або 140 великих козацьких миль. Верста = 3000 ліктів. (На зворотньому шляху Павло записує, що від Москви до Путивля 600 верст, що ближче до реальності – 555 км).

24 липня 1654 р. Пн – 20 верст [30 км] – Ємадикіне [Глухівського р-ну Сумської обл.].

Росія

25 липня 1654 р. Вт – Каруба (Крупець) [Рильського району Курської обл. Російської Федерації]; Попівка [Рильського району]; Прудки; місто Ізмініков (Позняшівка ?) [Севського району Брянської обл.] – всього проїхали 80 верст.

26 липня 1654 р. Ср – 10 верст – Севськ [райцентр Брянської обл.]. (Від Ємадикіна до Севська Павло нарахував 90 верст, 78 км) – Ще 30 верст, зупинились у лісі.

27 липня 1654 р. Чт – Захарово [Комарицького р-ну Брянської обл.]. Переправа через ріку Неруса. Городище. (На карті бачив село Городище 2-ге Локотського району Брянської обл.; може, це воно, а може, не позначене на карті Городище 1-е). 30 верст – Жанка (Чайки? – думав Муркос) (Може, Чаянка Локотського району? – М.Ж.)

28 липня 1654 р. Пт – 10 верст – ріка Навля. Переправа в селі Сомово [Шабликінського р-ну Орловської обл.]. – 30 верст [30 км] – Карачів [райцентр Брянської обл.].

29 липня 1654 р. Сб – 60 верст, по дорозі нема сіл. Зупинились на березі ріки Нугра.

30 липня 1654 р. Нд – 10 верст – Болхів [райцентр Орловської обл.]. (Від Карачева до Болхова Павло нарахував 70 верст, 72 км).

31 липня 1654 р. Пн – 25 верст лісом, далі ще 2 великі милі, разом 40 верст (в сумі – 35) – Білів [райцентр Тульської обл.]. (Від Болхова до Білева Павло нарахував 40 верст, 41 км). – Ще 10 верст.

1 серпня 1654 р. Вт – 20 верст лісом – Лихвин [нині місто Чекалін Суворовського р-ну Тульської обл.]. (Від Білева до Лихвина Павло нарахував 30 верст, 33 км). Далі ще 10 верст – переправа через Оку – ще 5 верст, ночували в лісі.

2 серпня 1654 р. Ср – 25 верст, переправа через Оку – Калуга [обласний центр РФ]. (Від Лихвина до Калуги Павло нарахував 40 верст, 48 км). Звідси до Москви 180 верст [165 км], а шлях від Антіохії до Москви – 120 днів швидкої їзди без перерви.

4 серпня 1654 р. Пт – 15 верст. Потім повернулись до Калуги, звідси по ріці до Коломни 195 верст [215 км].

11 серпня 1654 р. Пт – попливли вниз Окою, 20 верст.

12 серпня 1654 р. Сб – 35 верст, Алексин [райцентр Тульської обл.]. (Від Калуги до Алексина Павло нарахував 55 верст, 54 км). 5 верст – Болдарев Воскресенський монастир. Ще 5 верст.

13 серпня 1654 р. Нд – 20 верст, Таруса [райцентр Калузької обл.]. (Від Алексина до Таруси Павло нарахував 30 верст, 26 км). Ще 10 верст.

14 серпня 1654 р. Пн – Кашира [райцентр Московської обл.]. (Від Таруси до Кашири у Павла записано тільки 10 верст, а тут 74 км; отже, слід припускати тут якусь невелику прогалину). Ще 10 верст.

16 серпня 1654 р. Ср – Голутвін монастир (звідси 2 версти до Коломни). (Цей монастир знаходиться на південній околиці сучасної Коломни).

Вид на ріку Москву і Голутвін монастир (нині він зветься Старо-Голутвін, на відміну від Ново-Голутвіна, розташованого в коломенському Кремлі). Фото М.І.Жарких, 1.09.1981 р.	Панорама історичного центру Коломни. Фото М.І.Жарких, 1.07.2010 р.

17 серпня 1654 р. Чт – прибули до Коломни [райцентр Московської обл.]. (Від Кашири до Коломни у Павла записано тільки 10..12 верст, а тут 56 км; отже, слід припускати і тут якусь невелику прогалину. Ці прогалини видно також із розбіжності між загальною віддаллю від Калуги до Коломни в 195 верст і сумою віддалей, яка у Павла виноситься на 105 верст). Через мор у Москві в Коломні зроблена довга затримка.

Надбрамна башта коломенського Кремля, через яку Макарій та Павло в’їхали до міста. Фото М.І.Жарких, 2.07.2010 р.	Маринкина башта коломенського Кремля уже й тоді могла зватись Маринкиною (Марина Мнішек померла в ній в 1618 р.). Фото М.І.Жарких, 2.07.2010 р.

30 січня 1655 р. Вт – виїхали з Коломни. 25 верст [34 км] – дер. Косякова [Косяково Воскресенського р-ну Московської обл.].

31 січня 1655 р. Ср – 55 верст [58 км] – дер. Вихіно [нині в складі Москви, на південно-східному краю; кінцева станція метро].

2 лютого 1655 р. Пт – прибули до Москви [столиця Російської Федерації; попри невгамовну страсть до перейменувань, вона і зараз так зветься].

Московський Кремль – мета мандрівки Макарія і Павла. Фото М.І.Жарких, 7.05.1979 р.	Троїце-Сергієва лавра. Вигляд з південного сходу. Фото М.І.Жарких, 20.08.1977 р.

8 червня 1655 р. Пт – виїхали до Троїце-Сергієва монастиря (60 верст). Проїхали 50 верст [58 км], с. Воздвиженське [Сергіїв-Посадського р-ну Московської обл.]. (Від Воздвиженського до Сергієва Посада за рахунком Павла виходить 10 верст, 12 км).

9 червня 1655 р. Сб – прибули до Троїце-Сергієва монастиря [довкола нього виросло місто Сергіїв Посад Московської обл.].

11 червня 1655 р. Пн – повернулись до Москви.

4 серпня 1655 р. Сб – виїхали з Москви до Іверського Валдайського монастиря (400 верст) [345 км], щоб потім їхати до Новгорода (ще 150 верст) [130 км].

6 серпня 1655 р. Пн – проїхали всього 90 верст [88 км] і прибули до Успенського монастиря біля м.Клин [райцентр Московської обл.]. Потім проїхали ще 90 верст [77 км], переправились через Волгу і прибули до Твері [обласний центр РФ].

9 серпня 1655 р. Чт – знову переправились через Волгу – 30 верст [28 км] – с. Медное [Тверського р-ну] на ріці Тверца.

10 серпня 1655 р. Пт – 30 верст [34 км] – Торжок [райцентр Тверської обл.]. Далі 70 верст [63 км] до Вишнього Волочка.

12 серпня 1655 р. Нд – прибули до Вишнього Волочка [райцентр Тверської обл.]. Ще 25 верст [22 км] – село Коломно [Вишневолоцького р-ну Тверської обл.].

13 серпня 1655 р. Пн – 45 верст – зупинились у деревні (назва не записана).

14 серпня 1655 р. Вт – 20 верст – доїхали до Іверського Валдайського монастиря. (Від Коломно до Валдая Павло нарахував 65 верст, 66 км).

19 серпня 1655 р. Нд – виїхали з монастиря – 7 верст.

20 серпня 1655 р. Пн – 33 версти. (Від Москви до Вільни 1000 верст [765 км], і від Москви до Ясс – 1000 верст [1200 км]).

21 серпня 1655 р. Вт – 35 верст.

22 серпня 1655 р. Ср – 27..30 верст. (Від Валдая до Новгорода Павло ніяких поселень не записав; від Валдая до ріки Мста він нарахував 105 верст, а на зворотньому шляху – 115 верст. Шлях по ріці Мста виноситься на 17 верст, що приблизно відповідає розташуванню села Бронниця Новгородського району. Від Валдая до Бронниці – 108 км. Обережно можна припустити, що на човни пересіли у Бронниці.) Далі попливли по р.Мста – 5 верст.

23 серпня 1655 р. Чт – пропливли ще 12 верст до монастиря св. Миколи на острові. Увійшли в озеро Волхово (Ільмень). Пропливли 3 версти по озеру, увійшли в ріку. Монастир св. Георгія за 3 версти від міста Новгорода.

25 серпня 1655 р. Сб – відвідали монастир св. Антонія, Успенський Колмів монастир.

26 серпня 1655 р. Нд – відвідали Миколаївський Вяжицький монастир.

27 серпня 1655 р. Пн – повернулись до Новгорода.

28 серпня 1655 р. Вт – попливли по Волхову (4 версти) – до Варламова Хутинського монастиря (Муркос відзначає, що насправді тут 10 верст; і зворотній шлях Павло рахує на 7 верст, тобто ці 4 версти – це скоріше за все недогляд самого автора).

29 серпня 1655 р. Ср – повернулись по Волхову на 3 версти – Воскресенський Деревяницький монастир.

30 серпня 1655 р. Чт – пропливли 4 версти назад до Новгорода (до Хутинського монастиря було 7 верст). Відвідали монастир св. Духа в Новгороді.

Троїцький собор Духова монастиря в Новгороді. Фото М.І.Жарких, 3.09.1981 р.	Знаменський собор в Новгороді. Фото М.І.Жарких, 3.09.1981 р.

31 серпня 1655 р. Пт – богослужіння в Знаменському соборі на Торговій стороні.

3 вересня 1655 р. Пн – виїхали з Новгорода, зупинились у монастирі св. Георгія.

4 вересня 1655 р. Вт – пропливли 20 верст.

5 вересня 1655 р. Ср – пропливли 6 верст до тієї деревні, де сіли в судна. Звідси проїхали ще 15 верст.

6 вересня 1655 р. Чт – 65 верст.

7 вересня 1655 р. Пт – 50 верст.

8 вересня 1655 р. Сб – прибули в Іверський монастир.

11 вересня 1655 р. Вт – виїхали з монастиря – 90 верст – Вишній Волочок. – 70 верст – Торжок.

14 вересня 1655 р. Пт – прибули до Торжка. – 60 верст – Тверь.

16 вересня 1655 р. Нд – прибули до Твері.

17 вересня 1655 р. Пн – виїхали з Твері, переправились через Волгу, заночували в селі Шоша [воно знаходилось при впадінні ріки Шоша у Волгу; нині це місце і більша частина села затоплені Іваньківським водосховищем].

20 вересня 1655 р. Чт – повернулись до Москви.

19 січня 1656 р. Сб – виїхали до Савина Сторожевського монастиря (40 верст [52 км]). [Довкола монастиря виросло село Савинська Слобода Одинцовського району Московської обл.; це 2 км на захід від міста Звенигород]

Собор Різдва богородиці в Савино-Сторожевському монастирі. Фото М.І.Жарких, 18.08.1977 р.	Троїцька надбрамна церква і царицині палати в Савино-Сторожевському монастирі. Фото М.І.Жарких, 18.08.1977 р.

21 січня 1656 р. Пн – повернулись до Москви.

23 березня 1656 р. Нд – прощання з патріархом Никоном. Виїхали з Москви, 7 верст. [На протязі всього зворотнього шляху у записах Павла відбуваються збої – розходження числа з днем тижня на 1 день в той чи інший бік] Калуга. Білів.

3 квітня 1656 р. Чт – прибули до Болхова.

9 квітня 1656 р. Ср – за царським наказом вирушили назад до Москви

16 квітня 1656 р. Ср – прибули до Симонова (7 верст від Москви).

29 травня 1656 р. Чт – виїхали з Москви. Калуга (180 верст від Москви). Лихвин. Білів. Болхів (110 верст [120 км] від Калуги). Карачів. Сівськ (190 верст [174 км] від Болхова).

Україна

12 червня 1656 р. Чт – Путивль (120 верст [105 км] від Сівська, 600 верст від Москви).

16 червня 1656 р. Пн – виїхали з Путивля. Корибутів. Прилуки.

22 червня 1656 р. Нд – відвідали Густинський монастир.

24 червня 1656 р. Вт – виїхали з Прилук.

27 червня 1656 р. Пт – прибули до Дніпра проти Печерського монастиря.

28 червня 1656 р. Сб – прибули до Києва.

29 червня 1656 р. Нд – були на службі в Софійському соборі.

3 липня 1656 р. Ср – служили обідню в Богоявленському соборі Братського монастиря.

6 липня 1656 р. Нд – були на службі в Успенському соборі (на Подолі).

7 липня 1656 р. Пн – відвідали митрополита у Софійському монастирі.

8 липня 1656 р. Вт – відвідали Михайлівський Золотоверхий монастир. Ввечері прибули до Печерського монастиря.

9 липня 1656 р. Ср – відвідали Микільський Пустинний монастир.

10 липня 1656 р. Чт – служили обідню в Микільському монастирі.

12 липня 1656 р. Сб – відвідали Видубицький монастир і повернулись до Печерського монастиря.

13 липня 1656 р. Нд – були на обідні в Печерському монастирі.

14 липня 1656 р. Пн – переправились через Дніпро.

15 липня 1656 р. Вт – Бориспіль [райцентр Київської обл.] (5 миль [30 км] від Києва). Переяслав [райцентр Київської обл.] (6 миль [50 км] від Борисполя).

22 липня 1656 р. Вт – виїхали з Переяслава. – 4 милі [38 км] – Гельмязів [Золотоніського р-ну Черкаської обл.]. – 4 милі [23 км] – Золотоноша [райцентр Черкаської обл.]. – 3 милі – переправа через Дніпро. – 2 милі – Черкаси [обласний центр України] [Від Золотоноші до Черкас Павло нарахував 5 миль, 26 км]. – 7 миль [60 км] – Чигирин [райцентр Черкаської обл.].

28 липня 1656 р. Нд – служили обідню в Успенській церкві у Чигирині.

29 липня 1656 р. Пн – відвідали Троїцький монастир.

2 серпня 1656 р. Сб – Б.Хмельницький приїхав до Чигирина і зустрівся з Макарієм. Виїхали з Чигирина. – 1 миля [8 км] – Суботів [Чигиринського р-ну].

3 серпня 1656 р. Нд – відслужили у Суботові заупокійну службу по Тимофію Хмельницькому. – Медведівка [Чигиринського р-ну]. – 3 милі [18 км] – Жаботин [Кам’янського р-ну]. 10 миль [тут якась помилка, бо насправді всього 22 км] – Сміла [райцентр Черкаської обл.]. – 1 миля [10 км] – Балаклія [Смілянського р-ну]. – 1 миля [11 км] – Орловець [Городищенського р-ну]. – 2 милі [14 км] – В’язівок [Городищенського р-ну]. – 1.5 милі [16 км] – Вільшана [Городищенського р-ну]. – 1.5 милі [14 км] – Тарасівка [Звенигородського р-ну]. – 2 милі [тут чогось не вистачає, бо віддаль становить 30 км] – Лисянка [райцентр Черкаської обл.].

7 серпня 1656 р. Чт – прибули в Лисянку.

9 серпня 1656 р. Сб – освятили Троїцький монастир біля Лисянки. – 4 милі [35 км] – Буки [Маньківського р-ну]. – 4 милі [42 км] – Умань.

10 серпня 1656 р. Нд – прибули до Умані [райцентр Черкаської обл.].

12 серпня 1656 р. Вт – виїхали з Умані.

Молдавія

15 серпня 1656 р. Пт – прибули до Рашкова [Шолданештського району Молдавії];

18 серпня 1656 р. Пн – виїхали з Рашкова.

Румунія

21 серпня 1656 р. Чт – прибули до Ясс.

8 жовтня 1656 р. Ср – виїхали з Ясс.

9 жовтня 1656 р. Чт – прибули до Романа. Бакеу.

13 жовтня 1656 р. Пн – Богдана.

16 жовтня 1656 р. Чт – виїхали з Богдани.

19 жовтня 1656 р. Нд – прибули до Фокшан.

20 жовтня 1656 р. Пн – прибули до Римника.

21 жовтня 1656 р. Вт – прибули до Бузеу.

22 жовтня 1656 р. Ср – прибули до Плоєшті.

23 жовтня 1656 р. Пт – прибули до Тирговіште. (Від виїзду з Ясс і аж до прибуття до Тирговіште в описі немає дат, а тільки дні тижня; числа ж вирахувані мною у припущенні, що Павло нотував кожен день шляху, і згадка середи після понеділка означає +2 дні (а не +9 чи +16 днів).)

12 січня 1657 р. Пн – виїхали з Тирговіште. Село Голешті. Прибули до монастиря Арджеш [Куртя-де-Арджеш].

15 січня 1657 р. Чт – відслужили обідню в монастирі Арджеш.

17 січня 1657 р. Сб – прибули до Кимполунга [над р. Димбовиця].

22 січня 1657 р. Чт – повернулись до Тирговіште.

18 червня 1657 р. Чт – виїхали з Тирговіште у мандрівку по монастирях Валахії. Пітешті. Монастир Арджеш. Римник [Римникул-Вилча]. Монастир Козія (на схід від Римника).

29 червня 1657 р. Пн – відслужили обідню в монастирі Козія. Далі – монастир Островул (на острові р. Олт). Римник. Монастир Дінтр ун лемн на р. Бистриця. Монастир Бистриця.

6 липня 1657 р. Пн – відслужили літургію у монастирі Бистриця.

7 липня 1657 р. Вт – монастир Арнота (1 година шляху на схід від монастиря Бистриця).

9 липня 1657 р. Чт – Рінешті. Далі – монастир Красна, м-ко Тиргушор. Монастир Тисмана на р. Тисмана.

14 липня 1657 р. Вт – відслужили літургію у монастирі Тисмана. Відвідали мідний рудник.

17 липня 1657 р. Пт – виїхали з рудника через округи Відін та Крайова.

20 липня 1657 р. Пн – відвідали монастирі Стрехайє, Гура-Мотролуй, Цинцарень. Далі – село Філішан [Філієшті?]. Місто Відін [мабуть, Крайова? До Болгарії, де лежить загальновідомий Відін, вони мабуть не їздили]. Монастир Житьян. Переправились через р. Олт. Село Братошані. Монастир Хотерен. Село Форташ. Монастир Садова [є таке село за 50 км на південь від Крайови].

11 серпня 1657 р. – відслужили обідню в монастирі Садова. Далі – монастирі Житьян, Калуйу.

15 серпня 1657 р. – відслужили в монастирі Калуйу. Далі – монастир Станещі; монастир Дрегошани. М-ко Слатина. Монастир Клокочов. Монастир Главочок. Село Петрашті [Петрешті]. Монастир Камшура. Місто Бухарест.

1 вересня 1657 р. – виїхали з Бухареста. Село Добрень. Село Градіште [Гредіште на р. Арджеш]. Монастир Комана. Село Койєнь. Село Верещь [Верешті на р. Сабар]. Монастир Негоєшть. Монастир Платарещь [Плетерешті на р. Димбовиця]. Село Фрундзенещь. Монастир Тінган. Монастир Котрочені. Монастир Синайя.

10 вересня 1657 р. Чт – повернулись до Тирговіште.

Початок лютого 1658 р. – перед загрозою турецького нападу на Валахії виїхали з Тирговіште, прибули в монастир Кимполунг. Звідти відступили далі в гори, в село Нукушора на кордоні Трансільванії. Повернулись до Кимполунга.

28 квітня 1658 р. – повернулись до Бухареста.

У липні 1658 р. Павло відвіз багаж до Галаца і звідти відправив його морем до Синопа, а сам повернувся до Бухареста (31 липня 1658 р. Сб).

1 вересня 1658 р. – Пітешті. Виїхали в Бухарест.

9 вересня 1658 р. – виїхали з Бухареста. Финтина-Рече. Соліман. Монастир Слободзея Янакі на р. Яломиця [Слободзія].

14 вересня 1658 р. – виїхали з монастиря Слободзея Янакі.

15 вересня 1658 р. – переправились через р. Серет біля Браїлова [Бреїла].

17 вересня 1658 р. – прибули до Галаца. Звідси Павло з’їздив до Ясс і повернувся.

13 жовтня 1658 р. – відпливли з Галаца. Рені [райцентр Одеської обл.]. Вилкове [Кілійського р-ну Одеської обл.]. Фортеця Ісакча. Місто Ізмаїл [райцентр Одеської обл.]. Кілія [райцентр Одеської обл.]. Всього 20 днів пливли Дунаєм (включаючи очікування попутного вітру). По морю припливли до Каварни. Від неї 27 миль [44 км] до Варни. Сизеболі (Созополь). Далі – 100 миль – Карбі. Далі 300 миль – проминули протоку Босфор, прибули до Ереглі. Далі 100 миль [100 км] – Амасра. Далі 50 миль – Кітрос.

Туреччина

14 листопада 1658 р. Нд – пропливли 50 миль, прибули до Інеболі [Від Амасри до Інеболі Павло нарахував 100 миль, 124 км].

15 листопада 1658 р. – пропливли 100 миль [130 км], прибули до Синопа. Всього 15 днів морем пливли до Синопа. Від Галаца до гирла Дуная в Чорне море 500 миль, від гирла Дуная до Синопа 900 миль.

31 січня 1659 р. – відпливли з Синопа. 18 миль [27 км] – Герзе. Устя р. Кизил-Ірмак. Самсун. Устя р. Єшиль-Ірмак. Джанік.

8 лютого 1659 р. – прибули до Еноса (Уньє) (від Синопа 200 миль [200 км] до Еноса). Далі – Аргості. Никсар (Неокесарія). Омала. Комана. Бізарі. Токат. Сивас. Улаш. Кангал. Деренде [Даренде]. Аль-Бостан [Ельбістан]. Зейтун (тут Пасха). Мараш. Осман-Дада. Бурдж. Келіз [Кіліс].

Сирія

21 квітня 1659 р. – прибули до Халеба.

21 червня 1659 р. – вирушили з Халеба. Емесса [Хомс].

1 липня 1659 р. – прибули до Дамаска. Кінець подорожі.