Логотип персонального сайта М.Жарких
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Історія / Монографії / Нариси з історії східної… / Ефемерний «київський князь… / «Уривки Бенешевича» / Геогра…

Ефемерний «київський князь Федір»

«Уривки Бенешевича»

Географічні назви

Микола Жарких

За змістом уривки можна поділити на три групи. Перша – це записи богословського змісту (за розбивкою Приселкова-Фасмера (П-Ф) – 2 – 6, 11), про призначення яких не можна сказати нічого певного.

Другу групу утворюють два хронографічих записи. Запис 12 – це грецький переклад статті 6366 (858) року з «Повісті времен і літ» про охрещення болгар. Він є в багатьох літописах (Лаврентіївському – ПСРЛ, 1926 г., т. 1, ч. 1, стб. 16; Новгородському 4-у – ПСРЛ, 1915 г., т. 4, ч. 1, с. 10 та інших). Запис 13 – коротка згадка про охрещення Русі в 6496 (988) році, також походить від «Повісті времен і літ».

Кому й навіщо знадобилась ця історична довідка про охрещення (православне!) народів східної Європи? Перше, що спадає на думку – вони стояли у якомусь зв’язку з унійними комбінаціями 1430-х років, поїздкою митрополита Ісидора на Флорентійський собор. Але я розумію всю слабість такого здогаду і можу визнати, що могло бути й багато інших причин, включно із елементарною цікавістю до церковної історії (без огляду на практичне значення інформації).

Третю групу утворюють уривки 1, 7 – 10 переважно господарчого змісту, котрі містять імена людей, назви місцевостей і навіть одну хронологічну вказівку – «місяця вересня індиктіона 14» (П-Ф 8). Записи господарчого змісту в свою чергу можна поділити на такі, котрі фіксують наявність, записи пожертвувань (приходні касові ордери, як сказав би сучасний бухгалтер) та записи боргів (грошей та майна, яке перебуває в чужих руках). В 10-у уривку двічі сказано, що записане майно належить митрополиту; в 1-у записі перелічено речі, котрі знаходяться у Якова після смерті митрополита. Ім’я митрополита не названо. Можна не сумніватись, що всі ці господарчі записи стосувались якогось митрополита. Кого ж саме?

Якщо виписати всі географічні назви з цих уривків, вийде наступна таблиця:

Уривок П-Ф Імена Примітки
1 Брянськ
князь Муромський Ярослав
7 люди Пацинського (Πατζυνισκίου) – Андрій, Филип, Гавриїл, Филимон Цього Пацинського П-Ф назвали князем – але такого слова у грецькому тексті немає
8 Місяця вересня індиктіона 14 вийшов Сава від нас з Владимира
10 Москва
Кострома
Малий Онуград
Галич
містечко Стольне У Бенешевича Στολ[]έκον, у П-Ф Στολ[ί]σκον (без коментарів)
Козельськ
Князь Друцька Михайло
Єпископ Іоан Смоленський
Георгій Сугдаєць
Москва
Кострома [?]
Переяславль
Юр’їв
Владимир, княгиня
Порник Сугдаєць узяв дочку Антонія П-Ф: Порник – неясне слово, можливо, власне ім’я

Запис про «людей Пацинського» П-Ф пов’язували із місцевістю Пацин в Рославському повіті Смоленської губернії. нині така місцевість невідома.

Назва «Малий Онуград» може стосуватись будь-якого з Новгородів, окрім Великого: і Нижнього, і Сіверського, і Литовського. Упевненість П-Ф, що йдеться саме про Новгородок Литовський, не має певних підстав.

Що за містечко Столекон або Століскон – я здогадатись не можу. Село (Менський район Чернігівської обл.) відоме, здається, з початку 17 ст., містечко (Берестейська область Білорусії) – з 1555 р. Це, здається, мало нам підходить.

За винятком цих назв решта лягає на карту наступним чином:

Географічні назви «Уривків Бенешевича» на тлі карти східної Європи 1341 року

Географічні назви «Уривків Бенешевича»
на тлі карти східної Європи 1341 року

Карта надана Дмитром Вортманом, за що висловлюю йому щиру вдячність.

Заради об’єктивності я наніс на карту (жовтими колами) кілька подвоєних назв із повищої таблиці: окрім Владимира на Клязьмі – також Володимир на Волині, окрім Галича Костромського – також Галич у Прикарпатті, окрім Переславля-Залеського – «наш» Переяслав-Хмельницький, окрім Юр’єва-Польського – Юр’їв (Білу Церкву) на Росі. Але немає сумніву, що з кожної пари подвоєних назв в «Уривках» фігурує перший об’єкт.

Одного погляду на карту досить, щоб переконатись: переважна більшість назв стосується території північно-східної Русі, і то спеціально – території домену великого князя владимирського (московського). Ми не бачимо в переліку назв з Ростовського, Ярославського, Тверського князівств, з терену Великого Новгорода. Натомість бачимо Муром, який з 1392 року був приєднаний до Московського князівства (разом із Нижнім Новгородом). Я добачаю в цьому певну хронологічну вказівку, і навіть схильний вважати «Малий Онуград» – Нижнім Новгородом.

У таблиці двічі згадана Сугдея (Судак у Криму), але не прямо, а через іменування осіб «сугдейцями» (катойконім по науці, тобто назва жителя за назвою населеного пункту). Думаю, контакти цих сугдейців (греків?) з митрополитом мали місце у північно-східній Русі, скоріше за все у Москві.

За межами володінь великого князя владимирського знаходяться: Козельськ (маленьке князівство, котре в 15 ст. було предметом боротьби Москви і Литви), Брянськ (належав Литві від кінця 14 ст. до 1500 р.), Смоленськ (належав Литві від 1395 – 1404 років), Друцьк (належав Литві, мабуть, з середини 14 ст.).

З усього цього однозначно випливає: «наш» митрополит був митрополитом московським. Неможливо собі уявити, щоб якийсь інший митрополит роз’їжджав по території, підвладній великому князю владимирському, збирав на цій території гроші (включно із самою Москвою) – і в Москві про це нічого ані не знали, ані не вживали заходів.

Разом з цим «наш» митрополит мав змогу їздити на територію, підвладну Великому князівству Литовському, і також мати там майнові справи, збирати грошові внески.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 М.І.Жарких

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 30

Модифіковано : 7.05.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.