Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Енциклопедія історії України / Готська єпархія

Готська єпархія

Микола Жарких

Готська єпархія (митрополія) – церковно-адміністративна одиниця, яка існувала в Криму у 8 – 18 ст. (з перервами).

Готи з’явились в Криму ще в 3 ст. н. е. Частина їх оселилась в південно-західному Криму, поблизу Херсонеса. З ними пов’язують «печерні міста» Ескі-Кермен та Мангуп (самі ці назви – пізнішого часу, не раніше кін. 15 ст.). В цей час територія готів мала назву країни Дорос (Дорі). Про поширення християнства серед готів свідчать великі тринавні базиліки, споруджені в 6 ст. на Ескі-Кермені та Мангупі (збережені в археологічних рештках). Але в цей час ми не маємо даних про окрему церковну організацію готів.

У 754 р. невідомий на ім’я готський єпископ підписав рішення собору в Константинополі, на якому були присутні виключно іконоборці. Але про це повідомляє тільки Житіє Іоана Готського, складене орієнтовно в 815 – 842 рр., тобто значно пізніше події.

Більш надійними є звістки про участь представника готського єпископа у 7-у вселенському соборі (787 р.). Цей єпископ двічі названий Никитою і один раз – Іоаном. Згадка Іоана вважається пізнішим доповненням актів собору.

Іоан Готський діяв у 4-й чв. 8 ст. (помер орієнтовно між 788 та 807 р.) в умовах хозарського панування в Криму і боротьби іконоборців на іконошанувальників у Візантії. Він належав до партії шанувальників ікон і після смерті був оголошений святим. Його житіє виступає головним джерелом історії Криму того часу, хоча не до кінця зрозумілим.

Можна думати, що утворення Готської єпархії було пов’язано з переходом Криму під владу Хозарії і надіями на поширення християнства по всій території Хозарії (але ці надії не справдилися).

В 9 – 12 ст. Готська єпархія згадується у переліках епархій Константинопольського патріархату. Найскільки реальним було її існування упродовж 9 – 1 пол. 11 ст. – залишається дискусійним. Пізніше, від 1066 до 1170 р., ми маємо сім звісток про участь готських єпископів у константинопольських соборах.

Наступна значна перерва у джерелах тягтеться до 1292 р., коли на черговому константинопольському соборі був присутній Софроній з титулом готського митрополита, і рідкісні згадки про цю митрополію проходять через все 14 ст., закінчуючись на 1427 році (митрополит Даміан).

Хоча з початком 15 ст. в південно-західному Криму утворилось князівство Феодоро, пожвавлення релігійного життя на цій території не відбулось, і наступна безспірна згадка ієрарха з титулом «Готський» належить до 1587 року. Для 17 – 18 ст. ряд імен кримських митрополитів називає загадковий перелік, опублікований в 1867 р. Ф. Хартахаєм – пізній текст невідомого походження. Ці імена вимагають підтвердження з незалежних джерел. Перелік не називає конкретних титулів ієрархів, іменування їх «готськими» (наприклад, у переліку О. О. Бертьє-Делагарда) – не більше як припущення.

Починаючи від 2 пол. 16 ст. з’являються згадки про митрополитів кафинських, які перебували в Кафі – адміністративному центрі турецьких володінь в Криму. У 18 ст. відомо два митрополити, які безсумнівно титулувались готсько-кафинськими (Гедеон, 1725 – 1769; Ігнатій, 1771 – 1786). Тут «кафинський» є вказівкою на резиденцію митрополита, а «готський» слід вважати даниною історичній традиції.

В 1778 р. митрополит Ігнатій переселився разом з більшістю кримських греків до Росії, до новоутвореного міста Маріуполя. При цьому російський уряд гарантував йому збереження його титулу. Після смерті Ігнатія титул «митрополит готський» остаточно зникає.

Література

Айбабин А. И. . – Православная энциклопедия, 2006 г., т. 12, с. 214 – 217.

Бертье-Делагард А. Л. Исследование некоторых недоумённых вопросов средневековья в Крыму. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1920 г., № 57, с. 2 – 134.

Виноградов А. Ю. [Готский]. – Православная энциклопедия, 2010 г., т. 23, с. 243 – 246.

Жарких М. І. Митрополити доби Кримського ханства. – К.: 2016 р. (веб-видання)

Хартахай Ф. Христианство в Крыму. – “Памятная книжка Таврической губернии на 1867 г.”, Сф., 1867 г., т. 1, с. 82.

Попередня стаття | Перелік статей | Наступна стаття

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 539

Модифіковано : 21.08.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.