Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Енциклопедія історії України / Павло Халебський

Енциклопедія історії України

Павло Халебський

Микола Жарких

Павло Халебський (Алепський, Алеппський, араб. Булос ібн аз-Заїма аль-Халебі; 1627–1669) – син і помічник антіохійського патріарха Макарія III. Народився у м. Халеб у Сирії. 1 грудня (21 листопада) 1647, через 9 днів після обрання його батька на патріарха, Павло був висвячений на архідиякона. В цьому чині він перебував аж до смерті.

Павло супроводжував Макарія у поїздці (1652–1659) по Молдавії, Валахії, Україні та Росії і залишив докладний опис всього побаченого. Він був також супутником Макарія у його другій поїздці до Москви (1664–1670) і помер у Тбілісі (Грузія) на зворотньому шляху з Москви до Дамаска. Опис другої поїздки, мабуть, не зберігся.

Метою першої поїздки Макарія було збирання коштів для матеріальної підтримки Антіохійського патріархату, який перебував у великій грошовій скруті. Другу поїздку він здійснив на запрошення російського уряду для участі в соборі й духовному суді (1666–1667) над московським патріархом Никоном.

Під час подорожі Павло постійно вів поточні записи, які потім обробив у вигляді твору з 15 книг. Твір написано арабською мовою; він зберігся в кількох списках, з яких найбільш важливими є Лондонський (переписаний в 1765) та Дамаський (Ленінградський, Петербурзький, переписаний в 1700). Взаємний зв’язок списків остаточно не з’ясований. У 18 ст. було укладено скорочення (епітому) опису, що свідчить про інтерес сирійських християн до цієї праці.

Вивчення опису почалось в 1830-х рр., коли він був опублікований в перекладі англійською мовою Ф.Бельфура. В 1896–1900 Г.А.Муркос (Москва) опублікував зведений російський переклад (більша його частина перекладена з арабського тексту; прогалини в ньому доповнені перекладом з Бельфура). Цей переклад, попри вказані в науковій літературі окремі огріхи, і посьогодні є основою для студій над описом.

Опис є цінним історичним джерелом: він написаний сучасником (подекуди – навіть учасником) подій по свіжих слідах; він не піддавався пізнішій редакційній обробці; автор, як православний, мав доступ до багатьох подробиць релігійного життя, до яких були байдужі або не мали доступу автори інших віровизнань; він містить багато найдрібніших деталей і не залишає ніякого сумніву – автор був в курсі тих справ, про які писав.

Примітною особливістю стилю Павла є позитивний настрій та схильність до широкого застосування вищих і найвищих ступенів порівняння. Числові дані, які наводить Павло, нерідко виглядають перебільшеними, а подекуди – значно перебільшеними (наприклад, 500 тисяч війська Б.Хмельницького). Всі вони вимагають обережного ставлення і перевірки (де це можливо).

Через Україну Павло проїздив двічі: по дорозі до Москви (21 (11) червня 1654 – Рашків (тепер село в Молдові, Придністров’я); 31 (21) червня 1654 – Богуслав, зустріч з Б.Хмельницьким; Київ; 30 (20) липня 1654 – Путивль) та на зворотньому шляху (22 (12) червня 1656 – Путивль; Київ; 12 (2) серпня 1656 – Чигирин, зустріч з Б.Хмельницьким; 25 (15) серпня 1656 – Рашків).

Опис містить детальні відомості про топографію і природні умови країни, про її господарство, звичаї населення, про перебіг воєнних та політичних подій. Дуже ретельно Павло занотовує кількість парафій у кожному місті та їхні назви. Нерідко ці згадки є унікальними свідченнями існування церков, переважна частина яких була знищена в добу Руїни. Так само ретельно записані особливості архітектури, опорядження цих храмів. Не пропускає Павло нагоди описати укріплення та інші споруди, які він бачив під час подорожі.

Література

Муркос Г.А. Арабская рукопись описания путешествия Макария, патриарха Антиохийского, составленная сыном его Павлом Алеппским. «Сборник Московского главного архива Министерства иностранных дел», 1889, т. 6;

Путешествие антиохийского патриарха Макария в Россию в половине 17 века, описанное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским. «Чтения в обществе истории и древностей российских», 1896, № 4; 1897, № 4; 1898, № 3; 1898, № 4; 1900, № 2;

Крачковский И.Ю. Описание путешествия антиохийского патриарха Макария как памятник арабской географической литературы и как источник для истории России в 17 в. «Советское востоковедение», 1949, т. 6;

Полотнюк Я.Є. Питання джерелознавчого дослідження твору Павла Халебського «Подорож патріарха Макарія…». В кн.: Історичні джерела та їх використання. 1971, т. 6.

На маргінезі

На маргінезі цієї енциклопедичної статті була написана велика стаття «Павло Халебський». Це був чи не єдиний випадок, коли вдалося досягнути правильної послідовності роботи: спочатку обширна оглядова і дослідницька стаття, а потім на її основі – коротка енциклопедична. В подальшому з’ясувалось, що дірок в енциклопедії, які я мав затикати, значно більше, ніж я можу написати дослідницьких статей.

Київ, 24 листопада 2010 р.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1466

Модифіковано : 6.09.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.