Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

3-й квартал 2019 р.

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Хроніка Стрийковського (1582 р.)» розділу «Компілятивні твори».

«Хроніку» Стрийковського не можна використовувати як історичне джерело – вона може служити лише для досліджень історії суспільної думки та історіографії.

Більше інформації…

Нове про електронні видання

Публікую презентацію «Українська літературна класика: досвід WWW видань» (2019 р.).

Це презентація (27 слайдів) англійською мовою. Обговорено наступні теми: / Літературна класика – основа національної культури. / Що зроблено? / Цілі (принципи)

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 901 – 950».

946. Сіє поминання інокині Тавифи, проскурні монастиря Печерського паненського. 948. Сіє поминання Параскевії Скочихи з Харкова.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Звістки про «київського князя Федора» розділу «Густинський літопис».

Можна не мати сумніву, що розглядувані записи Густинського літопису за 1361 – 1362 роки є черговою (9-ю за моїм підрахунком) невдалою спробою комбінації джерел, відомих автору ГЛ і нам.

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Опис Європейської Сарматії (1578 р.)» розділу «Компілятивні твори».

Ми маємо підстави припустити, що існував спільний протограф «Гінця» та розглядуваної частини твору Гваньїні.

Більше інформації…

Нове про електронні видання

Публікую статтю «Електронне видання творів Івана Франка» (2017 р.).

Дано короткий опис принципів і особливостей електронного видання творів Івана Франка, котре здійснюється з 2011 року.

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 851 – 900».

851. Сіє поминання раба божого Якова Єрмиловича. 852. Сіє поминання інокині з Немирова. 853. Сіє поминання раби божої Любви Василихи з Білоцерківець.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Спроба синтезу джерел» розділу «Густинський літопис».

Ми нарахували 13 епізодів, де автор ГЛ успішно комбінував різні доступні йому джерела (і частина цих комбінацій прийнята в сучасній науці). У 8 епізодах спроби комбінацій були невдалими.

Більше інформації…

Новий макет сторінок

На сайті запроваджено новий макет сторінок, пристосований для перегляду на мобільних пристроях (responsible design).

[Натисніть Ctrl+F5 для повного оновлення сторінки.]

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Епітома литовських князів (1576 р.)» розділу «Компілятивні твори».

В «Епітомі» використано не тільки «Гонця цноти», але й якийсь список «Немоносової» редакції «Баснословного початку Литви», а також польські хроніки.

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 801 – 850».

Рід ієромонаха Лук’яна Мойсеєвича Щасного, уставника Печерського. 848. Сіє поминання Якова Давидовича. 850. Сіє поминання Олександра Омеляновича, обивателя і купця містечка тутейшого.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Методи компіляції у автора Густинського літопису» розділу «Густинський літопис».

В цілому ідеологічну позицію автора ГЛ можна назвати захистом православія в рамках лояльності до польського короля.

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Гонець цноти (1574 р.)» розділу «Компілятивні твори».

Висновок простий: для написання історії Литви Стрийковський використав Лит1Л, поповнюючи її подекуди з польських хронік.

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 751 – 800».

751. Сіє поминання Прокопія Пивенка з Погару. 752. З Погару Данила Плешкана. 754. Поминання Йосифа, послушника Печерського.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Декоративні і фактичні посилання» розділу «Густинський літопис».

З числа польських джерел безспірно використано Стрийковського (ГЛ-31, 62, цих епізодів немає в інших творах).

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Розмова поляка з литовцем (1564 р.)» розділу «Компілятивні твори».

З процитованих фрагментів видно, що це був «Баснословний початок Литви» (немає жодного епізода з пізнішого часу), але якоїсь особливої редакції, яка включала риси «Немоносової» редакції.

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 701 – 750».

745. Сіє поминання ієромонаха Паїсія, строителя пещерного. 749. Се поминання ієромонаха Афанасія Єдинця, законника Печерського.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Зміст Густинського літопису за 14 ст.» розділу «Густинський літопис».

У стовпчику «Джерела в ГЛ» я буду відзначати (+) – якщо в тексті відповідної книги є запис такого ж змісту, як і в ГЛ; (–) – якщо такого запису немає, тобто посилання помилкове.

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Історіографія» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».

Теодор Нарбут (1838 р.) / Ян Якубовський (1912 р.) / Феоктист Сушицький (1919 р.) / Микола Улащик (1966 р.) / Борис Флоря (1967 р.) / Вячеслав Чемерицький (1969 р.) / Мечислав Ючас (1974 р.)

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 651 – 700».

655. Се поминання раба божого Адама Стацкієвича з Литви з повіту Слонімського. 657. Се поминання раби божої Анни Василихи Салтанихи, мешкаючої на Полику під Печерським.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Книги, використані при написанні Густинського літопису» розділу «Густинський літопис».

Для М. Кромера маємо посилання на книги 11 – 15, тобто безсумнівно на його «Хроніку», котра має 30 книг (не на «Опис Польщі» у 2 книгах).

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Події 2 пол. 15 – поч. 16 ст.» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».

Названих литовських героїв ніхто із сучасників під Хойницями не бачив, але автору Лит1Л з віддалі понад 100 років було видніше.

Більше інформації…

Нове про Введенський синодик

Продовжую публікувати монографію «Введенський синодик» (2018 р.). Сьогодні – «Розділи 601 – 650».

646. Рід Филипа з-під Львова [з] Миколаєва міста. 647. Рід Федора Муличенка з села Туринки. 649. Рід Пелагеї Прокопової.

Більше інформації…

Нова стаття з історії

Продовжую публікувати статтю «Ефемерний «київський князь Федір» (2018 р.). Сьогодні – підрозділ «Загальні відомості» розділу «Густинський літопис».

Джерельне значення має перша редакція, опублікована у ПСРЛ. Слід думати, що Густинський список переписувався з дефектного примірника.

Більше інформації…

Нове про літописи

Продовжую публікувати працю «Дві традиції літописання Великого князівства Литовського» (2016 р.) Сьогодні – підрозділ «Казимир – великим князем» розділу «Хроніка Биховця» (1560-і роки)».

Вказані нами авторитетні, сучасні подіям джерела чітко пишуть: спочатку було обрано Казимира, а потім Казимир надав Юрію Мстиславль. В Лит1Л ми бачимо зворотню послідовність подій.

Більше інформації…