Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Універсал Баторія – Хмельницького

Микола Жарких

Універсал Баторія – Хмельницького (УБХ) – сфальшований у середині 18 ст. документ, який мав засвідчити право Запорізької Січі на землі, якими вона володіла.

Універсал відзначав заслуги козаків в обороні від татар і за це надавав Війську Запорозькому у вічне володіння місто Терехтемирів, смугу землі над Дніпром з Чигирином і землі на нижньому Дніпрі.

Археографія. Нині відомо не менше 13 копій УБХ. Всі вони зберігались в архіві Січі або російських установ і чиновників, які листувались із Січчю. Відомо також не менше 12 згадок про УБХ в документах 3-ї чверті 18 ст. УБХ вперше надруковано А. Скальковським у 1840 р., пізніше він часто передруковувався. Повного археографічного обстеження виявлених копій не проведено, у виданнях є коливання в даті «грамоти Баторія» – 1575, 1576, 1577 роки та в даті «універсалу Хмельницького» – 5 січня, 15 січня, 18 січня, 15 квітня (все – 1655 року).

Мета написання УБХ. В 1744 і 1745 роках російський уряд двічі вимагав від Коша Запорізької Січі письмові документи на ті землі, якими володіє Січ. Кіш обидва рази відповідав, що таких документів у нього нема. В 1745 р. на підставі опитувань старожилів була складена довідка про кордони січових земель.

УБХ було написано як відповідь на постійні вимоги російського уряду, і до 1775 р. він практично використовувався для захисту прав Запоріжжя.

Місце написання УБХ. З огляду на походження копій та згадок можна не мати сумніву, що УБХ було написано в Коші Запорізької Січі.

Час написання УБХ. Перша згадка про УБХ датована 1752 р., тому безспірний час його виникнення – 1746 – 1752 рр. Дуже імовірно, що він був написаний після призначення К. Розумовського гетьманом, тобто в 1751 – 1752 рр.

Автор УБХ. З огляду на час і місце написання УБХ, його імовірним автором слід вважати П. Калнишевського – на той час писаря Запорізької Січі.

Джерела УБХ. Використано літопис Г. Грабянки (багато текстуальних запозичень), видання «Volumina legum» (6-й том, надрукований 1739 р., де згадано універсал Баторія на Терехтемирів), інструменти російсько-турецьких розмежувань 1740 і 1742 рр. (копії яких були в архіві Січі, узято опис кордонів), згадана вище довідка 1745 р. та якийсь гетьманський універсал (найімовірніше, К. Розумовського, узято загальну форму універсала).

Форма УБХ. Інтитуляція не містить обов’язкової для справжніх універсалів Хмельницького формули «гетман з Воиском его царского величества»; натомість вона містить формулу «гетманъ обоихъ сторонъ Днѣпра и Войскъ Запорожских» – такий титул вживали гетьмани від Мазепи до Розумовського.

Адреса (інскрипція) справжніх універсалів Хмельницького має два основних варіанти, пов’язані з особами писарів Івана Демковича та Івана Виговського; адреса УБХ сформульована настільки відмінно, що не може вважатись варіацією справжніх універсалів.

Формула місця і дати видачі в УБХ не містить дієслова, майже обов’язкового у справжніх універсалах. У справжніх універсалах місце видачі завжди стоїть на початку, а дата – після нього; в УБХ дата поставлена перед місцем. В УБХ дата записана як (рік) (місяць) (день) – така послідовність у справжніх універсалах не зустрічається жодного разу.

Всі справжні універсали Хмельницького (як оригінали, так і копії) мають підпис гетьмана, якого нема в УБХ.

Ці особливості форми УБХ показують, що автор взорувався на якийсь гетьманський універсал, але справжніх універсалів Хмельницького не бачив.

Текст «грамоти Баторія» в УБХ викладений настільки вільно, що не піддається дипломатичному аналізу. Ясно тільки, що автор УБХ не мав ніякого уявлення про справжні королівські документи.

Зміст УБХ рясніє численними анахронізмами, актуальними для середини 18 ст., але неможливими не тільки в добу Баторія, але і в добу Хмельницького. Це такі вирази як «генеральна старшина», «диригувати» (керувати), «ногайські степи» (стосовно Причорномор’я), «місто Чигирин», «кошовий», «зимівник» та інші. Кордони «надання Баторія» за УБХ досить добре відповідають інструментам 1740 – 1742 рр., тобто фактичному володінню Січі в ті роки.

Абсурдність ситуації, коли підданий затверджує розпорядження монарха, дивувала уже Г. Міллера (1775).

Експертиза та історіографія. Надана запорожцями в 1752 р. копія УБХ в 1756 р. була визнана підробкою. Попри це Запорізька Січ продовжувала обгрунтовувати свої права цим універсалом. В 1775 р., вирішуючи долю Січі, російський уряд запитав Г. Ф. Міллера щодо УБХ. Висновок Міллера був категоричним: підробка. Цей висновок зняв останні сумніви уряду щодо правомірності ліквідації Січі.

Перший публікатор УБХ – А. Скальковський – не мав сумніву щодо правдивості універсалу. Хоча висновки Міллера були надруковані в 1846 р., вони не вплинули на Скальковського.

В 1904 р. своє дослідження про УБХ опублікував А. В. Стороженко, який твердо обгрунтував фальшування УБХ.

Але ці результати не вплинули ані на загальні історичні праці, писані професійними істориками, ні на науково-популярні і краєзнавчі праці, де УБХ і до нашого часу вважається автентичним документом.

Остання стаття на цю тему (Жарких, 2013) також доводить фальшування УБХ.

Публікації:

Скальковский А. Очерки Запорожья. – Журнал министерства народного просвещения, 1840 г., ч. 25, № 3, с. 200 – 203 (перша публікація).

Універсали Богдана Хмельницького. – К. : Альтернативи, 1998 р., с. 250 – 251 (остання публікація).

Дослідження:

Миллер Г. Ф. Исторические сочинения о Малороссии и малороссиянах. – М.: 1846 г. (Рассуждение о запорожцах).

Стороженко А. В. Стефан Баторий и днепровские казаки. – К.: 1904 г.

Жарких М. І. Сфальшований універсал Баторія – Хмельницького. – К.: 2013 р. (електронна публікація).