Висновки

Микола Жарких

«Який біс поніс його на тую галеру!? – спитає читач. – Невже окрім фізиків-теоретиків нема кому написати про Рубрука?»

Як на це відповісти? Звичайно ж, такі люди в Україні є. В моїй статті заторкнуто джерела праці Рубрука – на це є в нас спеціальний Інститут джерелознавства; в статті дано коментарі до твору – і для цього є спеціальний Інститут археографії, який має готувати коментовані видання історичних джерел; в статті змальовано історичний контекст подорожі – і на це є спеціальний Інститут історії; в статті я торкався минулого Судака – так і для цього (для вивчення історичного минулого Судака) створено спеціалізовану наукову установу (Національний заповідник «Софія Київська»).

З науковців перелічених установ можна сформувати цілий батальйон, і якби якість можна було замінити кількістю, всі згадані науки давно б у нас процвітали. Але реалії нашого життя такі, що кількість залишається собі просто кількістю і вперто не хоче переходити у якість. Бажання працювати, здоровий глузд і критичні здібності належать до категорії якостей, і якщо їх нема – то ніякої науки й не буде, скільки б бюджетних грошей в неї не вкладати.

Тому нехай інститути витрачають бюджетні гроші, а науку буду писати я.

Наука моя, звичайно, не дуже мудра, тому що я не здогадався створити новий науковий напрямок (ну, скажімо, рубрукознавче рубрукознавство). А якщо немає наукового напрямку – не можна створити інститут або хоча б відділ і просити для нього бюджетні кошти. А якщо немає розкрадання бюджетних коштів – то яка ж це наука?

Написавши про Рубрука цілу книгу, я коротко підсумую ті нові елементи знання, які в ній знаходяться. Перший і найголовніший висновок – той, що ніякої революції в наших поглядах на Рубрука не потрібно, існуючі уявлення про нього загалом відповідають дійсності. Разом з тим:

1. Намальовано досить широке історичне тло, з якого випливає особливість місії Рубрука порівняно з іншими католицькими посольствами до монголів.

2. Подано нові біографічні риси:

• знайомство Рубрука з астрономією;
• знайомство Рубрука з медициною;
• участь Рубрука в єгипетському поході 1249 р.;
• знайомство Рубрука з Роджером Беконом в 1257..1265 роках;

3. Визначено письмові джерела праці Рубрука:

• встановлено усі біблійні цитати (їх виявлено 13). Виявлено випадки цитування інших (не встановлених) текстів релігійного змісту;
• 6 разів згадано Ісидора Севільського; повний обсяг запозичень з нього поки що не можна встановити – для цього треба провести повне співставлення текстів;
• не можна поки що встановити, чи цитати з давньоримських авторів (Солін, Вергілій) зроблені безпосередньо чи за посередництвом праці Ісидора;
• встановлено, що Рубрук використав «Одкровення Мефодія Патарського»;
• проаналізовано цитоване Рубруком «пророцтво Акатрона», встановлено, що цей твір написано у Вірменії в 1230..1250-і роки;
• встановлено, що Рубрук використав письмовий звіт угорського домініканця Юліана з поїздки до Башкирії в 1236 р.;

4. Складено таблицю усіх хронологічних вказівок і для всіх дано перевод у дні й місяці; при цьому ряд датувань уточнено.

5. Проаналізовано міри, якими користувався Рубрук. З них найважливішою виступає «день шляху», який коливається від 15 до 52 км.

6. Проаналізовано французькі реалії, які Рубрук згадував для пояснення того, що він бачив.

7. Проаналізовано звістки Рубрука про Русь та руських полонених в Монголії. Число полонених виразно зменшується у напрямку із заходу на схід.

8. Детально розглянуто звістки Рубрука про Судак, встановлено, що він на той час не мав укріплень і не грав ролі у західноєвропейській торгівлі.

9. Історичні відомості у творі Рубрука виразно розпадаються на три групи:

• відомості з біблійних і античних часів;
• відомості з часів раннього християнства. Вони нечисленні (4 епізоди), але усі на диво точні;
• відомості з новітньої історії та сучасності (кін. 12 – 1 пол. 13 ст.);
• побудована діаграма співіснування історичних діячів; з неї видно, що найдавніші дані Рубрука стосуються 1170-х років;
• запропонована нова інтерпретація: Кон-хам – це Єлюй Чжулху (1177 – 1211), а король Іоан – Кучлук (1211 – 1218);
• датовано і при потребі прокоментовано (з деякими уточненнями) всі історичні звістки Рубрука;

10. Географічні відомості Рубрука досить рясні, всього він згадує понад 300 географічних назв.

• докладно простежено шлях поїздки Рубрука, орієнтовно встановлено його проміжні пункти і швидкість руху на окремих ділянках;
• висловлено припущення, що шлях Рубрука в Казахстані проходив через хребет Упитау;
• встановлено, що велика ріка, яка зникає в пісках – це не Талас, як думали раніше, а Чу;
• запропоновано локалізацію міста Болат – сучасне родовище золота Аксі на крайньому заході Китаю;
• встановлено, що велике місто Кайлак – це Кульджа (сучасний Інін) на крайньому заході Китаю; відхилено прийнятий раніше варіант маршрута Рубрука на північ від Джунгарського Алатау і запропоновано новий, південний маршрут;
• гіпотетично встановлено місце, де Рубрук зустрів ставку Мунке (325 км на південь від сучасного Улан-Батора);
• запропоновано перестановку двох уступів тексту, завдяки чому опис подорожі вздовж ріки Аракс набуває стрункості та логічності;
• встановлено, що Рубрук відвідав місто Ані у Вірменії;
• висловлено припущення, що місто Марсенген у Рубрука відповідає сучасному Кагизману, а Камаф – сучасному Кемаху (Туреччина);
• на підставі цих уточнень укладено картосхеми поїздки Рубрука.

11. Етнографічні спостереження Рубрука стосуються 54 народів; він згадував 6 релігійних систем, 10 різних мов, 8 систем писемності. Систематизація цих даних за ознакою належності до світових релігій показує наступний ряд (від своїх до чужих): християни – несторіани – мусульмани – буддисти – монголи.

12. Дано мотивовану критику фантастичної концепції «жовтого хрестового походу» монголів в Передню Азію.