Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?
Лист на сайт
Стрічка новин (RSS)
Посилання сюди (4)

Варіанти тексту

Микола Жарких

№ Епізод Лит7Л Лит5Л Лит6Л
1 1482 р. Татари узяли Київ + 1452 р. [явна описка]
2 А третій син його велебний корол[евич?] Казимир в костелі св. Станіслава в город [1]
3 1492 р. 7 червня помер Казимир, правивши у Польщі 45 років, а у Литві 52 роки + 1492 р. помер у Городні
4 1492 р. Королем обрано Яна Ольбрахта, якого + –
5 в 1497 р. побив волоський воєвода, + –
6 а великий князь Олександр з литвою був під Брацлавом + –
7 1492 р. великим князем литовським обрано Олександра + [Додано:] і був ласкавим до своїх підданих [подібно до Лит5Л, 14]
8 1483 р. Казимир – 4-й син короля Казимира – помер у Вільні [2] + –
9 1500 р. Сигізмунд – 5-й син короля Казимира – став князем Опавським і Глоговським [3] + Сигізмунд – 5-й син короля Казимира – був на уділі на Княкгове [це поставлено після епізоду 25]
10 Фрідріх – 6-й син короля Казимира – став краківським єпископом і кардиналом + –
11 1500 р. Битва з московським військом на Ведроші, у полон потрапили Григорій Остикович, кн. К. І. Острозький + +
12 Того ж року московський князь забрав Сіверщину, 60 замків + +
13 1501 р. Помер в Торуні король Ян Ольбрахт, був королем 8 років і 8 місяців, а віку мав 40 років і 1 місяць [4] + –
14 1501 р. Польським королем обрано Олександра + –
15 1505 р. На сеймі у Бересті Олександр гнівався на литовських панів за намовою Михайла Глинського + –
16 Тільки польські пани стишили його гнів + –
17 Тоді забрано Троцьке воєводство у Заберезинського і віддано підчашому Миколаю Радзівілу + –
18 Литовські пани звинувачували Глинського, що він мріє стати великим князем литовським + –
19 1505 р. Перекопські татари з царем Менглі-Гіреєм воювали Литовську і Руську землю, узяли 100 тис. полону Мэнды-Кгиром –
20 1506 р. Король Олександр захворів, до нього спровадили польського лікаря Балинського, але стало тільки гірше. + –
21 Вважали, що Глинський намовив лікаря псувати здоров’я короля + –
22 В цей час напали татари, і за намовою Глинського Олександр особисто вирушив з Вільни до Ліди + –
23 Далі через хворобу не міг їхати і доручив військо гетьману [5] Станіславу Кішці + –
24 Гетьман Кішка сам захворів і передав провід Глинському + –
25 Татари стояли кошем під Клецьком, і там у Спасів піст литовці їх побили + [Скорочено]
26 Короля принесли у лектиці до Вільни і він дуже радів перемозі + –
27 1506 р. Помер король Олександр у 45 років, панувавши в Польщі 4 роки і 8 місяців, а у Литві – 14 років і 2 місяці [Фрагмент починається з наступного епізода:] + [Скорочено]
28 1506 р. великим князем обрано Сигізмунда, а потім у січні 1506 р. [6] його обрали польським королем В літо 7013, 15 серпня [7], індикта, у Вільні після смерті короля Олександра великим князем став його брат королевич Сигізмунд + [Скорочено]
29 1507 р. помер віленський єпископ Табор – + 1508 р.
30 1508 р. Князь К. І. Острозький утік з московського ув’язнення до Литви В літо 7015, 25, індикта 11, в суботу, прибіг з Москви князь К. І. Острозький + –
31 Того ж року кн. Михайло Глинський убив Заберезинського, підняв повстання, утік до Москви Тієї ж зими 5 лютого Глинський убив Заберезинського + [Скорочено]
32 До Москви перейшли кн. Михайло Мстиславський з Мстиславлем, князі Друцькі з Друцьком, Оршею, Кричевом і Мозирем – + –
33 Король Сигізмунд відправив проти них військо польного гетьмана Фірлея, а потім і сам пішов – + [Скорочено]
34 Тоді кн. Михайло Мстиславський і князі Друцькі з Оршею і Кричевом знову перейшли на бік Сигізмунда – + +
35 Прихильників Глинського брали на муки – + +
36 Глинський облягав Мінськ, але Сигізмунд його відігнав – + –
37 Сигізмунд відправив гетьмана Кішку пустошити Московську землю – + –
38 Московський князь Василь Іванович просив перемир’я, і в’язнів з обох боків відпустили – + –
39 Відпустили до Москви і кн. Михайла Глинського з жінкою і приятелями, котрих, як пишеться у польських хроніках, було до 200 – + –
40 Литовське військо на зворотньому шляху побило татар біля Слуцька – + –
41 І так того року 1508 від неприятелів своїх, москви і татар, Литва з божої ласки одержала спокій – + –
42 1509 р. Поляки побили волохів – + –
43 1510 р. Татари воювали в Литві – + –
44 1512 р. Король Сигізмунд оженився з Барбарою, дочкою семигородського воєводи Стефана, про яку пишуть хроністи – + –
45 Того ж року литва (К. Острозький) і поляки (Миколай Кам’янецький) побили татар під Лопушною – + –
46 Там, пишуть, побито 20 тис. татар від малого війська польського і литовського, бо, як пишуть хроністи, польського і литовського війська було тільки 6 тис., і звільнили 16 тис. полонених, і узяли близько 10 тис. коней – + –
47 Після цієї битви перекопський цар уклав мир з королем, і дав у заручники до Литви свого сина Джелал ед-Діна. Він скоро вмер, і тому мир не тривав довго – Дзалалъдына –
48 Московський великий князь, порушивши перемир’я, сам з військом приходив під Смоленськ, але не узяв його – + –
49 1513 р. Королю Сигізмунду з Барбарою народилась дочка Ядвіга – + –
50 Того ж року долішній замок у Вільні згорів, бо був тоді дерев’яним – + –
51 1514 р. 16 травня у вівторок [8] прийшов великий князь московський під Смоленськ і добував його 12 тижнів В літо 7022, індикта 12. 16 травня, у вівторок, приїхали москвичі під Смоленськ і облягали його 12 тижнів + +
52 Король виїхав з Вільна 22 липня у суботу [9] на відсіч [Додано:] о 9-й годині дня [і поставлено після епізоду 53] + +
53 але Смоленськ, не дочекавшись допомоги, здався 1 серпня Смоленськ здався у понеділок 1 серпня [10], і наступного дня московський князь в’їхав до міста + +
54 А був Смоленськ під литовським пануванням (як його Вітовт узяв) 90 років, а у хроніці польській – 100 [11] – + –
55 Король у той час перебував у Мінську – + +
56 Московський князь послав велике військо воювати до Орші та Друцька – + +
57 Сигізмунд пішов з Мінська до Борисова, а з Борисова послав з військом гетьмана кн. К. І. Острозького Сигізмунд стояв у Борисові, а гетьмана К. І. Острозького з військом послав проти московського + +
58 Литовські сторожові полки побили московську сторожу на р. Бобрі і потім на р. Дрові – + [Скорочено]
59 Кн. Костянтин знайшов московське військо за Оршею на р. Кропивниці, і перейшовши Дніпро, напав на нього у п’ятницю 8 вересня [12] [Скорочено,] на Кропивні + на Кропивні
60 Москви було у 5 разів більше, ніж литви, – + +
61 але бог допоміг королю Сигізмунду, москву побили, і захопили воєвод (довгий перелік) та інших, всього 380 [Фрагмент уривається наприкінці переліку полонених, який переписано з численними помилками] + [Є різночитання у переліку, текст Лит6Л помітно погіршено проти Лит5Л]
62 Московський князь, почувши про поразку, утік зі Смоленська до Москви; смолян усіх виселено до Москви, а москвичам надано маєтки у Смоленську + +
63 Через 4 тижні кн. К.І. Острозький приходив під Смоленськ, але замку не узяв + +
64 1515 р. у Відні був з’їзд християнського цісаря з королями польським, угорським і чеським + –
65 Того ж року померла королева Барбара + –
66 1517 р. Сигізмунд послав литовське військо (К. І. Острозький) і польських жовнірів (пан Свирщовський) на Опочку, але города не взяли + +
67 1518 р. Король Сигізмунд оженився з княжною Боною (кінець квітня) + –
68 1519 р. у серпні татари напали на Белзьку землю; проти них зібрались поляки і кн. К. Острозький, і татари їх побили під Сокалем + –
69 1520 р. 1 серпня Сигізмунду і Боні народився син Сигізмунд-Август + –
70 1521 р. Пруський магістр отримав перемир’я з королем на 4 роки + –
71 1523 р. московський посол приходив до короля у Краків і уклав перемир’я на 5 років + –
72 1524 р. турки напали на Руські країни, на землі Перемиську, Саноцьку, Львівську, Белзьку, Подільську + –
73 1525 р. 10 березня пруський магістр Войтех приніс ленну присягу (голд) королю Сигізмунду, і скинув чернецтво, і оженився із сестрою датського короля + [Оповідання про війну з Прусією і голд магістра, дуже коротке]
74 1526 р. у квітні Сигізмунд придушив бунт Гданська + +
75 Того ж року після смерті князя Януша Мазовецького князівство було приєднане до Польської корони + [Перефразовано]
76 1527 р. перекопські татари воювали Велике князівство Литовське, і король послав проти них кн. К. І. Острозького, який наздогнав і побив татар на Ольшаниці + [Скорочено]
77 Того ж року після Великодня випущено з Литви заволзького царя + [Тут сказано докладніше]
78 1528 р. Король Сигізмунд уперше приїхав до Литви з королевою Боною + [Без дати]
79 Того ж року всю землю Литовську переписали + 1528 р.
80 1529 р. на день св. Луки [13] королевича Сигізмунда-Августа обрано великим князем литовським. Йому було 9 років + +
81 Опис урочистого прийому 18 жовтня, з докладним переліком послідовності, який вельможа за яким сидів – +
82 1530 р. згоріло місто і замок у Вільні + +
83 1530 р. 21 лютого Сигізмунд-Август був коронований польським королем + Того ж року в Кракові коронування
84 Того ж року татари приходили в Литву, і жовніри (гетьман – кн. Іван Дубровицький) побили їх на урочищах Гольві та Полозорьї + [Переставлено після 82]
85 1531 р. 22 серпня поляки побили волохів біля Обертина, де, пишуть, поляки узяли 50 великих гармат і понад 1000 полонених + +
86 1533 р. князь Костянтин [Острозький] помер після взяття на небо панни Марії [14] + У серпні 1530 р. [15]
87 1534 р., 7-го індикта помер великий князь московський [16] + –
88 Сигізмунд послав литовське військо (Юрій Миколайович Радзівіл), і воно зупинилось у Могилеві, а київського воєводу послали до Стародуба + В 1534 році… [запис докладніший ніж у Лит5Л]
89 Під Стародубом Овчину погромили, а під Радогощем… [далі втрачено один аркуш] [Тут є кінець оповідання про цю кампанію]
90 1535 р. Королі (старий і молодий) послали литовського гетьмана пана Юрія Радзівіла на московського князя (велике докладне оповідання) [лакуна] +
91 1536 р. литовський гетьман пан Юрій Радзівіл стояв усе літо до Покрови за Друцьком [лакуна] +
92 1538 р. Кн. Іван Вишневецький і пан Григорій Олександрович Ходкевич з найманим військом були в Києві; і київський воєвода пан Андій Немирович побив 600 тис. (!) татар Белека мурзи [лакуна] +
93 1539 р. помер віленський воєвода пан Ольбрахт Мартинович Гаштольд [лакуна] +
94 1541 р. помер пан віленський і гетьман великий Юрій Миколайович Радзівіл [лакуна] +
95 1545 р. у січні помер жемайтський староста Ян Миколайович Радзівіл [лакуна] +
96 Того ж року після Великодня помер кн. Юрій Семенович Слуцький [лакуна] +
97 1542 р. на 6-у тижні після Великодня обидва королі роздали нові уряди (+ початок переліку) [лакуна] +
98 Тивунство віленське дано пану Войтих Юндилу + +
99 Маршальство двірське дано пану Івану Горностаю + –
100 Того ж року прийшла саранча (Берестя, Мінськ, Свержно, Койданів, Івенець, біля Вільни) + +
101 1542 р. 10 жовтня, 1-го індикта [17], у ніч з вівторка на середу, було знамення на небі (неначе полярне сяйво) + –
102 Того ж року в ніч з понеділка на вівторок, за тиждень перед Різдвом [18], помер троцький воєвода Станіслав Ольбрахтович Гаштольд + [Дату скорочено]
103 1543 р. 11 квітня, 1-го індикта, на третьому тижні після Великодня [19], помер жемайтський староста пан Матвій Войтехович Янович + [Дату скорочено] Воитукович (!)
104 1543 р. 15 травня, у суботу [20], на шостому тижні після Великодня, 1-го індикта, приїхала королівна Ельжбета – наречена Сигізмунда-Августа. У неділю була коронована, а в понеділок дано шлюб + [Тут є перелік сватів, опущений у Лит5Л]
105 1544 р. 24 січня, у четвер, 2-го індикта [21], було знамення (затемнення сонця) + –
106 1544 р. король Сигізмунд приїхав з Польщі до Берестя на 10-у тижні після Великодня у середу [22], + +
107 а син його із Вільни у середу перед св. Іллі [23], + [Дату скорочено]
108 і був великий сейм + +
109 І через тиждень після Покрови, 3-го індикта [24], король передав Велике князівство Литовське своєму сину, і старий король поїхав до Польщі, а молодий король з королевою – до Вільна + [Дату скорочено]
110 Уряди, роздані тоді (перелік) + [Трохи докладніше, ніж у Лит5Л]
111 1545 р. у понеділок за 2 тижні перед св. Петром [25] у Вільні померла королева Ельжбета В літо 7053, а від божого народження 1535 (!). Місяця липня у день [пропущено], індикта 3, у понеділок о 16-й годині померла велика королева Олжбета [26] + на 11-у тижні після Великодня
112 Поховали її у понеділок, 24 серпня + +
113 Того ж року, 31 серпня, 3-го індикта, Сигізмунд-Август дав Жемайтське староство Ієроніму Олександровичу Ходкевичу + [Індикт опущено]
114 Потім король закохався у Барбару Радзівілову (удову по С. О. Гаштольду) і таємно звінчався з нею + –
115 Потім у 1547 році у Пилипів пост молодий король поїхав до батька до Польщі, і там розповів про свій шлюб + –
116 1548 р. у великий піст пани-рада литовські з’їхались до Вільни і дізналися про шлюб короля. Це їм не сподобалось, і навіть пасквілі на короля писали. Але Сигізмунд-Август на те не зважав + –
117 1547 р. король Сигізмунд був на сеймі у Петрокові, і дуже хворий приїхав до Кракова, і помер на Великдень [27], мавши 81 рік 2 місяці і 7 днів [28], а правив 41 з половиною рік + [Скорочено, під 1548 р.]
118 Через тиждень звістка дійшла до Вільна, і був траурний обхід, + +
119 а на 3-у тижні після Великодня, 17 квітня, у вівторок [29], Сигізмунд-Август увів Барбару до свого палацу як королеву. Литовці (окрім Радзівілів) тому не були раді, але змінити нічого не могли [На цьому рукопис уривається] 16 квітня; [нема згадки про Радзівілів]
120 А то [невдоволення] для тієї причини, що була замужем 8 років, а дітей не мала [30] лакуна +

1. Здається, зіпсований запис про смерть королевича Казимира.

2. Казимир був 2-м, а не 4-м сином, помер у Городні (а не у Вільні) 4.03.1484 р.

3. Князем Опавським він став у 1499 р., Глоговським – у 1501 р.

4. Неточно: віку мав 41 рік і 6 місяців (27.12.1459 – 17.06.1501). Але так написано у Й. Бельського (див. нижче).

5. Слово гетьман у Лит5Л не має значення персонального титула, а весь час означає головного командира війська.

6. Описка, треба – у січні 1507 р.

7. Дата 15.08.1505 р. – помилкова. Олександр помер 19-го (не 15-го) серпня 1506-го (не 1505-го) року.

8. 16 травня 1514 р. – дійсно вівторок.

9. 22 липня 1514 р. – дійсно субота.

10. 1 серпня 1514 р. – вівторок, не понеділок.

11. Тобто від 1424 або 1414 року. Обидві дати помилкові!

12. 8 вересня 1514 р. – дійсно п’ятниця.

13. У католиків це свято відзначають 18 жовтня.

14. Після 15 серпня, у православних – Успіння богородиці, у католиків – Вознесіння панни Марії. Назва свята – католицька!

15. З огляду на численні описки в Лит6Л слід віддати перевагу тексту Лит5Л.

16. Василь 3-й помер 4 грудня 1533 р., що відповідає 7042 вересневому року, і дійсно 7-у індикту. Але перерахунок 7042 – 5508 = 1534 формальний, не враховує, що для дат від вересня до грудня треба віднімати 5509 років, не 5508. Можливо, літописець не знав точної дати.

17. Дата відповідає 7051 вересневому року, справді 1-й індикт. 10 жовтня – дійсно вівторок.

18. Ніч 18 / 19 грудня 1542 р.

19. Всі елементи дати узгоджені.

20. Описка: 15 травня – вівторок 8-го тижня; треба 5 травня – субота 6-го тижня.

21. Всі елементи дати узгоджені.

22. 18 червня 1544 р.

23. 17 липня 1544 р.

24. 8 жовтня 1544 р.

25. 15 червня 1545 р.

26. Далі докладно записано її рід, вказано, що вона 3-й рік була в Литві і померла у мурованому палаці у Вільні, за воєводи віленського Яна Юрійовича Глібовича.

27. 10 квітня 1547 р., але з роком помилка; правильно – 1 квітня 1548 р.

28. Неточність: треба 81 рік 4 місяці (1.01.1467 – 1.04.1548).

29. 17 квітня 1548 р. – дійсно вівторок і дійсно 3-го тижня після Великодня; в 1547 р. – неділя 2-го тижня.

30. Барбара Радзівіл померла 8 травня 1551 р., що дає дату останної події в літописі.

Слід знати, що ще один список ЛКС-1 міститься у так званому «Патріаршому списку А»; він був надрукований [ПСРЛ, т. 17, стб. 185 – 188] як продовження списку Красінського. За складом своїм він практично ідентичний фрагменту, збереженому у Лит7Л, тільки має звістку про смерть королеви (епізод 65).